Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈мп≥ризм ≥ рац≥онал≥зм 17 ст




≈мп≥ризм ≥ рац≥онал≥зм Ї основними протилежними тенденц≥€ми у ф≥лософ≥њ XVII ст. ≈мп≥ризм стверджуЇ, що джерелом п≥знанн€ ≥ критер≥Їм ≥стини Ї досв≥д, чутт€м. ≤сторично склалось так, що емп≥ризм розвивавс€ переважно в јнгл≥њ. ќск≥льки јнгл≥€ одн≥Їю з перших стала на шл€х кап≥тал≥стичного розвитку, њњ молода буржуаз≥€ була зац≥кавлена в розвитку техн≥ки й ≥нстинктивно в≥дчувала зв´€зок њњ з наукою.

‘. Ѕекон розр≥зн€в "плодоносне" та "св≥тлоносне" знанн€. ѕлодоносне - це таке знанн€, €ке приносить користь, а св≥тлоносне Ч це те, що зб≥льшуЇ можливост≥ п≥знанн€. ƒо цього часу, на думку ‘. Ѕекона, знанн€ були переважно просв≥тл€ючими людину, але вони також повинн≥ ≥ працювати на людину. ѕроте шл€х до ≥стини - процес суперечливий.

‘. Ѕекон зауважуЇ, що формуванню ≥стинного знанн€ заважають так зван≥ "≥доли". ¬они нагромаджен≥ в ≥стор≥њ п≥знанн€, ≥ њх треба усунути, давши шл€х новому знанню. ѕерш≥ два "≥доли" пов'€зан≥ з самою людиною, два останн≥ - ≥з соц≥альною д≥€льн≥стю людини.

‘. Ѕекон стверджуЇ, що методом дос€гненн€ ≥стини Ї спос≥б д≥њ бджоли, €ка, на в≥дм≥ну в≥д мурашки, що т≥льки збираЇ, та павука, що т€гне з себе павутину, с≥даЇ лише на певн≥ кв≥ти ≥ бере з них найц≥нн≥ше. “ак само треба д≥€ти ≥ в науц≥: не зупин€тись на самих лише фактах; њх треба узагальнювати.

‘. Ѕекон обстоював досл≥дний шл€х п≥знанн€ у науц≥, закликав до спиранн€ на факти, на експеримент. ¬≥н був одним ≥з засновник≥в ≥ндуктивного методу п≥знанн€ (коли в≥д спостереженн€ одиничних €вищ в≥дбуваЇтьс€ перех≥д до формулюванн€ загальних ≥дей ≥ закон≥в)ќтже, методолог≥чн≥ пошуки привели ‘.Ѕекона до ≥ндуктивного шл€ху в п≥знанн≥ ≥стини.

јнгл≥йський ф≥лософ ƒж. Ћокк (1632 - 1704) постав засновником розвиненоњ теор≥њ п≥знанн€ у ф≥лософ≥њ Ќового часу. «начну увагу в≥н прид≥лив запереченню ≥снуванн€ "вроджених ≥дей", посилаючись при цьому €к на науков≥ дан≥, так ≥ на спостереженн€ над прим≥тивними народами, здобут≥ в епоху географ≥чних в≥дкритт≥в. ¬≥д народженн€ мозок людини €вл€Ї собою чисту дошку, тобто в ньому немаЇ н≥чого, окр≥м простоњ здатност≥ бути органом п≥знанн€ ≥ мисленн€. ” такий спос≥б ƒж. Ћокк намагавс€ д≥статис€ до самих п≥двалин п≥знанн€, не припускаючи попереднього знанн€ готовим. ƒо певноњ м≥ри тут був присутн≥й ≥ нам≥р засв≥дчити принципову вих≥дну р≥вн≥сть вс≥х людей за можливост€ми. ƒж. Ћокк вважав, що ≥снуЇ два джерела знань: в≥дчутт€ та д≥€льн≥сть розуму.

Ќайпершою, елементарною операц≥Їю рефлекси (мисленн€) ф≥лософ вважав розр≥зн€нн€ та ототожненн€. Ќайвищою складною ≥деЇю дл€ Ћокка ≥де€ субстанц≥њ, €ка постаЇ найб≥льш широким пон€тт€м, що ор≥ЇнтуЇ людську д≥€льн≥сть та науку. Ўл€х утворенн€ складних ≥дей, за Ћокком, повинен узгоджуватись ≥з досв≥дом людськоњ д≥€льност≥. як ≥ “. √оббс, ƒж. Ћокк вважаЇ, що загальне знанн€ ф≥ксуЇтьс€ у мов≥, а не ≥снуЇ у вигл€д≥ позачуттЇвоњ "мисл€чоњ субстанц≥њ" (останн€ не маЇ досл≥дного п≥дтвердженн€).

 ритикуючи рац≥онал≥зм, ƒж. Ћокк спираЇтьс€ на здоровий глузд людини, апелюЇ до чуттЇвого досв≥ду ≥ доходить висновку, що суб'Їктно-об'Їктн≥ в≥дносини у процес≥ п≥знанн€ ви€вл€ють р≥зн≥ за своњм характером €кост≥ речей: "первинн≥" Ч прот€жн≥сть, ф≥гура, об'Їм, рух ≥ спок≥й; ц≥ €кост≥ об'Їктивн≥, оск≥льки однаков≥ дл€ вс≥х моделей. % "вторинн≥" Ч пов'€зан≥ з особливост€ми суб'Їкту п≥знанн€, виникають та ≥снують лише в ньому (смак, дотик); ц≥ €кост≥ суб'Їктивн≥.

ƒж. Ћокк в≥домий в јнгл≥њ €к теоретик англ≥йськоњ системи вихованн€, що передбачала поЇднанн€ ф≥зичного, ≥нтелектуального та морального вихованн€. ƒл€ останнього, на думку ф≥лософа, збер≥гають свою чинн≥сть положенн€ христи€нськоњ рел≥г≥њ.

¬ ц≥лому ф≥лософ≥ю ƒж Ћокка в≥днос€ть до емп≥ризму, проте його теза "ЌемаЇ н≥чого в ≥нтелект≥, чого б не було у в≥дчутт€х" даЇ п≥дстави вважати, що це емп≥ризм сенсуал≥стського плану, €кий отримав подальший розвиток в англ≥йськ≥й ф≥лософ≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 717 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2151 - | 1898 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.