Економічна думка періоду розпаду феодального господарства та формування передумов виникнення ринкової економіки була репрезентована меркантилізмом. Слід детально розібратись у сутності та особливостях цього економічного вчення, проаналізувати спільне та відмінне між раннім і пізнім його періодами, ознайомитися з поглядами його представників. Таке ознайомлення є вкрай важливим для розуміння процесів, що відбувались у пізньофеодальний період у господарській сфері західноєвропейських країн.
Потрібно усвідомити, що економічні погляди меркантилістів не можна розглядати як єдину, цілісну, наукову теорію, оскільки вони не створили й не могли створити розгорнутої теорії капіталізму, не визначили його законів і категорій, а присвятили свою діяльність суто практичним питанням економічної політики.
Ідеологію меркантилізму розкривають такі головні положення:
По-перше, багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується у грошах; тобто багатство – це не що інше, як нагромадження грошей.
По-друге, виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства, а тому потребує постійного заохочення й розвитку.
По-третє, безпосереднім джерелом багатства є сфера обігу, тобто сфера, де продукти перетворюються на гроші.
По-четверте, сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна купівлі: Г – Г¢ – гроші, що породжують гроші, – такою є формула капіталу в меркантилістів.
По-п’яте, не будь-який обіг товарів і грошей є джерелом багатства. Обіг товарів усередині країни, на думку меркантилістів, хоч і збагачує одних осіб за рахунок інших, проте не збільшує і не зменшує загальної суми національного багатства. Джерелом багатства є лише зовнішня торгівля.
По-шосте, баланс зовнішньої торгівлі має бути активним, тобто треба менше купувати в іноземців і більше їм продавати (проте щодо розуміння активного балансу погляди ранніх і пізніх меркантилістів дуже різнилися).
Отже, в центрі уваги меркантилістів була проблема збагачення країни. Єдиним справжнім багатством країни для них були гроші: золото і срібло. Відповідно до цього всі меркантилісти стають на захист максимального нагромадження грошей. Основна відмінність полягала у різних поглядах на суть активного балансу.
Ранні меркантилісти дивляться на гроші очима збирача скарбів, який знає, що будь-яка купівля зменшує їхню кількість, а будь-який продаж – збільшує. Пізні ж меркантилісти підходять до грошей уже як капіталісти, розуміючи, що гроші «породжують» гроші і для цього вони мають бути в постійному русі.
Меркантилізм виник в Англії, потім поширився у Франції, Італії, інших країнах Європи. У кожній країні політика меркантилізму мала свої особливості, які необхідно визначити, ознайомившись із економічними поглядами англійських представників У. Стаффорда і Т. Мена, французьких – Ж. Кольбера, А. Монкретьєна, італійських – Г. Скаруффі, А. Серра, російських – А. Ордін-Нащокіна, І Посошкова, Петра І, українських – Б. Хмельницького, Ф. Прокоповича, Г. Грабянки та С. Величка.
Семінарське заняття 3
Питання для обговорення
1. Передумови формування ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації.
2. Великі географічні відкриття та їх соціально-економічні наслідки.
3. Зародження мануфактурного виробництва в Західній Європі. Формування ринкових відносин.
4. Меркантилізм – перша школа політичної економії. Особливості меркантилізму в різних країнах.
Термінологічний словник
Мануфактура – форма капіталістичного промислового виробництва, що передувала великій машинній індустрії та ґрунтувалася на поділі праці й ремісничій техніці.
Меркантилізм –напрям у політичній економії та політика ряду європейських феодальних держав у XV–XVIII ст., прихильники яких намагалися прискорити нагромадження капіталів стимулюванням зовнішньої торгівлі; вони виходили з положення, що чільну роль в економіці, у створенні прибутку відіграє сфера обігу, а багатство нації є в грошах.
Протекціонізм – політика держави, спрямована на захист національної економіки, національного товарного ринку, вітчизняного товаровиробника від іноземної конкуренції та інтервенції іноземних товарів на внутрішній ринок.
Розсіяна мануфактура – тип мануфактури, що розвивалася переважно в XVI – першій половині XVII ст., створювалася на основі сільських промислів і дрібного ремесла.
Централізована мануфактура – тип мануфактури, що характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій половині XVII ст.
Завдання для домашньої роботи
Завдання 1. Випишіть у словник такі терміни та поняття: великі географічні відкриття, первісне нагромадження капіталу, мануфактура, розсіяна мануфактура, централізована мануфактура, меркантилізм, грошовий баланс, торговельний баланс; протекціонізм.
Завдання 2. Дайте відповідь на питання для самоперевірки знань:
1. Назвіть економічні причини й наслідки географічних відкриттів.
2. Обґрунтуйте положення про те, що зародження індустріального суспільства в країнах Західної Європи почалося в XVI ст.
3. Дайте визначення мануфактури, її типів.
4. Розкрийте особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості в країнах Західної Європи, США.
5. Соціально-економічні та історичні умови виникнення меркантилізму.
6. Назвіть характерні особливості меркантилізму в різних країнах.
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Питання для самостійного вивчення.
1. Зародження мануфактурного виробництва. Форми мануфактур.
2. Теорія грошового та торгового балансу.
Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді).
1. Що було головною передумовою генезису меркантилізму?
а) виникнення світового ринку;
б) розклад феодалізму та зародження капіталізму;
в) відкриття Америки;
г) відкриття морського шляху.
2. Який період розвитку меркантилізму базувався на теорії грошового балансу?
а) ранній період;
б) пізній (зрілий) період;
в) уся епоха розвитку меркантилізму;
г) взагалі не базувалась на цій теорії.
3. Що з перерахованого не можна вважати наслідком географічних відкриттів?
а) виникнення нових економічних зв’язків з новими народами;
б) переміщення торгових шляхів із Середземномор’я на океани;
в) з’являється мануфактурне господарство;
г) революція цін;
д) з’явилася колоніальна система.
4. Що з названого не становить економічну основу процесу первісного нагромадження капіталу?
а) масова експропріація селян і ремісників;
б) формування промислової буржуазії із середовища лихварів, торговців, цехових майстрів;
в) перетворення узурпованих багатств у капітал;
г) посилення влади феодалів.
5. Який період розвитку меркантилізму базувався на теорії торгового балансу?
а) ранній період;
б) пізній (зрілий) період;
в) уся епоха розвитку меркантилізму;
г) взагалі не базувалась на цій теорії.
Інформаційні джерела: 1, с. 115–130; 2, с. 150–170; 3, с. 77–84; 4, с. 91–102, 301–315; 5, с. 66–69; 6, с. 47–69; 7, с. 88–105; 8–13.
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
ТЕМА 5. РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В СУСПІЛЬСТВАХ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ
(ДРУГА ПОЛОВИНА XVII – 60-ТІ РР. XIX СТ.)