Плацента (від грец. рlасus — корж), або дитяче місце являє собою комплекс гістологічних структур хоріона плоду і слизової оболонки матки, який забезпечує постійний зв'язок між організмом матері та плоду.
Плацента розвивається як спеціалізований виріст плодових оболонок.Плаценти різних видів ссавців різноманітні за своєю будовою - ускладнення їх структури відбувається паралельно з встановленням більш тісного зв’язку зародка з материнським організмом.
Найвищого розвитку плацента досягає у приматів та людини.
Що стосується інших ссавців, то серед них спостерігається поступовий перехід від дуже простих, при яких плацента не утворюється взагалі, до більш складних форм взаємовідносин зародка з організмом матері.
Найбільш простими ці взаємовідносини є у сумчастих. Зародковий міхур у цих тварин своєю поверхнею просто торкається слизової оболонки матки. Спеціального органу, за рахунок якого здійснювався б приплив поживних речовин, тут немає. Сумчастих відносять до аплацентарних тварин.
У всіх інших ссавців зародок входить у тісний контакт з материнським організмом, і утворюється плацента.
Плацента виконує функції:- газообмінну – забезпечує ембріон (плід) киснем, транспортуючи у зворотному напрямку вуглекислоту, яка утворилася в результаті його дихання;- трофічну та видільну – від материнського організму до плаценти передаються поживні речовини (амінокислоти, глюкоза, жирні кислоти), одночасно у зворотному напрямку надходять продукти розпаду, які утворюються у ході обміну речовин плода (наприклад, сечовина). Обмін речовин здійснюється внаслідок дифузії або активного перенесення з витратою енергії;- ендокринну – оскільки плацента є органом внутрішньої секреції, то вона не пропускає материнські статеві гормони, в результаті чого статева система плода чоловічої статі розвивається, як правило, нормально; в той же час гормони, які синтезуються трофобластом, а згодом і плацентою, забезпечують нормальний перебіг вагітності;- захисну - виконує функцію біологічного захисту зародка (плода).Слід зауважити, що кров матері у зоні плаценти та інших ділянок хоріона не змішується з кров'ю плода.
З моменту встановлення контакту між зародковими оболонками плоду і слизової матки останню називають материнською плацентою, а ускладнену зародкову оболонку — хоріон — плацентою плоду.
Інколи паралельно з назвою "материнська плацента" може вживатися термін слизова оболонка матки (як синоніми).
Утворення плаценти. У плацентарних тварин зв'язок зародка зі слизовою матки проходить декілька стадій розвитку, основними етапами якого є - трофобласт → хоріон → плацента.
Спочатку, тільки-но зародок імплантується у стінку матки, він живиться за рахунок залоз матки. Шляхом дифузії секрет залоз проникає в порожнину бластодермічного пухирця, а відтак у порожнину жовткового мішка (після його виникнення), а звідти до тіла зародка.
Посилення зв'язку зародка з материнським організмом наступає з розвитком зародка і необхідністю більш інтенсивного його живлення.
Будова плаценти хоріона. В утворенні плаценти приматів бере участь алантоїс і хоріон зародка та слизова оболонка матки.
Отже плацента включає двіскладові частини — материнську і плодову.
Плодова частина плаценти утворена ворсинчастим хоріоном на відміну від решти хоріона, який не має ворсинок і називається гладким хоріоном.
Материнська плацента — це видозмінена слизова оболонка матки в місці вростання в неї ворсинок хоріону плоду.
