Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕереведенн€ сухих солей у розчин




ƒл€ п≥дбору розчинника беруть приблизно 0,02 г досл≥джуваних сухих солей ≥ 1,0-1,5 см3 розчинника. ѕ≥дб≥р розчинника розпочинають з перев≥рки розчинност≥ досл≥джуваноњ сум≥ш≥ у дистильован≥й вод≥ (при к≥мнатн≥й температур≥ та при нагр≥ванн≥). якщо досл≥джувана сум≥ш нерозчинна у вод≥, то пробують њњ розчинити спочатку у розведених, а пот≥м концентрованих кислотах Ц ацетатн≥й, хлоридн≥й. ѕ≥сл€ цього перев≥р€ють розчинн≥сть сум≥ш≥ в розчинах луг≥в, карбонат≥в, ам≥аку ≥ 2ћ розчину н≥тратноњ кислоти. ƒо наступного розчинника переход€ть, €кщо досл≥джувана сум≥ш солей не розчин€Їтьс€ в попередньому.

Ќерозчинний осад, €кий може залишитис€ п≥сл€ використанн€ вс≥х розчинник≥в, найчаст≥ше м≥стить: де€к≥ сол≥ аргентуму Ц AgCl, AgBr, AgI, AgCN Ц б≥лого або жовтого кольор≥в; де€к≥ флуориди Ц CaF2, або оксиди Ц SiO2, Al2O3 Ц б≥лого кольору тощо.

«а ходом п≥дбору розчинника робл€ть в≥дпов≥дн≥ висновки про можливий склад досл≥джуваноњ сум≥ш≥.

ѕ≥сл€ переведенн€ сум≥ш≥, що анал≥зують у розчин, його розпод≥л€ють на три частини: дл€ анал≥зу кат≥он≥в, дл€ анал≥зу ан≥он≥в ≥ резервний розчин.

 

1.4. јнал≥з кат≥он≥в

–озчин€ють приблизно 0,2-0,3 г досл≥джуваноњ сум≥ш≥ в 10 см3 п≥д≥браного розчинника. якщо досл≥джувана речовина розчин€Їтьс€ в дистильован≥й вод≥, то перев≥р€ють рЌ розчину. «вертають увагу на кол≥р розчину. јнал≥з кат≥он≥в провод€ть дробним методом, а також використовуючи схему систематичного ходу анал≥зу сум≥ш≥ кат≥он≥в I-VI-њ анал≥тичних груп («ан€тт€ є9).

 

1.5. јнал≥з ан≥он≥в

¬иб≥р схеми анал≥зу ан≥он≥в залежить в≥д складу присутн≥х кат≥он≥в. ¬изначенн€ ан≥он≥в виконують зг≥дно з рекомендац≥€ми, наведеними щодо анал≥зу сум≥ш≥ ан≥он≥в I-III-њ анал≥тичних груп («ан€тт€ є12).

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.јнал≥тична х≥м≥€: Ќавчальний пос≥бник/ ќ.ћ.√айдукевич, ¬.¬.Ѕолотов, ё.¬.—ич та ≥н. Ц’.: ќснова, ¬идавництво Ќ‘ј”, 2000. Ц432 с.

2.ѕономарев ¬.ƒ. јналитическа€ хими€: ¬ двух ч. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1982. Ц„.1. Ц304 с; „.2. Ц303 с.

3.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

4.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1. ќбщие теоретические основы.  ачественный анализ. ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц604 с.

5.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1.  оличественный анализ. ‘изико-химические методы анализа -ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц645 с.

6. онспект лекц≥й.

7.ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. ”чеб. дл€ вузов/ ё.ј.«олотов, ≈.Ќ.ƒорохова, ¬.».‘адеева и др. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1996. Ц н.1. Ц383 с.;  н.2. Ц461 с.

8.ѕилипенко ј.“., ѕ€тницкий ».¬. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ’ими€, 1990. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц460 с.

9.Ћурье ё.ё. —правочник по аналитической химии. Цћ.: ’ими€, 1989. Ц447 с.

10.ƒорохова ≈.Ќ., ѕрохорова √.¬. јналитическа€ хими€. ‘изико-химические методы анализа. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1991. Ц256с.

11.—куг ƒ., ”эст ƒ. ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. Цћ.: ћир, 1979. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц430 с.

12.¬асильев ¬.ѕ. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1989. Ц н.1. Ц319 с.;  н.2. Ц383 с.

13.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни. Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Цƒоповненн€ 1. -2004. -520 с.

14. ≥льк≥сний анал≥з. “итриметричн≥ методи анал≥зу / ¬.¬.ѕетренко, Ћ.ћ.—тр≥лець, —.ќ.¬асюк Ц «апор≥жж€, 2006. -215 с.

«јЌя““я є15

 

“≈ћј: ѕ≥дсумковий контроль модул€ 1. як≥сний анал≥з. “естовий контроль системи Ђ –ќ -1ї

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: ¬м≥нн€ визначати €к≥сний та к≥льк≥сний вм≥ст р≥зних речовин за допомогою €к≥сного та класичних метод≥в к≥льк≥сного анал≥зу даЇ можлив≥сть застосовувати отриман≥ навики при вивченн≥ фармацевтичного, ф≥тох≥м≥чного та х≥м≥ко-токсиколог≥чного анал≥зу, Ї необх≥дними умовами дл€ анал≥зу речовин ≥ правильного трактуванн€ одержаних результат≥в досл≥джень.

 

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ќсвоЇнн€ основ визначенн€ вм≥сту р≥зних речовин методом грав≥метр≥њ за допомогою допомогою €к≥сного та класичних метод≥в к≥льк≥сного анал≥зу.

 

«Ќј“»: -предмет ≥ завданн€ анал≥тичноњ х≥м≥њ, перспективи њњ розвитку;

-значенн€ анал≥тичноњ х≥м≥њ дл€ практичноњ д≥€льност≥ фах≥вц≥в-пров≥зор≥в;

-теоретичн≥ основи €к≥сного анал≥зу. ’≥м≥ко-анал≥тичн≥ властивост≥

йон≥в в залежност≥ в≥д положенн€ в≥дпов≥дних елемент≥в у пер≥одичн≥й

систем≥ ƒ.≤.ћенделЇЇва;

-основн≥ положенн€ теор≥њ сильних та слабких електрол≥т≥в;

-закон д≥ючих мас та його використанн€ дл€ ≥нтерпретац≥њ р≥вноваги в

систем≥ осад-насичений розчин, кислотно-основноњ р≥вноваги,

р≥вноваги процес≥в комплексоутворенн€, прот≥канн€ оксидац≥йно-

в≥дновних процес≥в;

-теоретичн≥ основи вид≥ленн€, розд≥ленн€, концентруванн€,

осадженн€, екстракц≥њ, хроматограф≥њ та використанн€ њх в анал≥з≥;

-основн≥ пон€тт€, розд≥ли та види €к≥сного х≥м≥чного анал≥зу; х≥м≥чн≥

реактиви та посуд. ћетоди €к≥сного визначенн€ неорган≥чних та

орган≥чних речовин;

-кислотно-основний метод анал≥зу кат≥он≥в, пон€тт€ про с≥рководневий та

ам≥ачно-фосфатний методи анал≥зу, оснащенн€ та техн≥ка лабораторних

роб≥т;

-систематичний х≥д анал≥зу кат≥он≥в кислотно-основним методом;

-характерн≥ реакц≥њ кат≥он≥в та ан≥он≥в, зокрема фармакопейн≥ реакц≥њ;

-фармакопейн≥ реакц≥њ, њх використанн€ в анал≥з≥;

-х≥м≥ко-анал≥тичн≥ властивост≥ сполук в залежност≥ в≥д положенн€

в≥дпов≥дних елемент≥в у пер≥одичн≥й систем≥ ƒ.≤.ћенделЇЇва.

¬ћ≤“»: -виконувати проб≥рков≥, крапельн≥, м≥крокристалоскоп≥чн≥ реакц≥њ,

реакц≥њ сухим способом, а також вм≥ти використовувати методи

екстракц≥њ та хроматограф≥њ в €к≥сному анал≥з≥;

-складати схему анал≥зу кат≥он≥в та ан≥он≥в. ѕроводити анал≥з кат≥он≥в ≥

ан≥он≥в у водному розчин≥ ≥ в сум≥ш≥ твердих речовин систематичним та

дробним методами;

-виконувати анал≥з сум≥шей сухих солей;

-розвТ€зувати розрахунков≥ та ситуац≥йн≥ задач≥ з в≥дпов≥дних розд≥л≥в

€к≥сного анал≥зу;

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.ѕринцип класиф≥кац≥њ кат≥он≥в та ан≥он≥в по групах. √рупов≥ реагенти та умови њх використанн€.

2.ќксидац≥йно-в≥дновн≥ реакц≥њ в систематичному анал≥з≥ ан≥он≥в I-III-њ анал≥тичних груп.

3.ƒати характеристику дробного та систематичного ходу анал≥зу кат≥он≥в кислотно-основним методом. Ќа конкретних прикладах розкрити њх суть.

4.ƒобуток розчинност≥ (ƒ–). ”мови утворенн€ ≥ розчиненн€ осад≥в.

5.«алежн≥сть х≥м≥ко-анал≥тичних властивостей ан≥он≥в в≥д електронноњ структури утворюючих њх елемент≥в.

6.як≥ класиф≥кац≥њ кат≥он≥в та ан≥он≥в в≥дом≥ ≥ в чому суть анал≥зу йон≥в зг≥дно цих класиф≥кац≥й?

7.Ќеобх≥дн≥ умови осадженн€ кристал≥чних осад≥в. ¬≥дпов≥дь обірунтуйте та запиш≥ть.

8.–озрахуйте стех≥ометричний ≥ оптимальний (двократний надлишок) обТЇм розчину осаджувача Ц 5,65 моль/дм3 розчину ам≥аку, необх≥дного дл€ осадженн€ Fe(OH)3 з розчину, що м≥стить 0,15 г феруму (III).

9.–озрахуйте стех≥ометричний ≥ оптимальний (двократний надлишок) обТЇм розчину осаджувача Ц 1,2 % розчину хлоридноњ кислоти, необх≥дний дл€ осадженн€ аргентуму хлориду з розчину, що м≥стить 0,25 г аргентуму (I).

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.ѕредмет, задач≥ та методи анал≥тичноњ х≥м≥њ. «наченн€ анал≥тичноњ х≥м≥њ в п≥дготовц≥ пров≥зор≥в.

2.јнал≥тичн≥ реакц≥њ. ¬имоги до них. —пециф≥чн≥ та неспециф≥чн≥ реакц≥њ. „утлив≥сть анал≥тичних реакц≥й. “ипи анал≥тичних реакц≥й.

3.—уть €к≥сного анал≥зу. “ипи класиф≥кац≥й йон≥в. јнал≥тичн≥ групи кат≥он≥в. ƒробний та систематичний х≥д анал≥зу.

4.«агальн≥, групов≥ та специф≥чн≥ реагенти.

5.јнал≥тичн≥ властивост≥ кат≥он≥в та њх взаЇмозвТ€зок з розм≥щенн€м елемента в пер≥одичн≥й систем≥ ƒ.≤.ћенделЇЇва.

6. ислотно-основна класиф≥кац≥€ кат≥он≥в. √рупов≥ реагенти.

7.“еор≥€ розчин≥в сильних електрол≥т≥в. «агальна та активна концентрац≥њ, активн≥сть йон≥в, йонна сила розчину.

8.’арактеристика сильних та слабких електрол≥т≥в. ќсновн≥ положенн€ теор≥њ сильних електрол≥т≥в.

9.—пособи вираженн€ концентрац≥њ.

10.…онний добуток води, його залежн≥сть в≥д температури. рЌ та рќЌ водних розчин≥в. «вТ€зок м≥ж ними.

11.«астосуванн€ закону д≥ючих мас в анал≥тичн≥й х≥м≥њ.

12.ƒобуток розчинност≥ (ƒ–). ѕравило добутку розчинност≥. –озчинн≥сть малорозчинних сполук (S). –озрахунок розчинност≥ (S) за значенн€м ƒ–.

13.”мови розчиненн€ осад≥в малорозчинних сполук (сольовий ефект, рЌ, комплексоутворенн€).

14.ќсновн≥ положенн€ теор≥њ слабких електрол≥т≥в. —туп≥нь ≥ константа дисоц≥ац≥њ, њх взаЇмозвТ€зок.

15.ќксидац≥йно-в≥дновн≥ системи. –≥вн€нн€ Ќернста. ‘актори, що впливають на оксидац≥йно-в≥дновний потенц≥ал системи.

16.—тандартний потенц≥ал та напруга реакц≥й. ѓх використанн€ дл€ визначенн€ пор€дку повноти переб≥гу реакц≥й.

17.ќксидац≥йно-в≥дновн≥ системи. Ќайб≥льш важлив≥ оксидники та в≥дновники, що використовуютьс€ в €к≥сному анал≥з≥. «астосуванн€ оксидац≥йно-в≥дновних реакц≥й в анал≥з≥.

18.–еакц≥њ ви€ленн€ кат≥он≥в ≤ анал≥тичноњ групи: NЌ4+, +,  +, Li+. ”мови њх виконанн€.

19.√руповий реагент на ≤≤ анал≥тичну групу кат≥он≥в, особливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в ≤≤ анал≥тичноњ групи: јg+, Pb2+, Hg22+ . ”мови њх виконанн€.

20.√руповий реагент на ≤≤≤ анал≥тичну групу кат≥он≥в. ќсобливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в ≤≤≤ анал≥тичноњ групи: Ba2+, Ca2+, Sr2+. ”мови њх виконанн€.

21.√руповий реагент на ≤V анал≥тичну групу кат≥он≥в. ќсобливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в ≤V анал≥тичноњ групи: Al3+, Zn2+, Cr3+. ”мови њх виконанн€.

22.√руповий реагент на ≤V анал≥тичну групу кат≥он≥в. ќсобливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в ≤V анал≥тичноњ групи: Al3+, As (≤≤≤, ≤V), Sn (≤≤, ≤V). ”мови њх виконанн€.

23.√руповий реагент на V анал≥тичну групу кат≥он≥в. ќсобливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в V анал≥тичноњ групи: Fe2+, Fe3+, ћg2+. ”мови њх виконанн€.

24.√руповий реагент на V анал≥тичну групу кат≥он≥в. ќсобливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в V анал≥тичноњ групи: Fe3+, ћn2+, Sb (III, V). ”мови њх виконанн€.

25.√руповий реагент на VI анал≥тичну групу кат≥он≥в. ќсобливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в VI анал≥тичноњ групи: Hg2+, —о2+, —d2+. ”мови њх виконанн€.

26.√руповий реагент на VI анал≥тичну групу кат≥он≥в. ќсобливост≥ його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в VI анал≥тичноњ групи: —d2+, —u2+, Ni2+. ”мови њх виконанн€.

27. ислотно-основна класиф≥кац≥€ ан≥он≥в, групов≥ реагенти в анал≥з≥ ан≥он≥в та њх призначенн€.

28.√руповий реагент на ≤ анал≥тичну групу ан≥он≥в. –еакц≥€ ви€вленн€ ан≥он≥в: SO42-, SO32-, S2O3-, —rO42- (Cr2O72-), BO2- (B4O72-), та умови њх виконанн€.

29.√руповий реагент на ≤ анал≥тичну групу ан≥он≥в. –еакц≥€ ви€вленн€ ан≥он≥в: CO32-, AsO33-, AsO43-, HCO3-, —2O42-, F-, SiO32-, PO43- та умови њх виконанн€..

30.√руповий реагент на ≤≤ анал≥тичну групу ан≥он≥в. ”мови його застосуванн€. –еакц≥њ ви€вленн€ ан≥он≥в: Cl-, Br-, I-, S2- та умови њх виконанн€.

31.–еакц≥њ ви€вленн€ ан≥он≥в ≤≤≤ анал≥тичноњ групи: NO3-, NO2-, CH3COO- та умови њх виконанн€.

32. –еакц≥њ ан≥он≥в орган≥чних кислот: винноњ, бензойноњ, лимонноњ та сал≥циловоњ. ”мови њх виконанн€.

33.јнал≥з сум≥ш≥ кат≥он≥в. ѕопередн≥ випробуванн€. ƒробний ≥ систематичний х≥д анал≥зу кат≥он≥в ≤-V≤ анал≥тичних груп.

34.ƒробний ≥ систематичний х≥д анал≥зу сум≥ш≥ ан≥он≥в. ќсобливост≥ анал≥зу сум≥ш≥ речовин в≥домого та нев≥домого складу.

35.’роматограф≥чн≥ методи анал≥зу, њх класиф≥кац≥€.

36.—уть тонкошаровоњ та паперовоњ хроматограф≥њ, њх використанн€ в €к≥сному анал≥з≥.

37.ќсадова хроматограф≥€, њњ використанн€ в €к≥сному анал≥з≥.

38.«агальна характеристика комплексних сполук.  онстанти ст≥йкост≥ та нест≥йкост≥ комплексних сполук.

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

¬≥дпов≥дати на усн≥ запитанн€ викладача та виконати письмовий тестовий контроль з теми Ђяк≥сний анал≥зї.

 

Ћ≤“≈–ј“”–A

1.јнал≥тична х≥м≥€: Ќавчальний пос≥бник/ ќ.ћ.√айдукевич, ¬.¬.Ѕолотов, ё.¬.—ич та ≥н. Ц’.: ќснова, ¬идавництво Ќ‘ј”, 2000. Ц432 с.

2.ѕономарев ¬.ƒ. јналитическа€ хими€: ¬ двух ч. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1982. Ц„.1. Ц304 с; „.2. Ц303 с.

3.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

4.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1. ќбщие теоретические основы.  ачественный анализ. ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц604 с.

5.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1.  оличественный анализ. ‘изико-химические методы анализа -ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц645 с.

6. онспект лекц≥й.

7.ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. ”чеб. дл€ вузов/ ё.ј.«олотов, ≈.Ќ.ƒорохова, ¬.».‘адеева и др. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1996. Ц н.1. Ц383 с.;  н.2. Ц461 с.

8.ѕилипенко ј.“., ѕ€тницкий ».¬. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ’ими€, 1990. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц460 с.

9.Ћурье ё.ё. —правочник по аналитической химии. Цћ.: ’ими€, 1989. Ц447 с.

10.ƒорохова ≈.Ќ., ѕрохорова √.¬. јналитическа€ хими€. ‘изико-химические методы анализа. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1991. Ц256с.

11.—куг ƒ., ”эст ƒ. ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. Цћ.: ћир, 1979. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц430 с.

12.¬асильев ¬.ѕ. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1989. Ц н.1. Ц319 с.;  н.2. Ц383 с.

13.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни. Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Цƒоповненн€ 1. -2004. -520 с.

14. ≥льк≥сний анал≥з. “итриметричн≥ методи анал≥зу / ¬.¬.ѕетренко, Ћ.ћ.—тр≥лець, —.ќ.¬асюк Ц «апор≥жж€, 2006. -215 с.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 631 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2043 - | 1924 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.