Німеччина на шляху до індустріального су­спільства

Формування ринкового господарства в Німеччині зумовлено особливостями політичного й економічного розвитку Німеччини у другій половині XVII–XVIII ст. Слід відмітити, що в той пе­ріод країна була територіально роздробленою і значно відста­ва­ла в економічному розвитку від інших країн Європейської ци­ві­лізації. Необхідно з’ясувати, як Відродження, Реформація та Просвіт­ництво вплинули на усвідомлення населенням окремих коро­лівств Німеччини необхідності національної єдності, і що було зроблено в цей час на міждержавному рівні для об’єднання краї­ни. При цьому важливо звернути увагу на позитивні полі­тич­ні та соціально-економічні зміни в межах майбутньої єдиної дер­жави (Митний закон 1818 р., уніфікація грошового обігу та ін.).

Наступним кроком має стати аналіз особливостей промисло­вої революції в Німеччині, яка розпочалася у 30-х рр. XIX ст. і пройшла три етапи. Кожному з них передувала певна політична подія.

Характеризуючи результати першого етапу промислової ре­во­люції (30–40 рр. ХІХ ст.), слід зважати на розвиток текстиль­ної і важкої промисло­вості, транспорту, «торгового землероб­ства», зростання економі­чних показників тощо.

Другий етап промислової революції (1850–1860 рр.) відріз­нявся більшою мірою змінами у великій промисловості та аграр­ній сфері. Розкриваючи сутність цих змін, важливо розуміти такі процеси: причини прискореного розвитку важкої промисловості, залізничного транспорту, машинобудування тощо; утворення акціонерних товариств; особисте звільнення селян, їх розорення та формування рин­ку праці; розвиток великого юнкерського господарства та становлен­ня капіталістичних фермерських гос­подарств;перетворення поміщика-феодала на сільськогосподар­ського підприємця.

Досліджуючи третій, завершальний, етап промислової рево­люції та її наслідки, необхідно з’ясувати політичні передумови цього етапу (франко-прусська війна (1870–1871 рр.) та об’єднан­ня Німеччини в єдину державу (1871 р.). Крім того, визначити, як вплинуло запровадження політики протекціонізму на рівень розвитку промисловості, сільського господарства, транс­порту та торгівлі; перетворення у структурі ринку та темпи економічного зро­стання; на суспільне життя загалом.

5. Особливості розвитку економіки США (друга полови­на ХVII – 60-ті рр. ХІХ ст.)

Аналізуючи особливості утвердження ринкових господарств у США, необхідно звернути увагу на відмінності в становленні держави в США проти країн Європи, особливо на її колоніаль­ний статус. Важливо простежити політичний, економічний і со­ціальний розвиток Нової Англії від виникнення переселенської колонії до утворення США. При цьому слід чітко зрозуміти, яку політику проводила метрополія стосовно колонії, які методи при цьому використовувала, особливо щодо своєї промислової та аг­рарної політики.

Загострення суперечностей між колонією та Англією призве­ло до війни за незалежність (1775–1783 рр.) і утворення США (1776 р.). Треба усвідомити, чому ця війна відіграла для США роль першої буржуазно-демократичної революції. Для цього, ха­рактеризуючи наслідки буржуазно-демократичної революції, не­обхідно проана­лізувати суспільно-політичні перетворення в країні; розвиток промисловості та торгівлі; напрями розв’язання аграрного питання; створення нових форм господарства; причи­ни збільшення кількості населення країни тощо.

Разом із тим слід пам’ятати, що ця революція не була пов­ністю завершена. Конституція США визнавала рабство, еко­но­міка країни характеризувалася нерівномірністю розвитку, фер­мери не одразу одержали землю, що стримувало прогресивний розвиток країни.

Усі зазначені процеси – як позитивні, так і негативні – впли­нули на хід промислової революції в США, яка розпочалася з першої половини XIX ст. і тривала до 1880-х pp. Для розкриття сутності промислового перевороту необхідно звернути увагу на державну систему заохочення технічних винаходів; використан­ня парових двигунів; організацію фабрик; створення транспорт­ної мережі в країні; розвиток важкої промисловості та промис­лового машинобу­дування тощо.

Завдяки перетворенням у всіх галузях економіки вже в пер­шій половині XIX ст. американське промислове виробництво стало найбільш механізованим у світі. Такому стрімкому про­мислово­му піднесенню США сприяли панування новоство­ре­ного підпри­ємницького класу і брак пережитків феодальних від­носин. Вод­ночас у межах національної держави були сформо­вані такі рин­кові інститути, як банки і кредитна система, біржі тощо.

Незважаючи на високі темпи розвитку промисловості в пер­шій половині XIX ст., в економіці США основною галуззю сус­піль­ного виробництва залишалась аграрна сфера, де сформува­лися фермерські господарства. Крім того, величезні успіхи, яких дося­гла промисловість Півночі в першій половині XIX ст., зов­сім не зачепили Півдня. У країні поглиблювалися суперечності, що при­звело до Громадянської війни (1861–1865 рр.).

Потрібно з’ясувати, чому Громадянська війна мала характер Другої буржуазно-демократичної революції; розкрити сутність найважливіших буржуазно-демократичних перетворень, які зни­щили перешкоди для швидкого розвитку ринкової економіки в країні (скасування рабства, розв’язання земельного питання та розвиток фермерського господарства, упорядкування грошової системи, проведення освітніх реформ, створення загальнонаціо­нального ринку тощо).

Отже, промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і завершився в 60–80-х рр. XIX ст., створив економічні передумови для утвер­дження індустріальної цивілізації у євро­пейських країнах, сприяв формуванню національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку.