Об’єктивність аналізу витрат потребує класифікувати фактори, що впливають на їх зміну, за такими групами:
– фактори, залежні від діяльності підприємстта, серед них:
– зміна обсягу, структури товарообороту та оборотності товарних запасів,
– ефективне та раціональне викристання трудових ресурсів, основних і оборотних засобів,
– підвищення організаційно-технічного рівня комерційної діяльності (вивчення попиту на товари, впровадження прогресивних форм торгівлі, зміна організаційної структури тощо),
– дотримання кредитної і фінансової дисципліни,
– удосконалення товароруху(оптимізація комерційної логістики),
– фактори, не залежні від діяльності торгівельного підприємства:
– зміна роздрібних цін на товари,
– зміна оптових цін на господарські матеріали,
– зміна тарифів, орендних ставок, відсоткової ставки за кредит,
– зміни в умовах постачання товарів, виконанні договорів тощо.
Наведена класифікація факторів, від яких залежить сума і рівень витрат обігу, обгрунтовує першочергове виявлення розміру впливу факторів, які залежать від діяльності підприємства. Аналіз суб’єктивних факторів, що регулюються, дає можливість керівнику оперативно вжити необхідних заходів щодо залучення виявлених резервів у господарську діяльність підприємства, або усунути негативний вплив окремих факторів.
Аналіз впливу факторів на зміну витрат обігу проводиться при поєднанні класифікації витрат і факторів, від яких вони залежать.
Перша група факторів, що впливають на зміну витрат, це фактори, пов’язані із зміною обсягу товарообороту, його структури та оборотності товарів.
Витрати обсягу, сума яких змінюється в залежності від обсягу товарообороту, прийнято називати в економічному анаізі змінними статтями витрат. До них належать витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на збереження товарів, природні втрати та інші. Рівень цих витрат не залежить від зміни обсягу товарообороту. Витрати, сума яких не змінюється у залежності від обсягу товарообороту, але змінюється їх рівень до товарообороту, називають умовно-постійними (витрати на оренду, амортизаційні відрахування тощо).
Логіка аналізу впливу зміни обсягу товарообороту на зміну витрат обігу передбачає визначення скоригованих (допустимих) витрат:
а) за змінними статтями витрат їх скоригована сума розраховується за формулою:
ΣВОскзм=РТОф * РВОплзм / 100 / РТОф,
де ΣВОскзм – скоригована сума змінних витрат,
РТОф – фактичний обсяг товару,
РВОплзм – плановий рівень змінних витрат.
Тоді ΣВОскзагальна= ΣВОскзм+ВОплпостійн,
б) за умовно-постійними витратами визначається їх скоригований рівень:
РВОскум-пост= ΣВОплум-пост *100,
де РВОскум-пост – скоригований рівень умовно-постійних витрат,
ΣВОплум-пост – планова (за кошторисом) сума умовно-постійних витрат.
Середній рівень усіх витрат (РВОскзаг,%) буде дорівнювати сумі планового рівня змінних статей і скоригованого рівня умовно-постійних статей витрат:
РВОскзаг,%= РВОплзаг,%+ РВОскум-пост,%).
Вплив зміни обсягу товаробороту на зміну витрат визначається як різниця між скоригованими витратами та їх відповідними плановими (за кошторисом) величинами. Це можна представити таким записом:
а) вплив зміни товарообороту на суму змінних витрат:
ΔРТО→ΔΣВОзм= ΣВОскзм – ΣВОплзм;
б) вплив зміни товарообороту на рівень умовно-постійних витрат:
ΔРТО→ΔРВОум-пост= РВОскум-пост – рВОплум-пост.
Зміна обсягу товарообороту є об’єктивним поясненням зміни суми і рівня витрат обігу. Раціональність викоритання коштів, тобто економію витрат, а можливо, і їх перевитрати (інакше кажучи, відносне відхилення витрат), показує різниця між фактичними величинами витрат та їх відповідними скоригованими показниками:
а) відносне відхилення змінних статей витрат (ΔВОвіднзм):
ΣВОфзм – ΣВОскзм= ΔВОвіднзм (“+” – перевитрати, “ – ” – економія),
б) економія (–), перевитрати (+) умовно-постійних статей витрат (ΔРВОвіднзм):
РВОфум-пост – РВОскум-пост= ΔРВОвіднум-пост (“+” – перевитрати, “ – ” – економія).
Методика розрахунку впливу на зміну витрат обігу зміни обсягу товарообороту представллена даними аналітичної табл. 4.15.
Алгебраїчна сума впливу факторів має дорівнювати величині загального відхилення показника, який надається аналізу. Так перевірка правильності розрахунків за даними табл. 4.15 свідчить, що перевитрати були допущені:
а) за змінними витратами: 19,7+2,1=21,8 тис. грн.,
б) за умовно-постійними витратами: 0+0,5=+0,5 тис. грн.,
в) разом за всіма витратами: 20,2+2,1=22,3 тис грн.
Правильність розрахунків дозволяє зробити аналітичні висновки за результатми проведеного аналізу.
