Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћатеринська частина плаценти людини




ћатеринська частина плаценти людини Ч це видозм≥нена слизова оболонка матки, так звана в≥дпадаюча оболонка, зв'€зана з хор≥альною пластинкою.

¬≥дпадаюча оболонкам≥стить численн≥ лакуни Ч заглибини, €к≥ Ї частиною своЇр≥дно побудованоњ судинноњ системи матки м≥ж др≥бними артер≥€ми ≥ венами.

¬истелен≥ лакуниендотел≥Їм, €кий Ї продовженн€м ендотел≥ю згаданих кровоносних судин. ѕо артер≥€х в лакуни поступаЇ кров ≥ заповнюЇ њх, а по венах Ч в≥дт≥каЇ з лакун. ќтже в лакунах в≥дбуваЇтьс€ пост≥йна циркул€ц≥€ кров≥ матер≥.

¬ лакунах розм≥щуютьс€ ворсинки хор≥ону, поверхн€ €ких омиваЇтьс€ кров'ю матер≥. ƒе€к≥ з них дос€гають дна сполучнотканинноњ основи слизовоњ матки ≥ приростають до нењ (€к≥рн≥ ворсинки).

—л≥д в≥дзначити, що кров плоду ≥ матер≥ в≥дмежована ст≥нкою кровоносних судин ворсинок плоду, що створюЇ гемохор≥альний (плацентарний) бар'Їр,€кий забезпечуЇ захист орган≥зму зародка в≥д багатьох шк≥дливих фактор≥в, що можуть потрапити в кров матер≥. ќднак, гемоплацентарний барТЇр проникливий дл€ алкоголю, н≥котину, наркотичних ≥ багатьох л≥карських засоб≥в, тому вони можуть негативно впливати на розвиток зародка.

7.  ласиф≥кац≥€ плацент.

«а походженн€м третинноњ ворсинки:

- жовткова - €кщо кровоносн≥ судини третинноњ ворсинки поход€ть в≥д жовткового м≥шка (наприклад, у б≥льшост≥ сумчастих),

- алантоњдна - €кщо кровоносн≥ судини проростають з алантоњсу.

” вищих ссавц≥в спочатку функц≥онуЇ жовткова плацента, а згодом, коли до хор≥она приЇднуЇтьс€ алантоњс, вона зам≥нюЇтьс€ на алантоњдну.

” таких тварин, €к кр≥т, кролик, верблюд та ≥нш≥ функц≥онуЇ плацента обох тип≥в.

«а будовою розр≥зн€ють так≥ типи плацент (мал. 5):

ћал. 5. —хема р≥зних вид≥в плацент:

а Ц еп≥тел≥охор≥альна; Ѕ Ц десмохор≥альна; в Ц ендотел≥охор≥альна; г Ц гемохор≥альна;

1 Ц сполучна тканина хор≥ону; 2 Ц еп≥тел≥й хор≥ону; 3 Ц еп≥тел≥й ендометр≥ю (ст≥нки матки);

4 Ц кровоносн≥ судини ворсинок хор≥ону; 5 - сполучна тканина слизовоњ матки;

6 Ц материнська кров у порожнинах; 7 Ц м≥ометр≥й матки.

- еп≥тел≥охор≥альна плацента (нап≥вплацента -маЇ найпрост≥шу структуру. ѕ≥д час њњ утворенн€ на поверхн≥ хор≥она з'€вл€ютьс€ ворсинки у вигл€д≥ невеличких горбк≥в, €к≥ занурюютьс€ у в≥дпов≥дн≥ заглибленн€ слизовоњ оболонки матки, без руйнуванн€ у њњ ст≥нц≥ (див. мал. 5, а)” процес≥ полог≥в ворсинки виход€ть з≥ своњх заглиблень, без порушенн€ матки. ѕереб≥г полог≥в в≥дбуваЇтьс€ безбол≥сно ≥ без кровотеч. “ака плацента Ї у свиней, коней, верблюд≥в, бегемот≥в, кит≥в, лемур≥в та ≥н.

- десмохор≥альна плацента - характеризуЇтьс€ встановленн€м т≥сного зв'€зку хор≥она зародка з≥ ст≥нкою матки, ” м≥сц≥ сполученн€ з ворсинками хор≥она еп≥тел≥й слизовоњ оболонки матки руйнуЇтьс€. –озгалужен≥ ворсинки занурюютьс€ у сполучну тканину, наближуючись цим самим до кровоносних судин матер≥ (див. мал. 5, б). “аку плаценту мають жуйн≥ тварини.

- ендотел≥охор≥альна плацента - характеризуЇтьс€ руйнуванн€м не лише еп≥тел≥ю слизовоњ оболонки матки, а й сполучноњ тканини. ¬орсинки хор≥она торкаютьс€ судин ≥ в≥дд≥лен≥ в≥д материнськоњ кров≥ тонкою ендотел≥альною ст≥нкою (див. мал. 5, в). “ака плацента формуЇтьс€ у хижак≥в.

- гемохор≥альна плацента Ц у цьому випадку п≥д час встановленн€ контакту плода з материнським орган≥змом в≥дбувають с€ глибок≥ зм≥ни у матц≥ Ч частково руйнуЇтьс€ сполучна тканина ≥ нав≥ть ст≥нки судин. Ќа м≥сц≥ зруйнованих тканин утворюютьс€ порожнини, заповнен≥ кров'ю, що вит≥каЇ з судин. ¬орсинки хор≥она омиваютьс€ кров'ю, всмоктуючи з нењ поживн≥ речовини. ѕр€мого з'Їднанн€ м≥ж судинами ворсинок ≥ матки немаЇ. ќбм≥н речовин зд≥йснюЇтьс€ через дуже тонку ст≥нку ворсинки. ¬насл≥док т≥сного контакту м≥ж зародком ≥ материнським орган≥змом пологи ≥ супроводжуютьс€ в≥дторгненн€м значноњ частини ст≥нки матки ≥ кровотечею. ÷ей тип плаценти характерний комахоњдним, гризунам, приматам, зокрема людин≥.

«в'€зок м≥ж материнським орган≥змом та ембр≥оном при формуванн≥ р≥зних тип≥в плацент ≥стотно розр≥зн€Їтьс€. ¬≥н може бути таким слабким, що при народженн≥ материнський орган≥зм ≥ ембр≥он розд≥л€ютьс€ без ушкоджень (плаценти 1-го й 2-го тип≥в).¬ ≥нших випадках зрощенн€ зародковоњ та материнськоњ частин плаценти Ї наст≥льки м≥цнми (3-й й 4-й типи), що при пологах област≥ ст≥нки матки, €к≥ брали участь в утворенн≥ плаценти, (децидуальна оболонка) в≥дриваютьс€ разом з посл≥дом, утворюючи велику рану (пошкоджену поверхню).

 ласиф≥кац≥€ плацент за формою. –озм≥щенн€ ворсинок хор≥она плоду ≥ в≥дпов≥дно контакти з ними слизовоњ оболонки матки мають р≥зну форм. «алежно в≥д форми, плаценти под≥л€ють на так≥ типи:

- дифузна - в €к≥й ворсинки розм≥щен≥ по всьому хор≥ону (у коней, свиней, верблюд≥в);

- котиледонна, або множинна - коли ворсинки формують скупченн€ Ђкущикамиї Ч котиледони, а в≥дпов≥дно до них на слизов≥й оболонц≥ матки розростаютьс€ бородавчастоњ форми випинанн€ Ч карункули. ¬орсинки хор≥ону проникають у крипти на карункулах (у рогатоњ худоби);

- по€сна або стр≥чкова - в €к≥й ворсинки з≥бран≥ в смужку що опо€суЇ довкола хор≥он, а решта його залишаЇтьс€ в≥льною в≥д ворсинок (у хижак≥в);

- дисковидна, або дискоњдальна - характерна тим, що ворсинки в н≥й збираютьс€ на хор≥он≥ у вигл€д≥ диска ≥ в≥дпов≥дно розм≥щен≥ лакуни материнськоњ плаценти (у людини).

 ласиф≥кац≥€ плацент за ступ≥нню руйнуванн€ слизовоњ оболонки матки:

- нев≥дпадаюч≥ - €кщо п≥д час полог≥в ворсинки хор≥она виход€ть ≥з заглибин слизовоњ оболонки матки, не пошкоджуючи њњ, без кровотеч≥ (у де€ких сумчастих, свиней, китопод≥бних, верблюд≥в, коней, бегемот≥в, жуйних).

- в≥дпадаюч≥ - €кщо п≥д час полог≥в руйнуЇтьс€ частина слизовоњ оболонки матки (материнськоњ плаценти) з кровотечею (у хижак≥в, гризун≥в, де€ких комахоњдних, летючих мишей ≥ примат≥в)

8. јлантоњс.

ќдночасно ≥з утворенн€м амн≥отичноњ порожнини розвиваЇтьс€ а лантоњс (в≥д грец. аllапtos Ч ковбаса ≥ е≥dоs Ч вид) Ч тонкий пальцепод≥бний вир≥ст вентральноњ ст≥нки задньоњ частини первинноњ кишки, €кий проникаЇ в амн≥отичну н≥жку.

як ≥ кишка, в≥н складаЇтьс€ з ентодерми, в≥сцерального листка спланхнотому та мезенх≥ми, що проростаЇ пом≥ж ц≥ листки разом ≥з кровоносними судинами.

” де€ких ссавц≥в в ньому збираютьс€ продукти метабол≥зму, тому в≥н функц≥онуЇ €к екстракорпоральний сечовий м≥хур.

” ≥нших ссавц≥в рано встановлюЇтьс€ зв'€зок зародка з материнським орган≥змом ≥ тому алантоњс розвиваЇтьс€ значно слабше ≥ €вл€Ї собою лише т€ж, в €кому проход€ть кровоносн≥ судини в≥д ембр≥она ≥ плаценти.

ѕ≥д час утворенн€ алантоњса його зачаток вклинюЇтьс€ м≥ж амн≥оном ≥ хор≥оном ≥ у р≥зних тварин ступ≥нь його розвитку ≥ взаЇмов≥дношенн€ з ≥ншими плодовими оболонками буваЇ р≥зним.

“ак, у хижак≥в ≥ кролика алантоњс маЇ форму сл≥пого м≥шка ≥ одна сторона його зростаЇтьс€ з хор≥оном, утворюючи алантохор≥он, а друга Ч приЇднуЇтьс€ до амн≥ону ≥ формуЇ алантоамн≥он.

” жуйних алантоњс д≥литьс€ на два сл≥п≥ м≥шки, €к≥ проникають м≥ж хор≥оном ≥ амн≥оном, роз'Їднують њх в окремих д≥л€нках ≥ зростаютьс€ з ними Ч в ≥нших. “ому в цих тварин, кр≥м названих оболонок, Ї ще амн≥охор≥он.

” багатьох вид≥в плацентарних ссавц≥в, за вин€тком примат≥в, алантоњс виконуЇ функц≥ю живленн€, газообм≥ну ≥ вид≥ленн€.

ќтриман≥ дан≥ про те, що в ранн≥й пер≥од ембр≥огенезу в алантоњс≥ продукуютьс€ ¬-л≥мфоцити.

 р≥зь ст≥нку алантоњса проход€ть кровоносн≥ судини в≥д ембр≥она ≥ плаценти. ћ≥сце сполученн€ алантоњса з хор≥оном називають хор≥оалантоњсом, або алантоњдною плацентою.

ѕочинаючи з другого м≥с€ц€ внутр≥шньоутробного розвитку людини, цей пров≥зорний орган редукуЇтьс€.

ѕуповина.

«в'€зок зародка з плацентою зд≥йснюЇтьс€ за допомогою пупкового канатика. ѕуповина, або пупковий канатик Ч сполучнотканинний т€ж, що з'ЇднуЇ т≥ло зародка з плацентою. ¬≥н м≥стить залишки протоки жовткового м≥шка - жовткове стебельце, алантоњс ≥ кровоносн≥ судини Ч дв≥ пупков≥ артер≥њ ≥ одну вену.

ќснову пупкового канатика складаЇ особлива слизова сполучна тканина, що маЇ назву вартонових драгл≥в (мал. 6).

÷€ слизова тканин забезпечуЇ тургор (пружн≥сть) пупкового канатика ≥ неспаданн€ кровоносних судин, €к≥ проростають через нього в≥д т≥ла зародка до ворсинок хор≥ону.

„ерез кровоносн≥ судини пуповини зд≥йснюЇтьс€ постачанн€ зародка поживними речовинами ≥ киснем в≥д плаценти.

 р≥м цього, слизова тканини виконуЇ захисну функц≥ю позасудинним шл€хом. ѕуповинна вена несе кров, збагачену киснем ≥ поживними речовинами, в≥д плаценти до плоду, а артер≥њ донос€ть венозну кров в≥д плоду до плаценти.

” де€ких тварин з плацентою зв'€заний ≥ жовтковий м≥шок. “ака плацента називаЇтьс€ жовтковою.

 

ћал. 6. —хема пупкового канатика ссавц€ (поперечний розр≥з).

≈кјм Ц ектодерма амн≥отичноњ оболонки; ——“ Ц слизова сполучна тканина (вартонов≥ драгл≥); ∆— Ц жовткове стебельце з залишком довткового м≥хура; ѕј Ц пупков≥ артер≥њ; ѕ¬ Ц пупкова вена; јл Ц аллантоњс; ≈нјл Ц ентодерма аллантоњсу; ћƒ Ц мезодерма.

 

 

“ривал≥сть ембр≥огенезу у р≥зних плацентарних тварин не однакова. ¬она зумовлюЇтьс€ зр≥л≥стю народженн€ д≥тей ≥ характером зв'€зку зародка з орган≥змом матер≥, тобто будовою плаценти.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2406 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

606 - | 659 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.071 с.