Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема людини в ф≥лософ≥њ сократа




—ократ першим в античн≥й ф≥лософ≥њ в≥д≥йшов в≥д космолог≥чноњ ≥ натурф≥лософськоњ проблематики своњх попередник≥в, поставивши в центр≥ своњх ф≥лософських рефлекс≥й проблему людини.

ƒл€ того, щоб збагнути, що таке людина ≥ в чому пол€гаЇ сенс њњ житт€, —ократ створюЇ в≥дпов≥дний метод, €ким стаЇ маЇвтика. ÷ей метод був спр€мований на те, щоб допомогти людин≥ в≥днайти себе, збагнути своЇ земне призначенн€. Ћюдина, на думку —ократа, повинна реал≥зувати в≥домий принцип Ђѕ≥знай самого себеї.

ћетод —ократа, €к ≥ його ф≥лософ≥€, були також покликан≥ ви€вити ≥ обірунтувати моральн≥ основи бутт€ людини, њњ практичних д≥й ≥ повед≥нки. Ќа ц≥й основ≥ ≥ формувалас€ у ф≥лософа основна проблема Ч проблема добра ≥ доброчинност≥, €к вищого пон€тт€, що характеризували сутн≥сть людини ≥ визначали сенс њњ бутт€. ќтотожненн€ —ократом знанн€ ≥ доброчинност≥, передбачало рац≥ональне трактуванн€ людського житт€ ≥ повед≥нки. « цього випливав висновок: людина, ≥ндив≥д, не народжуЇтьс€ морально досконалою ≥стотою, а стаЇ такою лише через самоп≥знанн€ ≥ навчанн€.

∆иттЇвим обовТ€зком кожноњ людини, €ка прагне до розумного ≥ доброчинного житт€, €к вважаЇ —ократ, Ї наближенн€ до ≥стинного знанн€, тобто зрозум≥ти божественну мудр≥сть, €ка керуЇ вс≥ма справами.

¬ласне цей етичний принцип, проголошений —ократом, вперше в античност≥ закладав основи гуман≥стичного св≥тогл€ду, €кий утверджував в≥ру в людину, њњ можливост≥, а також в духовне моральне оновленн€ ≥ перетворенн€ людини на засадах розуму ≥ знанн€.

ƒуша дл€ —ократа - щось демон≥чне, сам ≈рос, невгасиме завз€тт€, спр€мован≥сть йти вгору. —ократ закликаЇ п≥знати самого себе. јле п≥знати не означаЇ сприйн€ти вже готову ≥стину. ћета п≥знанн€ не дана у завершеному вигл€д≥. ∆итт€ вимагаЇ ≥ншого: п≥знавай, шукай самого себе, випробовуй себе - чи добрий ти, знаючий чи н≥. –озгл€даючи людину €к самоц≥нну першоосновну ≥стоту, —ократ звертаЇтьс€ не до людини взагал≥, а до конкретного ≥ндив≥да. јле зводив ф≥лософ≥ю людини до вченн€ про душу ≥, отже, втратив ц≥л≥сний погл€д на людину та заклав певну традиц≥ю у ф≥лософськ≥й антрополог≥њ, що дал≥ розвивалас€ у платон≥вському вченн≥ про дуал≥зм душ≥ ≥ т≥ла.

—ократ гостро полем≥зуЇ ≥з соф≥стами, хоча сам в≥н фактично продовжуЇ розпочату ними справу в утвердженн≥ людини €к головноњ теми ф≥лософських м≥ркувань. Ќегативне ставленн€ до соф≥ст≥в —ократ по€снював тим, що вони "продавали знанн€ за грош≥ кому завгодно".

—ократ р≥шуче повертаЇ ф≥лософськ≥ досл≥дженн€ в≥д вивченн€  осмосу, природи до людини €к духовноњ ≥стоти. "ѕ≥знай самого себе"Чтакою е головна теза сократ≥вського ф≥лософствуванн€. ≤ таке знанн€ можна здобути в практичн≥й зустр≥ч≥ ум≥в. —ократ принципово в≥дмовл€Їтьс€ в≥д записуванн€ своњх думок, вважаючи д≥йсною сферою знанн€, мудрост≥ живу бес≥ду з опонентами, живу полем≥ку. —аме в≥н вв≥в пон€тт€ "д≥алектика" (вм≥нн€ вести бес≥ду, сперечатис€).

–озкриваючи проблему людини, в≥н порушував питанн€ про так≥ характеристики, €к "мужн≥сть", "розсудлив≥сть", "доброта", "краса" тощо. —уперечност≥ у в≥дпов≥д€х сп≥врозмовник≥в, що њх ви€вл€в —ократ, св≥дчили про неможлив≥сть звести загальний зм≥ст пон€ть ƒќ њх конкретно-≥ндив≥дуальних про€в≥в. ¬≥дкривши неможлив≥сть ≥снуванн€ загального €к конкретного та ≥ндив≥дуального ≥снуванн€ ("краси" взагал≥ пор€д з красивою д≥вчиною, вазою, краЇвидом, свинею ≥ т.д.), —ократ ф≥ксуЇ нову дл€ ф≥лософ≥њ проблему, визнаючи: "я в≥чно блукаю ≥ не знаходжу виходу".

‘≥лософ≥€ —ократа Ч своЇр≥дна межа в ≥стор≥њ античноњ ф≥лософ≥њ. ” вс≥х досократ≥вських мислител≥в ("досократики") св≥т виступаЇ у вигл€д≥ ц≥л≥сност≥, €ка п≥дпор€дковуЇ соб≥ людинуЧ "одну" з части нок  осмосу. —ократ же вир≥зн€Ї людину, визначаючи предметом ф≥лософ≥њ в≥дношенн€ "людина Ч св≥т".

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2240 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2027 - | 1889 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.