Д. П. Журавський про фактори деформації матеріалів соціальної статистики

Соціальна статистика поряд з розвитком свого матема­тично-статистичного апарату переключається на вивчення соціальних факторів деформації емпіричного матеріалу. Ці проблеми найяскравіше можна проілюструвати на творчості відомого російського статистика-демократа Д. П. Журав-ського.

Дмитро Петрович Журавський (1810—1856) займався проблемами статистичних досліджень, використовував ме­тод статистичних групувань і підкреслював необхідність ви­користання «чисельної сторони» для вивчення масових явищ дійсності. У праці «Про джерела та використання статис­тичних відомостей» (1846) він зібрав багато цікавих і ко­рисних рекомендацій стосовно статистичних та соціальних досліджень, особливо масових.

Людина з демократичними переконаннями, Д. П. Жу­равський розглядає існуючу систему кріпацтва як фактор, котрий гальмує розвиток науки, зокрема статистики, за­важає використовувати об'єктивні методи вивчення соці­альних явищ. Він — один з небагатьох російських учених, які звернули увагу на значення соціально-економічних та політичних умов, що негативно впливають на процеси со­ціального дослідження.

У згаданій праці він пише, що напівграмотне начальст­во на місцях не здатне зібрати точних відомостей. Люди, зобов'язані вести облік, суб'єктивно й об'єктивно не заці­кавлені в поданні точних даних, оскільки сімейно, господар­чо, споріднено та за іншими критеріями взаємопов'язані між

собою та з населенням, приховують частину краденого і самі беруть участь у діях проти майна інших власників. Журавський у зв'язку з цим зауважує, що за таких умов не варто довіряти даним конторських облікових книг, які складаються на підставі усних свідчень начальства. Гра­мотні рахівники теж знають свою долю в крадіжках і від­повідно змінюють статті приходу та розтрат.

Журавський підкреслює вкрай погано поставлений облік народонаселення^ в країні, де царизм теж безпорадний що-небудь змінити, оскільки чиновників та священиків, що безпосередньо реєструють народжуваних та померлих, біль­ше цікавлять власні інтереси та потреби. Часті зміни свя­щениками приходів і їх переведення у вигідніші й багатші зумовлює значні помилки в метричних книгах.

Нескінченні побори, злиденність умов існування, зловжи­вання влади під час переписів населення (ревізій) тягарем лягають на плечі трудівника. Тому й логічно, що кріпосні селяни за цих умов нерідко навмисне вводять священиків в оману. Журавський пояснює, що в селянських сім'ях час­то бувають однакові імена — два Івани чи дві Ганни і т. п. Це робиться з метою, щоб на випадок смерті одного видати живого за померлого і таким чином увільнити його від крі­пацтва чи р^крутства.

Журавський перераховує фактори спотворення статистич­ної інформації, називаючи серед них такі, як передоручення обов'язків збирання даних другій особі, «очищення» в по­трібному дусі одержаних матеріалів чиновниками, некри­тичне запозичення даних з недбало поставлених форм об­ліку та документації, використання даних з матеріалів опи­тувань окремих людей, доповнення відсутніх фактів «за власними уявленнями» тощо.

Перебуваючи на посаді чиновника з особливих доручень при київському губернаторі, Д. П. Журавський написав працю «Статистичне описання Київської губернії», яку М. Г. Чернишевський оцінив як видатний здобуток наукової думки Росії того часу.

Російська держава XIX ст. бідна на емпіричні соціальні дослідження. Суспільно-політичні умови імперії паралізу­вали будь-які незалежні й оригінальні дослідження соціаль­них процесів, тим більше що в цій системі навіть мало було приводів, щоб «сповіщати про благі справи». Тимчасом у Західній Європі та Сполучених Штатах Америки вони роз­горталися повним ходом.