Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток, навчанн€ ≥ вихованн€ школ€р≥в ≥з порушенн€м мови




ќбовТ€зковою умовою дл€ повноц≥нного розвитку дитини Ї њњ нормальна мовна д≥€льн≥сть. ћова формуЇтьс€ в процес≥ загального психоф≥зичного розвитку дитини. ƒо умов формуванн€ нормальноњ мови в≥днос€ть збережену центральну нервову систему, на€вн≥сть нормального слуху ≥ зору ≥ достатн≥й р≥вень активного мовного сп≥лкуванн€ дорослих з дитиною.

—еред причин, €к≥ викликають порушенн€ мови, розр≥зн€ють екзогенн≥ (зовн≥шн≥) ≥ ендогенн≥ (внутр≥шн≥) фактори. ¬ид≥л€ють також орган≥чн≥ (анатомо-ф≥з≥олог≥чн≥, морфолог≥чн≥), функц≥ональн≥ (психогенн≥), соц≥ально-психолог≥чн≥ (р≥зн≥ неспри€тлив≥ впливи навколишнього середовища) ≥ психоневролог≥чн≥ (розлади псих≥чних функц≥й: розумова в≥дстал≥сть, порушенн€ памТ€т≥, уваги ≥ т.п) причини.

ѕ≥д причиною порушенн€ мови розум≥ють вплив на орган≥зм зовн≥шнього чи внутр≥шнього патолог≥чного фактора чи њх взаЇмод≥њ, €к≥ визначають специф≥ку мовного розладу ≥ без €ких останн≥й не може виникнути.

¬с≥ мови мовних порушень можна розд≥лити на дв≥ велик≥ групи в залежност≥ в≥д того, €кий вид мови порушений: усна чи письмова.

ѕорушенн€ усноњ мови в свою чергу д≥л€тьс€ на два типи: 1) фонац≥йного (зовн≥шнього) оформленн€ висловлюванн€, €ке називають порушенн€м вимовноњ сторони мови, ≥ 2) структурно-семантичного (внутр≥шнього) оформленн€ висловлюванн€, €ке називають системним або пол≥морфним порушенн€м мови.

–озлади фонац≥йного оформленн€ висловлюванн€.

1) ѕорушенн€ голосу Ц це в≥дсутн≥сть чи розлади голосоутворенн€ (фонац≥њ) внасл≥док патолог≥чних зм≥н голосового апарату. ѕорушенн€ голосу можуть бути обумовлен≥ орган≥чними (виникають в результат≥ хрон≥чних запалювальних процес≥в голосового апарату чи його анатом≥чними зм≥нами) чи функц≥ональними (повТ€зан≥ з голосовою перевтомою, ≥нфекц≥йними захворюванн€ми, психотравмуючими ситуац≥€ми) розладами голосоутворюючого механ≥зму центральноњ чи перифер≥йноњ локал≥зац≥њ ≥ виникати на будь-€кому етап≥ розвитку дитини. Ѕувають ≥зольованими чи вход€ть до складу р€ду ≥нших порушень мови.

2) Ѕрадилал≥€ Ц патолог≥чно упов≥льнений темп мови. ¬и€вл€Їтьс€ в упов≥льнен≥й реал≥зац≥њ артикул€ц≥йноњ мовноњ програми, Ї центрально обумовленою, орган≥чною чи функц≥ональною за своЇю природою.

3) “ахилал≥€ Ц патолог≥чно прискорений темп мови. ѕро€вл€Їтьс€ в прискорен≥й реал≥зац≥њ артикул€ц≥йноњ мовноњ програми, Ї центрально обумовленою, орган≥чною чи функц≥ональною за своЇю природою.

4) «ањканн€ Ц порушенн€ темпо-ритм≥чноњ орган≥зац≥њ мови, обумовлене судорожним станом мТ€з≥в мовного апарату. ™ центрально обумовленим, маЇ орган≥чну чи функц≥ональну природу, виникаЇ част≥ше всього в ход≥ мовного розвитку дитини (так зване ф≥з≥олог≥чне зањканн€). ќдна з поширених причин виникненн€ зањканн€ Ц це надм≥рно висок≥ вимоги в с≥мТњ до мовленн€ дитини: дитину змушують повторювати незрозум≥л≥ та складн≥ слова, довг≥ фрази, перевантажують читанн€м книжок, розрахованих на старший в≥к, декламувати в≥рш≥ перед гост€ми. „асто в дитини зањканн€ виникаЇ, коли не вистачаЇ елементарного словникового запасу та граматичних засоб≥в висловлюванн€ думок. Ќегативне ставленн€ на стан мовленн€ дитини негативне емоц≥йне тло, психотравмуюч≥ ситуац≥њ. «ањканн€ може виникати ≥ внасл≥док насл≥дуванн€. ≤нод≥ зањканн€ може розвиватись п≥сл€ перенесенн€ важкоњ хвороби €к насл≥док ослабленн€ орган≥зму. ѕричиною зањканн€ Ї слабк≥сть нервовоњ системи або орган≥чн≥ враженн€ кори головного мозку, а перел≥чен≥ вище €вища Ї впливам и середовища. ќсновним про€вом зањканн€ Ї судороги мТ€з≥в мовного апарату, €к≥ виникають т≥льки в момент мови або при спроб≥ почати мовленн€. ƒл€ переборенн€ мовного дефекту потр≥бна систематична допомога логопеда, а в тих випадках, коли зањканн€ маЇ зат€жний характер, - також допомога психолога.

5) ƒислал≥€ Ц порушенн€ звуковимови при нормальному слус≥ ≥ збережен≥й ≥ннервац≥њ мовного апарату. ¬и€вл€Їтьс€ в неправильному звуковому оформленн≥ мови: спотворен≥й вимов≥ звук≥в, в зам≥нах звук≥в або в њх зм≥шуванн≥. ƒефект може носити функц≥ональний характер, €кщо в≥н обумовлений тим, що у дитини не повн≥стю сформувалась артикул€ц≥йна база чи неправильно сформувалась артикул€ц≥йна позиц≥€, внасл≥док чого продукуютьс€ ненормован≥ звуки. ƒефект носить орган≥чний характер, €кщо в≥н обумовлений анатом≥чними порушенн€ми артикул€ц≥йного апарату. ѕорушенн€ виникаЇ зазвичай в процес≥ розвитку мови дитини, у випадку травматичного порушенн€ чи перифер≥йного апарату Ц в будь-€кому в≥ц≥.

6) –инолал≥€ Ц порушенн€ тембру голосу ≥ звуковимови, обумовлен≥ анатомо-ф≥з≥олог≥чними дефектами мовного апарату. ¬и€вл€Їтьс€ в патолог≥чн≥й зм≥н≥ тембру голосу, €кий ви€вл€Їтьс€ надм≥ру назал≥зованим (гугн€вим) внасл≥док того, що голосовидихаючий струм≥нь проходить при вимов≥ вс≥х звук≥в в носову порожнину ≥ в н≥й отримуЇ резонанс.  р≥м того при роналал≥њ спостер≥гаЇтьс€ спотворена вимова вс≥х звук≥в. ћова мало розб≥рлива, монотонна. ƒо ринолал≥њ в≥днос€ть дефекти, повТ€зан≥ з вродженими розщелинами п≥днеб≥нн€, тобто грубими порушенн€ми артикул€ц≥йного апарату.

7) ƒизартр≥€ Ц порушенн€ вимовноњ сторони мови, що обумовлене недостатньою ≥ннервац≥Їю мовного апарату. ƒизартр≥€ повТ€зана з орган≥чними враженн€ми нервовоњ системи, в результат≥ чого порушуЇтьс€ рухова сторона мови. „аст≥ше всього дизартр≥€ виникаЇ внасл≥док рано набутого церебрального парал≥ча, але може виникнути на будь-€кому етап≥ розвитку дитини внасл≥док нейро≥нфекц≥њ ≥ ≥нших мозкових захворювань. ѕри дизартр≥њ спостер≥гаютьс€ розлади звуковимови голосоутворенн€, темпо-ритму мови ≥ ≥нтонац≥њ. як правило, при дизартр≥њ мова д≥тей розвиваЇтьс€ ≥з затримкою, страждаЇ вимова складних за артикул€ц≥Їю звук≥в ¬ ц≥лому вимова звук≥в неч≥тка, змазана (Ђкаша в рот≥ї).

2. ѕорушенн€ структурно-семантичного оформленн€ висловлюванн€.

1) јлал≥€ Ц в≥дсутн≥сть чи недорозвиненн€ мови внасл≥док орган≥чного враженн€ мовних зон кори головного мозку у внутр≥утробному чи ранньому пер≥од≥ розвитку дитини. ѕорушен≥ операц≥њ в≥дбору ≥ програмуванн€ на вс≥х етапах породженн€ ≥ прийому мовного вислову, внасл≥док чого ви€вл€Їтьс€ несформована мовна д≥€льн≥сть дитини. —истема мовних засоб≥в (фонематичних, лексичних, граматичних) не формуЇтьс€. —траждаЇ мотивац≥йно-побуджувальний р≥вень мово породженн€. —постер≥гаютьс€ груб≥ семантичн≥ дефекти, порушено управл≥нн€ мовними рухами, що в≥дображаЇтьс€ на в≥дтворенн≥ звукового ≥ складового складу слова. ” д≥тей з алал≥Їю без спец≥ального колекц≥йного впливу мова не сформуЇтьс€, тому њм необх≥дна тривала логопедична допомога.

2) јфаз≥€ Ц повна чи часткова втрата мови, що обумовлена локальними порушенн€ми головного мозку. ¬ дитини втрачаЇтьс€ мова в результат≥ черепно-мозкових травм, нейро≥нфекц≥њ чи пухлин мозку вже п≥сл€ того €к мова вже була сформована. якщо таке порушенн€ пройшло у в≥ц≥ до трьох рок≥в, то досл≥дники утримуютьс€ в≥д д≥агнозу афаз≥€. якщо таке порушенн€ пройшло у б≥льш старшому в≥ц≥, то говор€ть про афаз≥ю. ѕри афаз≥њ головним чином пошкоджуютьс€ певн≥ зони дом≥нантноњ по мов≥ п≥вкул≥. ѕорушенн€ письмовоњ мови д≥л€тьс€ на дв≥ групи, в залежност≥ в≥д того, €кий вид њњ порушений. ѕри порушенн≥ продуктивного виду в≥дзначаютьс€ розлади письма, при порушенн≥ рецептивноњ письмовоњ д≥€льност≥ Ц розлади читанн€.

ƒислекс≥€ Ц часткове специф≥чне порушенн€ процесу читанн€. ѕовна нездатн≥сть оволод≥ти читанн€м називаЇтьс€ алекс≥Їю. ѕро€вл€Їтьс€ в багатьох помилках, €к≥ повторюютьс€ у вигл€д≥ зам≥н, перестановок, пропуск≥в букв, що призводить до неправильного в≥дтворенн€ звуковоњ форми слова. ƒислекс≥€ обумовлена не сформован≥стю псих≥чних функц≥й, що забезпечують процес оволод≥нн€ читанн€м. –озр≥зн€ють фонематичну дислекс≥ю Ц не сформован≥ функц≥њ фонематичного сприйманн€, анал≥зу та синтезу; семантична дислекс≥€ Ц не сформован≥ процеси звуко-складового синтезу, в≥дсутн≥ диференц≥йован≥ у€вленн€ про синтетичн≥ звТ€зки всередин≥ реченн€; аграматична дислекс≥€ Ц не сформован≥ граматичн≥ сторони усноњ мови; мне стична дислекс≥€ Ц порушено встановленн€ асоц≥ативних звТ€зк≥в м≥ж зоровим образом букви ≥ слуховимовним образом звука; оптична дислекс≥€ Ц при читанн≥ букви, схож≥ за написанн€м, зм≥шуютьс€ ≥ зам≥нюютьс€.

ƒисграф≥€ Ц специф≥чне порушенн€ процесу письма. ѕовна нездатн≥сть оволод≥ти письмом називаЇтьс€ аграф≥Їю. ¬и€вл€Їтьс€ в нест≥йкост≥ оптико-просторового образу букви, у зм≥шуванн≥ чи пропусках букв, у викривленн€х звуко-складового складу слова ≥ структури речень. ƒисграф≥€ зумовлена дефектами усноњ мови, не сформован≥стю операц≥й звукового анал≥зу, нест≥йк≥стю дов≥льноњ уваги.

“аким чином, досл≥дники вид≥л€ють 11 форм мовних порушень, 9 ≥з €ких складють порушенн€ усноњ мови ≥ 2 Ц порушенн€ письмовоњ мови, в залежност≥ в≥д порушеного процесу.

ѕсихолого-педагог≥чна класиф≥кац≥€ ор≥ЇнтуЇтьс€ на њњ застосуванн€ в педагог≥чному процес≥; вона спр€мована на розробленн€ метод≥в корекц≥йно-розвивального впливу дл€ роботи ≥з виправленн€ мовних дефект≥в з колективом д≥тей (групою, класом) ≥ базуЇтьс€ на п≥дход≥ в≥д часткового до загального.

ѕорушенн€ мови в дан≥й класиф≥кац≥њ д≥л€тьс€ на дв≥ групи:

  1. ѕорушенн€ засоб≥в сп≥лкуванн€ (фонетико-фонематичний недорозвиток ≥ загальний недорозвиток мови)
    • ‘онетико-фонематичний недорозвиток мови Ц порушенн€ процес≥в формуванн€ вимовноњ системи р≥дноњ мови у д≥тей з р≥зними мовними розладами внасл≥док дефект≥в сприйманн€ ≥ вимовленн€ фонем.
    • «агальний недорозвиток мови Ц складн≥ мовн≥ розлади, при €ких порушено формуванн€ вс≥х компонент≥в мовноњ системи, що в≥днос€тьс€ до звуковоњ ≥ смисловоњ сторони.

¬ €кост≥ загальних ознак спец≥ал≥стами вид≥л€ютьс€ наступн≥: п≥зн≥й початок мови, обмежений словниковий запас, аграматизм, дефекти вимови, дефекти фонемоутворенн€.

2. ѕорушенн€ в застосуванн≥ засоб≥в сп≥лкуванн€.

—юди в≥днос€ть зањканн€, €ке розгл€даЇтьс€ €к порушенн€ комун≥кативноњ функц≥њ мови при правильно сформованих засобах сп≥лкуванн€. ћожливий ≥ комб≥нований дефект, при €кому зањканн€ поЇднуЇтьс€ ≥з загальним недорозвитком мови.

¬ дан≥й класиф≥кац≥њ порушенн€ письма ≥ читанн€ не вид≥лен≥ в €кост≥ самост≥йних, а розгл€даютьс€ у склад≥ фонетико-фонематичного ≥ загального недорозвитку мовленн€.

ћехан≥зми ≥ симптоматика мовноњ патолог≥њ розгл€даютьс€ з позиц≥й кл≥н≥ко-педагог≥чного п≥дходу. “≥ ознаки, €к≥ покладен≥ в основу психолого-педагог≥чноњ класиф≥кац≥њ, спри€ють орган≥зац≥њ групових форм логопедичноњ роботи при р≥зних формах мовних аномал≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1279 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

1631 - | 1418 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.