У ході розгляду даного питання слід усвідомлювати, що у процесі розкладу феодальних господарств та переходу до індустріалізованих капіталістичних господарств вирішальна роль належить цивілізаційним факторам(політичні, соціальні, духовно-культурні, науково-технічні).
Першочергової уваги потребує з’ясування тих змін, що відбулися під впливом подолання феодальної роздробленості в політичній сфері, тобто аналіз політичних факторів. У зв’язку із цим слід з’ясувати особливості трансформації станово-представницької монархії, що визначала форму державного устрою часів середньовіччя, у таку його нову форму, як абсолютистська централізована монархія.
Також необхідно розібратися, як формувалася влада монархічного двору, як змінилися його економічні функції та яким чином вони забезпечувалися. Важливо дослідити особливості верхової влади та органів, що її здійснюють, розглянути процес утворення адміністрації як постійно діючого владного центру суспільства та визначити функції, що закріплюються за цим центром.
Оскільки в країнах Західної Європи ліквідація феодальної роздробленості мала свої специфічні риси, важливо окремо проаналізувати особливості формування централізованих монархій в Англії, Франції, Португалії та Іспанії.
Поряд із політичними чинниками важливе значення мають соціальні та духовно-культурні фактори та їхній вплив на господарське життя держав Європейської цивілізації. Серед соціальних змін слід дослідити зрушення в соціальній структурі населення та формування європейського типу шлюбу. Необхідно з’ясувати, як стрімке зростання населення Європи, насамперед швидке збільшення міського населення, вплинуло на зміни в господарській сфері.
Особливої уваги потребує розгляд ролі середньовічних міст у розвитку нових господарських відносин. Необхідно простежити, як і чому в містах зароджуються нові соціальні групи – буржуазія (мануфактурники) і пролетаріат (робітничий клас).
Вивчаючи процес виникнення нових і відродження старих західноєвропейських феодальних міст, з’ясуйте їхню роль у становленні особистої незалежності, розвитку поділу праці, витискання натуральних форм господарства товарними, зародження та розвиток товарно-грошових відносин, формування передумов для утвердження національного господарства.
Аналіз впливу духовно-культурних факторів потребує з’ясування суті Відродження, культурних досягнень, що характеризують цю епоху. Досліджуючи вплив релігійного чинника, слід розібратись, як поява абсолютизму викликала боротьбу за владу між королем і церквою, призвела до розколу в католицькій церкві. При цьому треба виходити з того, що Реформація була виявом релігійно оформленого протесту людей проти феодального поневолення. Потрібно з’ясувати, як і чому виник протестантизм, який вплив він мав на зміни у господарській системі.
Розглядаючи економічні фактори, необхідно звернути увагу передусім на передумови виникнення ринкової економіки в надрах пізньофеодального суспільства: витискання натурального господарства товарним виробництвом, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв’язків. Важливо проаналізувати, як у надрах феодальної господарської системи провідних західноєвропейських держав почали формуватись елементи ринково-підприємницьких економічних відносин. При цьому слід розкрити зміни в техніці та технології виробництва – як це проявилось у розвитку суспільного поділу праці та вплинуло на подальший розвиток господарської сфери суспільств Європейської цивілізації?
Отже, аналіз цивілізаційних факторів і особливостей формування передумов зародження індустріального господарства свідчить, що виникнення ринкової економіки стало можливим насамперед через витіснення натурального господарства товарним виробництвом, що поступово відбувалося в процесі розвитку товарообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв’язків, а також перехід від особистої до приватної власності.
