Розвиток логічного мислення

71. Тематичне і поурочне планування. Визначення мети уроку. Структурно- функціональний аналіз теми уроку. Підготовка вчителя до уроку складається з двох органічно пов'язаних між собою етапів: планування системи уроків з теми і конкретизації цього планування стосовно кожного уроку, осмислення і складання планів окремих уроків. Тематичне планування призначене для визначення оптимальних шляхів реалізації освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчально-виховного процесу в системі уроків і позаурочних занять з даної теми або розділу навчальної програми. Успіх тематичного планування залежить від того, наскільки чітко учитель уявляє собі, що повинні учні міцно засвоїти, з чим познайомитися, що вміти, знати і т.д. Тому тематичне планування розпочинається з ретельного вивчення вчителем навчальної програми з предмету, освітніх стандартів, визначення основних виховних і розвивальних завдань у межах навчального предмету в цілому і з даної теми, зокрема. Науково обґрунтовану схему тематичного планування запропонував відомий російський дидакт М.І.Махмутов, яка має такий вигляд:

1. Назва теми:1) мета (загальна дидактична) уроку або системи уроків;2) тип уроку (уроків);3) спільні методи навчання (репродуктивні або продуктивні);4) обладнання і основні джерела інформації;5) види контрольних робіт на основі системи уроків.2. Актуалізація:1) опорні знання (поняття і факти) і способи дії;2) типи самостійних робіт.

3. Формування нових понять і способів дії:1) нові поняття і способи дії;2) головні і другорядні проблеми та типи самостійних робіт.4. Застосування (формування умінь та навичок):1) типи самостійних робіт;2) між-предметні зв'язки.5. Домашнє завдання:1) повторення (обсяг навчального матеріалу);2) типи самостійних робіт. Безпосередня підготовка вчителя до уроку — це планування уроку, конкретизація тематичного планування, стосовно кожного окремо взятого уроку, осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному вчителю, незалежно від його стажу, ерудиції і рівня педагогічної майстерності. Складається він на основі тематичного плану, змісту програми, знання вчителем учнів, а також рівня їх підготовки. В плануванні уроку і розробці технолога його проведення виділяються дві взаємопов'язані частини: 1) осмислення мети уроку, кожного його кроку; 2) запис у спеціальному зошиті в тій чи іншій формі плану уроку. Мета уроку визначається на основі змісту матеріалу, матеріальної бази школи і характеру такої діяльності учня з навчальним матеріалом, яку можна організувати в даній навчальній ситуації. На цьому етапі підготовки уроку учитель на основі розумового експерименту здійснює прогнозування майбутнього уроку, "прокручує" його в думці, розробляє своєрідний сценарій власних дій і дій учнів у їх єдності. План уроку — це початок творчого пошуку, засіб ефективності уроку, реалізація задуму вчителя, ґрунт натхнення і талановитої імпровізації. В ньому відображається тема уроку, клас, в якому він проводиться, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, короткий зміст матеріалу, який вивчається на уроці, визначаються форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, засоби навчання, система завдань, в процесі виконання яких здійснюватиметься актуалізація раніше засвоєних знань і способів діяльності, формування нових наукових понять і способів діяльності та їх використання в різних ситуаціях навчання, контроль і корекція навчальної діяльності учнів в їх поступальному русі від незнання до знання, від невміння до вміння здійснювати необхідні практичні пізнавальні дії в процесі реалізації завдань уроку.

72. Навчальні та виховні можливості кабінету історії. У викладанні історії важливою залишається роль навчального кабінету. Зосередження в кабінеті технічних засобів навчання, наочних посібників, дидактичних матеріалів, підручників, довідкової, художньої літератури дає змогу краще підготувати і провести урок, ефективно організувати самостійну роботу учнів. Кабінет історії повинен бути оснащений: 1) необхідними технічними засобами (в ідеалі: діапроектор, телевізор, відеомагнітофон, програвач), 2) наочні посібниками (карти, схеми, таблиці, • картини, ілюстрації, моделі до т.п.); 3) бібліотекою історичної літератури, навчальними посібниками, хрестоматіями, додатковою літературою. Іноді в кабінеті історії може розташовуватися маленький історичний або краєзнавчий музей з постійними мінливої ​​експозицією.
Тут вже велике взаємодія-роботи вчителя, зацікавлених дітей і допомоги батьків, керівництва школи. Отже, кабінет історії - це творча лабораторія, де зібрано все необхідне для проведення уроків, позакласних і факультативних занять, виховної роботи з учнями.