Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ обробки текстових даних в ≈“




 

 

‘ункц≥€ —÷≈ѕ»“№()

ћи вже розгл€дали одну з текстових функц≥й - це функц≥€ —÷≈ѕ»“№(). ¬она працюЇ аналог≥чно символу амперсанда (&) - зч≥плюЇ дек≥лька значень в Їдиний текстовий р€док.

Ќаприклад, формула

=—÷≈ѕ»“№("ƒо Ќового року залишилос€ ";ƒј“ј(2007;1;1)-—≈√ќƒЌя(); " дн≥в")

поверне р€док "ƒо Ќового року залишилос€ 36 дн≥в".

‘ункц≥њ Ћ≈¬—»ћ¬(), ѕ–ј¬—»ћ¬() ≥ ѕ—“–()

‘ункц≥€ Ћ≈¬—»ћ¬() повертаЇ вказану к≥льк≥сть символ≥в починаючи з л≥вим краЇм р€дка. ‘ормула

=Ћ≈¬—»ћ¬("кашалот";4)

ѕоверне р€док "каша".

јналог≥чно, функц≥€ ѕ–ј¬—»ћ¬() повертаЇ задане число символ≥в з правого краю р€дка.

=ѕ–ј¬—»ћ¬("кашалот";3)

даЇ значенн€ "лот".

‘ункц≥€ ѕ—“–() "висмикуЇ" з р€дка п≥др€док, певноњ довжини, починаючи з певним символом.

=ѕ—“–("черевики";4;3)

поверне "мак".

‘ункц≥€ ƒЋ—“–()

÷€ функц≥€ повертаЇ довжину р€дка. ‘ункц≥ю звичайно використовують разом з ≥ншими текстовими функц≥€ми. Ќаприклад, €кщо у нас Ї список основних засоб≥в, в €кому в кожному р€дку м≥ст€тьс€ ≥нвентарн≥ номери завдовжки 3 символи ≥ найменуванн€ об'Їкт≥в р≥зноњ довжини. “од≥ вид≥лити найменуванн€ ≥з запису, що знаходитьс€ в осередку ј1, можна за допомогою функц≥њ

=ѕ—“–(A1;4;ƒЋ—“–(A1)-3)

‘ункц≥њ дл€ пошуку ≥ зам≥ни частини текстового р€дка за допомогою функц≥й робочого листа Excel

 

‘ункц≥€ «Ќј…“» знаходить входженн€ одного текстового р€дка (искомый_текст) в ≥нший текстовий р€док (просматриваемый_текст) ≥ повертаЇ положенн€ початку шуканого тексту щодо крайнього л≥вого знака прогл€даЇтьс€ текст. ƒл€ пошуку входжень одного текстового р€дка в ≥нший текстовий р€док можна використовувати також функц≥ю ѕќЎ” , але на в≥дм≥ну в≥д функц≥њ ѕќЎ”  функц≥€ «Ќј…“» враховуЇ рег≥стр ≥ не допускаЇ використовуванн€ п≥дстановлювальних знак≥в.

 

—интаксис

 

«Ќј…“»(искомый_текст;просматриваемый_текст;нач_позици€)

 

ѕќЎ” (искомый_текст;просматриваемый_текст;нач_позици€)

 

≤ськомий_текст -- це шуканий текст.

 

ѕросматр≥ваЇмий_текст -- це текст, включаючий шуканий текст. ƒл€ функц≥њ ѕќЎ”  можна використовувати знаки шаблона: знак питанн€ (?) ≥ з≥рочка (*). «нак питанн€ в≥дпов≥даЇ будь-€кому знаку; з≥рочка в≥дпов≥даЇ будь-€к≥й посл≥довност≥ знак≥в. якщо потр≥бно знайти один з цих знак≥в, то сл≥д поставити перед ними знак тильда (~).

 

Ќач_поз≥ци€ -- це позиц≥€ знака, з €кою сл≥д починати пошук. ѕерший знак в аргумент≥ просматриваемый_текст маЇ номер 1. якщо аргумент нач_позици€ опущений, то в≥н вважаЇтьс€ р≥вним 1.

 

‘ункц≥њ «Ќј…“» ≥ ѕќЎ”  можна використовувати, наприклад, €к аргументи функц≥й Ћ№ќ¬—»ћ¬ ≥ ѕ–ј¬—»ћ¬.

 

ѕриклад:

 

¬ стовпц≥ ј ми маЇмо перел≥к сп≥вроб≥тник≥в.  ожний запис включаЇ ѕр≥звище, ≥м'€ ≥ по батьков≥, розд≥лен≥ пропусками. Ќеобх≥дно отримати в окремому стовпц≥ ≥мена сп≥вроб≥тник≥в.

 

¬икористовуванн€ майстра розд≥ленн€ тексту по стовпц€х не завжди зручно, ≥нод≥ потр≥бно отримати в≥дпов≥дь саме за допомогою функц≥й.

 

ƒл€ вид≥ленн€ ≥мен≥ необх≥дно за допомогою функц≥њ «Ќј…“» визначити пор€дковий номер першого пропуску в текст≥, пот≥м номер другого пропуску ≥ вид≥лити п≥др€док м≥ж пропусками.

 

ƒл€ обробки тексту в осередку ј2 формула вигл€датиме так:

 

=ѕ—“–(A2;Ќј…“»(" ";A2;1)+1;Ќј…“»(" ";A2;Ќј…“»(" ";A2;1)+1)-Ќј…“»(" ";A2;1)-1)

 

Ќе л€кайтес€. ‘ункц≥€ «Ќј…“» використана тут 4 рази дл€ обчисленн€ м≥сцеположенн€ нужногой п≥др€дка. ѕерший пропуск в осередку ј2 маЇ пор€дковий номер «Ќј…“»(" ";A2;1). ќтже ≥м'€ починаЇтьс€ з символу номер «Ќј…“»(" ";A2;1)+1.

 

ƒругий пропуск йде в≥дразу за ≥м'€м. ўоб знайти його, потр≥бно шукати пропуск не з початку р€дка, а починаючи з символом, наступним за першим пропуском. ¬иходить конструкц≥€ «Ќј…“»(" ";A2;Ќј…“»(" ";A2;1)+1). якщо з отриманого числа в≥дн€ти м≥сце першого символу ≥мен≥, ми отримаЇмо довжину ≥мен≥.

ўе одна група текстових функц≥й робочого листа Excel - функц≥њ дл€ перетворенн€ рег≥стра букв.

—“–ќ„Ќ

 

ѕеретворить знаки в текстовому р€дку з верхнього рег≥стра в нижн≥й.

 

—интаксис

 

—“–ќ„Ќ(текст)

 

“екст -- текст, перетворюваний в нижн≥й рег≥стр. ‘ункц≥€ —“–ќ„Ќ не м≥н€Ї знак≥в, €к≥ не Ї буквами.

ѕ–ќѕ≤—Ќ

 

–обить вс≥ букви в текст≥ прописними.

 

—интаксис

 

ѕ–ќѕ≤—Ќ(текст)

 

“екст -- текст, перетворюваний у верхн≥й рег≥стр. “екст може бути посиланн€м на текст або текстовим р€дком.

ѕ–ќѕЌј„

 

ѕерша буква в р€дку тексту ≥ вс≥ перш≥ букви, наступн≥ за знаками, в≥дм≥нними в≥д букв, робл€тьс€ прописними (верхн≥й рег≥стр). ¬с≥ ≥нш≥ букви в текст≥ робл€тьс€ р€дковими (нижн≥й рег≥стр).

 

—интаксис

 

ѕ–ќѕЌј„(текст)

 

“екст -- або текст в лапках, або формула, вовзращающа€ текст, або посиланн€ на осередок, що м≥стить текст, в €кому вимагаЇтьс€ зам≥нити де€к≥ букви на прописн≥.

Ќа завершенн€ теми обробки тексту в Excel поговоримо про функц≥њ форматуванн€ ≥ перетворенн€ значень осередк≥в.

 

як правило, кажучи про форматуванн€, мають на уваз≥ формат осередк≥в. ÷е наб≥р властивостей осередк≥в, €кий майже н≥€к не впливаЇ на обчисленн€ ≥ на що м≥ст€тьс€ в осередках значенн€, але дозвол€ючий по р≥зному њх в≥дображати.

 

Ќаприклад, число 39052 може в≥дображатис€ так:

 

в 39 052

 

39052,00

 

39052,00 р.

 

01-01-06

 

1 с≥чн€ 2006 р.

 

—≥чень

 

01.2006

 

≥ т.д.

 

ѕри цьому значенн€ осередку не зм≥нюЇтьс€ ≥ незалежно в≥д формату може брати участь в р≥зних обчисленн€х ≥ формулах.

 

÷е зручно, але ≥нод≥ нам потр≥бно перетворити число в текстовий р€док, €кий би в≥дформатував певним чином. „аст≥ше за все це потр≥бно при об'Їднанн≥ значень в один р€док за допомогою знака амперсанда або функц≥њ «„≈ѕ»“».

 

Ќаприклад, ми хочемо отримати р€док "—ьогодн≥ —ередовище, 6 грудн€ 2006 року". ѕричому дата ≥ день тижн€ повинна автоматично м≥н€тис€.

 

якщо ми просто зчепимо текст вступу ≥ зак≥нченн€ з функц≥Їю —№ќ√ќƒЌ≤, ми отримаЇмо щось схоже:

 

ўоб отримати потр≥бний результат, значенн€ функц≥њ —≈√ќƒЌя() потр≥бно в≥д форматувати за допомогою функц≥њ “≈ —“.

“≈ —“

 

‘ункц≥€ “≈ —“ перетворить значенн€ в текст в заданому числовому формат≥.

 

—интаксис

 

“≈ —“ (значенн€;формат)

 

«наченн€ -- або числове значенн€, або формула, обчисленн€ €коњ даЇ числове значенн€, або посиланн€ на осередок, що м≥стить числове значенн€.

 

‘ормат -- числовий формат в текстов≥й форм≥ ≥з списку „ислов≥ формати з вкладки „исло д≥алогового в≥кна ‘ормат осередк≥в.

 

«ам≥тки

 

Ј ‘ормат не може м≥стити з≥рочку (*).

 

Ј ‘орматуванн€ осередку за допомогою вкладки „исло (команда ќсередки меню ‘ормат) м≥н€Ї т≥льки формат, але не значенн€. ¬икористовуванн€ функц≥њ “≈ —“ перетворить значенн€ у форматований текст, ≥ результат б≥льше не бере участь в обчисленн€х €к число.

 

Ќаш приклад можна вир≥шити таким чином:

 

=—÷≈ѕ»“№("—ьогодн≥";“≈ —“(—≈√ќƒЌя();"дддд);“≈ —“(—≈√ќƒЌя();"[$-FC19]ƒ ћћћћ √√√√ \го\да\.")

 

Internet Explorer

 

Microsoft Internet Explorer Ч граф≥чний веб-огл€дач (браузер), €кий розробл€Ї корпорац≥€ Microsoft.

 

Ќайперша верс≥€ побачила св≥т 16 серпн€ 1995 року. ¬она була заснована на браузер≥ Mosaic, права на €кий корпорац≥€ Microsoft придбала у компан≥њ Spyglass. ѕочинаючи з верс≥њ 3.0, Microsoft поширювала Internet Explorer у склад≥ операц≥йноњ системи Windows, що дозволило йому швидко зб≥льшити ринкову частку ≥ нав≥ть вит≥снити пров≥дний колись веб-огл€дач Netscape Navigator.

 

ќстанн≥ми верс≥€ми дл€ Mac OS ≥ Unix-под≥бних систем були Internet Explorer 5.2.3 ≥ Internet Explorer 5.0 SP1 Beta в≥дпов≥дно. «араз розробку Internet Explorer дл€ цих систем припинено.

 

—еред сучасних браузер≥в IE в≥др≥зн€Їтьс€ найг≥ршою п≥дтримкою CSS2[ƒжерело?], неповною п≥дтримкою XHTML ≥ безл≥ччю проблем ≥з безпекою[ƒжерело?]. ƒо виходу сьомоњ верс≥њ мав застар≥лий незручний ≥нтерфейс.

 

Internet Explorer можна безкоштовно завантажити ≥ використовувати нав≥ть на нелегальн≥й коп≥њ Microsoft Windows, проте л≥ценз≥йна угода дозвол€Ї встановлювати Internet Explorer лише за на€вност≥ легальноњ л≥ценз≥њ на операц≥йну систему с≥мейства Windows.

 

„астка Internet Explorer

 

Ќа 2011 р≥к Ї найпопул€рн≥шим браузером, охоплюючи близько 40% ринку, але к≥льк≥сть користувач≥в Internet Explorer стаб≥льно знижуЇтьс€. Internet Explorer Ї найуживан≥шим web-браузером починаючи з 1999 року, дос€гнувши в 2002Ч2003 роках за цим показником своЇњ максимальноњ позначки в 95%; у ѕ≥вденн≥й  орењ у 2007Ч2008 роках частка IE складала 99%. ÷ей показник було дос€гнуто внасл≥док стандартизац≥њ протоколу шифруванн€, реал≥зованого лише у вигл€д≥ готових модул≥в, €к≥ видають громад€нам (ActiveX ≥ Nsplugin, останн≥ б≥льше не видаютьс€).«м≥ст [сховати]

1 ≤стор≥€ IE

1.1 Internet Explorer 1

1.2 Internet Explorer 2

1.3 Internet Explorer 3

1.4 Internet Explorer 4

1.5 Internet Explorer 5

1.6 Internet Explorer 6

1.7 Internet Explorer 7

1.8 Internet Explorer 8

1.9 Internet Explorer 9

1.10 Internet Explorer 10

2 ѕ≥дтримка операц≥йних систем

3 ¬иноски

4 ѕосиланн€

5 ƒив. також

 

[ред.]

≤стор≥€ IE

[ред.]

Internet Explorer 1

ѕоширенн€ верс≥й IE за травень 2011 року [1]Internet Explorer, вс≥ верс≥њ ▼ 52,87%

Internet Explorer 6 ▼ 10,36%

Internet Explorer 7 ▼ 7,04%

Internet Explorer 8 ▼ 31,28%

Internet Explorer 9 ▲ 4,19%

 

 

¬ипущений в серпн≥ 1995 року на основ≥ браузера Spyglass, Inc. Mosaic. Microsoft л≥цензувала браузер на умовах виплати в≥дсотка в≥д продаж≥в ≥ ф≥ксованоњ суми кожного кварталу. Internet Explorer 1.0, €к ≥ Internet Explorer 2.0, випущений у листопад≥ 1995 року, поширенн€ не мав.

[ред.]

Internet Explorer 2

 

¬ипущений у листопад≥ 1995 року, мав п≥дтримку JavaScript, NNTP, фрейм≥в ≥ SSL. ѕерша верс≥€, €ку було випущено дл€ Microsoft Windows ≥ Mac.

[ред.]

Internet Explorer 3

 

¬ипущений 13 серпн€ 1996 року ≥ був написаний програм≥стами, найн€тими з≥ Spyglass дл€ розробки браузера на основ≥ Mosaic. ÷€ верс≥€ п≥дтримувала CSS, плаг≥ни ActiveX ≥ розширенн€ Java, можливост≥ мультимед≥а ≥ систему контент-контролю pics, розроблену World Wide Web Consortium (W3c). ÷≥ нововведенн€ були значними на той час, пор≥вн€но з основним конкурентом Netscape Navigator. ѕоставл€вс€ разом з Windows 95 OSR2.

[ред.]

Internet Explorer 4

 

¬ипущено у вересн≥ 1997 року. ћав глибокий зв'€зок з операц≥йною системою.  од огл€дача було повн≥стю переписано. ќсновним нововведенн€м Internet Explorer 4 Ї технолог≥€ групових пол≥тик, що дозвол€Ї компан≥€м централ≥зовано встановлювати ≥ контролювати доступ своњх сп≥вроб≥тник≥в до багатьох аспект≥в конф≥гурац≥њ огл€дача. ¬ерс≥€ 4.0 п≥дтримувала DHTML, власн≥ розширенн€ Javascript, несум≥сн≥ з Netscape 4.0, могла перемальовувати стор≥нку (наприклад, €кщо за допомогою JS був доданий або прибраний елемент). IE 4.0 п≥дтримував власну об'Їктну модель документа (DOM), так звану 'document.all', €ка була значно прост≥шою ≥ стаб≥льн≥шою DOM Netscape Ч 'document.layers'. Internet Explorer 4.0 поставл€вс€ в склад≥ Windows 98. ¬ипуск Internet Explorer 4.0 вважаЇтьс€ початком в≥йни браузер≥в.

[ред.]

Internet Explorer 5

 

¬ипущений 18 березн€ 1999 року. ¬перше IE п≥дтримував значн≥ частини W3c DOM, а також забезпечував пол≥пшену п≥дтримку CSS. ѕ≥дтримка письма справа нал≥во (арабська мова ≥ ≥врит), шрифту кегл€ агат, XML, XSL ≥ можлив≥сть збереженн€ веб-стор≥нок у формат≥ MHTML. ѕоставл€вс€ разом ≥з Windows 98 SE та Microsoft Office 2000. ¬ерс≥€ 5.5 випущено в липн≥ 2000 року з пол≥пшеним попередн≥м перегл€дом стор≥нок дл€ друку, вдосконаленою п≥дтримкою CSS ≥ HTML ≥ прикладним програмним ≥нтерфейсом. Internet Explorer 5.5 поставл€вс€ в склад≥ Windows ME.

[ред.]

Internet Explorer 6

 

¬ипущено 27 серпн€ 2001 року, за дек≥лька тижн≥в до Windows XP. ” ц≥й верс≥њ було вдосконалено DHTML, контроль вм≥сту, пол≥пшено п≥дтримку CSS р≥вн€ 1, DOM р≥вн€ 1 ≥ SMIL 2.0. ≤нтерфейс дозвол€Ї динам≥чний доступ ≥ оновленн€ структури ≥ стилю документа (без обмежень). –уш≥й MSXML було вдосконалено до верс≥њ 3.0. ћожливост≥: нова верс≥€ IEAK, мультимед≥йна панель, ≥нтеграц≥€ з Windows Messenger, автоматична корекц≥€ розм≥ру зображенн€, P3p, а також зовн≥шн≥й вигл€д в≥дпов≥дно до теми робочого столу ЂLunaї дл€ Windows XP.

[ред.]

Internet Explorer 7

 

¬ипущено 18 жовтн€ 2006 року. ƒо 26 жовтн€ було завантажено б≥льше трьох м≥льйон≥в коп≥й[2]. ƒо середини с≥чн€ 2007 року к≥льк≥сть завантажень перевищила 100 м≥льйон≥в[3]. Ќова верс≥€ в≥др≥зн€Їтьс€ новим граф≥чним ≥нтерфейсом у стил≥ Vista Aero, п≥дтримкою вкладок, вбудованим механ≥змом роботи з RSS, п≥дтримкою alpha-каналу PNG зображень, пол≥пшенн€м п≥дтримки стандарт≥в W3c[4], захисту в≥д шахрањв, ≥нтернац≥ональних доменних ≥мен та ≥н. ÷€ верс≥€ IE входить до складу Windows Vista з де€кими вдосконаленн€ми в галуз≥ безпеки: захищений режим (виконанн€ браузера в Ђп≥сочниц≥ї з доступом лише до тимчасових ≥нтернет-файл≥в, захист пам'€т≥ тощо). ÷€ верс≥€ була першою, у €к≥й б≥льше не м≥стилос€ коду Mosaic.

 

ѕ≥д час встановленн€ застосовувавс€ механ≥зм перев≥рки легальност≥ операц≥йноњ системи, але 4 жовтн€ 2007 року було випущено оновлений ≥нстал€тор IE7, що не вимагаЇ перев≥рки легальност≥ коп≥њ операц≥йноњ системи п≥д час встановленн€[5] Ч ћайкрософт в≥дмовивс€ в≥д ц≥Їњ практики, щоб не звужувати поле застосуванн€ свого огл€дача в умовах зростаючоњ конкуренц≥њ.

[ред.]

Internet Explorer 8

 

¬ипущено 19 березн€ 2009 року[6]. ѕрацюЇ в операц≥йних системах XP, Vista, Server 2003 ≥ Server 2008. ” Windows 7 вбудований в≥д початку.

 

ƒе€к≥ з нових властивостей:

автоматичне в≥дновленн€ вкладок п≥сл€ збою;

Activities Ч швидк≥ команди, доступн≥ з контекстного меню: пошук в Live Search, пошук на карт≥, в≥дправка поштою, переклад ≥ншою мовою, додаванн€ в онлайн-закладки ≥ низка ≥нших;

Webslices (веб-сервер-фрагменти) Ч п≥дписка користувач≥в на окрем≥ д≥л€нки стор≥нок;

Ђрозумний адресний р€докї Ч при введенн≥ адреси браузер повертаЇ результат, заснований не лише на URL ран≥ше в≥дв≥даного вами сайту, але ≥ на заголовку стор≥нки ≥ ≥нших њњ властивост€х;

п≥дсв≥чуванн€ доменного ≥мен≥ в адресному р€дку;

приватний режим роботи Inprivate, що дозвол€Ї заходити на сайти, не залишаючи сл≥д≥в в ≥стор≥њ браузера;

швидке повностор≥нкове масштабуванн€ (управл€Їтьс€ натисненн€м клав≥ш≥ ctrl ≥ обертанн€м кол≥щатка миш≥);

п≥дтримка Translation

[ред.]

Internet Explorer 9

ƒетальн≥ше: Internet Explorer 9

 

¬ипущено 14 березн€ 2011 року. ћожна користуватис€ в 32-х ≥ 64-х б≥тових верс≥€х т≥льки п≥д Windows 7, Windows Server 2008 ≥ вище. IE9 отримав оновлений м≥н≥мал≥стичний ≥нтерфейс. ¬≥н п≥дтримуЇ б≥льш≥сть специф≥кац≥й CSS3, округлен≥ рамки, вбудовану обробку SVG, вбудован≥ кол≥рн≥ проф≥л≥ ICC, забезпечуЇ швидшу обробку JavaScript. “акож, в IE9 представлено апаратне прискоренн€ в≥дтворенн€ граф≥ки за допомогою Direct2D.  р≥м того, зд≥йснена п≥дтримка в≥део та ауд≥о тег≥в HTML5, а також Web Open Font Format.

[ред.]

Internet Explorer 10

ƒетальн≥ше: Internet Explorer 10

 

ѕерша тестова зб≥рка браузера випущена 12 кв≥тн€ 2011 року, в €к≥й до можливостей Internet Explorer 9 була додана п≥дтримка де€ких можливостей CSS3. –озробники браузера за€вили, що Internet Explorer 10 буде працювати виключно з Windows 7 ≥ Windows 8 ≥ не буде п≥дтримувати б≥льш ранн≥ операц≥йн≥ системи, у тому числ≥ Windows Vista.

 

 

Web-пошта

 

Ёлектро́нна€ по́чта (англ. email, e-mail, от англ. electronic mail) Ч технологи€ и предоставл€емые ею услуги по пересылке и получению электронных сообщений (называемых Ђписьмаї или Ђэлектронные письмаї) по распределЄнной (в том числе глобальной) компьютерной сети.

 

Ёлектронна€ почта по составу элементов и принципу работы практически повтор€ет систему обычной (бумажной) почты, заимству€ как термины (почта, письмо, конверт, вложение, €щик, доставка и другие), так и характерные особенности - простоту использовани€, задержки передачи сообщений, достаточную надЄжность и в то же врем€ отсутствие гарантии доставки.

ƒостоинствами электронной почты €вл€ютс€: легко воспринимаемые и запоминаемые человеком адреса вида им€_пользовател€@им€_домена (например [email protected]); возможность передачи как простого текста, так и форматированного, а также произвольных файлов; независимость серверов (в общем случае они обращаютс€ друг к другу непосредственно); достаточно высока€ надЄжность доставки сообщени€; простота использовани€ человеком и программами.

Ќедостатки электронной почты: наличие такого €влени€, как спам (массовые рекламные и вирусные рассылки); теоретическа€ невозможность гарантированной доставки конкретного письма; возможные задержки доставки сообщени€ (до нескольких суток); ограничени€ на размер одного сообщени€ и на общий размер сообщений в почтовом €щике (персональные дл€ пользователей).

 

¬ насто€щее врем€ любой начинающий пользователь может завести свой бесплатный электронный почтовый €щик, достаточно зарегистрироватьс€ на одном из интернет порталов (см. сервисы).

 

¬ скором будущем электронна€ почта будет доступна не только в латинских доменных зонах, но и в кириллической зоне.–‘

 

 

Ѕезпека в ≤нтернет

 

 

Internet ≥ ≥нформац≥йна безпека несум≥сн≥ по сам≥й природ≥ Internet. ¬она народилас€ €к чисто корпоративна мережа, однак, у даний час за допомогою Їдиного стека протокол≥в TCP/IP ≥ Їдиного адресного простору поЇднуЇ не т≥льки корпоративн≥ ≥ в≥домч≥ мереж≥ (осв≥тн≥, державн≥, комерц≥йн≥, в≥йськов≥ ≥ т.д.), що Ї, по визначенню, мережами з обмеженим доступом, але ≥ р€дових користувач≥в, що мають можлив≥сть одержати пр€мий доступ у Internet з≥ своњх домашн≥х комп'ютер≥в за допомогою модем≥в ≥ телефонноњ мереж≥ загального користуванн€.

як в≥домо, чим прост≥ше доступ у ћережу, тим г≥рше њњ ≥нформац≥йна безпека, тому з повною п≥дставою можна сказати, що споконв≥чна простота доступу в Internet - г≥рше злод≥йства, тому що користувач може нав≥ть ≥ не дов≥датис€, що в нього були скоп≥йован≥ - файли ≥ програми, не говор€чи вже про можлив≥сть њхнього псуванн€ ≥ коректуванн€.

ўо ж визначаЇ бурхливий р≥ст Internet, що характеризуЇтьс€ щор≥чним подвоЇнн€м числа користувач≥в? ¬≥дпов≥дь проста -Ухал€ваФ, тобто дешевина програмного забезпеченн€ (TCP/IP), що у даний час включена в Windows 95, легк≥сть ≥ дешевина доступу в Internet (або за допомогою IP-адреси, або за допомогою провайдера) ≥ до ус≥х св≥тових ≥нформац≥йних ресурс≥в.

ѕлатою за користуванн€ Internet Ї загальне зниженн€ ≥нформац≥йноњ безпеки, тому дл€ запоб≥ганн€ несанкц≥онованого доступу до своњх комп'ютер≥в ус≥ корпоративн≥ ≥ в≥домч≥ мереж≥, а також п≥дприЇмства, що використовують технолог≥ю intranet, ставл€ть ф≥льтри (fire-wall) м≥ж внутр≥шньою мережею ≥ Internet, що фактично означаЇ вих≥д з Їдиного адресного простору. ўе велику безпеку дасть в≥дх≥д в≥д протоколу TCP/IP ≥ доступ у Internet через шлюзи.

÷ей перех≥д можна зд≥йснювати одночасно з процесом побудови всесв≥тньоњ ≥нформац≥йноњ мереж≥ загального користуванн€, на баз≥ використанн€ мережних комп'ютер≥в, що за допомогою мережноњ карти 10Base-T ≥ кабельного модему забезпечують високошвидк≥сний доступ (10 ћбит/с) до локального Web-сервера через мережу кабельного телебаченн€.

ƒл€ р≥шенн€ цих ≥ ≥нших питань при переход≥ до новоњ арх≥тектури Internet потр≥бно передбачити наступне:

ѕо-перше, л≥кв≥дувати ф≥зичний зв'€зок м≥ж майбутньоњ Internet (€кий перетворитьс€ у ¬сесв≥тню ≥нформац≥йну мережу загального користуванн€) ≥ корпоративними ≥ в≥домчими мережами, збер≥гши м≥ж ними лише ≥нформац≥йний зв'€зок через систему World Wide Web.

ѕо-друге, зам≥нити маршрутизатори на комутатори, виключивши обробку у вузлах IP-протоколу ≥ зам≥нивши його на режим трансл€ц≥њ кадр≥в Ethernet, при €кому процес комутац≥њ зводитьс€ до простоњ операц≥њ пор≥вн€нн€ MAC-адрес.

ѕо-третЇ, перейти в новий Їдиний адресний прост≥р на баз≥ ф≥зичних адрес доступу до середовища передач≥ (MAC-р≥вень), прив'€зане до географ≥чного розташуванн€ мереж≥, ≥ 48-битий створити адреси, що дозвол€Ї в рамках, дл€ б≥льш н≥ж 64 трильйон≥в незалежних вузл≥в.

Ѕезпека даних Ї одн≥Їњ з головних проблем у Internet. «'€вл€ютьс€ вс≥ нов≥ ≥ нов≥ страшн≥ ≥стор≥њ про те, €к комп'ютерн≥ зломщики, що використовують усе б≥льш витончен≥ прийоми, проникають у чуж≥ бази даних. «розум≥ло, усе це не спри€Ї попул€рност≥ Internet у д≥лових колах. ќдна т≥льки думка про те, що €к≥-небудь чи хул≥гани, що ще г≥рше, конкуренти, зможуть одержати доступ до арх≥в≥в комерц≥йних даних, змушуЇ кер≥вництво корпорац≥й в≥дмовл€тис€ в≥д використанн€ в≥дкритих ≥нформац≥йних систем. ‘ах≥вц≥ затверджують, що под≥бн≥ побоюванн€ безп≥дставн≥, тому що в компан≥й, що мають доступ ≥ до в≥дкритих, ≥ часткою мережам, практично р≥вн≥ шанси стати жертвами комп'ютерного терору.

 ожна орган≥зац≥€, що маЇ справу з €кими б те н≥ було ц≥нност€ми, чи рано п≥зно з≥штовхуЇтьс€ з заз≥ханн€м на них. «авбачлив≥ починають планувати захист заздалег≥дь, п≥сл€ першого великого УпроколуФ. “ак чи ≥накше, устаЇ питанн€ про те, що, €к ≥ в≥д кого захищати.

«вичайно перша реакц≥€ на погрозу-прагненн€ сховати ц≥нност≥ в недоступне м≥сце ≥ приставити до них охорону. ÷е в≥дносно нескладно, €кщо мова йде про так≥ ц≥нност≥, що вам довго не знадобл€тьс€: забрали ≥ забули.  уди складн≥ше, €кщо вам необх≥дно пост≥йно працювати з ними.  ожне звертанн€ в сховище за вашими ц≥нност€ми зажадаЇ виконанн€ особливоњ процедури, в≥дн≥ме час ≥ створить додатков≥ незручност≥. “ака дилема безпеки: приходитьс€ робити виб≥р м≥ж захищен≥стю вашого майна ≥ його приступн≥стю дл€ вас, а виходить, ≥ можлив≥стю корисного використанн€.

”се це справедливо й у в≥дношенн≥ ≥нформац≥њ. Ќаприклад, база даних, що м≥стить конф≥денц≥йн≥ зведенн€, лише тод≥ ц≥лком захищена в≥д заз≥хань, коли вона знаходитьс€ на дисках, зн€тих з комп'ютера ≥ прибраних в охоронюване м≥сце. як т≥льки ви установили ц≥ диски в комп'ютер ≥ почали використовувати, з'€вл€Їтьс€ в≥дразу к≥лька канал≥в, по €ких зловмисник, у принцип≥, маЇ можлив≥сть одержати до ваших таЇмниць доступ без вашого ведена. ≤ншими словами, ваша ≥нформац≥€ або недоступна дл€ вс≥х, включаючи ≥ вас, або не захищена на сто в≥дсотк≥в.

ћоже показатис€, що з ц≥Їњ ситуац≥њ немаЇ виходу, але ≥нформац≥йна безпека те саме що безпеки мореплаванн€: ≥ те, ≥ ≥нше можливо лише з обл≥ком де€кого припустимого ступен€ ризику.

¬ област≥ ≥нформац≥њ дилема безпеки формулюЇтьс€ в такий спос≥б: варто вибирати м≥ж захищен≥стю системи ≥ њњ в≥дкрит≥стю. ¬≥рн≥ше, ут≥м, говорити не про виб≥р, а про баланс, тому що система, що не волод≥Ї властив≥стю в≥дкритост≥, не може бути використана.

” банк≥вськ≥й сфер≥ проблема безпеки ≥нформац≥њ ускладнюЇтьс€ двома факторами: по-перше, майже вс≥ ц≥нност≥, з €кими маЇ справу банк (кр≥м гот≥вки ≥ ще дечого), ≥снують лише у вид≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ. ѕо-друге, банк не може ≥снувати без зв'€зк≥в ≥з зовн≥шн≥м св≥том: без кл≥Їнт≥в, кореспондент≥в ≥ т.п. ѕри цьому по зовн≥шн≥х зв'€зках обов'€зково передаЇтьс€ та сама ≥нформац≥€, що виражаЇ собою ц≥нност≥, з €кими працюЇ банк (або зведенн€ про ц≥ ц≥нност≥ ≥ њхн≥й рух, що ≥нод≥ коштують дорожче самих ц≥нностей). «зовн≥ приход€ть документи, по €ких банк переказуЇ грош≥ з одного рахунка на ≥нш≥й. «овн≥ банк передаЇ розпор€дженн€ про рух засоб≥в по кореспондентських рахунках, так що в≥дкрит≥сть банку задана apriori.

¬арто в≥дзначити, що ц≥ розум≥нн€ справедлив≥ по в≥дношенню не т≥льки до автоматизованих систем, але ≥ до систем, побудованим на традиц≥йному паперовому документооб≥гу ≥ не використовуЇ ≥нших зв'€зк≥в, кр≥м кур'Їрськоњ пошти. јвтоматизац≥€ додала головного болю службам безпеки, а нов≥ тенденц≥њ розвитку сфери банк≥вських послуг, ц≥лком заснован≥ на ≥нформац≥йних технолог≥€х, зб≥льшують проблему.

ќдна з основних причин усп≥ху в≥ддалених атак на розпод≥лен≥ обчислювальн≥ мереж≥ пол€гаЇ у використанн≥ мережних протокол≥в обм≥ну, €к≥ не можуть над≥йно ≥дентиф≥кувати в≥ддален≥ об'Їкти, захистити з'Їднанн€ та дан≥, що передаютьс€ по ньому. “ому ц≥лком природньо, що в процес≥ функц≥онуванн€ Internet були створен≥ р≥зн≥ захищен≥ мережн≥ протоколи, що використовують криптограф≥ю €к з закритим, так ≥ з в≥дкритим ключем.

 

 ласична криптограф≥€ з симетричними криптоалгоритмами передбачаЇ на€вн≥сть у передавальноњ та приймаючоњ стор≥н симетричних (однакових) ключ≥в дл€ шифруванн€ та дешифруванн€ пов≥домлень. ÷≥ ключ≥ заздалег≥дь мають бути розпод≥лен≥ м≥ж ск≥нченною к≥льк≥стю абонент≥в, що в криптограф≥њ називаЇтьс€ стандартною проблемою статичного розпод≥лу ключ≥в. ќчевидно, що застосуванн€ класичноњ криптограф≥њ з симетричними ключами Ї можливим лише на обмежен≥й множин≥ об'Їкт≥в. ” мереж≥ Internet дл€ вс≥х њњ користувач≥в вир≥шити проблему статичного розпод≥лу ключ≥в не Ї можливим. ќднак, одним з перших захищених протокол≥в обм≥ну в Internet був протокол Kerberos, заснований саме на статичному розпод≥л≥ ключ≥в дл€ ск≥нченноњ к≥лькост≥ абонент≥в. ƒл€ того, щоб дати можлив≥сть захиститис€ ус≥й множин≥ користувач≥в мереж≥ Internet, а не обмежен≥й њњ п≥дмножин≥, необх≥дно використовувати ключ≥, що динам≥чно виробл€ютьс€ в процес≥ створенн€ в≥ртуального з'Їднанн€, застосовуючи криптограф≥ю з в≥дкритим ключем.

 

–озгл€немо основн≥ на сьогодн≥шн≥й день п≥дходи ≥ протоколи, що забезпечують захист з'Їднанн€.

 

SKIP-технолог≥Їю (Secure Key Internet Protocol - Internet-протокол з захищеним ключем) називаЇтьс€ стандарт ≥нкапсул€ц≥њ IP-пакет≥в, що дозвол€Ї в ≥снуючому стандарт≥ IPv4 на мережному р≥вн≥ забезпечити захист з'Їднанн€ ≥ даних, що передаютьс€ по ньому. ÷е дос€гаЇтьс€ наступним чином: SKIP-пакет - це звичайний IP-пакет, його поле даних представл€Ї собою SKIP-заголовок формату, визначеного специф≥кац≥Їю ≥ криптограму (зашифрован≥ дан≥). “ака структура SKIP-пакета дозвол€Ї безперешкодно направл€ти його будь-€кому хосту в Internet (м≥жмережна адресац≥€ в≥дбуваЇтьс€ по звичайному IP-заголовку в SKIP-пакет≥).  ≥нцевий отримувач SKIP-пакета за заздалег≥дь визначеним розробниками алгоритмом розшифровуЇ криптограму ≥ формуЇ звичайний TCP- або UDP-пакет, €кий ≥ передаЇ в≥дпов≥дному звичайному модулю (TCP або UDP) €дра операц≥йноњ системи. ¬ принцип≥ н≥що не заважаЇ розробнику формувати за заданою схемою св≥й ориг≥нальний заголовок, в≥дм≥нний в≥д SKIP-заголовка.

 

S-HTTP (Secure HTTP - захищений HTTP) - це захищений HTTP-протокол, розроблений компан≥Їю Enterprise Integration Technologies (EIT) спец≥ально дл€ Web. ѕротокол S-HTTP дозвол€Ї забезпечити над≥йний криптозахист т≥льки HTTP-документ≥в Web-сервера ≥ функц≥онуЇ на прикладному р≥вн≥ модел≥ OSI. “ака особлив≥сть протокола робить його абсолютно спец≥ал≥зованим засобом захисту з'Їднанн€, отже, його застосуванн€ дл€ захисту вс≥х ≥нших прикладних протокол≥в (FTP, TELNET, SMTP та ≥н.) Ї неможливим.  р≥м того, н≥ один з ≥снуючих на сьогодн≥шн≥й день основних Web-браузер≥в (н≥ Netscape Navigator, н≥ Microsoft Explorer) не п≥дтримують цей протокол.

 

SSL (Secure Socket Layer - захищен≥ скрит≥ гн≥зда) - розробка компан≥њ Netscape - ун≥версальний протокол захисту з'Їднанн€, що функц≥онуЇ на сеансовому р≥вн≥ OSI. ¬≥н використовуЇ криптограф≥ю з в≥дкритим ключем ≥ на сьогодн≥шн≥й день Ї Їдиним ун≥версальним засобом, що дозвол€Ї динам≥чно захистити будь-€ке з'Їднанн€ з застосуванн€м будь-€кого прикладного протокола (DNS, FTP, TELNET, SMTP та ≥н.). ÷е пов'€зано з тим, що SSL, на в≥дм≥ну в≥д S-HTTP, функц≥онуЇ на пром≥жному сеансовому р≥вн≥ OSI - м≥ж транспортним (TCP, UDP) ≥ прикладним (FTP, TELNET). ѕри цьому процес створенн€ в≥ртуального SSL-з'Їднанн€ в≥дбуваЇтьс€ за схемою ƒ≥фф≥ та √елмана, €ка дозвол€Ї виробити криптост≥йкий сеансовий ключ, що використовуЇтьс€ в подальшому абонентами SSL-з'Їднанн€ дл€ шифруванн€ пов≥домлень, €к≥ передаютьс€.

 

ѕротокол SSL вже практично оформивс€ в €кост≥ оф≥ц≥йного стандарта захисту дл€ HTTP-з'Їднань, тобто дл€ захисту Web-сервер≥в. …ого п≥дтримують Netscape Navigator та Microsoft Explorer. «вичайно дл€ встановленн€ SSL-з'Їднанн€ з Web-сервером, необх≥дною Ї на€вн≥сть ще й Web-сервера, що п≥дтримуЇ SSL (наприклад, SSL-Apache).

 

јлгоритм роботи SSL побудований на принцип≥ публ≥чних ключ≥в. ÷ей принцип базуЇтьс€ на використанн≥ пари асиметричних ключ≥в (публ≥чному ≥ приватному) дл€ кодуванн€/декодуванн€ ≥нформац≥њ. ѕубл≥чний ключ роздаЇтьс€ вс≥м бажаючим. ≤ з його допомогою шифруютьс€ необх≥дн≥ дан≥, €к≥ можна дешифрувати т≥льки з допомогою приватного ключа.

 

ѕрипустимо, що дв≥ особи сп≥лкуютьс€ через Internet ≥ в≥дпов≥дно не бачать один одного, тобто не мають можливост≥ взнати хто Ї його абонентом. ѓх ≥мена - јл≥са ≥ Ѕоб. Ќехай јл≥с≥ необх≥дно д≥знатис€, чи д≥йсно вона сп≥лкуЇтьс€ з Ѕобом. ” цьому випадку д≥алог може вигл€дати наступним чином:

 

јл≥са в≥дправл€Ї Ѕобу випадкове пов≥домленн€.

 

Ѕоб шифруЇ його з допомогою свого приватного ключа ≥ в≥дправл€Ї його јл≥с≥.

 

јл≥са дешифруЇ це пов≥домленн€ (з допомогою публ≥чного ключа Ѕоба). ≤ пор≥вн€вши це пов≥домленн€ з посланим, може переконатис€, що його д≥йсно послав Ѕоб.

 

јле на справд≥ з боку Ѕоба ≥де€ шифрувати пов≥домленн€ в≥д јл≥си з допомогою свого приватного ключа не Ї дуже вдалою. ÷е Ї аналог≥чним до п≥дпису документа, про €кий Ѕоб мало що знаЇ. « такоњ позиц≥њ Ѕоб маЇ сам придумати пов≥домленн€ ≥ послати його јл≥с≥ у двох екземпл€рах. ” першому пов≥домленн€ передаЇтьс€ в≥дкритим текстом, а друге пов≥домленн€ Ї зашифрованим з допомогою приватного ключа Ѕоба. “аке пов≥домленн€ називаЇтьс€ message digest, а спос≥б шифруванн€ з допомогою свого приватного ключа - цифровим п≥дписом (digital signature).

 

“епер законом≥рно повстаЇ запитанн€, €ким чином поширювати своњ публ≥чн≥ ключ≥. ƒл€ цього була придумана спец≥альна форма - сертиф≥кат (certificate). —ертиф≥кат складаЇтьс€ з наступних частин:

 

≤м'€ людини/орган≥зац≥њ, що випускаЇ сертиф≥кат.

 

ƒл€ кого було випущено даний сертиф≥кат (суб'Їкт сертиф≥ката).

 

ѕубл≥чний ключ суб'Їкта.

 

ƒе€к≥ часов≥ параметри (терм≥н д≥њ сертиф≥ката та ≥н.).

 

—ертиф≥кат "п≥дписуЇтьс€" приватним ключем особи (або орган≥зац≥њ), €ка випускаЇ сертиф≥кати. ќрган≥зац≥њ, €к≥ зд≥йснюють под≥бн≥ операц≥њ називаютьс€ - "Certificate authority (CA)". якщо в стандартному Web-кл≥Їнт≥ (Web-browser), €кий п≥дтримуЇ SSL, зайти в розд≥л security, то там можна побачити список в≥домих орган≥зац≥й, €к≥ "п≥дписують" сертиф≥кати.

 

“епер обидв≥ особи можуть використовувати симетричний шифрувальний алгоритм (де в €кост≥ секретного ключа виступаЇ пов≥домленн€ јл≥си) ≥ безбо€зно обм≥нюватис€ шифрованими пов≥домленн€ми. ј дл€ контролю над пересиланн€м пов≥домлень (в≥д випадковоњ/навмисноњ зм≥ни) використовуЇтьс€ спец≥альний алгоритм - Message Authentification Code (MAC). “од≥ достов≥рн≥сть пов≥домлень зростаЇ в дек≥лька раз. ≤ внести зм≥ни в процес обм≥ну практично неможливо.

 

Ќайб≥льш поширеним пакетом програм дл€ п≥дтримки SSL - Ї SSLeay. ќстанн€ верс≥€ (SSLeay v.0.8.0) п≥дтримуЇ SSLv3. ÷€ верс≥€ Ї доступною у вих≥дних текстах ≥ без особливих проблем встановлюЇтьс€ п≥д UNIX. ÷ей пакет призначений дл€ створенн€ ≥ управл≥нн€ р≥зного роду сертиф≥катами. “акож до його складу входить ≥ б≥бл≥отека дл€ п≥дтримки SSL р≥зними програмами. ÷€ б≥бл≥отека Ї необх≥дною, наприклад, дл€ модул€ SSL в поширеному HTTP сервер≥ - Apache.

 

ќчевидно, що широке застосуванн€ захищених протокол≥в обм≥ну, особливо SSL, поставить над≥йний бар'Їр на шл€ху можливих в≥ддалених атак ≥ серйозно ускладнить житт€ кракер≥в усього св≥ту. ќднак весь траг≥зм сьогодн≥шньоњ ситуац≥њ з забезпеченн€м безпеки в Internet пол€гаЇ в тому, що поки н≥ один з ≥снуючих криптопротокол≥в не оформивс€ в €кост≥ Їдиного стандарту захисту з'Їднанн€, €кий би п≥дтримувавс€ ус≥ма виробниками мережних ќ—. ѕротокол SSL п≥дходить на цю роль найкращим чином, але його не п≥дтримують вс≥ мережн≥ ќ—. “ому були створен≥ спец≥альн≥ прикладн≥ SSL-сум≥сн≥ сервери (DNS, FTP, TELNET, WWW та ≥н.). якщо не домовитис€ про прийн€тт€ Їдиного стандарту на захищений протокол сеансового р≥вн€, тод≥ неох≥дно буде приймати багато стандарт≥в на захист кожноњ окремоњ прикладноњ служби.

 

ѕ≥двод€чи п≥дсумки, можна сказати, що SSL Ї просто необх≥дним у сфер≥ комерц≥йного ≤нтернету, особливо там, де необх≥дно забезпечити конф≥денц≥йн≥сть даних.

 

–азмещено на Allbest.ru

 

Ѕроузери

 

 

Ѕраузер (англ. browser ћ‘ј: [ˈbraʊ̯zɚ] бра́взер Ч перегл€дач), також перегл€дач, веб-перегл€дач, броузер[1] (англ. browser ћ‘ј: [ˈbraʊ̯zɚ] бра́взер Ч перегл€дач) Ч програмне забезпеченн€ дл€ комп'ютера або ≥ншого електронного пристрою, €к правило, п≥д'Їднаного до ≤нтернету, що даЇ можлив≥сть користувачев≥ взаЇмод≥€ти з текстом, малюнками або ≥ншою ≥нформац≥Їю на г≥пертекстов≥й веб-стор≥нц≥. “ексти та малюнки можуть м≥стити посиланн€ на ≥нш≥ веб-стор≥нки, розташован≥ на тому ж веб-сайт≥ або на ≥нших веб-сайтах. ¬еб-перегл€дач з допомогою посилань дозвол€Ї користувачев≥ швидко та просто отримувати ≥нформац≥ю, розм≥щену на багатьох веб-стор≥нках.«м≥ст [сховати]

1 ѕринцип роботи

2 ѕопул€рн≥ перегл€дач≥

2.1 —татистика

2.2 —итуац≥€ в ”крањн≥

3 ѕерегл€дач≥ спец≥ального призначенн€

4 ” пошуках украњнського терм≥на

5 ÷≥кав≥ факти

6 ѕрим≥тки

7 ƒив. також

 

[ред.]

ѕринцип роботи

 

¬еб-перегл€дач п≥дТЇднуЇтьс€ до сервера HTTP, отримуЇ з нього документ ≥ форматуЇ його дл€ представленн€ користувачев≥ або намагаЇтьс€ викликати зовн≥шню програму, €ка це зробить, залежно в≥д формату документа. ‘ормати документа, €к≥ веб-перегл€дач повинен представл€ти без допомоги зовн≥шн≥х програм, визначаЇ World Wide Web Consortium (скорочено W3C). ƒо них належать формати текстових документ≥в HTML та XHTML, а також найпоширен≥ш≥ формати растровоњ граф≥ки GIF, JPEG та PNG (останн≥й Ч розробка W3C). якщо ви читаЇте цей текст з екрана мон≥тора, то в даний момент ви користуЇтесь веб-перегл€дачем.

 

јдресуванн€ стор≥нок в≥дбуваЇтьс€ за допомогою URL (Uniform Resource Locator, RFC 1738), €кий ≥нтерпретуЇтьс€, €к адреса, що починаЇтьс€ з http: дл€ протоколу HTTP. Ѕагато нав≥гатор≥в також п≥дтримують ≥нш≥ типи URL та њх в≥дпов≥дн≥ протоколи, €к, наприклад, gopher: дл€ Gopher (≥Їрарх≥чний протокол г≥перпосилань), ftp: дл€ протоколу перенесенн€ файл≥в FTP, rtsp: дл€ ѕротоколу поток≥в реального часу RTSP, та https: дл€ HTTPS (HTTP Secure, що розширюЇ HTTP за допомогою Secure Sockets Layer SSL або Transport Layer Security TLS).

[ред.]

ѕопул€рн≥ перегл€дач≥

 

—ьогодн≥ Ї ц≥ла низка програм дл€ нав≥гац≥њ в ≤нтернет. Ќайпопул€рн≥ш≥ з них[2]:

Microsoft Internet Explorer (та ≥нш≥ на його руш≥ю),

Mozilla Firefox,

Google Chrome,

Safari,

Opera.

 

 ожний перегл€дач маЇ своњ в≥дм≥нност≥ в ≥нтерпретац≥њ г≥пертексту, що повТ€зано з р≥зною реал≥зац≥Їю руш≥њв в≥дображенн€ та створенн€м пропр≥Їтарних тег≥в дл€ розширенн€ можливостей стандартного HTML. “ак, один текст може бути в≥дтворено по р≥зному в Internet Explorer та Mozilla Firefox. Ѕагато ≤нтернет-серв≥с≥в оптим≥зують своњ стор≥нки п≥д один стандарт, в≥ддаючи перевагу одному перегл€дачу (приклад Flickr з Mozilla Firefox).

 

Ќайпершим веб-перегл€дачем був Mosaic.

 

—итуац≥€ в ”крањн≥

¬ ”крањн≥, за данними на к≥нець жовтн€ 2011 року, найпопул€рн≥ший браузер Opera з долею в 34,7%, за ним йде Mozilla Firefox, €кий маЇ 30%. «амикаЇ тр≥йку л≥дер≥в Google Chrome, в актив≥ €кого 17%. «а останн≥й р≥к дол€ огл€дача в≥д Google зб≥льшилась на 10%, тому в≥н вважаЇтьс€ найдинам≥чн≥шим браузером [7].

«а ≥ншими данними[8] станом на с≥чень 2012 року найпопул€рн≥ший браузер Opera з долею в 31,47%, за ним йде Mozilla Firefox, €кий маЇ 29,24%, дал≥ Google Chrome, в актив≥ €кого 20,88%, пот≥м Internet Explorer ≥з долею 16,23%.

[ред.]

ѕерегл€дач≥ спец≥ального призначенн€

 

™ спец≥альн≥ веб-перегл€дач≥, вбудован≥ у в≥дносно прост≥ модел≥ моб≥льних телефон≥в, €к≥ ор≥Їнтован≥ на спец≥ально спрощений текстовий формат WML, проте сучасн≥ модел≥ спроможн≥ показувати також HTML та XHTML.

 

≤снують також браузери, що можуть в≥дтворювати лише текстову ≥нформац≥ю, напр. lynx, так≥ перегл€дач≥ ≥нколи використовуютьс€, коли в≥дсутн≥й доступ до граф≥чного середовища ≥ роботу обмежено командним р€дком.

[ред.]

” пошуках украњнського терм≥на

 

Merriam Webster даЇ дек≥лька означень англ. browser, найближчими з €ких по зм≥сту Ї два:

to look over casually: skim

a) to skim through a book reading passages that catch the eye b) to look over or through an aggregate of things casually especially in search of something of interest

 

€к≥ в≥дпов≥дають [9] украњнським:

(skim) нашвидку прочитати; перегорта́ти (книжку)

п≥дшу́кувати, перегл€да́ти (look over), та (look through) передивл€́тис€ щось

 

“ому найпоширен≥шими вар≥антами перекладу Ї:

браузер

(веб-)перегл€дач

 

јльтернативним запропонованим перекладом був (веб)-нав≥гатор, мабуть, через аналог≥ю романтики плаванн€ п≥д в≥трилами, але цей вар≥ант не набув поширенн€, можливо частково через те, що в той час ≥снував перегл€дач Netscape Navigator, назва €кого вносила неоднозначн≥сть, до того ж €кий тод≥ ще й швидко втрачав попул€рн≥сть.

[ред.]

÷≥кав≥ факти

Ѕраузер маЇ змогу окремо перегл€дати також файли формату.txt, а також файли де€ких граф≥чних формат≥в, наприклад, jpg.

 

 

¬сесв≥тн€ павутина WWW

 

¬сесв≥́тн€ павути́на (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережж€, веб або тене́та) Ч найб≥льше всесв≥тнЇ багатомовне сховище ≥нформац≥њ в електронному вигл€д≥: дес€тки м≥льйон≥в пов'€заних м≥ж собою документ≥в, що розташован≥ на комп'ютерах, розм≥щених на вс≥й земн≥й кул≥. ¬важаЇтьс€ найпопул€рн≥шою ≥ найц≥кав≥шою службою мереж≥ ≤нтернет, €ка дозвол€Ї отримувати доступ до ≥нформац≥њ незалежно в≥д м≥сц€ њњ розташуванн€.«м≥ст [сховати]

1 ќсновн≥ особливост≥

2 ѕринцип роботи

3 ќсновн≥ вживан≥ терм≥ни ¬сесв≥тньоњ павутини

4 ѕроблеми та майбутн≥й розвиток

5 ¬еб 2.0

6 ѕриклади ¬еб 2.0

 

[ред.]

ќсновн≥ особливост≥

 

¬ наш час, найб≥льш бурхливо прогресуюча компонента мереж≥ ≤нтернет.  ористувач≥ автоматично переход€ть в≥д одн≥Їњ бази даних (сайту) до ≥ншоњ за допомогою г≥перпосилань.  ≥льк≥сть сервер≥в WWW пост≥йно зростаЇ, а швидк≥сть росту WWW нав≥ть б≥льша н≥ж у самоњ мереж≥ Internet. WWW Ц найрозвинен≥ша технолог≥€ Internet, вона вже стала масовою. ѕерспективи розвитку Ц необмежен≥.

 

WWW Ц ≥нформац≥йна система, €к≥й не можна дати конкретного визначенн€. Ќаведемо лише де€к≥ з еп≥тет≥в, €кими вона може бути позначена: г≥пертекстова, г≥пермед≥йна, розпод≥лена, ≥нтегруюча, глобальна. Ќижче буде показано, що сл≥д розум≥ти п≥д кожною з цих властивостей у контекст≥ WWW.

[ред.]

ѕринцип роботи

 

WWW працюЇ за принципом кл≥Їнт-сервер: ≥снуЇ велика к≥льк≥сть сервер≥в, €к≥ за запитом кл≥Їнта надають йому г≥пермед≥йний документ. “акий документ складаЇтьс€ ≥з частин з р≥зним представленн€м ≥нформац≥њ (текст, граф≥ка, звук, в≥део, тривим≥рн≥ обТЇкти тощо). ¬ ньому кожен елемент може бути посиланн€м на ≥нший документ чи його частину. “ак≥ посиланн€ в WWW орган≥зован≥ так, що кожний ≥нформац≥йний ресурс в глобальн≥й мереж≥ Internet однозначно адресуЇтьс€, а над≥сланий сервером документ може посилатис€ на ≥нш≥ документи на цьому ж сервер≥, чи на документи на ≥нших компТютерах Internet. ѕри цьому користувач не пом≥чаЇ цього ≥ працюЇ з ус≥м ≥нформац≥йним простором Internet, €к з Їдиним ц≥лим. ѕосиланн€ WWW вказують не т≥льки на документи, специф≥чн≥ дл€ самоњ WWW, але й на ≥нш≥ серв≥си ≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси Internet. Ѕ≥льш того, б≥льш≥сть програм кл≥Їнт≥в WWW (браузер) не просто розум≥ють так≥ посиланн€, а Ї додатково програмами-кл≥Їнтами в≥дпов≥дних серв≥с≥в: FTP, Gopher, новин мереж≥ Usenet, електронноњ пошти ≥ т. ≥. “аким чином, програмн≥ засоби WWW Ч ун≥версальн≥ дл€ р≥зних серв≥с≥в Internet, а сама ≥нформац≥йна система WWW граЇ ≥нтегруючу роль.

[ред.]

ќсновн≥ вживан≥ терм≥ни ¬сесв≥тньоњ павутини

 

Ќаведемо розТ€сненн€ де€ких терм≥н≥в, €к≥ використовуютьс€ в WWW. HTML (hyper text markup language, мова розм≥тки г≥пертексту). ÷е формат г≥пермед≥йних документ≥в, €к≥ використовують в WWW дл€ представленн€ ≥нформац≥њ. ÷ей формат описуЇ вм≥ст документу, його структуру, а також його звТ€зки з ≥ншими документами. «овн≥шн≥й вигл€д документа на екран≥ користувача визначаЇтьс€ нав≥гатором Ч €кщо користувач працюЇ за граф≥чним або текстовим терм≥налом, у кожному випадку документ на екран≥ матиме р≥зний вигл€д. HTML виконуЇ ≥нтегруючу роль дл€ елемент≥в г≥пермед≥йного документа. ≤мена файл≥в у формат≥ html, €к правило, зак≥нчуютьс€ на html (або мають розширенн€ htm у випадку, €кщо сервер працюЇ п≥д Windows). URL (uniform resource locator, ун≥версальний вказ≥вник на ресурс). “аку назву нос€ть словесн≥ посиланн€ на будь-€к≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси Internet. ƒо ресурс≥в Internet можна отримувати доступ ≥ за IP-адресою певного комп'ютера. HTTP (hypertext transfer protocol, протокол передач≥ г≥пертексту). “аку назву носить протокол, за €ким взаЇмод≥ють кл≥Їнт та сервер WWW дл€ передаванн€ г≥пермед≥йного документа кл≥Їнту.

 

WWW Ч серв≥с пр€мого доступу, €кий потребуЇ повноц≥нного п≥дключенн€ до Internet. ¬≥н вимагаЇ швидких л≥н≥й звТ€зку дл€ документ≥в, що м≥ст€ть багато граф≥чноњ або ≥ншоњ нетекстовоњ ≥нформац≥њ.  оли швидкост≥ нижч≥, втрачаЇтьс€ частина переваг, €к≥ зробили WWW таким попул€рним.

[ред.]

ѕроблеми та майбутн≥й розвиток

 

ѕрактично будь-€ка ≥нформац≥€, €ка подаЇтьс€ дл€ публ≥чного доступу може бути в≥дображена засобами WWW. якщо ж щось не може бути в≥дображене в WWW, то це зумовлене лише де€кими обмеженн€ми та недол≥ками WWW. ѕо-перше, зТЇднанн€ м≥ж кл≥Їнтом ≥ сервером одноразове: кл≥Їнт посилаЇ запит, сервер видаЇ документ, ≥ звТ€зок перериваЇтьс€. ÷е означаЇ, що сервер не маЇ механ≥зму спов≥щенн€ кл≥Їнта про зм≥ну або надходженн€ нових даних. ÷€ проблема сьогодн≥ вир≥шуЇтьс€ дек≥лькома способами: розробл€Їтьс€ нова верс≥€ протоколу http, €ка дасть змогу п≥дтримувати тривале зТЇднанн€, передачу даних у дек≥лька поток≥в, розпод≥л канал≥в передач≥ даних та управл≥нн€ ними. якщо вона буде реал≥зована ≥ буде п≥дтримуватис€ стандартним програмним забезпеченн€м WWW, то це зн≥ме вищезгадан≥ недол≥ки. ≤нший шл€х Ц використанн€ нав≥гатор≥в, €к≥ зможуть локально виконувати програми на ≥нтерпретованих мовах, €к, наприклад, проект Java компан≥њ Sun Microsystems. ≤нший вар≥ант розв'€зку ц≥Їњ проблеми Ч використанн€ технолог≥њ AJAX, на основ≥ XML та Javascript. ÷е даЇ змогу доотримувати дан≥ з сервера тод≥, коли стор≥нка WWW вже завантажена з сервера.

[ред.]

¬еб 2.0

 

–озвиток WWW останн≥м часом значним чином зд≥йснюЇтьс€ шл€хом активного впровадженн€ нових принцип≥в та технолог≥й, €к≥ отримали сп≥льну назву ¬еб 2.0. —ам терм≥н ¬еб 2.0 вперше зТ€вивс€ в 2004 роц≥ та покликаний ≥люструвати €к≥сн≥ зм≥ни в WWW на 2-му дес€тил≥тт≥ його ≥снуванн€. ¬еб 2.0 Ї лог≥чним вдосконаленн€м ¬еб. √оловною особлив≥стю ¬еб 2.0 Ї покращенн€ та пришвидшенн€ взаЇмод≥њ веб-сайт≥в з користувачами, що призвело до стр≥мкого зростанн€ активност≥ користувач≥в. ÷е про€вилось у:

участ≥ в ≤нтернет-сп≥льнотах (зокрема, в форумах);

розм≥щенн≥ коментар≥в на сайтах;

веденн€ персональних журнал≥в (блог≥в);

розм≥щенн€ посилань у WWW.

 

¬еб 2.0 запровадив активний обм≥н даними, зокрема:

експорт новин м≥ж сайтами;

активна агрегац≥€ ≥нформац≥њ з≥ сайт≥в.

використанн€ API дл€ в≥докремленн€ даних сайту в≥д самого сайту

 

« точки зору реал≥зац≥њ сайт≥в ¬еб 2.0 п≥двищуЇ вимоги до простоти та зручност≥ сайт≥в дл€ звичайних користувач≥в та нац≥лений на стр≥мке пад≥нн€ квал≥ф≥кац≥њ користувач≥в у близькому майбутньому. Ќа передн≥й план виноситьс€ дотриманн€ перел≥ку стандарт≥в та узгоджень (W3C). ÷е зокрема:

стандарти в≥зуального оформленн€ та функц≥ональност≥ сайт≥в;

типов≥ вимоги (SEO) пошукових систем;

стандарти XML та в≥дкритого ≥нформац≥йного обм≥ну.

 

« другого боку, у ¬еб 2.0 понизилис€:

вимоги до "€скравост≥" та "креативност≥" дизайну та наповненн€;

потреби в комплексних ¬еб-сайтах (порталах);

значенн€ оффлайн-реклами;

б≥знес-≥нтерес до великих проект≥в.

 

“аким чином, ¬еб 2.0 заф≥ксував перех≥д WWW в≥д одиничних дорогих комплексних р≥шень до сильно тип≥зованих, дешевих, легких у використанн≥ сайт≥в з можлив≥стю ефективного обм≥ну ≥нформац≥Їю. ќсновними причинами такого переходу стали:

критична нестача €к≥сного ≥нформац≥йного наповненн€;

потреба активного самовисловленн€ користувача в WWW;

розвиток технолог≥й пошуку та агрегац≥њ ≥нформац≥њ в WWW.

 

ѕерех≥д до комплексу технолог≥й ¬еб 2.0 маЇ так≥ насл≥дки дл€ глобального ≥нформац≥йного середовища WWW. «окрема:

усп≥шн≥сть проекту визначаЇтьс€ р≥внем активного сп≥лкуванн€ користувач≥в проекту та р≥внем €кост≥ ≥нформац≥йного наповненн€;

сайти можуть дос€гати високоњ усп≥шност≥ та рентабельност≥ без великих кап≥таловкладень, за рахунок вдалого позиц≥онуванн€ в WWW;

окрем≥ користувач≥ WWW можуть дос€гати значних усп≥х≥в в реал≥зац≥њ своњх д≥лових та творчих план≥в в WWW без на€вност≥ власних сайт≥в;

пон€тт€ персонального сайту поступаЇтьс€ пон€тт€м "блог", "авторська рубрика";

з'€вл€ютьс€ принципово нов≥ рол≥ активного користувача WWW (модератор форуму, авторитетний учасник форуму, блогер).

[ред.]

ѕриклади ¬еб 2.0

 

Ќаведемо к≥лька приклад≥в сайт≥в, що ≥люструють технолог≥њ ¬еб 2.0 ≥, фактично, зм≥нили середовище WWW. ÷е зокрема:

LiveJournal.com Ч глобальна сп≥льнота блогер≥в;

eBay.com Ч ≤нтернет-аукц≥он з≥ саморегульовною сп≥льнотою;

WikiPedia.org Ч найб≥льша в св≥т≥ енциклопед≥€;

ODP (dmoz.org) Ч найб≥льший каталог сайт≥в, котр≥ редагован≥ людиною.

Facebook.com Ч глобальна соц≥альна мережа;

Gmail.com Ч один ≥з найпопул€рн≥ших серв≥с≥в електронноњ пошти;

Reddit.com Ч соц≥альна мережа новин;

 

 р≥м цих проект≥в, ≥снують ≥нш≥ проекти, €к≥ формують сучасне глобальне середовище ≥ базуютьс€ на активност≥ своњх користувач≥в. —айти, наповненн€ та попул€рн≥сть €ких формуютьс€ в першу чергу не зусилл€ми та ресурсами њх власник≥в, а сп≥льноти користувач≥в, зац≥кавлених в у розвитку сайту, складають новий клас серв≥с≥в, €к≥ визначають правила глобального середовища WWW.

 

 

√лобальна мережа ≤нтернет

 

 

√лобальна компТютерна мережа INTERNET

 

ѕон€тт€ глобальноњ компТютерноњ мереж≥.

 

√лобальн≥ мереж≥ (Wide Area Network, WAN) Ц це сукупн≥сть в≥ддалених один в≥д одного компТютер≥вЦвузл≥в, сум≥сна взаЇмод≥€ €ких забезпечуЇтьс€ комун≥кац≥йною мережею передач≥ даних ≥ спец≥альними програмами мережноњ операц≥йноњ системи. ќснову WAN складають потужн≥ багатокористувацьк≥ обчислювальн≥ системи (Host Ц вузли) ≥ спец≥ал≥зован≥ компТютери, €к≥ виконують функц≥њ комун≥кац≥йних вузл≥в.  ористувач≥ компТютера стають абонентами мереж≥ п≥сл€ п≥дТЇднанн€ свого компТютера до цих основних вузл≥в.  р≥м того глобальн≥ мереж≥ охоплюютьс€ телекомун≥кац≥йними структурами, €к≥ обТЇднують локальн≥ ≥нформац≥йн≥ мереж≥, що мають загальний протокол звТ€зку, методи п≥дТЇднанн€ ≥ протоколи обм≥ну даними.  ожна з глобальних мереж (INTERNET, Bitnet, DECnet та ≥нш≥) орган≥зовувалис€ дл€ конкретних ц≥лей, а в подальшому поширювалис€ за рахунок п≥дТЇднанн€ локальних мереж, €к≥ використовували њх послуги та ресурси. ƒл€ глобальних мереж характерний значний масштаб (€к по площ≥ мереж≥, так ≥ по числу вузл≥в) та неоднор≥дн≥сть, тобто р≥зний тип арх≥тектури та програмного забезпеченн€ њх вузл≥в.

 

–ег≥ональна мережа повТ€зуЇ абонент≥в, що розм≥щен≥ на значн≥й в≥ддал≥ м≥ж собою на територ≥њ району, област≥, рег≥ону чи крањни. як правило, це спец≥ал≥зована мережа. ћереж≥, €к≥ охоплюють територ≥њ в тис€ч≥ к≥лометр≥в, вважають глобальними. ¬ рег≥ональних та глобальних мережах, €к правило, ≥снуЇ центр управл≥нн€ мережею, €кий в≥дпов≥даЇ за ефективне ≥ над≥йне функц≥онуванн€ мереж≥, за оптимальний виб≥р маршрут≥в проходженн€ пов≥домлень в≥д абонента до абонента. ” вузлах мереж≥ встановлюютьс€ потужн≥ багатокористувацьк≥ обчислювальн≥ системи (Host-вузли) та спец≥ал≥зован≥ комутац≥йн≥ компТютери, €к≥ звТ€зан≥ з абонентськими пунктами. Ќад≥йн≥сть мереж≥ п≥двищуЇтьс€, €кщо частина вузл≥в зТЇднана за допомогою канал≥в, оминаючи центр. ” вузлах мереж≥ знаход€тьс€ спец≥ал≥зован≥ обчислювальн≥ комплекси, на €ких ведетьс€ обробка ≥нформац≥њ.

 

ўо таке INTERNET.

 

« техн≥чноњ точки зору INTERNET - це обТЇднанн€ транснац≥ональних компТютерних мереж, що працюють по р≥зних протоколах, повТ€зують р≥зноман≥тн≥ типи компТютер≥в, ф≥зично передають дан≥ по вс≥х доступних типах л≥н≥й - в≥д витоњ пари ≥ телефонних л≥н≥й до волоконно-оптичних ≥ супутникових канал≥в. —ьогодн≥ INTERNET складаЇтьс€ з дес€тк≥в тис€ч мереж всього св≥ту та вс≥х континент≥в. ћожна сказати, що INTERNET- це мережа мереж, що оповили всю земну кулю. ѕитанн€, €к≥ мереж≥ охоплюЇ INTERNET, достатньо складне. Ќа початку 90-тих роках можна було б твердити, що INTERNET обТЇднуЇ вс≥ мереж≥, що працюють на основ≥ протокол≥в TCP/IP. јле сьогодн≥ багато глобально розпод≥лених мереж, наприклад так≥ €к BITNET, DECnet, Compuserve, €к≥ працюють на протоколах, в≥дм≥нних в≥д TCP/IP ≥, в≥дпов≥дно, не можуть бути частиною Inetrnet, проте надають своњм абонентам доступ в INTERNET через спец≥альн≥ шлюзи. ћожна вважати, що телефонн≥ мереж≥ - це УтелефоннийУ INTERNET.  ористувач вир≥шуЇ т≥льки своњ проблеми: чи то виконуЇ програму на в≥ддаленому компТютер≥, чи отримуЇ ≥нформац≥ю, €ка знаходитьс€ в ≥ншому к≥нц≥ земноњ кул≥, чи вимагаЇ ≥нформац≥ю з б≥бл≥отеки  онгресу —Ўј ≥ т.д.  ористувача не повинн≥ турбувати проблеми, €к це орган≥зовуЇтьс€.

 

¬с≥ мереж≥ мають мережн≥ центри, €к≥ узгоджують м≥ж собою вс≥ питанн€ м≥жмережноњ взаЇмод≥њ.  омпТютери в мереж≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою зг≥дно спец≥альних правил та угод, що називаютьс€ протоколами. ≤снуЇ багато найр≥зноман≥тн≥ших протокольних стандарт≥в (протокольних набор≥в), таких €к DECnet, SNA, Novell/IPX, Appletalk, але дл€ взаЇмод≥њ в мереж≥ компТютери повинн≥ використовувати один ≥ той же протокольний наб≥р одночасно з обох стор≥н. ƒл€ обТЇднанн€ компТютер≥в в мережу INTERNET використовуЇтьс€ протокол TCP/IP - Transmission —ontrol Protocol/Internet Protocol (протокол управл≥нн€ передачею/ м≥жмережний протокол). …ого ≥накше називають технолог≥Їю м≥жмережноњ взаЇмод≥њ, технолог≥Їю INTERNET. TCP/IP - це загальноприйн€те скороченн€, €ке позначаЇ наб≥р протокол≥в передач≥ даних (б≥л€ 100), що використовуютьс€ дл€ обТЇднанн€ компТютер≥в ≥ обладнанн€ передач≥ даних в Їдину мережу. ¬ його склад вход€ть протоколи SMTP (e-mail), Telnet, FTP, Gopher, WAIS, Archie, WWW ≥ багато ≥нших.

 

TCP/IP, розроблений DARPA в 1970 роц≥, був частиною експерименту в галуз≥ м≥жмережноњ взаЇмод≥њ - взаЇмод≥њ р≥зних тип≥в мереж ≥ компТютерних систем. ¬перше TCP/IP був використаний в мереж≥ ARPANET в 1983 роц≥. ƒо початку 90-х рок≥в став фактично стандартом. ¬ даний час протоколи TCP/IP широко використовуютьс€ в ц≥лому св≥т≥ дл€ обТЇднанн€ компТютер≥в в мережу INTERNET. Ѕ≥льша частина компТютер≥в в INTERNET привТ€зана по протоколу TCP/IP.

 

ƒеколи можна зустр≥ти вживанн€ УInternetУ з малих букв. ¬ цьому випадку мова йде про де€ку одну визначену мережу, €ка використовуЇ технолог≥ю TCP/IP. якщо мова йде про глобальну мережу, обТЇднуючу мережу, що використовуЇ технолог≥ю TCP/IP, тод≥ потр≥бно мати на уваз≥ INTERNET. ƒетальн≥шу ≥нформац≥ю про протоколи TCP/IP можна знайти в RFC (Requests For Comments) - спец≥альних документах ≤нформац≥йного ÷ентру ћереж (Network Information Center - NIC).

 

≤стор≥€ виникненн€ ≥ розвитку INTERNET.

 

≤стор≥€ INTERNET починаЇтьс€ з 1969 року, коли ћ≥н≥стерством ќборони —Ўј було ≥н≥ц≥йовано створенн€ першоњ локальноњ мереж≥ п≥д назвою ARPANET (адм≥н≥струванн€ передових досл≥дницьких проект≥в). ћетою цих досл≥джень було вивченн€ можливостей обТЇднанн€ ресурс≥в багатьох компТютер≥в в Їдин≥й систем≥. —початку мережа складалась з чотирьох компТютер≥в (трьох в  ал≥форн≥њ та одного в ёт≥). —творенн€ ARPANET було експериментом ур€ду —Ўј в галуз€х мереж комутац≥й пакет≥в. ARPA, (Department of Defense (DOD) Advanced Research Projects Agency - јгенство ѕерспективних досл≥джень ћ≥н≥стерства оборони —Ўј), €кий п≥зн≥ше став називатис€ DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency), обТЇднало досл≥дник≥в, надавши њм можлив≥сть колективно використовувати апаратн≥ ≥ програмн≥ ресурси, бази даних, та ≥ншу ≥нформац≥ю. „ерез де€кий час до ARPANET були п≥дключен≥ ≥нш≥ експериментальн≥ мереж≥: PRNET (packet radio) ≥ SATNET (packet satellite). ќбТЇднанн€ мереж було реал≥зовано з використанн€м розробленоњ спец≥ально дл€ ц≥Їњ мети технолог≥њ м≥жмережноњ взаЇмод≥њ TCP/IP, ф≥нансованоњ DARPA. ÷€ мережа зТЇднувала науковц≥в, зад≥€них у в≥йськов≥й тематиц≥, з окремими компТютерними центрами. ¬ 1986р. ћ≥н≥стерство оборони розд≥лило цю систему на дв≥ п≥дсистеми Ц в≥йськову ≥ цив≥льну (ARPANET ≥ MILNET) у звТ€зку з проханн€м науковц≥в —Ўј, але зТЇднанн€, зроблене м≥ж мережами, дозволило њм взаЇмод≥€ти м≥ж собою. ÷е перше м≥жмережне зТЇднанн€ було названо DARPA Internet, п≥зн≥ше перше слово було опущено ≥ нове м≥жмережне зТЇднанн€ почали називати INTERNET. ¬елике значенн€ дл€ розвитку ARPAnet мала по€ва Ethernet технолог≥њ - технолог≥њ локальних мереж. ÷е дозволило п≥дключати до ARPANET не т≥льки окрем≥ компТютери, але ≥ локальн≥ та корпоративн≥ мереж≥ великих орган≥зац≥й. Ќа початков≥й стад≥њ розвитку доступ до ARPANET обмежувавс€ в≥йськовими та орган≥зац≥€ми, €к≥ працювали за контрактом з в≥йськовими, ун≥верситетами, що виконували в≥йськов≥ замовленн€. ¬ к≥нц≥ 1970-х рок≥в була створена нова глобальна мережа, €ка обслуговувала ун≥верситетськ≥ колективи ≥ частково комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ: UUCP, мережу компТютер≥в, працюючих п≥д кер≥вництвом операц≥йноњ системи UNIX ≥ USENET - всесв≥тню мережу телеконференц≥й.

 

Ќа початку 1980-их рок≥в зТ€вились так≥ мереж≥, €к Computer Science Network (CSNET) ≥ BITNET, користувачами €ких були в основному вчен≥ та досл≥дники. ÷≥ мереж≥ ще не стали частиною INTERNET, але завд€ки спец≥альним зТЇднанн€м, що називаютьс€ шлюзами, дозвол€ли обм≥нюватис€ ≥нформац≥Їю м≥ж р≥зними мережами.

 

Ќаступний важливий момент в розвитку INTERNET повТ€заний з створенн€м в 1986 роц≥ мереж≥ Ќац≥онального Ќаукового ‘онду —Ўј, мереж≥ NSFNET (National Science Foundation Network). ¬икористовуючи ≥снуючу ARPANET-технолог≥ю, NSFNET обТЇднала досл≥дник≥в вс≥Їњ крањни пТ€тьма суперкомпТютерними центрами у пров≥дних ун≥верситетах —Ўј, звТ€завши њх м≥ж собою 56  Ѕ≥т/сек телефонними каналами звТ€зку, що на той пер≥од часу було неймов≥рно швидко. ¬ подальшому NSF ≥н≥ц≥ював створенн€ нац≥ональних мереж. ¬ кожному рег≥он≥ кожен ун≥верситет зТЇднувавс€ ≥з своњми найближчими сус≥дами. ¬ результат≥ таких зТЇднань створилась Їдина компТютерна мережа —Ўј. «вТ€зок ун≥верситет≥в в≥дбувавс€ за допомогою телефонних л≥н≥й. —л≥д зазначити, що в цей час суперкомпТютери були в розпор€дженн≥ т≥льки в≥йськових ≥ розробник≥в у великих орган≥зац≥€х. —творенн€ потужн≥шоњ мереж≥, звТ€заноњ швидк≥сними каналами звТ€зку викликало масове п≥дТЇднанн€ до NSFNET р≥зних рег≥ональних, ун≥верситетських, академ≥чних мереж по вс≥й крањн≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день до NSFNET п≥дТЇднано близько 20000 мереж всього св≥ту. “аким чином, NSFNET по сут≥ зам≥нила ≥ вит≥снила ARPANET €к досл≥дницьку мережу. ARPANET, виконавши своњ функц≥њ, була зупинена в березн≥ 1990 року. “ака ж участь сп≥ткала ≥ CSNET, абоненти €коњ, в основному спец≥ал≥сти в сфер≥ компТютерних технолог≥й, масово переп≥дТЇднались до NSFNET. CSNET припинила своЇ ≥снуванн€ в 1991 роц≥.

 

«начне зростанн€ мережного траф≥ку ≥ к≥лькост≥ п≥дТЇднаних до мереж≥ абонент≥в призв≥в до необх≥дност≥ техн≥чноњ реорган≥зац≥њ мереж≥. ¬ 1987 роц≥ з Merit Network Inc. був п≥дписаний контракт на керуванн€ ≥ розвиток NSFNET. Merit Network Inc. разом з IBM Corporation ≥ MCI Communication Corporation провела реорган≥зац≥ю NSFNET, в результат≥ чого було створено NSFNET Backbone (базова частина мереж≥), €ка складалас€ з 13 територ≥ально розпод≥лених центр≥в, обТЇднаних м≥ж собою вже цифровими швидкод≥ючими каналами звТ€зку T1 швидк≥стю 1.45 ћЅ≥т/сек. „ерез де€кий час контракт на керуванн€ ≥ розвиток NSFNET отримала безприбуткова корпорац≥€ ANS (Advanced Network & Services, Inc), створена трьома компан≥€ми, €к≥ брали участь в реорган≥зац≥њ NSFNET: Merit Network Inc, IBM Corporation, MCI Communication Corporation.

 

Ќа сьогодн≥ NSFNET Ї головною мережею INTERNET. ѓњ д≥€льн≥сть ф≥нансуЇтьс€ ур€дом —Ўј. ƒержавне супроводженн€ опорного вузла NSFNET ≥ мережних послуг обходитьс€ в близько 18 млн. долар≥в в р≥к, опорна частина мереж≥ функц≥онуЇ на каналах звТ€зку T3 швидк≥стю 45 Mbps.

 

√лобал≥зац≥€ INTERNET.

 

¬ подальшому до мереж≥ INTERNET почали п≥дТЇднуватис€ комерц≥йн≥ ф≥рми. ћережа перестала працювати т≥льки на в≥йськових та вчених ≥ стала виконувати ≥ комерц≥йн≥ функц≥њ. « точки зору користувача в INTENET працюють постачальники послуг, €к≥ п≥дтримують ≥нформац≥ю на серверах, ≥ споживач≥ цих послуг Ц кл≥Їнти. ¬заЇмод≥€ постачальник≥в з споживачами зд≥йснюЇтьс€ через комутац≥йну систему з багатьох вузл≥в.  ≥льк≥сть користувач≥в INTERNET нал≥чуЇ дес€тки м≥льйон≥в. ¬ ™вроп≥ в≥дпов≥дна мережа називаЇтьс€ EUNET.

—ервери ≥нформац≥йних послуг

 

Ќовини науки та техн≥ки

Ќовини б≥знесу ≥ ф≥нанс≥в

ќперативна д≥лова д≥€льн≥сть

¬идавц≥ навчальних матер≥ал≥в

¬идавц≥ л≥тератури

¬идавц≥ газет ≥ журнал≥в

 

Ўлюз INTERNET

 

ѕ≥дмережа звТ€зку, система комун≥кац≥йних вузл≥в INTERNET

 

Ўлюз INTERNET

 

 орпоративн≥ мереж≥

Ћокальн≥ мереж≥ орган≥зац≥й

 

—поживач≥ послуг INTERNET

 

якщо на початку розвитку мережа використовувалась чисто в наукових ц≥л€х, то на 1999 р≥к б≥льше 60% можливостей INTERNET використовують в комерц≥йних ц≥л€х. Ќац≥ональний науковий ком≥тет ≥ ур€д —Ўј велику увагу придають розвитку технолог≥й, що забезпечують безпеку комерц≥йних угод, що провод€тьс€ через INTERNET. јбсолютна б≥льш≥сть компан≥й п≥вн≥чноњ јмерики звТ€зан≥ з системою INTERNET. ¬ таблиц≥ 2 наведено прогноз комерц≥йного використанн€ INTERNET до 2000 року.

 

“аблиц€ 1

 

ѕрогноз глобального зростанн€ користуванн€ системою INTERNET.

√рудень 1995

√рудень 2000

 

 ≥льк≥сть абонент≥в, що використовують систему Web

16.1 млн

163 млн

 

 ≥льк≥сть прилад≥в, €к≥ використовують Web в усьому св≥т≥

12.6 млн.

233.3 млн.

 

ѕроцентна к≥льк≥сть продаж ≥ отриманн€ серв≥сних послуг за допомогою ≤NTERNET

24%

28%

 

 ≥льк≥сть комерц≥йних угод зроблених за допомогою Web

3000 млрд.

 

 

ѕрактично не ≥снуЇ €коњ-небудь Їдиноњ орган≥зац≥њ, корпорац≥њ, €ка централ≥зовано займаЇтьс€ адм≥н≥стративним ≥ техн≥чним управл≥нн€м INTERNET. як ≥ не ≥снуЇ центрального вузла мереж≥ INTERNET, центру мереж≥, €кий в≥дпов≥даЇ за роботу INTERNET в ц≥лому. INTERNET складаЇтьс€ з великоњ к≥лькост≥ р≥зноман≥тних мереж, кожна з €ких маЇ власний ћережний ÷ентр, €кий координуЇ доступ своЇњ мереж≥ до INTERNET та узгоджуЇ вс≥ питанн€ м≥жмережноњ взаЇмод≥њ. —уттЇвий вплив на розвиток INTERNET маЇ ур€д —Ўј, €кий ф≥нансуЇ NSFNET, академ≥чн≥ та досл≥дн≥ мереж≥, а також мереж≥ в таких галуз€х €к оборона, космос, енергетика та ≥нш≥. —формовано Federal Networking Council (FNC) - –аду ”р€дових ћереж, €ка повинна координувати зусилл€ ≥ обТЇднувати вс≥ ур€дов≥ мереж≥ в NREN. ”правл≥нн€ ≥ розвиток УголовноњУ мереж≥ INTERNET, NSFNET, зд≥йснюЇтьс€ бесприбутковою корпорац≥Їю Advanced Network & Services,Inc. (ANS), створеною трьома компан≥€ми: Merit Network Inc., IBM Corporation, ≥ MCI Communications Corporation. NSFNET маЇ устави, правила, регламентуюч≥ роботу т≥льки њњ мереж≥, але це не маЇ жодного в≥дношенн€ до вс≥х мереж, €к≥ п≥дТЇднан≥ до NSFNET. ѕитанн€ми вир≥шенн€ м≥жмережних проблем ≥ управл≥нн€ м≥жмережними проектами, виробленн€м стандарт≥в, розвитком ≥ покращенн€м набору протокол≥в TCP/IP займаЇтьс€ INTERNET Society - безприбуткова профес≥йна орган≥зац≥€, членами €коњ Ї €к ≥ндив≥дуальн≥ члени так ≥ орган≥зац≥њ р≥зноман≥тних товариств, включаючи академ≥чн≥, науков≥, ≥нженерн≥. ¬ 1991 роц≥ з метою зн€тт€ обмежень по комерц≥йному траф≥ку була створена безприбуткова асоц≥ац≥€ комерц≥йних представник≥в послуг INTERNET CIX (Commercial Internet Exchange).

 

ѕроцес комерц≥ал≥зац≥њ INTERNET.

 

“ой факт, що ур€д —Ўј ф≥нансував NSFNET, призв≥в до того, що довгий час ≥снували обмеженн€ по використанню INTERNET. ќбмеженн€ торкаютьс€ виключно комерц≥йного траф≥ка, ≥ накладаютьс€ у в≥дпов≥дност≥ з ѕравилами ƒопустимого ¬икористанн€ ћереж≥ (Acceptable use policy). Ќайв≥дом≥шими ≥ широко використовуваними Ї NSFNETТs Acceptable Use Policy, €к≥ заборон€ють передачу через мережу NSFNET комерц≥йноњ ≥нформац≥њ, тод≥ €к ≥нформац≥€ в п≥дтримку науковоњ д≥€льност≥ вс≥л€ко п≥дтримуЇтьс€. ѕ≥д комерц≥йною ≥нформац≥Їю розум≥ють непрошену рекламу, умови покупки товар≥в ≥ т.д. јле ≥снуЇ велика к≥льк≥ст





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1200 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2039 - | 1853 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.432 с.