Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќновленн€ кадрових ресурс≥в науки




¬идатний украњнський вчений академ≥к Ѕорис ™вгенович ѕатон на питанн€ про головн≥ напр€мки перетворень в науц≥ досить ч≥тко в≥дпов≥в, що Ђтреба зм≥нювати кадрову пол≥тику й ≥накше розпод≥л€ти кошти. Ѕез людей високого р≥вн€ мисленн€ у науц≥ не буде нових ≥дей, без розумного ф≥нансуванн€ Ч можливост≥ њх реал≥зац≥њї. “ому першочергов≥ завданн€ у науц≥ Ч Ђкад≠ри та ф≥нансиї. ¬заЇмозв'€зок м≥ж кадровими та ф≥нансовими ре≠сурсами науки й њњ розвитком зрозум≥лий. ¬ченим задл€ нормальноњ науковоњ д≥€льност≥ потр≥бн≥ прим≥щенн€, наукове обладнанн€, мате≠р≥али (бажано не застар≥л≥), житло, г≥дна зароб≥тна плата за працю, що реально б в≥дбивала њх науковий потенц≥ал. јле взаЇмозв'€зок маЇ ≥ ≥нший аспект: €кщо кошти.та тематику м≥ж окремими вченими та науковими колективами розпод≥л€Ї бюрократична надбудова над ≥нститутами чи кер≥вництво ≥нститут≥в, то вони ≥ будуть повновласними господар€ми дол≥ ус≥х науковц≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ науковоњ устано≠ви. «в≥дси, необмежен≥ можливост≥ дл€ розправи з незручними, нес≠лухн€ними, тими, хто думаЇ ≥накше, тобто дл€ в≥дбору кадр≥в не в≥дпов≥дно њх творчому потенц≥алу, а на п≥дстав≥ њх особистоњ в≥дда≠ност≥, чи ≥ншоњ Ђзручност≥ї, Ђкарманост≥ї. «апоб≥ганню згубних дл€ розвитку науки €вищ й можуть, безумовно, допомогти нов≥ форми њњ орган≥зац≥њ та ф≥нансуванн€. Ќедаремно академ≥к Ѕорис ™вгенович ѕатон систему Ђ√рантї назвав системою Ђсмерть бездарнимї. ÷€ система п≥дриваЇ економ≥чн≥ п≥дстави бюрократизму в науц≥, забез≠печуЇ просуванн€ саме талановитих вчених.

ѕроблема кадрових ресурс≥в науки охоплюЇ комплекс й ≥нших аспект≥в. ћаЇтьс€ на уваз≥ необх≥дн≥сть п≥двищенн€ €кост≥ п≥дготовки та переп≥дготовки наукових кадр≥в. Ќизька ефективн≥сть науковоњ д≥€льност≥ в ”крањн≥ зумовлена тим, що науковц≥ вс≥х р≥вн≥в ще не повн≥стю в≥дпов≥дають сучасним вимогам своЇњ профес≥њ, не завжди можуть та бажають працювати в ■мовах, що зм≥нилис€. “ут потр≥бна психолог≥чна готовн≥сть ≥ в≥дпов≥дн≥ навички науковоњ творчоњ прац≥. ¬ажливу роль в≥д≥граЇ ≥ система вищоњ та середньоњ осв≥ти, €ка б в≥дпов≥дала вимогам розвитку науки ≥ сусп≥льства.

ƒемократизац≥€ науки, запровадженн€ нових форм њњ плануванн€ авто≠матично не приведуть до розкв≥ту науки. ƒл€ встановленн€ широких м≥жнародних наукових зв'€зк≥в ще недостатньо т≥льки в≥дкрити кордони та вид≥лити необх≥дн≥ кошти. ¬ажлива умова ст≥йких, продуктивних м≥жнародних контакт≥в Ч знанн€ ≥ноземних мов, що необх≥дно дл€ особистого сп≥лкуванн€ м≥ж вченими та систематичного знайомства з нов≥тн≥ми дос€гненн€ми св≥товоњ науки. Ќа жаль, система осв≥ти ”крањни ще не забезпечуЇ в≥льного волод≥нн€ ≥ноземними мовами. ¬ажливе оволод≥нн€ й Ђдругоюї, комп'ютер≠ною грамотн≥стю, без €коњ неможлива сучасна наукова д≥€льн≥сть. ’оча вже з середини 80-х рок≥в почав широко розгортатис€ у вищ≥й та середн≥й школ≥ процес навчанн€ користуванн€ комп'ютером. Ѕезумовно, тут т≥льки декла≠рац≥€ми чи правильними, вив≥реними методиками навчанн€ не об≥йтись. ƒо≠с≥ комп'ютери ще не стають нев≥д'Їмним елементом наукового та сусп≥льно≠го житт€. ≤ доки не створено в≥дпов≥дне матер≥ально-техн≥чне та ≥нформац≥йне забезпеченн€ процесу компТютеризац≥њ, доти нав≥ть одержан≥ у сфер≥ компТютеризац≥њ знанн€ будуть втрачатис€.

¬ажливе значенн€ дл€ розвитку науки в ”крањн≥ мають моральн≥ аспек≠ти оновленн€ наукових кадр≥в. –озвиток науки завжди спиравс€ на своЇ≠р≥дну етику науковоњ д≥€льност≥: наукову сумл≥нн≥сть вченого, неприпусти≠м≥сть п≥дробки результат≥в наукових досл≥джень, плаг≥ат тощо. „есть та пор€дн≥сть вченого завжди були та залишаютьс€ основою науковоњ д≥€ль≠ност≥. “а в м≥ру того, €к тотал≥тарний режим набував сили, а сусп≥льство та наука дедал≥ бюрократизувалис€, головною, самодостатньою метою д≥€ль≠ност≥ ставав кар'Їризм. «адл€ кар'Їри приносили в жертву честь та пор€д≠н≥сть. ѕриклад тому -- академ≥к “рохим Ћисенко та його посл≥довники, €к≥ дес€тир≥чч€ми фальсиф≥кували результати своЇњ Ђнауковоњї д≥€льност≥ та м≥стиф≥кували сусп≥льство, не гнушаючись н≥чим, нав≥ть ф≥зичним перес≠л≥дуванн€м та усуненн€м наукових опонент≥в. ƒоброчесна, не п≥длегла кон'юнктур≥ наукова д≥€льн≥сть ставала небезпечною не т≥льки дл€ власно≠го добробуту, а й нав≥ть дл€ житт€. «губними дл€ сусп≥льства, науки, вче≠них були не т≥льки сам≥ пересл≥дуванн€. Ќав≥ть т≥, кого не торкнулись реп≠рес≥њ, жили в жаху. ” так≥й атмосфер≥ сформувалось дек≥лька покол≥нь наукознавц≥в. ∆ах до к≥нц€ не подоланий й в сучасних умовах, хоча й набув ≥нших форм (прагненн€ ховатис€ за авторитети, уникати критики тощо). ≤ тепер буваЇ так, що науков≥ ступен≥ та званн€ отримують не за знанн€ми та ерудиц≥ю, а з допомогою знайомств, використанн€ службово≠го становища тощо. Ѕезумовно, не ус≥ вчен≥ ≥ в минулому ≥ в сучасних умовах п≥ддалис€ тиску неспри€тливих життЇвих обставин, багато з них Ї зразками громад€нськоњ та науковоњ мужност≥.

ќтже, наука дл€ свого розвитку потребуЇ не просто квал≥ф≥кова≠них кадр≥в, а вчених, €к≥ мають громад€нську та наукову г≥дн≥сть, пор€дн≥сть. ÷е необх≥дно тому, що в сучасних умовах, коли науков≥ в≥дкритт€ можуть мати глобальн≥ насл≥дки, безпринципний вчений Ч загроза не т≥льки дл€ розвитку науки, але й дл€ дол≥ сусп≥льства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 343 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1342 - | 1180 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.