Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕослуги компТютерних мереж




 омпТютерн≥ мереж≥ в залежност≥ в≥д призначенн€ можуть надавати користувачам р≥зн≥ послуги. Ќайб≥льш розповсюдженими видами послуг Ї:

Ј електронна пошта;

Ј телеконференц≥њ;

Ј передача файл≥в;

Ј в≥ддалене керуванн€ компТютером.

 ожен вид послуг регламентуЇтьс€ протоколами. ÷≥ прото-коли реал≥зують в≥дпов≥дн≥ служби.

≈лектронна пошта. Ќайб≥льш широко використовуваною послугою компТютерних мереж Ї електронна пошта. ≈лектронна пошта схожа на звичайну пошту. « њњ допомогою лист (текст), постачений стандартним заголовком, доставл€Їтьс€ на зазначену адресу ≥ м≥ститьс€ у файл, поштову скриньку. ѕоштова скринька може знаходитис€ на будь-€кому компютер≥ мереж≥, до €кого Ї доступ в≥д компютера-адресата. ƒл€ обслуговуванн€ електронноњ пошти на компТютер≥ встановлюютьс€ спец≥альн≥ програми, що утворюють поштову службу.

≤снуЇ безл≥ч систем електронноњ пошти, що розр≥зн€ютьс€ протоколами реал≥зац≥њ поштовоњ служби. ÷≥ протоколи визначають формат поштового пов≥домленн€. «вичайно це пов≥домленн€ включаЇ так≥ пол€:

Ј адреса в≥дправника й адреса одержувач≥в;

Ј ≥дентиф≥катор пов≥домленн€, ун≥кальний дл€ кожного листа. …ого можна використовувати дл€ посилань на лист €к на вих≥дний номер;

Ј в≥дм≥тки про походженн€ листа через пром≥жн≥ компТютери;

Ј тема листа. ѕоштова служба може в≥дсортувати листи по темах;

Ј власне текст листа.

Ќе вс≥ пол€ обовТ€зково повинн≥ бути присутн≥. ƒе€к≥ пол€ поштова служба додаЇ автоматично, ≥нш≥ задаЇ автор листа. —учасн≥ поштов≥ служби дозвол€ють також виконувати операц≥њ формату-ванн€ дл€ тексту листа. ƒе€к≥ поштов≥ служби допускають можли-в≥сть на€вност≥ в лист≥ вкладенн€ у вигл€д≥ файлу. ‘айл може знаходитис€ всередин≥ листа чи лист може м≥стити т≥льки посиланн€ на файл у вигл€д≥ п≥ктограми. ¬ остатньому випадку файл ≥з листом не передаЇтьс€. ѕосилатис€ можна €к на файл, що знаходитьс€ на компТютер≥ в≥дправника, так ≥на будь-€кому ≥ншому доступному компТютер≥ мереж≥. ƒл€ одержанн€ файла досить клацнути мишею на п≥ктограм≥ файла. ѕоштова служба самост≥йно виконаЇ вс≥ опе-рац≥њ по пересиланню файла.

“елеконференц≥€. ≤де€ телеконференц≥њ пол€гаЇ в тому, що будь-€кий користувач, що бажаЇ щось висловити, посилаЇ в мережу пов≥домленн€. ÷е пов≥домленн€ стаЇ доступним дл€ вс≥х коритсувач≥в мереж≥ ≥ кожен його може прочитати. ўоб читачу користувачу було легше було ор≥Їнтуватис€ в потоц≥ пов≥домлень, ус≥ пов≥домленн€ розбиваютьс€ на групи по темах. “ак≥ групи називаютьс€ групами новин. Ќа кожн≥м пов≥домленн≥, що посилаютьс€ на телеконференц≥ю, автор вказуЇ, до €коњ групи новин воно в≥дноситьс€. ≤мена груп новин складаютьс€ з дек≥лькох сл≥в, розд≥лених крапками. ѕерше слово позначаЇ широку область, до €коњ в≥дноситьс€ група, а кожне наступне уточнюЇ тему. ƒл€ того, щоб одержувати пов≥домленн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ групи, читач повинен на нењ п≥дписатис€. ѕ≥дписка пол€гаЇ в посилц≥ на сервер груп новин спец≥ального пов≥домленн€, у €кому вказуютьс€ групи новин, на €к≥ п≥дписуЇтьс€ користувач. ѕ≥сл€ п≥дписки користувач може читати вс≥ пов≥домленн€ групи. ¬≥н може також посилати пов≥домлен€ в гупу новин. ѕри необх≥дност≥ можна в≥дмовитис€ в≥д п≥дписки на будь-€ку групу. ƒл€ п≥дтримки телеконференц≥њ викоритовуютьс€ спец≥альн≥ програми, що реал≥зують протоколи обм≥ну новинами. ” де€ких мережах дл€ обм≥ну пов≥домленн€ми груп використовуютьс€ поштова служба.

ѕередача файл≥в. ќдн≥€Ї ≥з важливих послуг, наданих компТютерною мережею, Ї можлив≥сть доступу до файл≥в ≥ каталог≥в користувач≥в, розм≥щених на ≥нших, в≥ддалених компТютерах мереж≥. ƒоступ до таких каталог≥в ≥ файл≥в можливий т≥льки з дозволу користувача, на компТютер≥ €крго розм≥щен≥ зазначен≥ файли. ” дозвол≥ вказуЇтьс€ ≥мена користувач≥в, €ким дозволений доступ, парол≥, по €ких зд≥йснюЇтьс€ доступ, а також вид доступу. ƒо де€ких каталог≥в ≥ файл≥в може бути дозволений в≥льний доступ по читанню без вказ≥вки парол€.  ористувач, що одержав доступ, може перегл€дати каталоги ≥ файли, коп≥ювати њх на св≥й компТютер чи виконувати ≥нш≥ д≥њ в рамках наданих йому прав. —лужби передач≥ файл≥в реал≥зують також послучи пошуку файл≥в по ≥менах чи ≥ндексах сл≥в дл€ файл≥в.

¬≥ддалене керуванн€. ѕри в≥ддаленому керуванн≥ ≥ншим компТютером мереж≥ користувач з≥ свго компТютера може керувати роботою в≥ддаленого компТютера. ѕри цьому створюЇтьс€ ≥люз≥€, що клав≥атура, миша, дисплей користувача безпосередньо п≥дключен≥ до в≥ддаленого компТютера. ¬с≥ введен≥ користувачем команди передаютьс€ на в≥ддалений компТютер ≥ виконуютьс€ на ньому. ¬оно дозволено т≥льки з дозволу користувача, також необ-х≥дно вказати ≥мТ€ компТютера ≥ пароль. “аке керуванн€ дозвол€Ї використовувати ресурси в≥ддаленого компТютера.

Ћокальн≥ обчислюван≥ мереж≥

ƒосв≥д експлуатац≥њ обчислювальних мереж показуЇ, що левова частка генерованоњ у таких мережах ≥нформац≥њ використо-вуютьс€ т≥Їю ж установою, п≥дприЇмством, що њњ породила, тобта значна частина мережевоњ ≥нформац≥њ призначена дл€ м≥сцевих користувач≥в.  р≥т того, багато користувач≥в мереж≥ зац≥кавлен≥ у в≥льному доступу та ефективн≥й сп≥льн≥й експлуатац≥њ дорогого компТютерного устаткуванн€. ÷≥ задач≥ вир≥шують Ћќћ. ¬≥дм≥-нними ознаками Ћќћ можна вважати охопленн€ невеликоњ територ≥њ, висока над≥йн≥сть передач≥ даних.

—ередовище передач≥ Ћќћ. —ередовище передач≥ даних у Ћќћ може бути пров≥дним ≥ безпров≥дним. ” пров≥дному середовищ≥ ≥нформац≥€ передаЇтьс€ по кабелю, у безпров≥дному Ц за допомогою електромагн≥тних хвиль р≥зноњ природи: ≥нфрачервоних, рад≥охвиль ≥ т.д. ” Ћќћ використовуютьс€ три типи кабелю: кручена пара, коакс≥альний ≥ оптоволокольнний.

ћетоди доступу до середовища передач≥ даних у Ћќћ. “ак €к середовище передач≥ Ї загальним ресурсом дл€ ус≥х вузл≥в мереж≥, необх≥дно встановити правила, по €ких вузли будуть мати доступ до цього загальгого ресурсу. “ак сукупн≥сть правил називаЇтьс€ методом доступу. ” Ћ¬— переважно використовуютьс€ два методи доступу: винадков≥ ≥ детерм≥нован≥.

ѕри випадкових методах доступу ус≥ вузли мереж≥ конкурують м≥ж собою за середовище передач≥. ћожлива одночасна спроба передач≥ дек≥лькома вузлами, у результат≥ чого в≥дбуваЇтьс€ перекручуванн€ (з≥ткненн€) ≥нформац≥йних пакет≥в. Ќайб≥льш розповсюдженим випадковим методом доступу Ї множиний доступ з контролем несучоњ ≥ виЇвленн€м з≥ткнень, що найчаст≥ше застосовуЇтьс€ в Ћќћ ≥з шинною тополог≥Їю. ѕри використанн≥ цього методу вузол, що бажаЇ передати ≥нформац≥ю, прослуховуЇ середовище передач≥ Ц це ≥ Ї контроль несучоњ. ƒочекавшись зв≥льненн€ середовища передач≥, вузол починаЇ видавати в мережу ≥нформац≥йний пакет, одночасно продовжуючи прослуховувати середовище передач≥. якщо в середовищ≥ передач≥ немаЇ пакет≥в ≥нших вузл≥в, то переданий пакет не спотворюЇтьс€. якщо ж у цей же самий час почали передачу й ≥нш≥ вузли, то в≥дбуваЇтьс€ накладенн€ пакет≥в, ≥ переданий пакет спотворюЇтьс€. ” цьому випадку вс€ передана вузлами мереж≥ ≥нформац≥€ ≥гноруЇтьс€. ¬узли, що беруть участь у з≥ткненн≥, вич≥кують випадковий в≥др≥зок часу, п≥сл€ зак≥нчеен€ €кого повторюють передачу.

ѕри детерм≥нованих методах доступ вузл≥в до середовища передач≥ реламентуютьс€ за допомогою спец≥ального керуючого механ≥зму. Ќайб≥льш в≥домими детерм≥нованими методами доступу Ї опитуванн€ ≥ передача права.

ћережев≥ адаптери. ѕ≥дключенн€ компТютер≥в до мереж≥ передач≥ даних можна зд≥йснювати через стандартн≥ посл≥довн≥ ≥ паралельн≥ порти, що знаход€тьс€ на системному боц≥. ќднак через ≥стотн≥ недол≥ки, у першу чергу низьку швидк≥сть передач≥ даних цей спос≥б п≥дключенн€ використовуЇтьс€ т≥льки в недорогих Ћќћ з малим числом вузл≥в. „аст≥ше дл€ цих ц≥лей використовуютьс€ спец≥альн≥ плати, шо вставл€ютьс€ в гн≥зда розширенн€ системного блоку компТютера Ц мережев≥ адаптери чи мережев≥ карти. ћережев≥ адаптери п≥дтримують протоколи нижнього р≥вн€ дл€ Ћќћ. ћережев≥ адаптери можуть налагоджуватис€ на певний режим роботи програмно чи за допомогою перемикач≥в.

ƒе€к≥ мереж≥ адаптери мають програми виклику операц≥йноњ системи ≥з сервера Ћ¬—. “ак≥ програми збер≥гаютьс€ у м≥кросхемах пост≥йноњ памТ€т≥. ÷е даЇ можлив≥сть використовувати в Ћ¬— бездисков≥ компТютери.

Ћќћ типу Ethernet. ћереж≥ типуEthernet зТ€вилис€ на початку 70-х рок≥в. ћереж≥ цього класу €к правило мають шинну тополог≥ю. —ередовище передач≥ даних у мереж≥ Ethernet Ц кручена пара чи коакс≥альний кабель з опором 50 ќм. ¬икористовуЇтьч€ два види коакс≥ального кабелю: товстий д≥аметром близько 1 см ≥ тонкий д≥аметром близько 0,5 см. ћетод доступу до шини випадковий з контролем несучоњ ≥ ви€вленн€м з≥ткнень. ƒл€ роботи компТютера в мереж≥ неодх≥дна мережева плата Ethernet. ѕ≥дключенн€ мережевоњ плати до шини дл€ тонкого кабел€ Ц 195 м, дл€ товстого Ц 500 м. Ќа к≥нц€х шини встановлюютьс€ терм≥натори. ќдин ≥ т≥льки один з терм≥натор≥в повинний бути заземлений. ƒо такоњ шини може бути п≥дключено не б≥льш 30 чи 100 станц≥й.

ѕри необх≥дност≥ охопити локальною мережею Ethernet територ≥ю б≥льшу, н≥ж це дозвол€Ї коакс≥альний кабель, застосо-вують додатков≥ пристроњ Ц повторювач≥. ѓхнЇ завданн€ в мереж≥ Ц ретранслювати всю ≥нформац≥ю, що надходить, в≥дновлюючи ампл≥-туду, фазу ≥ форму сигналу. ” мереж≥ може бути т≥льки до 4-х пов-торювач≥в. ÷е дозвол€Ї зб≥льшити максимальну довжину шини до 925 метр≥в дл€ тонкого ≥ до 2500 метр≥в дл€ товстого кабелю.

 ручена пара використовуЇтьс€ переважно в мережах Ethernet з≥ркопод≥бноњ тополог≥њ.  омпТютери зТЇднуютьс€ в мережу за допомогою концентратор≥в.  ожен компТютер п≥дключаЇтьс€ до концентратора за допомогою в≥дпов≥дного розн≥му. ¬≥дстань компТютера в≥д концентратора не повинна перевищувати 100 метр≥в.

ћереж≥ типу Token Ring. ћереж≥ типу Token Ring зТ€вилис€ на початку 80-х рок≥в. ћереж≥ цього класу мають к≥льцеву топо-лог≥ю. —ередовище передач≥ даних Ц кручена пара, коакс≥альний кабель, оптоволоконний кабель. ” к≥льц≥ можуть бути використан≥ зм≥шан≥ типи кабелю. ћетод доступу до середовища передач≥ детерм≥нований з пердачею права. Ўвидк≥сть передач≥ даних у мереж≥ Token Ring складаЇ величину пор€дка 4-16 ћбит в секунду. ћаксимальна довжина мереж≥ Ц близько 6 к≥лометр≥в. ћаксимальна к≥льк≥сть станц≥й Ц 255.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 451 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1991 - | 1912 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.