Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—в≥това глобальна компТютерна мережа INTERNET




Internet Ц це св≥това глобальна компТютерна мережа, що поЇднуЇ м≥льйони компТютер≥в ≥ дес€тки м≥льйон≥в користувач≥в в усьму св≥т≥. ¬она охоплюЇ практично всю земну кулю ≥ включаЇ тис€ч≥ мережевих п≥дсистем з компТютерами р≥зних тип≥в: в≥д персональних до суперкомпютер≥в. Ќ≥€ка орган≥зац≥€ ≥ н≥хто особисто не адм≥н≥стуЇ мережу, вона ≥снуЇ ≥ розвиваЇтьс€ завд€ки загальним зусилл€м сотен тис€ч добров≥льних актив≥ст≥в ≥ багатьох орган≥зац≥й у р≥зних куточках св≥ту.  ожен користувач мереж≥ Internet маЇ ун≥кальне ≥мТ€ (адресу).

—истема ≥мен мереж≥ Internet. јдреса користувача в мереж≥ Internet пердставлена 4-байтним числом, байти розд≥лен≥ крапкою. ќск≥льки граничне значенн€ числа в кожн≥м байт≥ 255, то д≥апазон користувач≥в в≥д 0.0.0.0 до 255.255.255.255. јдреса в цифров≥й форм≥ незручна ≥ важка дл€ запамТ€товуванн€, тому була створена доменна система ≥мен. ÷€ система привТ€зуЇ до цифровоњ адреси легку дл€ запамТ€товуванн€ комб≥нац≥ю скорочених сл≥в. ѕрост≥р доменних ≥мен маЇ ≥Їрарх≥чну структуру, схожу на структуру ≥мен каталог≥в файловоњ системи. ÷е означаЇ, що на кожн≥м р≥вн≥ такоњ ≥Їрарх≥њ можуть вказуватис€ ≥мена п≥ддомен≥в ≥ конкретних компТютер≥в. ѕершим праворуч указуЇтьс€ скорочена назва крањни, наступним Ц ≥м€ п≥ддомена ≥ так дал≥ до ≥мен≥ компТютера.

—л≥д п≥дкреслити, що доменне ≥мТ€ не описуЇ шл€х, по €кому потр≥бно передавати пов≥домленн€, а т≥льки вказуЇ, де знаходитьс€ адресат. Ўл€х, по €кому пересилаютьс€ пов≥домленн€, вибирають служби маршрутизац≥њ. ” загальному випадку ≥снуЇ к≥лька шл€х≥в, по €ких можна доставити пов≥домленн€ зазначеному адресату, ≥ в≥дправник незнаЇ, по €кому маршрути пересилаЇтьс€ пов≥домленн€ в конкретному випадку.

ƒл€ компТютер≥в —ўј повне доменне ≥мТ€ може не включати код крањни. ÷е пов€зано з тим, що мережа Internet УвирослаФ з нац≥ональноњ мереж≥ Arpanet, що охоплюЇ т≥льки територ≥ю —Ўј. ” ц≥й мереж≥ ≥мТ€ домена найвищого р≥вн€ визначало тип орган≥зац≥њ. “аку ж систему доменних ≥мен ≥нод≥ використовують ≥ поза територ≥Їю —Ўј.

ѕри передач≥ пов≥домленн€ по мереж≥ в ньому повинна бути IP-адреса. ƒл€ перекладу ≥мен≥ з цифровоњ форми в доменну ≥ назад використовуютьс€ так зван≥ DNS-сервери.

—ерв≥си ≥ протоколи мереж≥ Internet. ” мереж≥ Internet використовуЇтьс€ передача з комутац≥Їю пакет≥в по протоколу TCP/IP. ÷ей протокол складаЇтьс€ з транспортного протоколу TCP ≥ мережевого протоколу IP. —ерв≥си мереж≥ реал≥зуютьс€ протоколами б≥льш високих р≥вн≥в.

ћережа Internet надаЇ так≥ види серв≥су:

1. ≈лектронна пошта

2. ћережев≥ новини

3. ѕередача файл≥в

4. ѕошук файл≥в

5. ¬≥ддалене керуванн€ компТютером

6. ѕред€вленн€ ≥ передача ≥нформац≥њ в г≥пермед≥йн≥й форм≥.

ѕ≥дключен€ користувач≥в до мереж≥ Internet. ѕослуги по п≥дключенню до мереж≥ Internet ≥ використанн€ серв≥с≥в Internet надають спец≥альн≥ орган≥зац≥њ Ц провайдери. ћожна вид≥лити 4 способи приЇднанн€ користувач≥в до мереж≥ Internet. ÷≥ способи визначають доступн≥ серв≥си Internet, швидк≥сть обм≥ну ≥нформац≥Їю, а також варт≥сть п≥дключенн€ ≥ користуванн€.

 ористувач до мереж≥ Internet може п≥дключатис€ такими способами:

1. «ТЇднанн€ в режим≥ в≥ддаленого терм≥нала.  омпТютер користувача через модем ≥ телефонну л≥н≥ю зТЇднуЇтьс€ з компТютером, п≥дключеним до Internet.  омпТютер користувача не маЇ IP-адреси ≥ працюЇ в режим≥ в≥ддаленого терм≥нала.

2. SLIP/PPP зТЇднанн€.

3. «ТЇднанн€ через Ћќћ. ” цьому випадку компТютер користувача до Ћќћ, сервер €коњ маЇ вих≥д в Internet.  ористувачу доступн≥ вс≥ послуги, €кими коритсуЇтьс€ сервер.

4. «ТЇднанн€ через вид≥лену л≥н≥ю.  омпТютер користувача зТЇднаний вид≥леною високошвидк≥сною л≥н≥Їю з мережею ≥ може користуватис€ вс≥ма серв≥сами Internet. ƒл€ п≥дкюченн€ до такоњ л≥н≥њ звичайно використовуютьс€ спец≥альн≥ плати.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 487 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2002 - | 1931 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.