Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальне пон€тт€ про компТютерн≥ мереж≥




—учасн≥й людин≥ важко у€вити соб≥ житт€ без р≥зних засоб≥в звТ€зку. ѕошта, телефон, рад≥о та ≥нш≥ комун≥кац≥њ перетворили людство в Їдиний УживийФ орган≥зм, змусивши його обробл€ти величезний пот≥к ≥нформац≥њ. ѕ≥дручним засобом дл€ обробки ≥нформац≥њ став компТютер.

ќднак масове використанн€ окремих, не взаЇмозв€заних компТютер≥в породжуЇ р€д серйозних проблем: €к збер≥гати використовувану ≥нформац≥ю, €к зробити њњ загальнодоступною, €к обм≥нюватис€ ц≥Їю ≥нформац≥Їю з ≥ншими користувачами, €к сп≥льно використовувати дорог≥ ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) дек≥льком користувачам. –≥шенн€м цих проблем Ї обТЇднанн€ компТютер≥в у Їдину комун≥кац≥йну систему Ц компТютерну мережу.

 омпТютерна мережа Ц це система розпод≥леноњ обробки ≥нформац≥њ м≥ж компТютерами за допомогою засоб≥в звТ€зку.

 омпТютерна мережа €вл€Ї собою сукупн≥сть територ≥ально рознесених компТютер≥в, здатних обм≥нюватис€ м≥ж собою пов≥домленн€ми через середовище передач≥ даних.

ѕередача ≥нформац≥њ м≥ж компТютерами в≥дбуваЇтьс€ за допомогою електричних сигнал≥в, €к≥ бувають цифровими та аналоговими. ” компТютер≥ використовуютьс€ цифров≥ сигнали у дв≥йковому вигл€д≥, а п≥д час передач≥ ≥нформац≥њ по мереж≥ Ц аналогов≥ (хвильов≥). „астота аналогового сигналу Ц це к≥льк≥сть виникнень хвил≥ у задану одиницю часу. јналогов≥ сигнали також використовуютьс€ модеми, €к≥ дв≥йковий ноль перетворюють у сигнал низькоњ частоти, а одиницю Ц високоњ частоти.

 омпТютери п≥дключаютьс€ до мереж≥ через вузли комутац≥њ. ¬узли комутац≥њ зТЇднуютьс€ м≥ж собою канали звТ€зку. ¬узли комутац≥њ разом з каналами звТ€зку утворюють середовище передач≥ даних.  омпТютери, п≥дключен≥ до мереж≥, у л≥тератур≥ називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станц≥€ми.  омпТютери, що виконують функц≥њ керуванн€ мережею чи надають €к≥-небудь мережев≥ послуги, називаютьс€ серверами.  омпТютери, що користуютьс€ послугами сервер≥в, називаютьс€ кл≥Їнтами.

 ожен компТютер, п≥дключений до мереж≥, маЇ ≥мТ€ (адресу).  омпТютерн≥ мереж≥ можуть обм≥нюватис€ м≥ж собою ≥нформац≥Їю у вигл€д≥ пов≥домлень. ѕрирода цих пов≥домлень може бути р≥зна (лист, програма, книга ≥ т.д.). ” загальному випадку пов≥домленн€ по шл€ху до абонента-одержувача проходить дек≥лька вузл≥в комутац≥њ.  ожний з них, анал≥зуючи адресу одержувача в пов≥домленн≥ ≥ волод≥ючи ≥нформац≥Їю про конф≥гурац≥Їю мереж≥, вибираЇ канал звТ€зку дл€ наступного пересиланн€ пов≥домленн€. “аким чином, пов≥домленн€ УподорожуЇФ по мереж≥, поки не дос€гаЇ абонента-одержувача.

ƒл€ п≥дключенн€ до мереж≥ компТютери повинн≥ мати:

Ј апаратн≥ засоби, що зТЇднують компТютери ≥з середовищем передач≥ даних;

Ј мережеве програмне забезпеченн€, за допомогою €кого зд≥снюЇтьс€ доступ до послуг мереж≥.

” св≥т≥ ≥снують тис€ч≥ р≥зноман≥тних компТютерних мереж. Ќайб≥льш ≥стотними ознаками, що визначають тип мереж≥, Ї ступ≥нь територ≥ального розсередженн€, тополог≥€ ≥ застосован≥ методи комутац≥њ.

ѕо ступеню розсередженн€ компТютерн≥ мереж≥ под≥л€ютьс€ на локальн≥, рег≥ональн≥ ≥ глобальн≥.

“ополог≥€ мереж

“ополог≥€ мереж≥ Ц це њњ геометрична форма або ф≥зичне розташуванн€ компТютер≥в по в≥дношенню один до одного. ≤снують так≥ типи тополог≥й: з≥рка, к≥льце, шина, дерево, комб≥нована.

ћережа у вигл€д≥ з≥рки м≥стить центральний вузол комутац≥њ, до €кого посилаютьс€ вс≥ пов≥домленн€ з вузл≥в.

ћережа у вигл€д≥ к≥льц€ маЇ замкнений канал передач≥ даних в одному напр€мку. ” к≥льцев≥й тополог≥њ вузли, зТЇднуючись посл≥довно один з одним, утворюють к≥льце. ƒан≥ по мереж≥ передаютьс€ в≥д вузла до вузла. ѕередача ≥нформац≥њ з к≥льц€ зд≥йснюЇтьс€ т≥льки в одному напр€мку, наприклад, по годинн≥й стр≥лц≥. “ака мережа проста в керуванн≥, однак њњ над≥йн≥сть ц≥лком визначаЇтьс€ над≥йн≥стю центрального вузла.

” мереж≥ з деревопод≥бною чи ≥Їрарх≥чною тополог≥Їю кожен вузол звТ€заний з одним вищесто€чим керуючим вузлом ≥ одним чи дек≥лькома нижчесто€чими керованими вузлами. Ќазва тополог≥њ звТ€зана з тим, що вона нагадуЇ дерево, г≥лки €кого ростуть з корен€ вниз до самого нижнього р≥вн€. “ополог≥€ деревопод≥бноњ мереж≥ найчаст≥ше в≥дображаЇ ≥Їрарх≥чну орган≥зац≥йну структуру установи, у рамках €коњ вона створена. “ака мережа приваблива з погл€ду простоти керуванн€, розширюваност≥.

≤нформац≥€ передаЇтьс€ посл≥довно м≥ж адаптерами робочих станц≥й доти, доки не буде прийн€та отримувачем.

“ополог≥€ УЎинаФ використовуЇ €к канал дл€ передеч≥ даних, коакс≥альний кабель. ”с≥ компТютери п≥дЇднуютьс€ безпосередньо до шини.

” мереж≥ з тополог≥Їю УЎинаФ дан≥ передаютьс€ в обох напр€мках одночасно.

” локальних мережах ≥нформац≥€ передаЇтьс€ на невелику в≥дстань. Ћокальн≥ мереж≥ поЇднують комп'ютери, що розташован≥ недалеко один в≥д одного. ƒл€ передач≥ ≥нформац≥њ використо-вуютьс€ високошвидк≥сний канал передач≥ даних, швидк≥сть у €кому приблизно така сама, €к швидк≥сть внутр≥шньоњ шини комп'ютера. Ќайб≥льш в≥домими типами локальних мереж Ї Ethernet ≥ Token Ring.

–ег≥ональн≥ обчислювальн≥ мереж≥ розташовуютьс€ в межах визначеного територ≥ального рег≥ону (групи п≥дприЇмств, м≥ста, област≥ ≥ т.д.). –ег≥ональн≥ обчислювальн≥ мереж≥ мають багато сп≥льного з Ћќћ, але вони по багатьох параметрах б≥льш складн≥ ≥ комплексн≥. ѕ≥дтримуючи велик≥ в≥дстан≥, вони можуть викорис-товуватис€ дл€ обТЇднанн€ дек≥лькох Ћќћ в ≥нтегрованому мережеву систему.

√лобальн≥ обчислювальн≥ системи охоплюють територ≥ю держави чи дек≥лькох держав ≥ видовжуютьс€ на сотн≥ ≥ тис€ч≥ к≥лометр≥в. √лобальн≥ обчислювальн≥ мереж≥ часто зТЇднують багато локальних ≥ рег≥ональних мереж. ” пор≥вн€нн≥ з локальними б≥льш≥сть глобальних мереж в≥др≥зн€Ї пов≥льна швидк≥сть передач≥ ≥ б≥льш низька над≥йн≥сть. Ќайб≥льш в≥домою глобальною мережею Ї мережа Internet.

 

ћережев≥ протоколи. « по€вою мереж була усв≥домлена необх≥дн≥сть створенн€ правил ≥ процедур, що визначають принципи взаЇмод≥њ користувач≥в у мереж≥. “ак≥ правила називаютьс€ прото-колами. ƒл€ мереж розроблена семир≥внева ≥Їрарх≥чна структура протокол≥в. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ структури протокол≥в пот≥к ≥нфо-рмац≥њ в мережах маЇ дискретну структуру, лог≥чною одиницею €коњ Ї пакет (кадр). ¬с€ ≥нформац≥њ м≥ж вузлами мереж≥ передаЇтьс€ у вигл€д≥ пакет≥в, що мають ≥нформац≥йн≥ ≥ керуюч≥ пол€: пор€дковий номер, адреса одержувача, контрольна сума ≥ т.д.

¬ерхн≥й (сьомий) р≥вень протокол≥в Ї основним, заради €кого ≥снують вс≥ ≥нш≥ р≥вн≥. ¬≥н називаЇтьс€ прикладним, оск≥льки з ним взаЇмод≥ють прикладн≥ програми к≥нцевого користувача. ѕрикла-дний р≥вень визначаЇ семантику, тобто зм≥ст ≥нформац≥њ, €кою обм≥-нюютьс€ користувач≥.

Ўостий р≥вень називаЇтьс€ р≥внем представленн€. ¬≥н визначаЇ синтаксис переданоњ ≥нформац≥њ, тобто наб≥р знак≥в ≥ способи њхнього представленн€, що Ї зрозум≥лим дл€ користувача.

ѕТ€тий р≥вень (сеансовий) керуЇ взаЇмод≥Їю користувач≥в у ход≥ сеансу звТ€зку м≥ж ними.

„етвертий р≥вень (транспортний) забезпечуЇ пересиланн€ пов≥домлень (виконуЇ под≥л пов≥домлень на пакети на передавальному вузл≥ ≥ зб≥рку пов≥домлень з пакет≥в на прийомному).

“рет≥й р≥вень (мережевий) виконуЇ маршрутизац≥ю пакет≥в даних у мереж≥.

ƒругий р≥вень (канальний) зд≥йснюЇ в≥дпов≥дне оформленн€ пакет≥в даних дл€ передач≥ по каналу звТ€зку (так≥ пакети називають кадрами),контроль помилок ≥ в≥дновленн€ ≥нформац≥њ п≥сл€ помилок.

ѕерший р≥вень (ф≥зичний) зд≥йснюЇ перетворенн€ даних пакета в сигнали, передан≥ по каналу звТ€зку.

 ожний з протокол≥в взаЇмод≥Ї т≥льки ≥з сус≥дн≥ми по ≥Їрарх≥њ протоколами. “ак, наприклад, прикладн≥ програми, взаЇмод≥ючи з протоколами шостого ≥ сьомого р≥вн≥в, не залежать в≥д особливостей реал≥зац≥њ конкретноњ мереж≥, обумовленоњ протоколами нижчих р≥вн≥в.

«Їднанн€ мереж. –ан≥ше згадувалос€, що мережа, особливо глобальна, може включати дек≥лька п≥дмереж. ѕриродно, що в кожн≥й з п≥дмереж можуть бути реал≥зован≥ своњ мережев≥ протоколи, у загальному випадку несум≥сн≥ з протоколами ≥нших п≥дмереж. ѕри передач≥ пакет≥в з одн≥Їњ п≥дмереж≥ в ≥ншу необх≥дно зд≥йснювати перетворенн€ несум≥сних протокол≥в.

ѕовторювач≥ регенерують пакети даних при передач≥, не зм≥нюючи њхню структуру. ѕовторювач≥ застосовують дл€ зТЇднанн€ мереж з р≥зним середовищем передач≥ даних чи дл€ зб≥льшенн€ довжини мереж≥. ћости використовуютьс€ дл€ обТЇднанн€ мереж, що розр≥зн€ютьс€ форматом кадру. ћаршрутизатори використовую-тьс€ дл€ обЇднанн€ мереж, що розр≥зн€ютьс€ способами адресац≥њ абонент≥в. ” такому випадку маршрутизатор транслюЇ адреси одн≥Їњ мереж≥ в адреси ≥ншоњ. ћаршрутизатор може також використо-вуватис€ дл€ комутац≥њ пакет≥в, що над≥йшли, у залежност≥ в≥д адреси одержувача в ту чи ≥нш≥ мережу. Ўлюзи використовуютьс€ дл€ сполученн€ р≥знор≥дних мереж, що розр≥зн€ютьс€ протоколами вищих р≥вн≥в. “ак, наприклад, у св≥т≥ ≥снуЇ к≥лька систем електронноњ пошти, що функц≥онують у р≥зних мережах.  ожна маЇ св≥й, не сум≥сний з ≥ншими, протокол електронноњ пошти. ѕротокол електронноњ пошти €вл€Ї собою реал≥зац≥ю вищих р≥вн≥в протокол≥в дл€ конкретного виду послуг Ц пересиланн€ лист≥в. ќчевидно, що дл€ пересиланн€ лист≥в з одн≥Їњ системи в ≥ншу необх≥дно зд≥йснювати перетворенн€ формату листа, використовуваного алфав≥ту ≥ т.д. “аке перетворенн€ повинен виконувати шлюз.

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 586 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2045 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.