Меркантилізм – перша школа політичної економії

Економічна думка періоду розпаду феодального господар­ства та формування передумов виникнення ринкової економіки була репре­зентована меркантилізмом. Слід детально розібратись у сутності та особливостях цього економічного вчення, проана­лізувати спільне та відмінне між раннім і пізнім його періодами, ознайомитися з по­глядами його представників. Таке ознайом­лення є вкрай важливим для розуміння процесів, що відбувались у пізньофеодальний період у господарській сфері західноєвро­пейських країн.

Потрібно усвідомити, що економічні погляди меркантилістів не можна розглядати як єдину, цілісну, наукову теорію, оскільки вони не створили й не могли створити розгорнутої теорії капіта­лізму, не визначили його законів і категорій, а присвятили свою діяльність суто практичним питанням економічної політики.

Ідеологію меркантилізму розкривають такі головні поло­ження:

По-перше, багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується у грошах; тобто багатство – це не що ін­ше, як нагромадження грошей.

По-друге, виробництво створює потрібні передумови для ут­ворення багатства, а тому потребує постійного заохочення й розвитку.

По-третє, безпосереднім джерелом багатства є сфера обігу, тобто сфера, де продукти перетворюються на гроші.

По-четверте, сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна купівлі: Г – Г¢ – гроші, що породжують гроші, – такою є формула капіталу в меркантилістів.

По-п’яте, не будь-який обіг товарів і грошей є джерелом ба­гатства. Обіг товарів усередині країни, на думку меркантилістів, хоч і збагачує одних осіб за рахунок інших, проте не збільшує і не зменшує загальної суми національного багатства. Джерелом багатства є лише зовнішня торгівля.

По-шосте, баланс зовнішньої торгівлі має бути активним, тобто треба менше купувати в іноземців і більше їм продавати (проте щодо розуміння активного балансу погляди ранніх і піз­ніх меркантилістів дуже різнилися).

Отже, в центрі уваги меркантилістів була проблема збагачен­ня країни. Єдиним справжнім багатством країни для них були гроші: золото і срібло. Відповідно до цього всі меркантилісти стають на захист максимального нагромадження грошей. Основ­на відмінність полягала у різних поглядах на суть активного ба­лансу.

Ранні меркантилісти дивляться на гроші очима збирача скар­бів, який знає, що будь-яка купівля зменшує їхню кількість, а будь-який продаж – збільшує. Пізні ж меркантилісти підходять до грошей уже як капіталісти, розуміючи, що гроші «пород­жують» гроші і для цього вони мають бути в постійному русі.

Меркантилізм виник в Англії, потім поширився у Франції, Італії, інших країнах Європи. У кожній країні політика меркан­тилізму мала свої особливості, які необхідно визначити, ознайо­мившись із економічними поглядами англійських представників У. Стаффорда і Т. Мена, французьких – Ж. Кольбера, А. Мон­кретьєна, італійських – Г. Скаруффі, А. Серра, російських – А. Ордін-Нащокіна, І Посошкова, Петра І, українських – Б. Хмельницького, Ф. Прокоповича, Г. Грабянки та С. Величка.

Семінарське заняття 3

Питання для обговорення

1. Передумови формування ринкового господарства в сус­пільствах Європейської цивілізації.

2. Великі географічні відкриття та їх соціально-економічні наслідки.

3. Зародження мануфактурного виробництва в Західній Єв­ропі. Формування ринкових відносин.

4. Меркантилізм – перша школа політичної економії. Особ­ливості меркантилізму в різних країнах.

Термінологічний словник

Мануфактура – форма капіталістичного промислового ви­робництва, що передувала великій машинній індустрії та ґрун­тувалася на поділі праці й ремісничій техніці.

Меркантилізм –напрям у політичній економії та політика ряду європейських феодальних держав у XV–XVIII ст., при­хильники яких намагалися прискорити нагромадження капіталів стимулюванням зовнішньої торгівлі; вони виходили з положен­ня, що чільну роль в економіці, у створенні прибутку відіграє сфера обігу, а багатство нації є в грошах.

Протекціонізм – політика держави, спрямована на захист на­ціональної економіки, національного товарного ринку, вітчизня­ного товаровиробника від іноземної конкуренції та інтервенції іноземних товарів на внутрішній ринок.

Розсіяна мануфактура – тип мануфактури, що розвивалася переважно в XVI – першій половині XVII ст., створювалася на основі сільських промислів і дрібного ремесла.

Централізована мануфактура – тип мануфактури, що ха­рактеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвер­дилася в другій половині XVII ст.

Завдання для домашньої роботи

Завдання 1. Випишіть у словник такі терміни та поняття: ве­ликі географічні відкриття, первісне нагромадження капіталу, мануфактура, розсіяна мануфактура, централізована мануфакту­ра, меркантилізм, грошовий баланс, торговельний баланс; про­текціонізм.

Завдання 2. Дайте відповідь на питання для самоперевірки знань:

1. Назвіть економічні причини й наслідки географічних від­криттів.

2. Обґрунтуйте положення про те, що зародження індустріаль­ного суспільства в країнах Західної Європи почалося в XVI ст.

3. Дайте визначення мануфактури, її типів.

4. Розкрийте особливості мануфактурного періоду в розвит­ку промисловості в країнах Західної Європи, США.

5. Соціально-економічні та історичні умови виникнення мер­кантилізму.

6. Назвіть характерні особливості меркантилізму в різних країнах.

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Питання для самостійного вивчення.

1. Зародження мануфактурного виробництва. Форми ману­фактур.

2. Теорія грошового та торгового балансу.

Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді).

1. Що було головною передумовою генезису меркан­тилізму?

а) виникнення світового ринку;

б) розклад феодалізму та зародження капіталізму;

в) відкриття Америки;

г) відкриття морського шляху.

2. Який період розвитку меркантилізму базувався на теорії грошового балансу?

а) ранній період;

б) пізній (зрілий) період;

в) уся епоха розвитку меркантилізму;

г) взагалі не базувалась на цій теорії.

3. Що з перерахованого не можна вважати наслідком гео­графічних відкриттів?

а) виникнення нових економічних зв’язків з новими наро­дами;

б) переміщення торгових шляхів із Середземномор’я на океани;

в) з’являється мануфактурне господарство;

г) революція цін;

д) з’явилася колоніальна система.

4. Що з названого не становить економічну основу процесу первісного нагромадження капіталу?

а) масова експропріація селян і ремісників;

б) формування промислової буржуазії із середовища лих­варів, торговців, цехових майстрів;

в) перетворення узурпованих багатств у капітал;

г) посилення влади феодалів.

5. Який період розвитку меркантилізму базувався на теорії торгового балансу?

а) ранній період;

б) пізній (зрілий) період;

в) уся епоха розвитку меркантилізму;

г) взагалі не базувалась на цій теорії.

Інформаційні джерела: 1, с. 115–130; 2, с. 150–170; 3, с. 77–84; 4, с. 91–102, 301–315; 5, с. 66–69; 6, с. 47–69; 7, с. 88–105; 8–13.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 5. РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В СУСПІЛЬСТВАХ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ
(ДРУГА ПОЛОВИНА XVII – 60-ТІ РР. XIX СТ.)