Розпочати розгляд цього питання слід з процесу формування державності у східних слов’ян, опанувавши при цьому матеріали літописних пам’яток, зокрема «Повісті минулих літ».
Досліджуючи історію господарства Київської Русі, слід розглянути процес формування на її теренах феодальної системи господарства, зокрема відносин власності, особистої та станової залежності, форм землеволодіння та форм організації господарства. Неоціненним джерелом для висвітлення всіх цих питань є «Руська правда» – зведення норм давньоруського права, яка дає уявлення про відносини власності та їх захист, про способи формування феодального землеволодіння та форми його організації (вотчину), про соціальний склад населення та ступінь його залежності тощо.
Окремо потрібно проаналізувати роль у господарській системі податків. Вони органічно пов’язані з виникненням і розвитком давньоруських міст, які з адміністративних племінних центрів уже у X ст. перетворюються на центри ремесла і торгівлі.
Треба звернути особливу увагу на розвиток торгівлі як зовнішньої, так і внутрішньої, з’ясувати роль міжнародних торговельних шляхів, які проходили через Київську Русь, насамперед знаменитого шляху «із варяг у греки».
Важливий вплив на господарський розвиток Київської Русі, як і західноєвропейських ранньофеодальних держав, мала феодальна роздробленість. Слід з’ясувати причини та наслідки цього процесу, зв’язок його з монгольською навалою та втратою державності вже у XIV ст.
Семінарське заняття 2
Питання для обговорення
1. «Осьовий час» і формування Східної і Західної цивілізацій.
2. Економічний розвиток і економічна думка в Стародавній Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
3. Економічний розвиток і економічна думка в Стародавньому Римі (брати Гракхи, Варрон, Колумелла).
4. Основні риси економіки країн Західної Європи в середні віки.
5. Пам’ятки соціально-економічної думки епохи Середньовіччя. «Салічна правда», «Капітулярій про вілли». Економічні погляди Хоми Аквінського.
6. Господарство та економічна думка Київської Русі.
Термінологічний словник
Алод – повна спадкова власність на землю у ранньофеодальній Західній Європі; виникла у VI–VII-му ст. унаслідок розпаду общини; володіння алодом (на відміну від бенефіції, феоду) не було пов’язане з виконанням феодальної служби і повинностей.
Бенефіцій – 1. У стародавньому Римі – яка-небудь пільга. 2. У період раннього середньовіччя у Західній Європі – землеволодіння, яке дарував король (інший великий феодал) у довічне користування васалу за умови несення військової чи адміністративної служби.
Десятина – десята частина доходів, яку сплачувало, головним чином на користь церкви, в різних країнах залежне населення в епоху феодалізму.
Латифундія – у Стародавньому Римі – великий приватний маєток, де використовувалася праця рабів. Велике приватне земельне володіння.
Лихвар – той, хто позичає гроші за великий процент.
Оброк – податок грошима чи натурою, що його стягували поміщики з кріпаків замість панщини; чинш.
Панщина – одна з форм докапіталістичної земельної ренти, найпоширеніша за феодалізму. Дармова примусова праця покріпачених селян у господарстві поміщика.
Поліс – місто-держава; особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства (типова для Стародавньої Греції).
Рабство – перша в історії людства форма експлуатації, за якою основний виробник матеріальних благ – раб належав рабовласникові поряд зі знаряддям виробництва. Рабство мало різні форми. Патріархальне рабство – стан господарської діяльності, коли в умовах натурального господарства рабська праця не перетворилася на основу виробництва. Раб мав деякі права. Рабство античного типу – основою виробництва є рабська праця. Раб вважався знаряддям праці, яке говорить.
Схоластика – панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обґрунтувати богослов’я; об’єктом вивчення схоластики є духовний світ людини, який перетворюється нею на абстрактну схему і абсолютизується; схоластиці властиві умоглядність, догматизм, звернення до Біблії як до найвищого критерію істинності. 2. перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука.
Феодалізм – суспільно-економічний лад, який змінив рабовласництво й передував капіталізмові; основою його була власність феодала на засоби виробництва, насамперед на землю, і неповна власність на основних виробників (кріпаків), а також право здійснювати державну владу на своїй території.
Феод – у Західній Європі в період феодалізму – земля, а іноді посада та прибутки, що їх одержував васал від свого сеньйора у спадкове володіння з умовою виконання певних обов’язків (військової служби тощо).
Хрематистика – 1. У вченні Аристотеля про багатство – мистецтво робити гроші; виробництво заради одержання прибутку; прагнення розбагатіти за рахунок інших. 2. Наука про господарювання, гонитва за грошима, в основі якої лежить непродуктивна діяльність, з метою задоволення потреб та отримання прибутку.
Чинш – натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи державі у феодальній Європі.
Завдання для домашньої роботи
Завдання 1. Випишіть у словник такі терміни та поняття: азіатський спосіб виробництва, античний спосіб виробництва, хрематистика, латифундійне господарство, феодалізм, алод, альменда, огородження, феод, бенефіцій, васал, панщина, оброк, десятина, серви, сеньйорія.
Завдання 2. Дайте відповідь на питання для самоперевірки знань.
1. Які галузі виробництва розвинули стародавні греки?
2. Чому господарство Стародавнього Риму називалося класичним?
3. Через які економічні причини зазнало краху античне суспільство?
4. Охарактеризуйте шляхи формування, форми й типи власності в добу Середньовіччя.
5. У чому полягали особливості періоду переходу господарського розвитку Західної Європи від античності до Середньовіччя?
6. Назвіть спільні риси, притаманні економічній думці країн Стародавнього Сходу й античності, обґрунтуйте свою думку.
7. У чому суть вчення Аристотеля про економіку та хрематистику?
8. Хто такі каноністи, які економічні ідеї та погляди вони обстоювали.
9. Які економічні процеси і явища відображені в писемних пам’ятках України доби Середньовіччя?
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Питання для самостійного вивчення.
1. Особливості становлення феодального господарства Франції, Англії, Німеччини, Візантії, Скандинавських країн.
2. Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод).
3. Переростання ремесла у дрібнотоварне виробництво в епоху Середньовіччя.
4. Спільні та відмінні ознаки розвитку економічної думки в країнах Європи і Київської Русі.
Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді).
1. Середньовіччя – це період в історії людства, який характеризується розвитком:
а) рабовласницьких відносин;
б) феодальних відносин;
в) капіталістичних відносин;
г) комуністичних відносин.
2. Комутація феодальної ренти – це:
а) процес переходу від одного виду ренти до другого;
б) процес переходу від відробіткової та продуктової ренти до грошової ренти;
в) накопичення рентних платежів;
г) форма взаємовідносин між феодалом і селянином.
3. Як розумів Аристотель хрематистику?
а) ведення домашнього господарства;
б) мистецтво наживати багатство шляхом торгівлі;
в) мистецтво управління країною;
г) мистецтво наживи.
4. Ну думку Ф. Аквінського, справедлива ціна – це:
а) ціна, яка складається на ринку під дією попиту і пропозиції;
б) ціна, яку встановлює держава;
в) ціна, яка забезпечує прибуток;
г) ціна, у якій враховується кількість праці, затраченої на виробництво.
5. Хто зі стародавніх римських учених був ініціатором прийняття закону, що обмежував розміри земельних ділянок?
а) Тиберій Гракх;
б) Катон Старший;
в) Колумелла;
г) Варрон.
Інформаційні джерела: 1, с. 61–115; 2, с. 79–139; 3, с. 39–73; 4, с. 23–29, 40–59, 285–296; 5, с. 17–59; 6, с. 47–69; 7, с. 48–61; 8–13.
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
ТЕМА 4. ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
ТА ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ (ХVI – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.)
1. Передумови формування ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації.
2. Великі географічні відкриття та їх соціально-економічні наслідки.
3. Меркантилізм – перша школа політичної економії.