Марксистська економічна теорія

Вивчаючи дане питання, необхідно пригадати економічні й політичні передумови, які сприяли появі марксистської політич­ної економії. В умовах, коли посилилась експлуатація і погірши­лось положення пролетаріату, виник і розвинувся робітничий рух. Важливо зрозуміти значно складну і суперечливу обста­новку в Німеччині, яка призвела до того, що саме Німеччина в 40-х рр. ХІХ ст. стала центром революційного руху і революцій­ної теоретичної думки, батьківщиною марксизму.

Марксизм – це вчення робітничого класу і для робітничого класу. Його основоположниками були німецькі мислителі-револю­ціонери Карл Маркс (1818–1883) і Фрідріх Енгельс (1820–1895).

Для розуміння марксизму дуже важливе значення має робота над творами К. Маркса і Ф. Енгельса, яку полегшує вивчений раніше курс політичної економії. Необхідно визначити, під впли­вом яких чинників зароджувалися і розвивалися економічні по­гляди Маркса й Енгельса. Їхній зміст відображений в основній праці К. Маркса «Капітал».

При вивченні «Капіталу» важливо зрозуміти значення кожно­го тому і його місце загалом у праці К. Маркса, що дасть мож­ливість краще з’ясувати ідеї й основну структуру кожного тому.

Предметом дослідження І тому «Капіталу» є капіталістичний процес виробництва капіталу, ІІ тому – процес обігу, ІІІ – харак­теристика капіталістичного виробництва загалом. Чет­вертий том («Теорії додаткової вартості») присвячений історії еконо­мічних учень.

Особливу увагу при вивченні І тому слід звернути на Марк­сове трактування товару і його властивостей; сутності додатко­вої вартості, капіталу, заробітної плати, норми додаткової вар­тості, загального закону капіталістичного нагромадження; як слід розуміти органічну будову капіталу, основне проти­річчя ка­піталізму. Під час вивчення ІІ тому необхідно з’ясувати, в чому різниця трактування капіталу в Маркса від Сміта і Рікардо; три стадії і три форми руху капіталу; промисловий капітал; грошо­вий, продуктивний, товарний капітал; спосіб перенесення варто­сті основного й оборотного капіталу на готовий продукт; ділен­ня суспільного виробництва на два підрозділи; умови реалізації сукупного суспільного продукту при простому і розширеному відтворенні. У ході вивчення ІІІ тому з’ясуйте тракту­вання Марксом прибутку, норми прибутку й середнього прибут­ку; ці­ни виробництва; закону тенденції норми прибутку до зни­ження і його обґрунтування; характеристики форм вираження додатко­вої вартості; диференціальної і абсолютної ренти тощо. Отже, у своїй фундаментальній праці Маркс відобразив діалек­тику роз­витку капіталістичного суспільства, проаналізував усе­бічно все суттєве в економічних явищах і форми їхнього проя­ву, вказав на генетичну спадковість цих форм.

Основна увага в пізніх творах Маркса і Енгельса присвячена полеміці з економістами, соціологами, революціонерами щодо трактувань деяких проблем економічної теорії («Критика Готсь­кої програми», «Анти-Дюринг»). Водночас Енгельс у своїх дос­лідженнях («До критики проекту соціал-демократичної прог­ра­ми 1891 року») намагався урахувати ті зміни, що відбулися в суспільстві, однак теорія революційного перетворення сус­пільс­тва не зазнала жодних змін.

Семінарське заняття 4

Питання для обговорення

1. Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Західної Європи.

2. Промисловий переворот і його особливості в різних країнах.

3. Зародження і розвиток класичної школи в політичній еко­номії в Англії і Франції в кінці XVII–XVIII ст.

4. Економічні погляди А. Сміта та Д. Рікардо.

5. Еволюція класичної політичної економії в першій полови­ні ХІХ ст. Завершення класичних традицій.

Семінарське заняття 5

Питання для обговорення

1. Особливості формування ринкового господарства в Ні­меччині.

2. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф. Ліст про «індустріальне виховання нації».

3. Історична школа.

4. Марксистська економічна теорія. Основні ідеї «Капіталу» К. Маркса.

Термінологічний словник

Закон Сея – розвинута Ж.-Б. Сеєм теорія, суть якої – пропо­зиція творить свій власний попит. Дану тезу Сей аргументував так: унаслідок того, що сукупна купівельна спроможність точно дорівнює сукупним доходам і виробництву, перевищення попи­ту чи пропозиції неможливе.

Органічна будова капіталу – вартісна будова капіталу, тоб­то відношення постійного капіталу до змінного, що визначаєть­ся технічною будовою капіталу і відображає її зміни.

Порівняльна перевага (у міжнародній торгівлі) – закон по­рівняльної пе­реваги, за якого країна має спеціалізуватися у ви­робництві й експорті тих товарів, які вона може виробляти за відносно нижчих витрат, та імпортува­ти ті товари, по яких має відносно вищі витрати. Отже, саме порівняльна перевага, а не абсолютна перевага має диктувати торговельні відносини.

Промисловий переворот– перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Фабрика – промислове підприємство, що обробляє сировину машинним способом і якому властивий розподіл праці за опе­раціями.

Фритредерство – економічна політика промислової буржуа­зії, яка полягала у вимозі свободи торгівлі та невтручання дер­жави у підприємницьку діяльність.

Завдання для домашньої роботи

Завдання 1. Випишіть у словник такі терміни та поняття: промисловий переворот, фабрика, парцелярна система, класична школа політичної економії, трудова теорія вартості, мінімум за­собів існування, теорія фізіократів, чистий продукт, початкові аванси та щорічні аванси, «невидима рука» А. Сміта, «теорія гармоній», «теорія утримання», «закон ринків Сея», теорія наро­донаселення, «індустріальне» виховання нації, історична школа, загальний закон капіталістичного нагромадження, основна супе­реність капіталізму, основний економічний закон капіталізму, додаткова вартість.

Завдання 2. Відповісти на питання для самоперевірки знань:

1. У чому полягають наслідки промислового перевороту?

2. Коли і за яких умов виникла класична школа політичної економії? Які завдання вона ставила?

3. Розкрийте особливості методології дослідження А. Сміта.

4. Сутність теорії вартості А. Сміта.

5. Назвіть принципи оподаткування за Смітом. Наскільки вони актуальні сьогодні?

6. Як розумів ключові проблеми економічної теорії Д. Рі­кардо?

7. Які основні проблеми економічного розвитку у працях Т. Мальтуса і Н. Сеніора?

8. У чому відмінність теорії трьох факторів виробництва від трудової теорії вартості?

9. Як трактує Дж. С. Мілль категорії вартість, продуктивна праця, заробітна плата, рента?

10. У чому полягали особливості економічного й політично­го розвитку в Німеччині порівняно з іншими західноєвропей­ськими країнами в 40-х рр. ХІХ ст.?

11. У чому відмінності ідей історичної школи Німеччини від класичної політичної економії?

12. Як характеризує подальший розвиток капіталістичного суспільства К. Маркс?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Питання для самостійного вивчення

1. У. Петті – основоположник англійської класичної політич­ної економії.

2. П. Буагільбер – основоположник класичної політекономії у Франції.

3. Принцип дії «невидимої руки» А. Сміта.

4. Роль Д. Рікардо в розвитку класичної політичної економії.

5. Теоретичні проблеми IV тому «Капіталу».

6. Питання економічної теорії в працях К. Маркса і Ф. Ен­гельса у 70–90 рр. ХІХ ст.

7. Марксизм і сучасність.

Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді).

1. Яка країна була батьківщиною першого промислового перевороту в останній третині ХVIII – середині ХІХ ст.?

а) Англія;

б) Франція;

в) Німеччина;

г) США.

2. Виберіть твердження, що не відповідає теоретичним положенням класичної школи:

а) сформовано категорійний апарат;

б) створено трудову теорію вартості;

в) виведені об’єктивні економічні закони;

г) досліджувалася сфера обігу.

3. Яке, на думку Д. Рікардо, основне завдання політичної економії?

а) дослідження потреб людини;

б) відкриття законів розподілу створеного продукту між класами;

в) аналіз попиту і пропозиції;

г) аналіз розвитку продуктивних сил.

4. У який період зародилася класична школа?

а) початок ХVІІ ст.;

б) кінець ХVІІІ ст.;

в) початок ХVІІІ ст.;

г) кінець ХVІІ ст. – початок ХVІІІ ст.

5. Що з названого не сприяло зародженню індустріальної цивілізації у сільському господарстві?

а) створення буржуазних форм земельної власності;

б) перетворення феодальної ренти на капіталістичну;

в) зростання товарності (виробництво на ринок);

г) закріпачення селян.

6. Що з перерахованого Ф. Ліст відносить до продуктив­них сил суспільства?

а) уряд, преса, суд;

б) духовні заклади, мораль;

в) мистецтво;

г) усі відповіді правильні.

7. За визначенням Ж. Б. Сея, політична економія – це:

а) наука про багатство;

б) наука про економічний розвиток нації, підвищення її добробуту;

в) наука про закони, які управляють багатством;

г) наука про виробничі відносини і продуктивні сили.

8. Яку сферу суспільного виробництва досліджували фізіо­крати?

а) сферу обігу;

б) сферу промисловості;

в) сферу послуг;

г) сферу сільського господарства.

9. Кому з економістів належить відкриття закону наро­донаселення?

а) Т. Мальтусу;

б) Дж. Міллю;

в) Ж. Б. Сею;

г) Дж. Мак-Куллоху.

10. Автором теорії «жертовності» є:

а) А. Сміт;

б) Д. Рікардо;

в) Н. Сеніор;

г) Дж. С. Мілль.