Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. Розроблення системи складуваннябазується на виборі найраціональнішої системи з усіх технічно можливих для вирішення поставленого завдання методом кількісного та якісного оцінювання. Отже, система складування містить такі складські підсистеми:
· вантажна одиниця;
· вид складування;
· обладнання з обслуговування складу;
· система комплектації;
· управління переміщенням вантажу;
· обробка інформації;
· конструктивні особливості будівель і споруд.
Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватись у такій послідовності:
1) визначення місця складу в логістичному ланцюжку та його функції;
2) визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
3) визначення завдання, якому підпорядковане розроблення системи складування;
4) вибір елементів кожної складської підсистеми;
5) створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;
6) здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;
7) проведення техніко-економічної оцінки кожного конкурентоспроможного варіанта;
8) здійснення альтернативного вибору раціонального варіанта.
Оптимальна система складування передбачає раціональність технологічного процесу на складі. Основною умовою тут є мінімальна кількість операцій з переробки вантажу. Саме тому значна увага приділяється визначенню оптимального виду і розмірів товароносія, на якому формується складська вантажна одиниця. Такими товароносіями можуть стати: стоякові, сітчасті, ящикові, плоскі піддони та напівпіддони, а також касети, ящики для дрібних вантажів тощо.
На вибір товароносія впливають:
· вид і розміри упаковки та транспортної тари;
· система комплектації замовлення;
· оборотність товару;
· технологічне обладнання, що застосовується для складування вантажу;
· особливості підйомно-транспортних машин і механізмів, що обслуговують склад.
Основним критерієм правильного вибору товароносія є відсутність повернення складської вантажної одиниці із зони комплектації до зони зберігання при формуванні замовлення покупця.
В основному розрізняють такі види складування.
Одиничне – є найпростішою формою і використовується при зберіганні обладнання, транспортних засобів та інших засобів, які тимчасово витримують відкритість. Досить часто застосовується лінійне і блочне збереження. При лінійному збереженні до кожного одиничного збереження забезпечується прямий доступ, зручний для різноманітних товарів з невеликими і середніми розмірами.
Виділяють такі види збереження:
· розміщення товарів на підлозі;
· створення полиць-стелажів;
· розміщення на рухомих полицях;
· створення висотних стелажних складів.
Блочне збереження характеризується тісним (без простору) розміщенням. Недоліки розміщення: зберігатися можуть лише комплектні одиниці; відсутній прямий доступ до об'єктів, що зберігаються.
При цьому виділяють такі основні види збереження:
· складування в штабельованих блоках;
· складування у висотних стелажах;
· складування у стелажах до 6 м;
· складування в прохідних (в’їзних) стелажах;
· складування в пересувних стелажах;
· складування в елеваторних стелажах та ін.
Доступність елементів, що складуються, їх розміри і вага впливають на конструкцію складів.
Альтернативами є:
· плоска конструкція складу;
· висотна конструкція складу;
· стелажне збереження або в підвішеному стані;
· збереження на відкритому повітрі.
Плоска – одноповерхова, без підвалу складська будівля. Висота до 4 м і використання простих транспортних засобів є найбільш економною порівняно з висотними.
Висотна, або багатоповерхова – будівлі відрізняються обмеженими можливостями навантаження на підлогу, додаткову витрату площ і капітальних коштів на створення кліток, стелажів і т.д. Склади, що обладнані полицями, стелажами, розташовані в одноповерхових будівлях і досягають висоти 14 м і більше. Будівництво підвішених складів має ту перевагу, що вони можуть бути швидко перебудовані та матимуть вільний доступ транспорту до місць збереження.
Для обслуговування складів використовують різноманітні підйомно-транспортні машини і механізми, їх вибір тісно пов’язаний з уже переліченими підсистемами і залежить від характеристик самих технологічних засобів і загальної спрямованості технічної оснащеності складу.
Складське обладнання складається з таких основних компонентів:
· допоміжні пристрої для навантаження-розвантаження;
· внутрішньоскладські транспортні засоби;
· полиці, стелажі, ящики, штабелери та ін.
Найбільш поширеними на механізованих складах є такі види підйомно-транспортних засобів, як електронавантажники та електроштабелери, а на автоматизованих складах - міжстелажні крани-штабелери.
Для досягнення ефективності обороту важливим є вибір відповідних видів внутрішньоскладського транспорту. Вони охоплюють: вилочні підйомники, ручні підйомники, електроталі, оператори для висотного стелажування складу, рухові роботи, рольганги і т.д. Внутрішньоскладське транспортування передбачає пересування вантажу між різними зонами складу: від зони розвантаження в зону прийому, звідти в зону збереження, комплектації та в навантажувальну зону.
Стелажі і полиці є складським обладнанням для одиничних товарів і виготовляються з дерева, бетону і сталі.
У процесі переробки вантажу процес комплектації відбувається в три етапи:
1) відбір товару за замовленнями покупця;
2) комплектація повного замовлення покупця згідно з його заявкою;
3) комплектація партій для відправки покупцям.
Існує кілька схем відбору, які містять різноманітне поєднання таких позицій:
1) вихідне положення вантажу відносно відбиральника (статичне чи динамічне) при підготовці матеріалу до споживання;
2) переміщення вантажу в просторі при відборі (одновимірне, двовимірне);
3) відбирання вантажу (за допомогою технічних засобів чи без них);
4) ступінь комплектації замовлення (централізований – відбирання вантажу одночасно для кількох клієнтів, децентралізований – для одного клієнта).