Материнська частина плаценти людини

Материнська частина плаценти людини — це видозмінена слизова оболонка матки, так звана відпадаюча оболонка, зв'язана з хоріальною пластинкою.

Відпадаюча оболонкамістить численні лакуни — заглибини, які є частиною своєрідно побудованої судинної системи матки між дрібними артеріями і венами.

Вистелені лакуниендотелієм, який є продовженням ендотелію згаданих кровоносних судин. По артеріях в лакуни поступає кров і заповнює їх, а по венах — відтікає з лакун. Отже в лакунах відбувається постійна циркуляція крові матері.

В лакунах розміщуються ворсинки хоріону, поверхня яких омивається кров'ю матері. Деякі з них досягають дна сполучнотканинної основи слизової матки і приростають до неї (якірні ворсинки).

Слід відзначити, що кров плоду і матері відмежована стінкою кровоносних судин ворсинок плоду, що створює гемохоріальний (плацентарний) бар'єр,який забезпечує захист організму зародка від багатьох шкідливих факторів, що можуть потрапити в кров матері. Однак, гемоплацентарний бар’єр проникливий для алкоголю, нікотину, наркотичних і багатьох лікарських засобів, тому вони можуть негативно впливати на розвиток зародка.

7. Класифікація плацент.

За походженням третинної ворсинки:

- жовткова - якщо кровоносні судини третинної ворсинки походять від жовткового мішка (наприклад, у більшості сумчастих),

- алантоїдна - якщо кровоносні судини проростають з алантоїсу.

У вищих ссавців спочатку функціонує жовткова плацента, а згодом, коли до хоріона приєднується алантоїс, вона замінюється на алантоїдну.

У таких тварин, як кріт, кролик, верблюд та інші функціонує плацента обох типів.

За будовою розрізняють такі типи плацент (мал. 5):

Мал. 5. Схема різних видів плацент:

а – епітеліохоріальна; Б – десмохоріальна; в – ендотеліохоріальна; г – гемохоріальна;

1 – сполучна тканина хоріону; 2 – епітелій хоріону; 3 – епітелій ендометрію (стінки матки);

4 – кровоносні судини ворсинок хоріону; 5 - сполучна тканина слизової матки;

6 – материнська кров у порожнинах; 7 – міометрій матки.

- епітеліохоріальна плацента (напівплацента -має найпростішу структуру. Під час її утворення на поверхні хоріона з'являються ворсинки у вигляді невеличких горбків, які занурюються у відповідні заглиблення слизової оболонки матки, без руйнування у її стінці (див. мал. 5, а)У процесі пологів ворсинки виходять зі своїх заглиблень, без порушення матки. Перебіг пологів відбувається безболісно і без кровотеч. Така плацента є у свиней, коней, верблюдів, бегемотів, китів, лемурів та ін.

- десмохоріальна плацента - характеризується встановленням тісного зв'язку хоріона зародка зі стінкою матки, У місці сполучення з ворсинками хоріона епітелій слизової оболонки матки руйнується. Розгалужені ворсинки занурюються у сполучну тканину, наближуючись цим самим до кровоносних судин матері (див. мал. 5, б). Таку плаценту мають жуйні тварини.

- ендотеліохоріальна плацента - характеризується руйнуванням не лише епітелію слизової оболонки матки, а й сполучної тканини. Ворсинки хоріона торкаються судин і відділені від материнської крові тонкою ендотеліальною стінкою (див. мал. 5, в). Така плацента формується у хижаків.

- гемохоріальна плацента – у цьому випадку під час встановлення контакту плода з материнським організмом відбувають ся глибокі зміни у матці — частково руйнується сполучна тканина і навіть стінки судин. На місці зруйнованих тканин утворюються порожнини, заповнені кров'ю, що витікає з судин. Ворсинки хоріона омиваються кров'ю, всмоктуючи з неї поживні речовини. Прямого з'єднання між судинами ворсинок і матки немає. Обмін речовин здійснюється через дуже тонку стінку ворсинки. Внаслідок тісного контакту між зародком і материнським організмом пологи і супроводжуються відторгненням значної частини стінки матки і кровотечею. Цей тип плаценти характерний комахоїдним, гризунам, приматам, зокрема людині.

Зв'язок між материнським організмом та ембріоном при формуванні різних типів плацент істотно розрізняється. Він може бути таким слабким, що при народженні материнський організм і ембріон розділяються без ушкоджень (плаценти 1-го й 2-го типів).В інших випадках зрощення зародкової та материнської частин плаценти є настільки міцнми (3-й й 4-й типи), що при пологах області стінки матки, які брали участь в утворенні плаценти, (децидуальна оболонка) відриваються разом з послідом, утворюючи велику рану (пошкоджену поверхню).

Класифікація плацент за формою. Розміщення ворсинок хоріона плоду і відповідно контакти з ними слизової оболонки матки мають різну форм. Залежно від форми, плаценти поділяють на такі типи:

- дифузна - в якій ворсинки розміщені по всьому хоріону (у коней, свиней, верблюдів);

- котиледонна, або множинна - коли ворсинки формують скупчення «кущиками» — котиледони, а відповідно до них на слизовій оболонці матки розростаються бородавчастої форми випинання — карункули. Ворсинки хоріону проникають у крипти на карункулах (у рогатої худоби);

- поясна або стрічкова - в якій ворсинки зібрані в смужку що опоясує довкола хоріон, а решта його залишається вільною від ворсинок (у хижаків);

- дисковидна, або дискоїдальна - характерна тим, що ворсинки в ній збираються на хоріоні у вигляді диска і відповідно розміщені лакуни материнської плаценти (у людини).

Класифікація плацент за ступінню руйнування слизової оболонки матки:

- невідпадаючі - якщо під час пологів ворсинки хоріона виходять із заглибин слизової оболонки матки, не пошкоджуючи її, без кровотечі (у деяких сумчастих, свиней, китоподібних, верблюдів, коней, бегемотів, жуйних).

- відпадаючі - якщо під час пологів руйнується частина слизової оболонки матки (материнської плаценти) з кровотечею (у хижаків, гризунів, деяких комахоїдних, летючих мишей і приматів)

8. Алантоїс.

Одночасно із утворенням амніотичної порожнини розвивається а лантоїс (від грец. аllапtos — ковбаса і еіdоs — вид) — тонкий пальцеподібний виріст вентральної стінки задньої частини первинної кишки, який проникає в амніотичну ніжку.

Як і кишка, він складається з ентодерми, вісцерального листка спланхнотому та мезенхіми, що проростає поміж ці листки разом із кровоносними судинами.

У деяких ссавців в ньому збираються продукти метаболізму, тому він функціонує як екстракорпоральний сечовий міхур.

У інших ссавців рано встановлюється зв'язок зародка з материнським організмом і тому алантоїс розвивається значно слабше і являє собою лише тяж, в якому проходять кровоносні судини від ембріона і плаценти.

Під час утворення алантоїса його зачаток вклинюється між амніоном і хоріоном і у різних тварин ступінь його розвитку і взаємовідношення з іншими плодовими оболонками буває різним.

Так, у хижаків і кролика алантоїс має форму сліпого мішка і одна сторона його зростається з хоріоном, утворюючи алантохоріон, а друга — приєднується до амніону і формує алантоамніон.

У жуйних алантоїс ділиться на два сліпі мішки, які проникають між хоріоном і амніоном, роз'єднують їх в окремих ділянках і зростаються з ними — в інших. Тому в цих тварин, крім названих оболонок, є ще амніохоріон.

У багатьох видів плацентарних ссавців, за винятком приматів, алантоїс виконує функцію живлення, газообміну і виділення.

Отримані дані про те, що в ранній період ембріогенезу в алантоїсі продукуються В-лімфоцити.

Крізь стінку алантоїса проходять кровоносні судини від ембріона і плаценти. Місце сполучення алантоїса з хоріоном називають хоріоалантоїсом, або алантоїдною плацентою.

Починаючи з другого місяця внутрішньоутробного розвитку людини, цей провізорний орган редукується.

Пуповина.

Зв'язок зародка з плацентою здійснюється за допомогою пупкового канатика. Пуповина, або пупковий канатик — сполучнотканинний тяж, що з'єднує тіло зародка з плацентою. Він містить залишки протоки жовткового мішка - жовткове стебельце, алантоїс і кровоносні судини — дві пупкові артерії і одну вену.

Основу пупкового канатика складає особлива слизова сполучна тканина, що має назву вартонових драглів (мал. 6).

Ця слизова тканин забезпечує тургор (пружність) пупкового канатика і неспадання кровоносних судин, які проростають через нього від тіла зародка до ворсинок хоріону.

Через кровоносні судини пуповини здійснюється постачання зародка поживними речовинами і киснем від плаценти.

Крім цього, слизова тканини виконує захисну функцію позасудинним шляхом. Пуповинна вена несе кров, збагачену киснем і поживними речовинами, від плаценти до плоду, а артерії доносять венозну кров від плоду до плаценти.

У деяких тварин з плацентою зв'язаний і жовтковий мішок. Така плацента називається жовтковою.

 

Мал. 6. Схема пупкового канатика ссавця (поперечний розріз).

ЕкАм – ектодерма амніотичної оболонки; ССТ – слизова сполучна тканина (вартонові драглі); ЖС – жовткове стебельце з залишком довткового міхура; ПА – пупкові артерії; ПВ – пупкова вена; Ал – аллантоїс; ЕнАл – ентодерма аллантоїсу; МД – мезодерма.

 

 

Тривалість ембріогенезу у різних плацентарних тварин не однакова. Вона зумовлюється зрілістю народження дітей і характером зв'язку зародка з організмом матері, тобто будовою плаценти.