Збільшення внутрішнього попиту

Динаміка та структура внутрішнього попиту формуються під впливом значного числа чинників, еволюція багатьох з яких має значні часові лаги. Між тим, існує низка напрямків, за якими можливо досягти швидкого позитивного ефекту розкриття потенціалу внутрішнього ринку для економічного зростання.

а) Необхідно уникнути зменшення видаткової частини Державного бюджету, в тому числі – шляхом збільшення, в помірних межах, його дефіциту. Пріоритети бюджетного фінансування за таких умов було наведено вище.

б) Слід вжити заходів щодо розбудови внутрішнього ринку з метою якнайповнішого та якнайшвидшого доведення стимулюючого ефекту внутрішнього попиту безпосередньо до виробника. Зменшення трансакційних витрат учасників ринку може дещо компенсувати утруднення кредитного забезпечення діяльності останніх. Для цього необхідно:

- надавати правову та інформаційну підтримку збутовій діяльності вітчизняних товаровиробників шляхом удосконалення системи інформування реальних та потенційних покупців і продавців щодо кількісних та цінових пропозицій, забезпечення зручного доступу до такої інформації та достатнього рівня її достовірності;

- забезпечити пріоритетний розвиток мережі засобів прямих поставок сільськогосподарської та продовольчої продукції споживачеві (зокрема, шляхом поширення досвіду проведення продовольчих ярмарків, розвитку мережі сільськогосподарських ринків та контролю за порядком на них, відновлення мережі плодоовочевої торгівлі тощо);

- поширити практику створення муніципальних торговельних закладів з метою забезпечення рівномірності охоплення населення торговельною мережею, створити необхідні умови для відновлення споживчої кооперації членів територіальних громад;

- конкретизувати програми стимулювання залучення малого бізнесу у легальну зовнішньоекономічну діяльність з урахуванням регіональних особливостей транскордонного співробітництва та структури товарних ринків у відповідних регіонах.

в) Незважаючи на те, що девальвація гривні обумовила різке скорочення обсягів імпорту, синхронна девальвація валют низки торговельних партнерів України та падіння обсягів вітчизняного виробництва цілком спроможні спричинити відновлення імпортної експансії, причому тепер – разом із потужним «імпортом інфляції». Відтак завдання дієвого регулювання імпорту до України зберігає актуальність, тому необхідна суттєва активізація заходів щодо регулювання та обмеження небажаного імпорту:

- запровадження сучасних технічних (автоматизованих) та правових інструментів митного контролю та оцінки митної вартості імпортованих товарів з метою контролю над обґрунтованістю останньої;

- здійснення оперативного контролю цінової ситуації з метою оперативного запобігання ціновому та іншими видам демпінгу з боку імпортерів та застосування відповідно до норм ГАТТ/СОТ антидемпінгових та компенсаційних мит з метою захисту вітчизняних виробників;

- забезпечення належного контролю над якістю імпортованої продукції;

- запобігання контрабанді та ввезенню контрафактної продукції;

- застосування, в разі потреби, заходів тимчасового обмеження імпорту для стабілізації платіжного балансу, передбачених нормами СОТ;

- запровадження жорсткого обмеження (або цілковита заборона) імпорту уживаного одягу та взуття.

г) Важливим чинником стимулювання економічного зростання та збільшення внутрішнього попиту на товари виробничого призначення має стати заохочення припливу в Україну прямих іноземних інвестицій. Девальвація гривні створила для цього позитивні стартові умови через здешевлення вартості активів, які можуть придбаватися іноземними інвесторами. Проте інвестиційна привабливість України суттєво знижена через перманентну політичну кризу, суперечливість економічної політики, невизначеність макроекономічних прогнозів. Відтак доцільно використовувати досвід країн Центральної та Східної Європи щодо створення в Україні привабливого інвестиційного середовища, активізувати інвестиційну співпрацю насамперед з країнами, які найменш постраждали від світової фінансової кризи.