Підсумковий контроль - іспит

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

Т.В.ЦИМБАЛ

Методичні рекомендації

Щодо вивчення курсу «Філософія

(філософія, релігієзнавство, логіка)»

(для студентів денної форми навчання економічних спеціальностей)

Затверджено на засіданні кафедри філософії

Протокол № _____ від____________________

Завідувач кафедри ____________В.Ф.Капіца

М. Кривий Ріг

 

 

Укладач: кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Т.В.Цимбал

Методичні рекомендації розраховані на студентів економічних спеціальностей денної форми навчання. Посібник складається зі вступу, де пояснюються мета та завдання курсу «Філософія (філософія, логіка, релігієзнавство)», навчально-тематичного плану, програми лекційного курсу та планів семінарських занять, завдань для самостійної роботи. Методичні рекомендації включають перелік основних понять курсу, поради щодо поточного і підсумкового контролю. З метою оптимізації підготовки студентів до іспиту подано список орієнтовних питань для підсумкового контролю та список рекомендованої літератури.

Методичні рекомендації допоможуть під час підготовки до семінарських занять, сприятимуть виробленню у студентів навичок самостійної роботи, яка займає важливе місце у системі сучасної вищої освіти.

 

Рецензент: доктор філософських наук, професор Капіца В.Ф.

Відповідальна за випуск: Васильченко В.В.

 

З М І С Т

Вступ...................................................................................................................3

 

Навчально-тематичний план курсу «Філософія»…......................................7

 

Програма лекційного курсу..............................................................................8

 

Плани семінарських занять............................................................................13

 

Завдання для самостійної роботи …………..……..……………………….23

 

Орієнтовні питання для підсумкового контролю.........................................26

 

Список рекомендованої літератури...............................................................30

 

Післямова.........................................................................................................47

В С Т У П

 

В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення світу (природи, соціуму, людини) постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття.

Тож немає жодного сумніву, що навчально-виховний процес вищої школи не може бути цілісним та гармонійним без включення до гуманітарного циклу дисциплін курсу, що дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне буття світу (природи, соціуму, людини), – філософії.

В умовах національного відродження України особливої гоcтроти набуває проблема культурної самоідентифікації особистості, що вимірюється насамперед рівнем її моральної, загальнофілософської культури та власної відповідальності за майбутнє національної культури. І тут є один-єдиний шлях саморозуміння – це шлях послідовного, вимогливого усвідомлення сутності соціокультурного світу, процесу його творення і особливостей перетворення загальнокультурних надбань людства в індивідуальний світ культури.

Саме цей шлях пропонує нам «Філософія» – дисципліна, яка викладається в усіх університетах світу протягом багатьох століть. В цьому контексті важливо підкреслити ще один аспект, що актуалізує викладання філософії саме в курсі університетської освіти. Цей аспект пов’язаний з усвідомленням тієї ролі, яку відіграє університет в культурі різних країн і народів. Університет – це символ науки, культури, розуму й духовності, джерело вільного розвитку людських інтелектуальних та культуротворчих можливостей, здібностей. Тому без такої дисципліни, як філософія, неможливо досягати цілі та вирішувати задачі університетської освіти. Тим більше, що у відповідності до Болонської системи сьогодні курс «Філософія» включає в себе і опанування основ релігієзнавства та логіки.

Запропоновані методичні рекомендації відповідають робочій навчальній програмі з філософії, що розроблена на основі рекомендацій Міністерства освіти і науки України та галузевих стандартів, досвіду викладання філософії в провідних вузах країни (КНУ ім. Т.Шевченка, НТУ «Київський політехнічний інститут», НПУ ім. М.Драгоманова та ін.) та узагальнює авторський досвід викладання філософії, логіки та релігієзнавства у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.

Мета курсу полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань з філософії, релігієзнавства та логіки, сформувати уявлення про основні розділи філософського знання та історичних типах філософування, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці на основі власної світоглядної позиції.

Основними завданнями курсу філософії є:

- надати уявлення про предмет філософії та значення філософського знання у сучасній культурі;

- ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної філософської думки;

- допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння;

- навчити визначати напрямок діяльності не тільки по відношенню до найближчої мети, але й власну причетність до того, що відбувається у світі;

- виховувати культуру мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;

- ознайомити з сутністю релігійної віри, її суспільно-історичною природою, закономірностями її виникнення та функціонування у сучасному світі, а також з основними світовими та національними релігіями;

- сформувати ставлення до релігії та атеїзму як елементів життєвої позиції особистості;

- оволодіти основними поняттями та законами логіки, правилами логічного мислення на рівні відтворення, тлумачення та використання;

- надати знання про способи доведення та спростування, що допомагають у досягненні об’єктивної істини;

- виховувати самостійність, критичність мислення.

Предметом курсу є етапи та закономірності розвитку світової філософської думки, історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та свідомості, закони і форми мислення.

Засвоївши курс філософії, студенти повинні:

- знати основний зміст усіх розділів курсу, головні напрямки класичної, сучасної та вітчизняної філософії, основні поняття логіки та релігієзнавства; оволодіти філософським способом мислення та відповідним категоріальним апаратом; засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст філософії, логіки та релігієзнавства, а також їх наукову природу;

- вміти на основі ґрунтовного знання філософії, логіки та релігієзнавства оцінити свій стиль мислення; засвоївши специфіку філософського осягнення дійсності, сформувати власну світоглядну позицію; застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у повсякденній професійній та комунікативній практиці.

Структура курсу філософії у вищих навчальних закладах визначається згідно тематичного плану і включає три основні розділи:

- історико-теоретичні аспекти філософії як соціально-культурного феномену;

- релігієзнавство – наука про віру;

- логіка як наука про правила, форми та операції правильного мислення.

Основними формами навчальної роботи в процесі вивчення курсу філософії є лекція, семінарське заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів.

Особлива роль при цьому відводиться семінарським заняттям, які покликані допомагати студентам закріпити одержані знання та виявити свої творчі здібності. Найбільш раціональна система підготовки до семінару включає такі етапи:

- своєчасне ознайомлення з темою семінару і питаннями, що виносяться на розгляд;

- встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу;

- ознайомлення з літературою, що рекомендується до теми семінарського заняття та підготовка конспектів першоджерел;

- перегляд власного конспекту лекцій з метою з’ясування того, які питання не були висвітлені викладачем;

- вивчення відповідної теми за підручниками;

- безпосередня підготовка до виступу на семінарі: складання плану, тез або конспекту виступу;

- визначення незрозумілих питань, які слід з’ясувати на індивідуальній консультації з викладачем або на семінарі;

- самоперевірка, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій теми (може здійснюватися декількома студентами як перехресне опитування).

Складання планувиступу на семінарському занятті допомагає навчитись самостійно виділяти головні проблеми, питання, на яких акцентовано увагу, розташовувати їх в логічній послідовності. За допомогою плану розкривається структура прочитаних першоджерел, їх основні думки та значення.

Тези є коротко сформульованими положеннями першоджерела (без детального викладу доказів або міркувань автора твору).

Конспект – це стислий самостійний виклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням найважливіших положень (цитат). Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці, а зміст глави – на одній-двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Основні ідеї, висновки зазвичай виділяють, підкреслюючи їх або беручи в рамку.

На семінарських заняттях викладач оцінює знання студентами основного змісту теми, вміння складати конспект, самостійно формулювати та висловлювати думки, орієнтуватись в актуальних філософських проблемах.

Враховуючи особливості навчання за Болонською системою, студентам необхідно виділити достатню кількість годин для самостійної роботи, яка включає, крім ознайомлення з рекомендованою літературою, складання конспекту, вивчення поданих питань за підручником, ще й виконання проблемно-пошукових та тестових завдань. Такі завдання спрямовані на поглиблене осмислення основних проблем курсу, пробудження активності та самостійності мислення студентів. Тестові, а особливо проблемно-пошукові вправи, мають на меті ініціювати власні роздуми, міркування студентів, бажання самостійно продовжити освіту та знайти оригінальні шляхи розв’язання протиріч і вирішення ґрунтовних світоглядних проблем. Для виконання тестових та проблемно-пошукових завдань студенту необхідно користуватися не тільки підручниками, а й першоджерелами та додатковою літературою, що запропонована у даному методичному посібнику.

Індивідуальна робота повинна виконуватися студентом під керівництвом викладача. Форма звіту обирається за бажанням (написання та захист реферату, підготовка доповіді або статті у наукове видання, складання стислого конспекту та підготовка до співбесіди з викладачем тощо). На індивідуальних консультаціях викладач рекомендує відповідну літературу кожному студенту. Під час написання реферату доречним буде використання посібника «Методичні рекомендації щодо написання реферату з курсу «Філософія» для студентів всіх спеціальностей та форм навчання.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

«ФІЛОСОФІЯ (філософія, релігієзнавство, логіка)»

№	Назва теми	Лекцій	Практ.	Всього
Модуль 1. Ф і л о с о ф і ї
	Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд
	Філософія Давнього світу (Китай, Давня Греція)
	Філософія середньовіччя та доби Відродження
	Філософія Нового часу та Просвітництва
	Класична німецька філософія та некласична філософія ХІХ століття
	Західна філософія ХХ століття
	Особливості розвитку української філософської думки
	Онтологія та гносеологія
	Соціальна філософія
	Філософська антропологія
	Філософське осмислення глобальних проблем людства
Всього по модулю 1
Модуль 2. Р е л і г і є з н а в с т в о
	Релігія як форма світогляду. Предмет та завдання релігієзнавства
	Національні та світові релігії
	Церква і держава
Всього по модулю 2
М о д у л ь 3. Л о г і к а
	Логіка як основа філософського світогляду
	Основи понятійного мислення
	Судження та умовиводи
	Основи теорії аргументації
Всього по модулю 3 Всього

Підсумковий контроль - іспит

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ

 

М о д у л ь 1

Ф і л о с о ф і я

Лекція 1