Фінансовий стан підприємства – це рівень його забезпеченості фінансовими ресурсами (власними, позиковими та залученими) для фінансування господарської діяльності, своєчасного погашення зобов’язань, а також – здатність підприємства адаптуватись до змін зовнішнього і внутрішнього середовища.
Значення аналізу показників фінансового стану підприємства полягає в тому, що він дає можливість визначити такі важливі моменти в його господарській діяльності:
– на скільки підприємство забезпечено фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності,
– на скільки ефективно використовуються ресурси підприємства,
– у якому стані знаходяться відносини з бюджетом, банками, іншими суб’єктами господарювання, своїми працівниками,
– на скільки підприємство є платоспроможним, кредитоспроможним та стійким у фінансовому відношенні.
Метою аналізу фінансового стану є досягнення стабільності та ефективності функціонування підприємства і обгрунтування його фінансової стратегії.
Для виконання поставленої мети аналіз фінансового стану має розв’язати наступі завдання:
1) дати оцінку відповідності між господарськими ресурсами та джерелами їх формування, тобто оцінити структуру балансу,
2) вивчити стан та ефективність використання необортних активів,
3) визначити раціональність розміщення та ефективність використання оборотних активів,
4) оцінити стан розрахунків з діловими партнерами (дебіторами та кредиторами),
5) проаналізувати ефективність використання власного капіталу та виявити резерви його збільшення,
6) оцінити доцільність отримання та ефективість використання кредитів банку,
7) визначити рівень платоспроможності підприємства та шляхи її підвищення,
8) оцінити показники фінансової стійкості підприємства, їх динаміку та відповідність до їх оптимальних значень,
9) виявити резерви зміцнення фінансового стану, обгрурнувати короткострокове та довгострокове прогнозування фінансової стійкості підприємства.
Аналіз фінансового стану проводиться зовнішіми і внутрішніми користувачами інформації про господарську діяльність підприємства.
Зовнішні користувачі інформації – банки, кредитори, інвестори – оцінюють:
– частку власних коштів у загальній сумі джерел коштів. З позиції фінансового ризику останній зростає, якщо за данимми балансу підприємства доля його власного капіталу у валюті балансу зменшується,
– вивчають динаміку структури джерел коштів, що дозволяє мати уявлення про розширення або звуження діяльності підприємтсва.
Внутрішні користувачі інформації – керівник або власник, економічна, бухгалтерська, фінансова служба підприємства вивчають показники фінансової звітності для визначення реального фінансового стану та виявлення резервів його зміцнення.
У кожного аналітика своя мета:
– інвесторів цікавить рівнь стабільності доходів по акціях,
– кредиторів – платоспроможність і ліквідність підприємства,
– менеджерів (керівників) – дохідність активів (майна) та ефективність управління ними. І усі зацікавлені у зміцненні екосесенту підприємства, тобто його зростанні, стійкому до зовнішніх і внутрішніх змін фінансово-госпродарського довкілля.
Джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану є показники бізнес-плану – фінансові нормативи підприємства:
– звітність – фінансова – Форма №1 “Баланс”, ф.№2 “звіт про фінансові результати”, ф.№3 “Звіт про рух грошових коштів”, ф.№4 “Звіт про власний капітал”, ф.№5 “Примітки до річної фінансової звітності”;
– статистична звітність – в залежності від галузі діяльності підприємства, на якому проводиться аналіз фінансового стану. Широко використовуються дані бухгалтерського аналітичного обліку, первинні документи (за потребою), аким документальних ревізій або аудиторські висновки тощо.
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є його фінансова звітність. І це також підкреслює актуальність теми “Аналіз фінансового стану підприємства” в курсі економічного аналізу, оскільки за законом комерційної таємниці інформація про господарську діяльтність підприємства не розголошується без згоди на то керівництва (власника), а фінансова звітність відкрита для публікації.
