Соціальна статистика поряд з розвитком свого математично-статистичного апарату переключається на вивчення соціальних факторів деформації емпіричного матеріалу. Ці проблеми найяскравіше можна проілюструвати на творчості відомого російського статистика-демократа Д. П. Журав-ського.
Дмитро Петрович Журавський (1810—1856) займався проблемами статистичних досліджень, використовував метод статистичних групувань і підкреслював необхідність використання «чисельної сторони» для вивчення масових явищ дійсності. У праці «Про джерела та використання статистичних відомостей» (1846) він зібрав багато цікавих і корисних рекомендацій стосовно статистичних та соціальних досліджень, особливо масових.
Людина з демократичними переконаннями, Д. П. Журавський розглядає існуючу систему кріпацтва як фактор, котрий гальмує розвиток науки, зокрема статистики, заважає використовувати об'єктивні методи вивчення соціальних явищ. Він — один з небагатьох російських учених, які звернули увагу на значення соціально-економічних та політичних умов, що негативно впливають на процеси соціального дослідження.
У згаданій праці він пише, що напівграмотне начальство на місцях не здатне зібрати точних відомостей. Люди, зобов'язані вести облік, суб'єктивно й об'єктивно не зацікавлені в поданні точних даних, оскільки сімейно, господарчо, споріднено та за іншими критеріями взаємопов'язані між
собою та з населенням, приховують частину краденого і самі беруть участь у діях проти майна інших власників. Журавський у зв'язку з цим зауважує, що за таких умов не варто довіряти даним конторських облікових книг, які складаються на підставі усних свідчень начальства. Грамотні рахівники теж знають свою долю в крадіжках і відповідно змінюють статті приходу та розтрат.
Журавський підкреслює вкрай погано поставлений облік народонаселення^ в країні, де царизм теж безпорадний що-небудь змінити, оскільки чиновників та священиків, що безпосередньо реєструють народжуваних та померлих, більше цікавлять власні інтереси та потреби. Часті зміни священиками приходів і їх переведення у вигідніші й багатші зумовлює значні помилки в метричних книгах.
Нескінченні побори, злиденність умов існування, зловживання влади під час переписів населення (ревізій) тягарем лягають на плечі трудівника. Тому й логічно, що кріпосні селяни за цих умов нерідко навмисне вводять священиків в оману. Журавський пояснює, що в селянських сім'ях часто бувають однакові імена — два Івани чи дві Ганни і т. п. Це робиться з метою, щоб на випадок смерті одного видати живого за померлого і таким чином увільнити його від кріпацтва чи р^крутства.
Журавський перераховує фактори спотворення статистичної інформації, називаючи серед них такі, як передоручення обов'язків збирання даних другій особі, «очищення» в потрібному дусі одержаних матеріалів чиновниками, некритичне запозичення даних з недбало поставлених форм обліку та документації, використання даних з матеріалів опитувань окремих людей, доповнення відсутніх фактів «за власними уявленнями» тощо.
Перебуваючи на посаді чиновника з особливих доручень при київському губернаторі, Д. П. Журавський написав працю «Статистичне описання Київської губернії», яку М. Г. Чернишевський оцінив як видатний здобуток наукової думки Росії того часу.
Російська держава XIX ст. бідна на емпіричні соціальні дослідження. Суспільно-політичні умови імперії паралізували будь-які незалежні й оригінальні дослідження соціальних процесів, тим більше що в цій системі навіть мало було приводів, щоб «сповіщати про благі справи». Тимчасом у Західній Європі та Сполучених Штатах Америки вони розгорталися повним ходом.
