Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“еософ≥€ јвгустина Ѕлаженного




јврел≥й јвгустин, прозваний Ѕлаженним (354Ч430),Ч один з отц≥в церкви раннього середньов≥чч€, мудрий ≥ гли≠бокий мислитель, автор численних праць на богословськ≥ теми; одна з найв≥дом≥ших Ч Ђѕро град божийї.

јвгустин Ѕлаженний розгл€дав людину €к малий св≥т Ч≥ м≥крокосм, що поЇднуЇ в соб≥ природу матер≥альних ≥ т≥л Ч рослин ≥ тварин ≥ м≥стить живу розумну ≥ безсмертну душу; тому людина Ї посередником м≥ж в≥чним царством духу ≥ земним царством матер≥њ.

—оц≥олог≥чний ≥нтерес €вл€Ї собою перша спроба в хри≠сти€нськ≥й л≥тератур≥ створити загальнолюдську концепц≥ю ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ, що спираЇтьс€ на принцип розвитку люд≠ства на рел≥г≥йних у€вленн€х.

¬ основу вченн€ јвгустина про розвито^ ≥стор≥њ людст≠ва покладено рел≥г≥йне розум≥нн€ ≥стор≥њ, так званий про≠в≥денц≥ал≥зм.

ѕров≥денц≥ал≥зм розгл€даЇ ≥стор≥ю €к про€в вол≥ божоњ, зг≥дно з €кою зд≥йснюЇтьс€ заздалег≥дь передбачена боже≠ственна програма спас≥нн€ людини ≥ св≥ту.

Ѕожественна благодать, за јвгустином, незбагненним, незрозум≥лим дл€ людей чином приведе до спас≥нн€ неба≠гатьох обранц≥в ≥ до осудженн€ гр≥ховноњ б≥льшост≥. ќсу≠дженн€ Ч це кара за первородний гр≥х јдама та ™ви, а ƒ завершенн€ Ч —трашний суд. “аким чином пров≥денц≥ал≥зм пов'€зуЇтьс€ з есхатолог≥Їю (в≥д грец. ез≥ња≥оз Ч останн≥й, конечний,1о£оз Ч вченн€).


≈схатолог≥€ Ч рел≥г≥йне вченн€ про к≥нцеву долю лю≠дини та св≥ту. ¬она складаЇтьс€ з двох розд≥л≥в Ч ≥ндив≥≠дуальноњ (вченн€ про загробне житт€ ≥ндив≥дуальноњ люд≠ськоњ душ≥) та всесв≥тньоњ есхатолог≥њ (вченн€ про сенс ≥с≠тор≥њ та космосу^ про к≥нець св≥ту ≥ под≥њ, що станутьс€ в майбутньому).

—л≥д зазначити, що есхатолог≥чн≥ концепц≥њ притаманн≥ ус≥м рел≥г≥€м.

јвгустин Ѕлаженний першим у середньов≥чч≥ зробив спробу описати всесв≥тню ≥стор≥ю €к Їдиний, законом≥рний поступальний процес, у певн≥й м≥р≥ нав≥ть об'Їктивний. Ќа п≥дстав≥ б≥блейськоњ опов≥д≥ про створенн€ людини Ѕогом ≥ р≥вн≥сть людей м≥ж собою €к богостворених ≥стот јвгус≠тин розгл€даЇ ≥стор≥ю людства €к Їдину ≥ ц≥л≥сну.

Ѕог над≥лив людину душею ≥ т≥лом, €к≥ спочатку пере≠бували в гармон≥њ, але внасл≥док первородного гр≥ха т≥ло вийшло з п≥дкоренн€ розумн≥й душ≥ ≥ перетворило њњ в свою служницю. Ћюдина любить ≥ вт≥шаЇ своЇ т≥ло, забуваючи про душу, кращу свою частину. ѕроте розумна душа мис≠лить ≥ прагне до духовного, до Ѕога. јвгустин розр≥зн€Ї два види любов≥ Ч чуттЇву (в≥д т≥лесност≥ людини) ≥ ду≠ховну (в≥д душ≥), €к≥ в залежност≥ в≥д дом≥нанти одн≥Їњ з них в≥ддал€ють чи наближають людину до Ѕога. ¬ етич≠ному вченн≥ јвгустин порушуЇ питанн€ про свободу ≥ сво≠боду вол≥.

—вобода вол≥ Ч в≥д Ѕога, ≥ даЇтьс€ вона людин≥ дл€ зд≥йсненн€ вибору д≥й ≥ об'Їкт≥в, що њњ ц≥кавл€ть. —вобо≠да ж Ч це здатн≥сть вол≥ вибирати найкраще Ч божествен≠ну благодать. ѕроте у вченн≥ јвгустина Ѕлаженного свобо≠да вол≥, вол€ не забезпечують людин≥ божественноњ допо≠моги Ч благодат≥ та спас≥нн€.

Ѕожественна благодать Ђзапрограмованаї Ѕогом зазда≠лег≥дь; в≥н знаЇ про вс≥ майбутн≥ вчинки ≥ помисли люди≠ни Ч вони визначен≥ ним, €к ≥ загалом усе людське жит≠т€, ≥ тому лише Ѕогов≥ в≥домо, хто дос€гне спас≥нн€, а хто нестиме кару. —ам≥ благочестив≥ д≥њ та помисли людини не можуть зм≥нити призначену њй долю. “ака фатал≥стич≠на задетерм≥нован≥сть породжувала суперечност≥ м≥ж ро≠зум≥нн€м свободи та свободи вол≥ у творчост≥ јвгустина ≥ викликала критику ≥нших отц≥в церкви, бо не давала мож≠ливост≥ потрапити в царство небесне нав≥ть праведникам. ÷€ фатал≥стичн≥сть людськоњ дол≥ в≥дчуваЇтьс€ ≥ в тео≠софськ≥й ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ.

ћоделлю всесв≥тньоњ ≥стор≥њ јвгустина була Ѕ≥бл≥€, а" концепц≥€ всесв≥тнього ≥сторичного розвитку людства роз≠крита в його фундаментальн≥й прац≥ Ђѕро град божийї Ч


Ђќе с≥у≥≥а≥е ќе≥ї (буквально Ђѕро державу Ѕожуї чи Ђѕро божественне сусп≥льствої).

√оловн≥ етапи розвитку сусп≥льства јвгустин упод≥бнюЇ в≥ковим пер≥одам людського житт€. “аких пер≥од≥в (еон≥в), що водночас символ≥зують ≥ ш≥сть дн≥в творенн€ Ѕо≠гом св≥ту, ш≥сть: 1) малеч≥сть, дитин€ч≥сть людства Ч в≥д јдама ≥ ™ви до потопу; 2) дитинство Ч в≥д потопу до јв-раама; 3) отроцтво Ч в≥д јвраама до ƒавида; 4) юн≥сть Ч в≥д ƒавида до ¬авилонського полону, коли вавилонський цар Ќавуходоносор захопив ≤Їрусалим ≥ переселив ус≥х ≥уде€н, кр≥м б≥дноти, до ¬авилону в 597 р. до н. Ї.; 5) зр≥≠л≥сть Ч в≥д вавилонського полону до р≥здва ≤суса ’риста; 6) стар≥сть Ч в≥д пришест€ ≤суса ’риста, виникненн€ хри≠сти€нства ≥ до —трашного суду.)

јвгустин говорить, що вс≥ есхатолог≥чн≥ б≥блейськ≥ строки символ≥чн≥, а час —трашного суду теж не мржна передбачити.

¬ ≥стор≥њ д≥ють два начала: сусп≥льство земне та су≠сп≥льство небесне. ќдн≥ люди живуть за людськими стан≠дартами, друг≥ Ч у в≥дпов≥дност≥ з божественними. јвгу≠стин символ≥чно називаЇ ц≥ два типи людей двома держа≠вами, двома сусп≥льствами людських ≥стот, одному з €ких передвизначено царствувати у в≥чност≥ з богом, другому Ч п≥ддаватис€ дов≥чн≥й кар≥ разом з ди€волом^

ќск≥льки ≥снуЇ свобода вол≥ та вибору, то й люди об'≠Їднуютьс€ у два роди сп≥льностей (дв≥ Ђдержавиї) у в≥д≠пов≥дност≥ з њхн≥ми вподобанн€ми, прагненн€ми та харак≠тером любов≥. «емний град Ђстворений любов'ю до самих себе, доведений до презирства до Ѕога, небесний Ч лю≠бов'ю до Ѕога, доведеноњ до презирства до себеї.

ƒл€ Ђземного градаї притаманне прагненн€ до влади, €ка охоплюЇ ≥ правител≥в, ≥ п≥длеглих, ≥ п≥дкорених, тод≥ €к представник≥в Ђграда небесногої охоплюЇ почутт€ взаЇм≠ного служ≥нн€ поставлених до влади ≥ п≥длеглих, взаЇмноњ любов≥.

÷е була модель теократичноњ держави, побудованоњ на умовах абсолютного п≥дкоренн€ св≥тськоњ влади авторите≠ту церкви. ¬она в ≥деолог≥чному план≥ обірунтовувала право церкви та њњ претенз≥њ на пан≥вне становище в су≠сп≥льств≥ ≥ примат над св≥тською владою. ÷≥ теоретичн≥ обгрунтуванн€ п≥зн≥ше уособл€тьс€ в середньов≥чч≥ в бо≠ротьб≥ папства за державну владу, приведуть до виник≠ненн€ протестантства.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 601 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1551 - | 1360 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.