Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—творенн€ ≥ редагуванн€ д≥аграм засобами Excel ’




 

 

–обота з об'Їктами. Excel дозвол€Ї вставити в робочий лист об'Їкти, створен≥ ≥ншими програмами (документи Word, малюнки граф≥чного редактора Paint та ≥н.)/ ƒл€ вставки такого об'Їкта сл≥д запустити програму, €ка працюЇ з цим об'Їктом. ÷е можна зробити €к ≥з середовища Windows-95, так ≥ з середовища Excel. ƒл€ запуску програми з середовища Excel сл≥д виконати команду ¬ставка/ќбъект. ѕри цьому в≥дкриваЇтьс€ в≥кно ¬ставка объекта. ¬кладка —оздание цього в≥кна (мал. 1) дозвол€Ї вибрати тип об'Їкта. ѕ≥сл€ вибору типу запускаЇтьс€ в≥дпов≥дна програма, €ка працюЇ з об'Їктом вибраного типу. ѕрограма, запущена в середовищ≥ Windows, може переслати об'Їкт у буфер обм≥ну або записати його у файл. ƒл€ вставки об'Їкта з буфера обм≥ну сл≥д виконати команду ѕравка/¬ставить.

 

¬кладка —оздание из файла в≥кна д≥алогу ¬ставка объекта дозвол€Ї вказати файл, в €кому знаходитьс€ об'Їкт, що вставл€Їтьс€. ѕри вставц≥ граф≥ки з граф≥чного файла зручн≥ше користуватись командою ¬ставка/–исунок. ” в≥кн≥ ¬ставка рисунка, €ке при цьому в≥дкриваЇтьс€, можна вказати граф≥чний файл, а в пол≥ –исунок в≥кна Ч бачити сам малюнок, €кий м≥ститьс€ у файл≥.

 

¬ Excel Ї панель ≥нструмент≥в –исование, за допомогою €коњ можна створювати нескладн≥ малюнки. ѕро призначенн€ кнопок ц≥Їњ панел≥ можна д≥знатис€ з дов≥дковоњ системи.

 

ƒл€ вид≥ленн€ об'Їкта сл≥д клацнути по ньому мишею. ¬ид≥лений об'Їкт можна перем≥стити, вилучити, очистити, скоп≥ювати так само, €к ≥ вид≥лений д≥апазон чарунок. якщо об'Їкт розм≥щено на лист≥, то дл€ запуску програми, €ка працюЇ з ним, сл≥д дв≥ч≥ клацнути мишею над об'Їктом.

 

ƒ≥аграми. Excel волод≥Ї широкими можливост€ми дл€ побудови д≥аграм 15 р≥зних тип≥в.  ожен тип д≥аграми маЇ дек≥лька вид≥в. –озгл€немо основн≥ елементи д≥аграм, а також основн≥ пон€тт€, €к≥ використовуютьс€ при побудов≥

 

д≥аграм. ƒ≥аграма завжди будуЇтьс€ дл€ €когось д≥апазону чарунок. –озгл€немо приклад побудови д≥аграми дл€ таблиц≥ на мал. 2.

 

як правило, на д≥аграм≥ в≥дображаЇтьс€ посл≥довн≥сть значень €кого-небудь параметра залежно в≥д значень аргумент≥в. ѕосл≥довн≥сть значень параметра в Excel називають р€дом даних, а посл≥довн≥сть значень аргумент≥в Ч категор≥Їю.

 

ћал. 1.

 

ƒл€ таблиц≥, наведеноњ на мал. 2, к≥льк≥сть р€д≥в даних ≥ категор≥й залежить в≥д того, €к розм≥щен≥ дан≥. якщо вони розм≥щен≥ по р€дках, то р€д≥в даних Ч 3 (“елев≥зори, –ад≥оприймач≥, ћагн≥тофони), а категор≥й Ч 2 (—≥чень, Ћютий). якщо р€ди даних розм≥щен≥ по колонках, то р€д≥в даних Ч 2 (—≥чень, Ћютий), а категор≥й Ч 3 (“елев≥зори, –ад≥оприймач≥, ћагн≥тофони). ƒ≥аграма гаЇ р€д елемент≥в, €к≥ наведен≥ в табл. 1.

 

ћал. 2.

 

ѕобудова д≥аграми. ƒ≥аграма може будуватись на активному лист≥ або на новому.

 

ƒл€ побудови д≥аграми на активному лист≥ сл≥д скористатис€ майстром д≥аграм, натиснувши кнопку ћастер диаграмм на панел≥ ≥нструмент≥в —тандартна€.  урсор при цьому перетворюЇтьс€ в м≥н≥атюрну д≥аграму. Ќатиснувши л≥ву кнопку миш≥, сл≥д т€гнути курсор доти, поки рамка п≥д д≥аграму не набере потр≥бного розм≥ру. ѕри в≥дпусканн≥ кнопки миш≥ на екран≥ з'€витьс€ в≥кно д≥алогу ћастер диаграмм Ч шаг 1 из 5. ћайстер д≥аграм створюЇ д≥аграму в загальному випадку за п'€ть крок≥в (дл€ де€ких тип≥в д≥аграм к≥льк≥сть крок≥в може бути меншою).

 

ƒл€ створенн€ д≥аграми на новому лист≥ сл≥д виконати команду ¬ставка/ƒиаграмма/Ќа новом листе. ¬ книз≥ створюЇтьс€ новий лист д≥аграм з ≥менем ƒиаграмма., у верхньому р€дку €кого виводитьс€ панель ≥нструмент≥в ƒиаграмма, в €к≥й Ї кнопка ћастер диаграмм. ѕри натискуванн≥ ц≥Їњ кнопки на екран виводитьс€ в≥кно д≥алогу ћастер диаграмм Ч шаг 1 из 5. ƒл€ кожного кроку виводитьс€ своЇ в≥кно д≥алогу, в €кому можна задати параметри дл€ побудови д≥аграми (в≥кна д≥алогу ћастер диаграмм. показан≥ на мал. 3).

 

“абл. 1

≈лемент

«м≥ст елемента

 

Ќазвание

 

ќсь n

 

„ертеж

 

ƒиаграмма

 

Ћегенда

 

–n

 

–п“к

 

“екст –n

 

ќсь текста n

 

—етка n

заголовок д≥аграми

 

n-а в≥сь д≥аграми (ќсь 1 або ќсь Y Ч в≥сь значень, ќсь 2 або ќсь X Ч в≥сь категор≥й)

 

ќбласть побудови власне д≥аграми

 

‘он д≥аграми

 

ќпис р€д≥в даних

 

n-ий р€д даних

 

к-а точка n-ого р€ду даних

 

м≥тка даних дл€ n-оњ посл≥довност≥

 

м≥тка ос≥

 

с≥тка дл€ ос≥ n

 

 

” в≥кн≥ д≥алогу ћастер диаграмм Ч шаг 1 из 5 у пол≥ ƒиапазон задаЇтьс€

 

д≥апазон чарунок, значенн€ в €ких використовуютьс€ дл€ побудови д≥аграм якщо перед викликом майстра було вид≥лено д≥апазон чарунок, то в пол≥ ƒиапазон будуть в≥дображен≥ координати цього д≥апазону.  ористувач може зм≥нити значенн€ цього пол€ або безпосередньо редагуванн€м або вид≥ленн€м ≥ншого д≥апазону. ƒл€ вид≥ленн€ ≥ншого д≥апазону сл≥д клацнути мишею по €рлику листа ≥ вид≥лити д≥апазон на цьому лист≥. ћожна вид≥лити не сум≥жний д≥апазон.  оординати вид≥леного д≥апазону записуютьс€ у поле ƒиапазон.

 

ѕ≥сл€ вказанн€ д≥апазону сл≥д натиснути кнопку ƒалее., ≥ на екран виведетьс€ в≥кно д≥алогу ћастер диаграмм Ч шаг 2 из 5. ” цьому в≥кн≥ сл≥д вибрати одну з 15 тип≥в д≥аграм (вибрана д≥аграма зображуЇтьс€ ≥нверсним кольором). ” в≥кн≥ д≥алогу ћастер диаграмм Ч шаг 3 из 5 вибираЇтьс€ вид д≥аграми даного типу.

 

” в≥кн≥ д≥алогу ћастер диаграмм Ч шаг 4 из 5 виводитьс€ зразок д≥аграми. Ќа основ≥ анал≥зу вид≥леного д≥апазону майстер сам визначаЇ, €к розм≥щен≥ р€ди даних. якщо д≥апазон м≥ст€ть колонку текстових значень, то майстер сприймаЇ, що р€ди даних розм≥щен≥ по р€дках д≥апазону. якщо д≥апазон м≥стить р€док текстових значень, то майстер сприймаЇ, що р€ди даних

 

ћал. 3.

 

розм≥щен≥ по колонках д≥апазону. якщо ж д≥апазон м≥стить ≥ колонку, ≥ р€док текстових значень або зовс≥м не м≥стить текстових значень, то майстер визначаЇ р€д даних за к≥льк≥стю чарунок у р€дку ≥ колонц≥ вид≥леного д≥апазону (€кщо р€док д≥апазону м≥стить б≥льше чарунок, н≥ж колонка, то р€ди даних розм≥щуютьс€ по р€дках, а €кщо менше Ч то по колонках).

 

“ак, дл€ таблиц≥ на мал. 3 при вказанн≥ д≥апазону ј6:—7 майстер визначить, що р€ди даних розм≥щен≥ по р€дках, а при вказанн≥ д≥апазону ¬5:—7, або ј4:—7 майстер визначить, що р€ди даних розм≥щуютьс€ по колонках.  ористувач може зм≥нити р≥шенн€ майстра вибором перемикача в пол≥ –€ды данных наход€тс€. ѕоле —читать метками легенды визначаЇ р€док або колонку, €к≥ Ї м≥тками легенди (назвами р€д≥в даних).

 

ћал. 4.

 

¬≥кно д≥алогу ћастер диаграмм Ч шаг 5 из 5 дозвол€Ї включати в д≥аграму легенду, встановити назву д≥аграми, назви осей X ≥ ”. ѕ≥сл€ натисканн€ кнопки √отово цього в≥кна д≥аграма переноситьс€ на лист.

 

Ќа кожному кроц≥ роботи майстра можна повернутис€ на крок назад (кнопка Ќазад) або припинити побудову д≥аграми (кнопка ќтмена).

 

Ќа мал. 5 приведена д≥аграма, побудована дл€ даних таблиц≥ мал. 3. ѕараметри д≥аграми приведен≥ у в≥кнах д≥алогу ћастер диаграмм Ч. (мал. 13.20.). ѕраворуч в≥д власне д≥аграми розташована легенда.

 

–едагуванн€ д≥аграм. Excel маЇ засоби дл€ редагуванн€ елемент≥в побудованих д≥аграм. ƒл€ редагуванн€ д≥аграм цей елемент необх≥дно вид≥лити. ƒл€ вид≥ленн€ елемента д≥аграми сл≥д актив≥зувати д≥аграму, клацнувши мишею по полю д≥аграми, а пот≥м клацнути по елементу. ѕерем≥щуватись м≥ж елементами д≥аграми можна також за допомогою клав≥ш [Ý] ≥ [ß].  оли вид≥лено р€д даних, за допомогою клав≥ш [Ü] ] ≥ [Þ] можна вибрати окрем≥ точки р€ду.

≤м'€ вид≥леного об'Їкта з'€вл€Їтьс€ в пол≥ ≥мен≥ (л≥ва частина р€дка формул). ¬ид≥лен≥ елементи можна редагувати (перем≥щувати, м≥н€ти розм≥ри, вилучати, форматувати). —писок операц≥й редагуванн€ ≥ндив≥дуальний дл€ кожного елемента д≥аграми. ƒл€ редагуванн€ вид≥леного елемента д≥аграми зручно користуватись контекстним меню, €ке викликаЇтьс€ натискуванн€м правоњ кнопки миш≥. ÷е меню м≥стить т≥ операц≥њ, €к≥ доступн≥ дл€ вид≥леного елемента.

 

—творенн€ ≥ збереженн€ електронних таблиць

 

“иповий сеанс роботи з електронними таблиц€ми включаЇ завантаженн€ —уперкалку, створенн€ новоњ або читанн€ з магн≥тного диска уже ≥снуючоњ таблиц≥, редагуванн€ даних, збереженн€ таблиц≥ шл€хом запису њњ на магн≥тний диск або друкуванн€ на папер≥, створенн€ ≥ перегл€д (друкуванн€) граф≥чних д≥аграм, вих≥д ≥з —уперкалку. –озгл€немо основн≥ команди, за допомогою €ких реал≥зуютьс€ ц≥ режими роботи.

 

—тиранн€ електронноњ таблиц≥. «а один сеанс роботи можна обробити дек≥лька таблиць, тод≥ перед початком роботи з новою таблицею виникаЇ необх≥дн≥сть стерти попередню. ƒл€ цього використовують команду Zap, €ка маЇ так≥ опц≥њ:

 

No Yes Contents

 

(Ќ≥ “ак ¬м≥ст).

 

ѕри вибор≥ опц≥њ No таблиц€ не стираЇтьс€, а —уперкалк переходить до режиму READY. ѕри вибор≥ опц≥њ Yes стираютьс€ дан≥ в кл≥тинках, встановлюЇтьс€ стандартний формат дл€ вс≥Їњ таблиц≥. ѕри вибор≥ опц≥њ Contents зм≥нюютьс€ дан≥ в кл≥тинках, але формати користувача не зм≥нюютьс€.

 

—творенн€ електронних таблиць. –озгл€немо процес створенн€ електронноњ таблиц≥ на приклад≥ таблиц≥, зображеноњ на мал. 1. ƒл€ формуванн€ таблиц≥ в кл≥тинку D1 занесемо текст "≈кзаменац≥йний аркуш", в кл≥тинку D3 Ч текст "ѕредмети", в кл≥тинку ј5 Ч текст "ѕр≥звище", в кл≥тинки ¬5:≈5 Ч назви предмет≥в, в кл≥тинку F5 Ч текст "—ума бал≥в", в кл≥тинку ј13 Ч текст "—ередн≥й бал", в кл≥тинку ј14 Ч текст "« предмету", в кл≥тинку ј7:ј11 Ч пр≥звища учн≥в, в кл≥тинки ¬7:≈11 Ч оц≥нки з предмет≥в.  л≥тинки F7:F11 м≥ст€ть у соб≥ суму бал≥в дл€ кожного учн€. ƒл€ знаходженн€ суми бал≥в використовують функц≥ю SUM з вказуванн€м д≥апазону кл≥тинок, значенн€ €ких сумуЇтьс€ (дл€ кл≥тинки F7 вираз матиме вигл€д SUM (B7:E7), дл€ кл≥тинки F8 Ч SUM(B8:E8) ≥ т.д.).  л≥тинки ¬14:≈14 м≥ст€ть значенн€ середнього бала дл€ кожного з предмет≥в. ƒл€ знаходженн€ середнього бала використовують функц≥ю AV ≥з вказуванн€м д≥апазону кл≥тинок, дл€ €ких обчислюЇтьс€ середнЇ значенн€ (дл€ кл≥тинки —≤ 4 вираз матиме вигл€д AV(C7:C11), дл€ кл≥тки D14 Ч AV (D7:D11) ≥ т.д.). якщо тепер зм≥нювати значенн€ оц≥нок у д≥апазон≥ кл≥ток ¬7:≈11, то автоматично будуть переобчислюватись значенн€ середнього бала в кл≥тинках ¬14:≈14 ≥ суми бал≥в у кл≥тинках F7:F11.

 

ј ¬ — D ≈ F G

 

1 ≈кзаменац≥йний аркуш

 

 

3 ѕредмети

 

 

5 ѕр≥звище ћатема- ’≥м≥€ ‘≥зика ≤ноземна —ума бал≥в

 

6 тика мова

 

7 ћарчук 5 5 5 4 19

 

8 √ончаров 3 4 3 2 12

 

9 √орбенко 4 4 5 5 18

 

10 –€ско 2 2 3 3 10

 

11 ќсика 3 5 4 2 14 12

 

 

13 —ередн≥й бал

 

14 з предмету 3.4 4 4 3.2

 

.

 

20 ј1 Width: 9 Memory: 79 Last Col/Row:G37

 

1> READY Fl:Help F3:Names Ctrl-Break:Cancel

 

ћал. 1

 

«авантаженн€ таблиц≥ з магн≥тного диску. “аке завантаженн€ зд≥йснюЇтьс€ командою Load. ѕеред цим в раз≥ необх≥дност≥ потр≥бно вилучити поточну таблицю командою Zap, в противному раз≥ можливе накладенн€ завантажуваноњ таблиц≥ на поточну. —правд≥, бувають випадки, коли користувач св≥домо хоче об'Їднати поточну ≥ завантажувану таблиц≥, тод≥ застосовувати команду Zap не сл≥д.

 

ѕ≥сл€ подач≥ команди Load —уперкалк переходить до режиму FILE ≥ на екран видаЇтьс€ пов≥домленн€

 

Enter File Name

 

(введ≥ть ≥м'€ файла).

 

¬ р€дку введенн€ з'€вл€Їтьс€ останнЇ з ≥мен файл≥в, €к≥ задавались в поточному сеанс≥ роботи дл€ команд, €к≥ використовують ≥м'€ файла (Load, Save, Output). якщо ≥м'€ файла не задавалось, то р€док введенн€ порожн≥й.

 

” в≥дпов≥дь на дане пов≥домленн€ можна:

 

Х натиснути клав≥шу [Enter], щоб п≥дтвердити поточне ≥м'€ файла;

 

Х натиснути клав≥шу [F2], щоб перейти до режиму редагуванн€ поточного ≥мен≥, набрати поточне ≥м'€;

 

Х натиснути клав≥шу [F3] ≥ перейти до режиму FILE.

 

якщо розширенн€ файла не вказано, то автоматично добавитьс€ розширенн€ —аl.

 

ѕ≥сл€ вказанн€ ≥мен≥ файла на екран≥ з'€витьс€ список опц≥й команди Load:

 

All Values Consolidate Part Names Graphs

 

(¬се «наченн€ ќб'Їднанн€ „астина ≤мена ƒ≥аграми)

 

«≥ всього списку опц≥й розгл€немо т≥льки опц≥њ All, Values, Consolidate.

 

ќпц≥€ All приводить до завантаженн€ з магн≥тного диска вс≥х елемент≥в таблиц≥ (формул, значень, формат≥в, д≥аграм).

 

ѕри введенн≥ опц≥њ Values будуть завантажен≥ т≥льки значенн€ ≥ формати кл≥тинок, а формули не будуть завантажен≥.

 

ќпц≥€ Consolidate дозвол€Ї об'Їднати дв≥ таблиц≥ Ч поточну ≥ завантажувану (це маЇ сенс дл€ таблиць, що мають однакову структуру ≥ в≥др≥зн€ютьс€ числовими значенн€ми). ѕри цьому в≥дбуваЇтьс€ додаванн€ даних у в≥дпов≥дних кл≥тинках поточноњ ≥ завантажуваноњ таблиць, в кл≥тинку пом≥щаЇтьс€ результат додаванн€.

 

«апис електронноњ таблиц≥ на диск зд≥йснюЇтьс€ командою Save. “аблиц€ записуЇтьс€ у вигл€д≥ файла, за замовчуванн€м такий файл маЇ розширенн€ —аl. ¬ файл записуютьс€ значенн€ кл≥тинок, формули, формати, описи д≥аграм, опц≥њ команди Global та ≥н.). «апис зд≥йснюЇтьс€ не в символьному, а в дв≥йковому вигл€д≥, через це файл не можна перегл€нути на екран≥ командами COPY ≥ TYPE, надрукувати на принтер≥. ѕерегл€нути CAL-файл можна за допомогою —уперкалку, використовуючи команду Load дл€ читанн€ його з диска. ѕрочитану таблицю можна надрукувати на принтер≥ або записати на диск не в дв≥йковому, а в символьному вигл€д≥ за допомогою команди Output, €ка розгл€даЇтьс€ дал≥.

 

ѕ≥сл€ подач≥ команди Save —уперкалк переходить до режиму FILE ≥ на екран видаЇтьс€ пов≥домленн€:

 

Enter File Name

 

(¬вед≥ть ≥м'€ файла)

 

ƒ≥њ щодо введенн€ ≥мен≥ файла аналог≥чн≥, €к ≥ дл€ команди Load. ѕ≥сл€ задани€ ≥мен≥ файла перев≥р€Їтьс€, чи не ≥снуЇ вже на диску файл з таким ≥менем. якщо таке ≥м'€ знайдено, то на екран видаЇтьс€ меню:

 

Change Backup Owerwrite

 

(«м≥нити –езервувати «атерти)

 

якщо користувач вир≥шив записати таблицю п≥д ≥ншим ≥менем, то в≥н може вибрати опц≥ю Change. ” цьому випадку Ї можлив≥сть зм≥нити поточне ≥м'€.

 

ѕри вибор≥ опц≥њ Backup —уперкалк спочатку зм≥нюЇ розширенн€ ≥снуючого файла з CAL на ¬ј . якщо на диску вже Ї файл з таким ≥менем ≥ розширенн€м ¬ј , то цей файл знищуЇтьс€ на диску. “аким чином, при вибор≥ опц≥њ Backup таблиц€ на диску збер≥гаЇтьс€ в двох станах: останньому ≥ передостаньому.

 

ѕри вибор≥ опц≥њ Overwrite старий файл з вказаним ≥менем ≥ розширенн€м на диску знищуЇтьс€ ≥ створюЇтьс€ новий файл з вказаним ≥менем.

 

ѕ≥сл€ задани€ ≥мен≥ файла ≥ вибору опц≥њ Change, ¬аскир, або Overwrite (у випадку, €кщо такий файл вже ≥снуЇ) на екран≥ з'€вл€Їтьс€ таке меню:

 

All Values Part

 

(все «наченн€ „астина)

 

ѕри вибор≥ опц≥њ All на диск записуЇтьс€ активна таблиц€: формули, значенн€, формати, д≥аграми, положенн€ табличного курсора.

 

ѕри вибор≥ опц≥њ Values будуть записуватись т≥льки значенн€ кл≥тинок ≥ формати, а формули записуватись не будуть.

 

ѕри вибор≥ опц≥њ Part на диск записуЇтьс€ не вс€ активна таблиц€, а т≥льки та частина, €ку вкаже користувач. ѕ≥сл€ вибору опц≥њ Part на екран видаЇтьс€ чергове меню з двох опц≥й All ≥ Values (зм≥стовне значенн€ цих опц≥й аналог≥чне одно≥менним опц≥€м попереднього меню). ѕ≥сл€ цього на екран виводитьс€ пов≥домленн€:

 

From? Enter range

 

(«в≥дки? ¬вед≥ть д≥апазон),

 

€ке ≥нформуЇ про необх≥дн≥сть вказати д≥апазон кл≥тинок. ¬казати д≥апазон можна €к безпосередньо, так ≥ в режим≥ POINT. ѕ≥сл€ задани€ д≥апазону таблиц€ записуЇтьс€ на магн≥тний диск.

 

ƒрукуванн€ електронних таблиць. ƒл€ друкуванн€ електронних таблиць використовують команду Output (англ. output Ч виведенн€). ÷€ команда може вивести таблицю або њњ частину на друк або на диск у вигл€д≥ текстового файла. ѕ≥сл€ подач≥ команди на екран≥ з'€вл€Їтьс€ меню з двох опц≥й: Printer (ѕринтер) ≥ Filе(файл). ќпц≥ю Printer використовують дл€ друкуванн€ поточноњ електронноњ таблиц≥ на принтер≥. ќпц≥€ File дозвол€Ї записати поточну електронну таблицю на диск у вигл€д≥ текстового файла. “екстовий файл на диску м≥стить таблицю в такому вигл€д≥, €кий вона б мала при друкуванн≥ на принтер≥. ÷ей файл можна перегл€дати на екран≥, друкувати командами MS DOS, або об'Їднувати з ≥ншими текстовими файлами. ќднак цей файл не можна завантажити —уперкалком за допомогою команди Load. ѕ≥сл€ вибору опц≥њ File запитуЇтьс€ ≥м'€, п≥д €ким текстовий файл буде записано на диск:

Enter File Name

 

(¬вед≥ть ≥м'€ файла)

 

ƒ≥њ користувача аналог≥чн≥ д≥€м при запит≥ ≥мен≥ в команд≥ Save. якщо розширенн€ файла не вказано, то за замовчуванн€м беруть розширенн€ PRN. якщо файл з таким ≥менем ≥ розширенн€м вже ≥снуЇ, то пов≥домленн€ —уперкалку ≥ д≥њ користувача так≥ сам≥, €к ≥ в аналог≥чн≥й ситуац≥њ дл€ команди Save.

 

ѕ≥сл€ задани€ опц≥й Printer або File (з вказанн€м ≥мен≥ файла) на екран≥ з'€вл€Їтьс€ таке меню опц≥й:

 

Range Go Console Line Page Options Zap Align Quit

 

(ƒ≥апазон …ти  онсоль –€док —тор≥нка ќпц≥њ ќчистити ¬ир≥внюванн€ ¬их≥д)

 

ќпц≥€ Range слугуЇ дл€ задани€ т≥Їњ частини таблиц≥, €ку потр≥бно видавати на принтер або диск. «адавати д≥апазон можна в режим≥ Point чи безпосередньо. ¬сю активну таблицю можна задати словом All.

 

ќпц≥€ Go викликаЇ виконанн€ операц≥њ друку або запису файла на диск. ¬она подаЇтьс€ п≥сл€ налагодженн€ вс≥х ≥нших опц≥й, що впливають на виконанн€ команди Output.

 

ќпц≥€ Console слугуЇ дл€ виведенн€ поточноњ таблиц≥ на екран диспле€ в такому вигл€д≥, €кий би вона мала при друкуванн≥ на принтер≥. ÷ю опц≥ю часто використовують дл€ попереднього перегл€ду одержаноњ таблиц≥ на екран≥ перед њњ друкуванн€м.

 

ќпц≥€ Line задаЇ прог≥н одного р€дка на принтер≥, а опц≥€ Page Ч одн≥Їњ стор≥нки.

 

ќпц≥€ Options дозвол€Ї зм≥нити значенн€ де€ких стандартних параметр≥в у спец≥альному меню друку (робота з цим меню не розгл€даЇтьс€). ƒо таких; параметр≥в в≥днос€ть довжину стор≥нки (стандартне значенн€ Ч 66 р€дк≥в), ширину стор≥нки (стандартне значенн€ Ч 80 символ≥в), л≥вий в≥дступ (стандартне значенн€ Ч 4 позиц≥њ), верхн≥й в≥дступ (стандартне значенн€ Ч 2 р€дки), нижн≥й в≥дступ (стандартне значенн€ Ч 2 р€дки) та р€д ≥нших параметр≥в.

 

ќпц≥€ Zap виводить на екран меню параметр≥в друку. ѕри заданн≥ будь-€кого параметра з цього меню в≥н набираЇ своЇ стандартне значенн€ (€кщо воно було зм≥нено при вибор≥ Options).

 

ќпц≥€ Align встановлюЇ початков≥ значенн€ л≥чильник≥в р€дк≥в ≥ стор≥нок, њњ потр≥бно задавати при друкуванн≥ нового вих≥дного документа.

 

ќпц≥€ Quit дозвол€Ї завершити виконанн€ команди Output. якщо при друкуванн≥ ширина таблиц≥ б≥льша, н≥ж ширина стор≥нки, то на одн≥й стор≥нп≥ друкуЇтьс€ ст≥льки колонок, ск≥льки пом≥ститьс€, а решта колонок друкуЇтьс€ на наступн≥й стор≥нц≥.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 693 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2017 - | 1960 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.074 с.