Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембріджська школа

У 90-х рр. ХІХ ст. в Англії сформувалася так звана кембрідж­ська економічна школа, засновником якої був А. Мар­шалл (1842–1924). Ця школа за своїм впливом не поступалася австрій­ській і започаткувала новий напрям в економічній теорії – нео­класичний. Тому під час вивчення основних положень даної школи слід чітко розмежувати її внесок у розвиток економічної теорії, який полягав у синтезі післярікардіанської політекономії і маржиналізму.

Основна праця А. Маршалла – «Принципи економікс» (1890), в якій він намагався розробити універсальну економічну теорію, поєднати різні кон­цепції. Найбільшою його заслугою є створен­ня синтетичної теорії, яка об’єднувала елементи трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, формування неокласичної економічної теорії. Доцільно розглянути трактування А. Мар­шаллом таких понять і категорій, як економікс, ціна, попит, про­позиція, ринок, цінова еластичність, теорія розподілу тощо. Крім того, слід звернути увагу на погляди послідовників Мар­шалла: А. Пі­гу (1877–1959) і Р. Хоутрі (1879–1975), які ввійшли в історію економічної думки як автори відповідно концепції еко­номіки добробуту і кредитно-грошової політики.

Знайомлячись із працею А. Пігу («Економічна теорія добро­буту» (1924)), слід виходити з того, що автор розглядає соціаль­ний добробут як суму добробуту окремих індивідів. Основою соціального добробуту є економічний добробут, що трактується як кількість задоволення, котре можна виразити в грошовому еквіваленті.

Найбільш відомі праці Р. Хоутрі «Добра й погана торгівля» (1913), «Капітал і зайнятість» (1937), у яких він розглядав еко­номічну діяльність у тісному взаємозв’язку з політикою та ети­кою, владою держави, психологією. Його заслугою було тверд­ження, що багатство й доходи розподіляються між людьми не­рівномірно, а це є наслідком індивідуалістичного принципу ве­дення економіки.

Американська школа маржиналізму

Наприкінці ХІХ ст. з’являється своєрідний американський варіант теорії граничної корисності, засновником якого був Дж. Б. Кларк (1847–1938). Вивчаючи творчість Кларка, необхід­но розглянути перш за все його теорію розподілу, відповідно до якої розподіл суспільного доходу відбувається згідно з при­род­ним законом, який забезпечує кожному власникові фактора ви­робництва стільки багатства, скільки він створює.

Дж. Кларк сформулював закон граничної продуктивності праці й капіталу. Слід звернути увагу на економічний зміст цьо­го закону, а також на сутність його вчення про статику й ди­наміку економічної системи, його теорію рівноваги.

Дж. Б. Кларк не обійшов увагою і процес монополізації ка­піталістичної економіки.Монополія виникає тоді, стверджував він, коли наявний одноосібний контроль над ринком. Такий ви­падок є винятковим, а тому монополію Кларк трактує як тимча­сове явище – і визначає як засіб грабунку суспільства та галь­мування прогресу.

Семінарське заняття 7

Питання для обговорення

1. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Ан­глія, Франція, Німеччина, США).

2. Маржиналістська революція та її зв’язок зі змінами у сві­товому господарстві.

3. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Ві­зер, Е. Бем-Баверк).

4. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембріджська школа. Економічна теорія А. Маршалла.

5. Американська школа маржиналізму. Дж. Б. Кларк.

Термінологічний словник

Гомстед-акт – закон про земельні наділи в США, який видав у 1862 р. під час Громадянської війни 1861–1865 pp. уряд А. Лін­коль­на під тиском народних мас. Надавав кожному громадяни­нові США після досягнення 21 року право одержати за певний внесок ділянку землі (гомстед), що з часом ставала його влас­ністю.

Експансія – політика окремих країн, монополістич­них об’єд­нань, фірм тощо, спрямована на розширен­ня сфер свого впливу з метою отримання вигідних ринків збуту, вкладень капіталу, джерел сировини.

Картель – об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби ви­робництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну са­мостійність, домовляючись про частку кожного в загальному об­сязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентом на нову техніку тощо.

Концерн – об’єднання підприємств різних галузей промисло­вості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних і навчаль­них центрів тощо зі спільною власністю і єдиним фінансовим контролем, метою якого є проведення спільної діяльності. Опе­ративне керівництво здійснює рада директорів.

Корисність – рівень задоволення, яке отримує особа від спо­живання товару або заняття певною діяльністю. Гранична корис­ність – вимірювання додаткового задоволення, одержа­ного від споживання додаткової одиниці товару.

Синдикат – об’єднання підприємств, у якому розподіл за­мовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійс­нюється через єдину збутову контору або інший аналогічний ор­ган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Трест – об’єднання підприємств однієї або кількох техноло­гічно пов’язаних між собою галузей промисловості, учасники якого втрачають комерційну і виробничу самостійність, підко­ряючись єдиному контролю (у формі контрольного пакета акцій або особливого довірчого сертифіката).

Завдання для домашньої роботи

Завдання 1. Випишіть у словник такі терміни та поняття:маржиналізм, неокласичний напрям, теорія граничної корисно­сті, теорія граничної продуктивності, закон спадної корисності, теорія цінності благ, теорія вмінення, теорія попиту та пропози­ції, економікс.

Завдання 2. Дайте відповідь на питання для самоперевірки знань:

1. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології ви­робництва в останній третині ХІХ ст. та їхні наслідки.

2. Розкрийте основний зміст процесу індустріалізації та йо­го наслідки.

3. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.?

4. Якими були передумови та наслідки створення монопо­лістичних об’єднань? Назвіть основні форми монополій.

5. У чому полягає основна ідея маржиналізму?

6. Що нового у вченні маржиналістів порівняно з класич­ною школою?

7. У чому полягають особливості математичного напряму маржиналізму?

8. У чому полягає принцип економічної рівноваги у А. Мар­шалла?

9. Як відповідно до концепції Дж. Б. Кларка розподіляється доход між факторами виробництва?

10. У чому схожість і відмінність неокласичної та класичної шкіл?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Питання для самостійного вивчення

1. Зміни зовнішньої політики провідних держав. Економічна експансія.

2. Загальна характеристика неокласичного напряму еконо­мічної теорії.

Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді).

1. Методологічну основу маржиналізму становить:

а) визначення вартості втратами;

б) визначення вартості кількістю праці;

в) суб’єктивне визначення цінності;

г) визначення цінності співвідношенням попиту пропозиції.

2. Виберіть вченого-представника австрійської школи гра­ничної корисності:

а) А. Маршалл;

б) Дж. Кларк;

в) Р. Хоутрі;

г) Ф. Візер.

3. Вкажіть країну, що у кінці ХІХ ст. спеціалізувалася на експорті сільськогосподарських машин, паровозів, верстатів, спирту, цукру, виробів електротехніки, хімічної промисловості:

а) Англія;

б) Франція;

в) США;

г) Німеччина.

4. Чим в кінцевому рахунку визначається, за Маршаллом, вартість товару?

а) суспільно необхідними затратами праці;

б) витратами виробництва;

в) попитом і пропозицією;

г) собівартістю.

5. Хто був засновником математичного напряму в економіч­ній теорії?

а) А. Курно;

б) Л. Вальрас;

в) В. Парето;

г) Г. Госсен.

6. Поділ економічної теорії на статику й динаміку в рамках маржиналізму запропонував:

а) Дж. Б. Кларком;

б) А. Маршаллом;

в) К. Менгером;

г) В. Парето.

Інформаційні джерела: 1, с. 270–318; 2, с. 297–360; 3, с. 241–285; 4, с. 142–155, 441–467; 5, с. 95–112; 6, с. 194–257; 7, с. 173–212; 8–13.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

1. Економічні передумови та сутність реформ 1848 та 1861 рр.

2. Основні напрями ринкового розвитку українських земель у другій половині ХІХ ст.

3. Особливості розвитку економічної думки в до- і післяре­формений період.

4. Дослідження особливостей розвитку ринкового господар­ства України на зламі XIX – XX ст.