II. Методи вікової І педагогічної психології
критичні моменти становлення психічних новоутворень. Він встановлює «вертикальні» генетичні зв'язки між рівнями розвитку.
Структурний метод встановлює «горизонтальні» структурні зв'язки між всіма вивченими характеристиками особистості.
Емпіричні методи
Розглянемо більш детально емпіричні методи дослідження, які можуть і повинні використовуватись в практиці вчителя.
Метод спостереження. Науково-психологічне спостереження вимагає певних знань і підготовки. Щоб успішно вивчати психічне життя дітей, потрібно виробити вміння точно спостерігати всі зовнішні прояви (дії, рухи, мову, міміку), а головне - навчитися правильно тлумачити психологічне значення цих зовнішніх проявів. Недостатньо помітити зміну у виразі обличчя, потрібно зрозуміти, що вона означає.
Вивчення психіки дитини не повинно зводитись до випадкових спостережень окремих дій, висловлювань. Тільки систематичне, ретельно продумане вивчення ряду вчинків і висловлювань може виявити дійсні особливості психіки людини, встановити закономірності розвитку і зміни.
Спостереження проводиться в природних умовах, без втручання в хід діяльності дитини. Вчинки і слова дітей детально записуються, а потім піддаються аналізу.
Записи можуть бути суцільними і вибірковими. Суцільні записи використовуються, наприклад, при вивченні індивідуальних особливостей даної дитини, її поведінки протягом дня. Ці записи оброблюються після ретельного аналізу та узагальнення і служать матеріалом для складання характеристики дитини.
Вибірковий запис використовується там, де потрібно знати лише окремі прояви психічної діяльності. В даному випадку зошит для записів розділяється на графи: в одній записується все, що показує ставлення до однолітків, в другій - ставлення до старших, в третій - ставлення до сім'ї тощо.
Педагогу для пізнання дітей необхідна спостережливість. Досвідчений педагог за незначними зовнішніми показниками може визначити психічний стан учня. Спостерігаючи зовнішні прояви, вчитель в деякій мірі здатний передбачити поведінку дитини.
Приведемо приклад схеми щоденника спостереження (табл. 1.1):
Таблиця 1.1.
| Прізвище та ім'я учня | Ситуація, в якій відбулося спостереження | Опис фактів поведінки учня | Аналіз фактів поведінки учня | Психолого-педагогічні висновки |
Цінний матеріал дають щоденники батьків, що відображають розвиток дитини. Щоденник, що систематично заповнюється, дає відносно повну історію розвитку дитини. Інші методи не можуть дати такої повної' картини розвитку, в якій можна було б простежити формування психічних якостей, виникнення і розвиток окремих психічних процесів тощо.
Однією із різновидностей спостереження є самоспостереження. Це вивчення психіки на основі спостереження за власними психічними явищами. Самоспостереження - один із допоміжних методів психології. Воно використовується як компонент інших методів у вигляді словесного звіту піддослідного.
Експериментальний метод. Експеримент - вивчення психічного явища, умови виявлення і розвитку якого створюються штучно, спеціально. Експерименту, як правило, передує вироблення гіпотези, за допомогою якої визначається задум експерименту і його мета.
Порівнюючи експериментальний метод з методом простого спостереження, можна виділити певні переваги експерименту.
1. В експерименті дослідник не очікує випадкового виявлення пси
хічних процесів, що його цікавлять, а сам створює умови, щоб викликати
ці процеси у піддослідних.
2. В експерименті дослідник може цілеспрямовано змінити деякі з
умов, в яких протікає психічний процес, і спостерігати, до яких це приве
де наслідків. Тим самим він може змінити перебіг психічних процесів.
3. В експериментальному дослідженні має бути обов'язковий суво
рий облік умов перебігу експерименту.
4. Один і той же експеримент можна провести з великою кількістю
піддослідних. Це дозволяє встановити загальні закономірності розвитку
психічних процесів.
Залежно від того, наскільки умови проведення експерименту є природними, він ділиться на лабораторний і природний.
Лабораторний експеримент довгий час застосовувався як єдиний експериментальний метод, коли дослідження психічних процесів відбувається в штучних умовах, в лабораторіях, із застосуванням спеціальних приладів.
Природний експеримент вперше був запропонований на І Всеросійському з'їзді з експериментальної педагогіки в 1910 році О.Ф. Лазур-ським і потім одержав широке розповсюдження у віковій і педагогічній психології. Піддослідний ставиться в раніше підготовлені, але звичні для нього умови.
Залежно від ступеня втручання в протікання психічних явищ експеримент можна розділити на констатуючий і формуючий.
Констатувальний експеримент в процесі природної, але спеціально організованої діяльності виявляє певні психічні особливості і дає попередній матеріал про рівень розвитку відповідної якості.
Вікова і пе дагогі чна психологія
