Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ стародавнього китаю та ≥нд≥њ




«ародки ф≥лософського мисленн€ в ≤нд≥њ с€гають глибокоњ давнини (2500-2000 pp. до н.е.). «м≥ст цього мисленн€ в≥дображають ¬еди, Ѕрахмани ≥ ”пан≥шади. ¬еди Ч стародавн≥ пам'€тники ≥нд≥йськоњ л≥тератури, написан≥ в≥ршами ≥ прозою. ƒо складу ¬ед вход€ть "сал≥х≥ти" Ч чотири зб≥рники в≥ршованих г≥мн≥в, молитов ≥ заклинань. Ѕрахмани Ч це своЇр≥дн≥ коментар≥ до текст≥в ¬ед, у €ких особлива увага звертаЇтьс€ на тлумаченн€ одв≥чного смислу ритуал≥в. ”пан≥шади Ч завершальний етап у розвитку ¬ед. ѕринципи, стали основою св≥тогл€дних систем: 1) брахман≥зм; 2) бхагаватизм; 3) буддизм; 4) джайн≥зм.

Ѕуддизм Ч це водночас ≥ рел≥г≥йне ≥ ф≥лософське вченн€. ¬оно виникло у VIЧV ст. до н. Ї. ≥ стало одн≥Їю з найпопул€рн≥ших рел≥г≥й разом з христи€нством та ≥сламом. « точки зору буддизму, св≥т Ч це Їдиний пот≥к матер≥альних ≥ духовних елемент≥в Ч Ђдхармї. ‘≥лософський зм≥ст буддизму включав два аспекти: вченн€ про природу речей та вченн€ про шл€хи њњ п≥знанн€. ¬ченн€ про бутт€. ¬ основ≥ будд≥йського вченн€ про природу речей лежить вченн€ про дхарми. «а вченн€м буддист≥в, дхарми проникають в ус≥ €вища псих≥чного ≥ матер≥ального св≥т≥в ≥ перебувають у рус≥, кожну секунду спалахуючи ≥ згасаючи. ¬ теор≥њ п≥знанн€ у буддист≥в не ≥снуЇ р≥зниц≥ м≥ж чуттЇвою та розумовою формами, пр≥оритет надаЇтьс€ практиц≥. ѕрактика спогл€данн€, роздум≥в Ї основним засобом п≥знанн€ навколишнього св≥ту.

ќдин з найдавн≥ших ≥деал≥стичних вчень був брахман≥зм. ¬они вважали, що св≥т складаЇтьс€ з невидимого, неп≥знаного, незм≥нюваного духу УбрахманаФ, що не маЇ н≥ початку, н≥ к≥нц€. « точки зору представник≥в ц≥Їњ школи сл≥д розр≥зн€ти душу ≥ т≥ло. “≥ло Ц це зовн≥шн€ оболонка душ≥ (атман). ƒуша в≥чна, безсмертна, але оск≥льки людина занадто привФ€-зана до свого т≥ла, до земного ≥снуванн€, то душа людини, хоч ≥ Ї вт≥ленн€м духу брахмана, все ж в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нього, а тому п≥дкор€Їтьс€ закону необх≥дност≥ (карм≥): душа пересел€Їтьс€ в ≥нше т≥ло, €кщо людина може зв≥льнитис€ в≥д повс€кденних життЇвих турбот, њњ душа перестаЇ бути звФ€заною з цим тл≥нним св≥том, тод≥ ≥ реал≥зуЇтьс€ њњ тотожн≥сть з Ѕрахманом. Ѕуддизм виник у 6Ц5 ст. до н.е. «асновником був —≥ддхартха ≥з роду √аутами.

2.  итайська школа думки уходить своњм кор≥нн€м у глибину в≥к≥в. ѓњ ≥стор≥€ нараховуЇ б≥льш н≥ж два з половиною тис€чол≥тт€, прот€гом €ких формувалас€ традиц≥€, €ку називають китайським мисленн€м. ƒо 221г до н.е., коли династ≥€ ÷инь об `Їднала  итай, в крањн≥ ≥снували р≥зн≥ ф≥лософськ≥ теч≥њ, причому основними були школи конфуц≥анського ≥ даоського напр€мк≥в, що виникли в VI ст. до н.е.

 онфуц≥анство (жу цз€ - школа великих книжник≥в) - так само, €к ≥ даосизм, зародилос€ в  итањ в VI - V стол≥тт≥ до н.е. ¬ходить в —ань цз€о - одну з трьох головних рел≥г≥й  итаю. ‘≥лософська система конфуц≥анства була створена  ун-÷зи ( онфуц≥Їм). ѕершим етапом конфуц≥анства була д≥€льн≥сть самого  ун-цзи, теж належав до брод€чим вчител€м. ” його виклад≥ конфуц≥анство було етико-пол≥тичним вченн€м, в €кому центральне м≥сце займали питанн€ моральноњ природи людини, с≥м'њ та управл≥нн€ державою. ¬их≥дною дл€  ун-цзи можна вважати концепц≥ю "неба" ≥ "небесного вел≥нн€", тобто дол≥. Ћюдина, над≥лена небом певними €кост€ми, маЇ д≥€ти зг≥дно з ними, з моральним законом ƒао ≥ удосконалювати њх за допомогою навчанн€. ћета цього вдосконаленн€ - дос€гненн€ р≥вн€ "благородного мужа" (цзюнь-цзи), €ке б Ћ≥ Ц етикет

‘≥лософський напр€мок в конфуц≥анств≥ у вигл€д≥ натурального дуал≥зму почалос€ лише з к≥нц€ XI стол≥тт€ н.е.

ƒаосизм - ≥нше, не менш значуще, н≥ж конфуц≥анство, ≥ що виник одночасно з ним ф≥лософське вченн€ ƒавнього  итаю. …ого творцем з'€вивс€ м≥стичний ф≥лософ Ћаоцзи (або Ћао ƒань).  итайський письменник Ћу —≥нь в своњх сатиричних казках нав≥ть зобразив передбачувану зустр≥ч двох великих мислител≥в давнини. ƒаосизм зазнав долю буддизму, поступово перетворившись на рел≥г≥йну секту, €ка ≥ сьогодн≥ д≥Ї в  итањ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 844 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2270 - | 2170 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.