Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ўвидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ визначаЇтьс€ к≥льк≥стю речовини, що прореагувала за одиницю часу в одиниц≥ обТЇму. „инники, що впливають на швидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ




Ѕ≥лет 1

 

1. јмфотерн≥ г≥дроксиди Ц г≥драти амфотерних оксид≥в, €к≥ мають слабк≥ кислотн≥ та основн≥ властивост≥.
Be(OH)2-,берил≥й 2 г≥дроксид

Zn(OH)2-цинк г≥дроксид

Pb(OH)2-плюмбум 2 г≥дроксид

Al(OH)3-алюм≥н≥й г≥дроксид


ќсновн≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ амфотерних г≥дроксид≥в. јмфотерн≥ г≥дроксиди взаЇмод≥ють з кислотами та кислотними оксидами, ви€вл€ючи основн≥ властивост≥ ≥ утворюючи при цьому сол≥, наприклад:

Zn(OH)2 + H2SO4 = ZnSO4 + 2H2O;

2Al(OH)3 + 3SO3 = Al2(SO4)3 + 3H2O.

јмфотерн≥ г≥дроксиди взаЇмод≥ють з основами та основними оксидами з утворенн€м солей, ви€вл€ючи при цьому кислотн≥ властивост≥, наприклад:

Zn(OH)2 + 2NaOH = Na2ZnO2 + 2H2O (при сплавл€нн≥);

Zn(OH)2 + CaO = CaZnO2 + H2O;

Al(OH)3 + 3NaOH = Na3[Al(OH)6] (у розчин≥).

ѕро€в амфотерност≥ г≥дроксид≥в у водних розчинах зводитьс€ до утворенн€ комплексних сполук (г≥дроксокомплекс≥в), а в твердофазних системах - цинкат≥в, мета - ≥ ортоалюм≥нат≥в та ≥нш≥. ¬они здатн≥ частково дисоц≥ювати €к основи ≥ €к кислоти. Ќаприклад: Al(OH)3 = Al + 3OH
Al(OH)3 = 3H + AlO3

 

2.ќмос. ќсмотичний тиск. ќсмос Ч спонтанний перех≥д, одноб≥чна дифуз≥€ через нап≥впроникну перегородку (мембрану), €ка в≥докремлюЇ розчин в≥д чистого розчинника або розчину меншоњ концентрац≥њ.
ќсмоти́чний ти́ск Ч термодинам≥чний параметр, що характеризуЇ прагненн€ розчину понизити свою концентрац≥ю при з≥ткненн≥ з чистим розчинником внасл≥док зустр≥чноњ дифуз≥њ молекул розчинника та розчиненоњ речовини н

3. Ўвидк≥сть х≥м≥чних реакц≥й та чинники, що на них впливають.

Ўвидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ визначаЇтьс€ к≥льк≥стю речовини, що прореагувала за одиницю часу в одиниц≥ обТЇму. „инники, що впливають на швидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ

1) ѕрирода реагуючих речовин.
2) јгрегатний стан реагуючих речовин.
3)  онцентрац≥€ реагуючих речовин.
ќсновний закон х≥м≥чноњ к≥нетики Ч закон д≥ючих мас дл€ швидкост≥ х≥м≥чних реакц≥ й: швидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ за сталоњ температури пропорц≥йна добутку концентрац≥й реагуючих речовин.
4) ѕлоща поверхн≥ з≥ткненн€ реагуючих речовин.
÷€ залежн≥сть справедлива дл€ гетерогенних систем за участю твердих речовин.
5) «м≥на температури.
«алежн≥сть швидкост≥ реакц≥њ в≥д температури описуЇтьс€ правилом ¬ант-√офф а: при п≥двищенн≥ температури на кожн≥ 10 ∞— швидк≥сть б≥льшост≥ реакц≥й зб≥льшуЇтьс€ у 2Ч4 рази.
6) ƒл€ газ≥в Ч тиск у систем≥.
7) Ќа€вн≥сть катал≥затор≥в.
 атал≥затори Ч це речовини, що зм≥нюють швидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ.  атал≥затор у процес≥ реакц≥њ не витрачаЇтьс€ ≥ до складу к≥нцевих продукт≥в не входить. ѕозитивний катал≥з Ч прискоренн€ реакц≥њ. Ќегативний катал≥з, або ≥нг≥буванн€, Ч упов≥льненн€ реакц≥њ. 

 

Ѕ≥лет 2
1.. «акон ¬ант-√оффа.ѕри зб≥льшенн≥ температури на кожн≥ 10 градус≥в константа швидкост≥ гомогенноњ елементарноњ реакц≥њ зб≥льшуЇтьс€ в два-чотири рази.
2. ћетали - прост≥ речовини, що волод≥ють в звичайних умовах характерними властивост€ми: високими електропров≥дн≥стю ≥ теплопров≥дн≥стю, здатн≥стю добре в≥дображати св≥тло (що обумовлюЇ њх блиск ≥ непрозор≥сть), можлив≥стю приймати потр≥бну форму п≥д впливом зовн≥шн≥х сил. ћ≥сце елемент≥в-метал≥в у ѕер≥одичн≥й систем≥ х≥м≥чних елемент≥в ƒ. ≤. ћенделЇЇва та особливост≥ будови њх атом≥в. ћетал≥чний х≥м≥чний зв'€зок. «агальн≥ ф≥зичн≥ властивост≥ метал≥в. ћетали мають величезне значенн€ в розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ. « давн≥х-давен людству в≥дом≥ золото, ср≥бло, м≥дь та зал≥зо. —учасна металург≥€ отримуЇ дл€ потреб техн≥ки б≥льше 60 метал≥в та на њх основ≥ понад 5000 сплав≥в. –озгл€немо положенн€ елемент≥в-метал≥в у ѕер≥одичн≥й систем≥ х≥м≥чних елемент≥в ƒ. ≤. ћенделЇЇва. якщо провести л≥н≥ю в≥д Ѕору до јстату, то можна пом≥тити, що ус≥ елементи, розташован≥ л≥в≥ше в≥д проведеноњ л≥н≥њ, в≥днос€ть до метал≥чних. ѕрав≥ше ц≥Їњ меж≥ розм≥щен≥ переважно елементи-неметали та де€ка частина d-елемент≥в, €к≥ належать до так званих перех≥дних метал≥в (наприклад, ’ром, ‘ерум, ѕлатина). Ѕачимо, що переважна б≥льш≥сть в≥домих х≥м≥чних елемент≥в Ї метал≥чними.јтоми елемент≥в-метал≥в на зовн≥шньому енергетичному р≥вн≥ м≥ст€ть невелику к≥льк≥сть електрон≥в Ч в≥д одного до трьох, зр≥дка Ч чотири. Ќамагаючись набути ст≥йкоњ електронноњ конф≥гурац≥њ ≥нертних газ≥в, метал≥чн≥ елементи легко в≥ддають електрони, утворюючи кат≥они. „им менше електрон≥в м≥ститьс€ на зовн≥шньому енергетичному р≥вн≥ ≥ чим б≥льший рад≥ус атома, тим легше атом метал≥чного елемента перетворюЇтьс€ на в≥дпов≥дний кат≥он. «а ц≥Їњ причини в пер≥одах при зб≥льшенн≥ зар€ду атомного €дра, метал≥чн≥ властивост≥ зменшуютьс€, а в групах Ч зб≥льшуютьс€. ћетали Ї речовинами немолекул€рноњ будови. ќск≥льки атоми елемент≥в-метал≥в здатн≥ в≥ддавати електрони з зовн≥шнього енергетичного р≥вн€, то у вузлах кристал≥чноњ іратки метал≥в м≥ст€тьс€ позитивн≥ йони ≥ де€ка частина нейтральних атом≥в. ћ≥ж ними хаотично пересуваютьс€ в≥дносно в≥льн≥ електрони, €к≥ стають сп≥льними дл€ вс≥Їњ кристал≥чноњ іратки. “аку кристал≥чну іратку називають метал≥чною. ”сусп≥льнен≥ електрони, в≥льно пересуваючись, компенсують сили електростатичного в≥дштовхуванн€ м≥ж позитивно зар€дженими йонами ≥, таким чином, забезпечують х≥м≥чний звТ€зок в кристал≥ металу. «вТ€зок, €кий зд≥йснюють в≥дносно в≥льн≥ електрони м≥ж кат≥онами метал≥в кристал≥чноњ іратки називають метал≥чним.

3. «ако́н –ау́л€ Ч парц≥альн≥ тиски р пари кожного з компонент≥в ≥деального розчину при пост≥йн≥й температур≥ Ї пропорц≥йними до мол€рних часток цих компонент≥в в р≥дк≥й фаз≥ :

,

де Ч пружн≥сть пари чистого розчинника.

«акон установив ‘рансуа ћар≥ –ауль.

«алежн≥сть зниженн€ тиску пари розчин≥в в≥д њхньоњ концентрац≥њ виражаЇтьс€ першим законом –аул€ (1887): в≥дносне зниженн€ тиску насиченоњ пари над розчином пр€мопропорц≥йне мольн≥й частц≥ розчиненоњ речовини.
ƒругий закон –аул€: п≥двищенн€ температури кип≥нн€, або зниженн€ температури замерзанн€ розчину пр€мопропорц≥йне мол€льн≥йконцентрац≥њ розчиненоњ речовини.  оеф≥ц≥Їнти пропорц≥йност≥ називають в≥дпов≥дно ебул≥оскоп≥чна ≥ кр≥оскоп≥чна стал≥. «наченн€ коеф≥ц≥Їнт≥в залежать лише в≥д природи розчинника.


Ѕ≥лет 3

 

1. ’≥м≥чна к≥нетика Ч розд≥л х≥м≥њ, що вивчаЇ швидк≥сть х≥м≥чних процес≥в. ÷€ наука включаЇ в себе вивченн€ впливу р≥зних експериментальних умов на швидк≥сть х≥м≥чних реакц≥й та досл≥джуЇ њх механ≥зми, що включаЇ в себе знаходженн€ також ≥ характеризац≥ю перех≥дного стану.

 

  1. 2. ’≥м≥чн≥ властивост≥ метал≥в.

    ћетали займають в ѕер≥одичн≥й таблиц≥ л≥вий нижн≥й кут. ћетали в≥днос€тьс€ до с≥мейств s - елемент≥в, d - елемент≥в, f-елемент≥в ≥ частково - р-елемент≥в.
    Ќайтипов≥шим властив≥стю метал≥в Ї њх здатн≥сть в≥ддавати електрони ≥ переходити в позитивно зар€джен≥ ≥они. ѕричому метали можуть ви€вл€ти т≥льки позитивну ступ≥нь окисленн€.
    ће - ne = Me n +
    1. ¬заЇмод≥€ метал≥в з неметалами.
    а). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​воднем.
    « воднем безпосередньо реагують лужн≥ ≥ лужноземельн≥ метали, утворюючи г≥дриди. Ќаприклад:
    2Na + H 2 = NaH
    Ca + H 2 = CaH 2
    ”творюютьс€ нестех≥ометричних з'Їднанн€ з ≥онною кристал≥чною структурою.
    б). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​киснем.
    ¬с≥ метали за вин€тком Au, Ag, Pt окисл€ютьс€ киснем пов≥тр€. ѕриклад:
    2Na + O 2 = Na 2 O 2 (пероксид)
    4K + O 2 = 2K 2 O
    2Mg + O 2 = 2MgO
    2Cu + O 2 = 2CuO
    в). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​галогенами.
    ¬с≥ метали реагують з галогенами з утворенн€м галоген≥д≥в. ѕриклад:
    2Al + 3Br 2 = 2AlBr 3
    ¬ основному це ≥онн≥ з'Їднанн€: MeHal n
    г). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​азотом.
    « азотом взаЇмод≥ють лужн≥ ≥ лужноземельн≥ метали. ѕриклад:
    3Ca + N 2 = Ca 3 N 2
    Mg + N 2 = Mg 3 N 2 - н≥трид.
    д). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​вуглецем.
    —полуки метал≥в ≥ вуглецю - карб≥ди. ¬они утворюютьс€ при взаЇмод≥њ розплав≥в з вуглецем. јктивн≥ метали утворюють з вуглецем стех≥ометричн≥ сполуки:
    4Al + 3C = Al 4 C 3
    ћетали - d-елементи утворюють сполуки нестехиометрического складу типу твердих розчин≥в: WC, ZnC, TiC - використовуютьс€ дл€ одержанн€ надтвердих сталей.
    3. ќсмос, осмотичний тиск. «акон ¬ант-√оффа дл€ осмосу.

. «акон ¬ант-√оффа.ѕри зб≥льшенн≥ температури на кожн≥ 10 градус≥в константа швидкост≥ гомогенноњ елементарноњ реакц≥њ зб≥льшуЇтьс€ в два-чотири рази. ќсмос Ч спонтанний перех≥д, одноб≥чна дифуз≥€ через нап≥впроникну перегородку (мембрану), €ка в≥докремлюЇ розчин в≥д чистого розчинника або розчину меншоњ концентрац≥њ.
ќсмоти́чний ти́ск Ч термодинам≥чний параметр, що характеризуЇ прагненн€ розчину понизити свою концентрац≥ю при з≥ткненн≥ з чистим розчинником внасл≥док зустр≥чноњ дифуз≥њ молекул розчинника та розчиненоњ речовини.


Ѕ≥лет 4
1. —тех≥ометр≥€ - розд≥л х≥м≥њ про сп≥вв≥дношенн€ реагент≥в в х≥м≥чних реакц≥€х.

ƒозвол€Ї теоретично обчислювати необх≥дн≥ маси та об'Їми реагент≥в.¬ основ≥ стех≥ометр≥њ лежать закони збереженн€ маси, екв≥валент≥в, јвогадро, √ей-Ћюссака, сталост≥ складу, кратних в≥дносин. ¬с≥ закони стех≥ометр≥њ обумовлен≥ атомно-молекул€рною будовою речовини.¬≥дносини к≥лькостей реагент≥в, р≥вн≥ в≥дносинам коеф≥ц≥Їнт≥в у стех≥ометричному р≥вн€нн≥ реакц≥њ, називаютьс€ стех≥ометричними. якщо речовини реагують у сп≥вв≥дношенн≥ 1:1, то њхн≥ в≥дпов≥дн≥ к≥лькост≥ називають екв≥мол€рними.–ечовини, дл€ €ких спостер≥гаютьс€ в≥дхиленн€ в≥д закон≥в стех≥ометр≥њ, звутьс€ нестех≥ометричними. ¬≥дхиленн€ в≥д закон≥в стех≥ометр≥њ спостер≥гаютьс€ дл€ конденсованих фаз ≥ пов'€зан≥ з утворенн€м твердих розчин≥в (дл€ кристал≥чних речовин), з розчиненн€м в р≥дин≥ надлишку компонента реакц≥њ або терм≥чною дисоц≥ац≥Їю з'Їднанн€, що утворюЇтьс€ (в р≥дк≥й фаз≥, в розплав≥). «акони стех≥ометр≥њ використовують у розрахунках, пов'€заних з формулами речовин ≥ знаходженн€м теоретично можливого виходу продукт≥в реакц≥њ[1].


2. «ако́н јвога́дро Ч однаков≥ об'Їми будь-€ких газ≥в при однаковому тиску ≥ температур≥ м≥ст€ть однакову к≥льк≥сть молекул. ÷ей закон був в≥дкритий ≥тал≥йським ф≥зиком јмедео јвогадро в 1811 роц≥.

Ќасл≥док закону јвогадро: однаков≥ к≥лькост≥ молекул р≥зних газ≥в при однаков≥й температур≥ ≥ однаковому тиску займають однаков≥ об'Їми. “ак €к 1 моль будь-€ких газ≥в м≥стить однакову к≥льк≥сть молекул Ч 6,02 Х 1023, це число називають сталою јвогадро ≥ позначають .

ќб'Їм, €кий займаЇ один моль будь-€кого газу при нормальних умовах, називаЇтьс€ мол€рним об'Їмом (позначаЇтьс€ Vm). Ќормальними (скорочено н. у.) називаютьс€ так≥ умови, коли температура дор≥внюЇ 0 ∞C, а тиск 1 ат., або 760 мм рт. ст. ћол€рний об'Їм ус≥х газ≥в незалежно в≥д њх маси однаковий ≥ дор≥внюЇ 22,4 дм3 (22,4 л).


3. –озчини Ц це гомогенн≥ (однор≥дн≥) системи, що складаютьс€ з двох ≥ б≥льше компонент≥в ≥ продукт≥в њх взаЇмод≥њ.
 онцентрац≥€ речовини Ц це величина, що вим≥рюЇтьс€ к≥льк≥стю розчиненоњ речовини, що м≥ститьс€ у певн≥й мас≥ чи обТЇм≥ розчину або розчинника.


Ѕ≥лет 5
1. ’≥м≥чна р≥вновага. ѕринцип Ће-ЎательЇ.

 

’≥м≥чна р≥вновага Ц стан оборотноњ реакц≥њ, у €кому швидк≥сть пр€моњ реакц≥њ та зворотноњ реакц≥њ однаков≥

ј+¬ ↔ —+ƒ

Vпр€моњ р-ц≥њ = Vзворотноњ р-ц≥њ. ѕринцип ЋешательЇ-Ѕрауна [1] стверджуЇ, що реакц≥€ р≥вноважноњ термодинам≥чноњ системи на будь-€ке збуренн€ в≥дбуваЇтьс€ таким чином, щоб зменшити насл≥дки цього збуренн€.

,

де - величина того в≥дклику, €ка спостер≥галас€ б при заф≥ксованому стан≥ системи, - справжн€ величина в≥дклику, коли система реагуЇ на збуренн€ зм≥ною свого стану.


2.  атал≥з (в≥д грец. κατάλυσις Ч розпад) Ч зм≥на швидкостей х≥м≥чних реакц≥й чи њх збудженн€ внасл≥док д≥њ речовин (катал≥затор≥в), €к≥ беруть участь у процесах, однак не вход€ть до складу к≥нцевих продукт≥в. «азвичай п≥д терм≥ном катал≥з розум≥ють €вище, коли в присутност≥ катал≥затора в≥дбуваЇтьс€ Ђпозитивний катал≥зї, тобто зб≥льшенн€ швидкост≥ реакц≥њ.

 атал≥затор може багаторазово брати участь у х≥м≥чних взаЇмод≥€х, у к≥лькост≥ набагато менш≥й за к≥льк≥сть реагуючих речовин. “акож застосовуютьс€ речовини, що спов≥льнюють х≥д реакц≥њ Ч ≥нг≥б≥тори або антикатал≥затори.


3. 2. ’≥м≥чн≥ властивост≥ метал≥в.

ћетали займають в ѕер≥одичн≥й таблиц≥ л≥вий нижн≥й кут. ћетали в≥днос€тьс€ до с≥мейств s - елемент≥в, d - елемент≥в, f-елемент≥в ≥ частково - р-елемент≥в.
Ќайтипов≥шим властив≥стю метал≥в Ї њх здатн≥сть в≥ддавати електрони ≥ переходити в позитивно зар€джен≥ ≥они. ѕричому метали можуть ви€вл€ти т≥льки позитивну ступ≥нь окисленн€.
ће - ne = Me n +
1. ¬заЇмод≥€ метал≥в з неметалами.
а). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​воднем.
« воднем безпосередньо реагують лужн≥ ≥ лужноземельн≥ метали, утворюючи г≥дриди. Ќаприклад:
2Na + H 2 = NaH
Ca + H 2 = CaH 2
”творюютьс€ нестех≥ометричних з'Їднанн€ з ≥онною кристал≥чною структурою.
б). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​киснем.
¬с≥ метали за вин€тком Au, Ag, Pt окисл€ютьс€ киснем пов≥тр€. ѕриклад:
2Na + O 2 = Na 2 O 2 (пероксид)
4K + O 2 = 2K 2 O
2Mg + O 2 = 2MgO
2Cu + O 2 = 2CuO
в). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​галогенами.
¬с≥ метали реагують з галогенами з утворенн€м галоген≥д≥в. ѕриклад:
2Al + 3Br 2 = 2AlBr 3
¬ основному це ≥онн≥ з'Їднанн€: MeHal n
г). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​азотом.
« азотом взаЇмод≥ють лужн≥ ≥ лужноземельн≥ метали. ѕриклад:
3Ca + N 2 = Ca 3 N 2
Mg + N 2 = Mg 3 N 2 - н≥трид.
д). ¬заЇмод≥€ метал≥в з ​​вуглецем.
—полуки метал≥в ≥ вуглецю - карб≥ди. ¬они утворюютьс€ при взаЇмод≥њ розплав≥в з вуглецем. јктивн≥ метали утворюють з вуглецем стех≥ометричн≥ сполуки:
4Al + 3C = Al 4 C 3
ћетали - d-елементи утворюють сполуки нестехиометрического складу типу твердих розчин≥в: WC, ZnC, TiC - використовуютьс€ дл€ одержанн€ надтвердих сталей.
Ѕ≥лет 6
1.  оро́з≥€ метал≥в
Ч процес х≥м≥чного руйнуванн€ метал≥в ≥ сплав≥в при њх взаЇмод≥њ з зовн≥шн≥м середовищем: пов≥тр€м, водою, розчинами електрол≥т≥в тощо. –озр≥зн€ють два види короз≥њ: х≥м≥чну ≥ електрох≥м≥чну.  ороз≥€ метал≥в в≥дбуваЇтьс€ безперервно ≥ завдаЇ ве≠личезних збитк≥в. ѕ≥драховано, що пр€м≥ втрати зал≥за в≥д короз≥њ становл€ть близько 10 % його щор≥чноњ виплавки. ¬насл≥док короз≥њ металев≥ вироби втрачають своњ ц≥нн≥ техн≥чн≥ властивост≥. “ому важливе значенн€ мають методи за≠хисту метал≥в та сплав≥в в≥д короз≥њ. ¬они досить р≥зноман≥тн≥. Ќазвемо де€к≥ з них.

«ахисн≥ поверхнев≥ покритт€ метал≥в. ¬они бувають метал≥чними (покритт€ цинком, оловом, свинцем, н≥келем, хро≠мом та ≥ншими металами) ≥ неметал≥чними (покритт€ лаком, фарбою, емаллю та ≥ншими речовинами). ÷≥ покритт€ ≥золю≠ють метал в≥д зовн≥шнього середовища. “ак, покр≥вельне зал≥зо покривають цинком; з оцинкованого зал≥за виготовл€≠ють численн≥ вироби побутового та промислового призначен≠н€. Ўар цинку запоб≥гаЇ короз≥њ зал≥за, бо цинк, хоча й б≥льш активний метал, н≥ж зал≥зо (див. р€д стандартних електродних потенц≥ал≥в метал≥в, вкритий оксидною пл≥вкою. ¬ раз≥ пошкодженн€ захисного шару (подр€пини, пробоњ дах≥в тощо) за на€вност≥ вологи виникаЇ гальван≥чна пара Zn | –е.  атодом (позитивним полюсом) Ї зал≥зо, анодом (негативним полюсом) Ч цинк (рис. 12.6). ≈лектрони переход€ть в≥д цинку до зал≥за, де зв'€зуютьс€ молекулами кисню (киснева депол€≠ризац≥€), цинк розчин€Їтьс€, а зал≥зо залишаЇтьс€ захищеним доти, доки не зруйнуЇтьс€ весь шар цинку, що потребуЇ до≠сить багато часу. ѕокритт€ зал≥зних вироб≥в н≥келем, хромом,

кр≥м захисту в≥д короз≥њ, надаЇ њм красивого зовн≥ш≠нього вигл€ду.


2
. ѕри зб≥льшенн≥ температури на кожн≥ 10 градус≥в константа швидкост≥ гомогенноњ елементарноњ реакц≥њ зб≥льшуЇтьс€ в два-чотири раз
3.

’≥м≥чна р≥вновага Ц стан оборотноњ реакц≥њ, у €кому швидк≥сть пр€моњ реакц≥њ та зворотноњ реакц≥њ однаков≥

ј+¬ ↔ —+ƒ


Ѕ≥лет 7
1. «акон збереженн€ енерг≥њ
- закон, €кий стверджуЇ, що повна енерг≥€ в ≥зольованих системах не зм≥нюЇтьс€ з часом. ѕроте енерг≥€ може перетворюватис€ з одного виду в ≥нший. ” термодинам≥ц≥ закон збереженн€ енерг≥њ в≥домий також п≥д назвою першого закону термодинам≥ки. «акон збереженн€ енерг≥њ Ї, мабуть, найважлив≥шим ≥з закон≥в збереженн€, €к≥ застосовуютьс€ в ф≥зиц≥.
«акон збереженн€ маси: маса речовин, що вступають у х≥м≥чну реакц≥ю, дор≥внюЇ мас≥ речовин, що утворюютьс€ внасл≥док реакц≥њ.
2. Ўвидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ - швидк≥сть, з €кою утворюютьс€ њњ продукти або витрачаютьс€ реагенти. ¬ивчаючи х≥м≥ю та спостер≥гаючи €вища повс€кденного житт€, ви неодноразово пересв≥дчувалис€, що х≥м≥чн≥ реакц≥њ в≥дбуваютьс€ з р≥зною швидк≥стю.
’≥м≥чна к≥нетика Ч розд≥л х≥м≥њ, що вивчаЇ швидк≥сть х≥м≥чних процес≥в. ÷€ наука включаЇ в себе вивченн€ впливу р≥зних експериментальних умов на швидк≥сть х≥м≥чних реакц≥й та досл≥джуЇ њх механ≥зми, що включаЇ в себе знаходженн€ також ≥ характеризац≥ю перех≥дного стану. ≤нтенсивн≥сть проходженн€ х≥м≥чних реакц≥й визначаЇтьс€ швидк≥стю, тобто зм≥ною концентрац≥њ реагуючоњ речовини або продукту реакц≥њ за одиницю часу:

де — Ц мол€рна концентрац≥€ реагуючоњ речовини, а t Ц час. ћ≥нус перед правим членом обумовлений зниженн€м концентрац≥њ реагуючоњ речовини в ход≥ реакц≥њ. ” вираз≥ швидкост≥ реакц≥њ за зм≥ною концентрац≥њ продукту реакц≥њ м≥нус не ставитьс€. ќтже, швидк≥сть рекц≥њ завжди позитивна.


3. ’≥м≥чна р≥вновага
- стан х≥м≥чноњ системи, в €кому оборотно прот≥каЇ одна або к≥лька х≥м≥чних реакц≥й, причому швидкост≥ в кожн≥й пар≥ пр€ма-зворотна реакц≥€ р≥вн≥ м≥ж собою. ƒл€ системи, що перебуваЇ в х≥м≥чному р≥вноваз≥, концентрац≥њ реагент≥в, температура ≥ ≥нш≥ параметри системи не зм≥нюютьс€ з часом.[1]

ј 2 + ¬ 2 ⇄ 2AB


Ѕ≥лет 8
1. «акон сталост≥ складу
(∆.Ћ.ѕруст, 1801 - 1808гг.) - будь-€ка визначена х≥м≥чно чисте з'Їднанн€ незалежно в≥д способу його одержанн€ складаЇтьс€ з одних ≥ тих же х≥м≥чних елемент≥в, причому в≥дносини њх мас пост≥йн≥, а в≥дносн≥ числа њх атом≥в виражаютьс€ ц≥лими числами. ÷е один з основних закон≥в х≥м≥њ.

«акон сталост≥ складу не виконуЇтьс€ дл€ бертолл≥дов (сполук зм≥нного складу). ќднак умовно дл€ простоти складу багатьох бертолл≥дов записують €к пост≥йний. Ќаприклад, склад оксиду зал≥за (II) записують у вигл€д≥ FeO (зам≥сть б≥льш точноњ формули Fe 1-x O). «акон кратних в≥дношень Ц €кщо два елементи, що реагують м≥ж собою, утворюють дек≥лька сполук, то р≥зн≥ масов≥ к≥лькост≥ одного елемента, що сполучаютьс€ з одн≥Їю ≥ т≥Їю ж масовою к≥льк≥стю другого, в≥днос€тьс€ €к невелик≥ ц≥л≥ числа. ƒаний закон сформульовано в 1803 роц≥ ƒжоном ƒальтоном. ¬≥дтак, елементи завше з'Їднуютьс€ м≥ж собою в певних масових к≥лькост€х, що в≥дпов≥дають њх екв≥валентам.

2.  овалентний звТ€зок Ч це х≥м≥чний звТ€зок, €кий зд≥йснюЇтьс€ м≥ж атомами за рахунок електронних пар, що однаковою м≥рою належать обом атомам.  овалентний звТ€зок, утворений однаковими атомами (з однаковою електронегативн≥стю), називаЇтьс€ непол€рни м, а утворений р≥зними атомами (з р≥зною електронегативн≥стю), Ч пол€рни м.
≈лектрони, здатн≥ брати участь в утворенн≥ х≥м≥чного звТ€зку, називаютьс€ валентним и. ѓх к≥льк≥сть визначаЇ число звТ€зк≥в, що утворюютьс€ атомом, тобто

валентн≥ст ь.
3..  оро́з≥€ метал≥в Ч процес х≥м≥чного руйнуванн€ метал≥в ≥ сплав≥в при њх взаЇмод≥њ з зовн≥шн≥м середовищем: пов≥тр€м, водою, розчинами електрол≥т≥в тощо. –озр≥зн€ють два види короз≥њ: х≥м≥чну ≥ електрох≥м≥чну.  ороз≥€ метал≥в в≥дбуваЇтьс€ безперервно ≥ завдаЇ ве≠личезних збитк≥в. ѕ≥драховано, що пр€м≥ втрати зал≥за в≥д короз≥њ становл€ть близько 10 % його щор≥чноњ виплавки. ¬насл≥док короз≥њ металев≥ вироби втрачають своњ ц≥нн≥ техн≥чн≥ властивост≥. “ому важливе значенн€ мають методи за≠хисту метал≥в та сплав≥в в≥д короз≥њ. ¬они досить р≥зноман≥тн≥. Ќазвемо де€к≥ з них.

«ахисн≥ поверхнев≥ покритт€ метал≥в. ¬они бувають метал≥чними (покритт€ цинком, оловом, свинцем, н≥келем, хро≠мом та ≥ншими металами) ≥ неметал≥чними (покритт€ лаком, фарбою, емаллю та ≥ншими речовинами). ÷≥ покритт€ ≥золю≠ють метал в≥д зовн≥шнього середовища. “ак, покр≥вельне зал≥зо покривають цинком; з оцинкованого зал≥за виготовл€≠ють численн≥ вироби побутового та промислового призначен≠н€. Ўар цинку запоб≥гаЇ короз≥њ зал≥за, бо цинк, хоча й б≥льш активний метал, н≥ж зал≥зо (див. р€д стандартних електродних потенц≥ал≥в метал≥в, вкритий оксидною пл≥вкою. ¬ раз≥ пошкодженн€ захисного шару (подр€пини, пробоњ дах≥в тощо) за на€вност≥ вологи виникаЇ гальван≥чна пара Zn | –е.  атодом (позитивним полюсом) Ї зал≥зо, анодом (негативним полюсом) Ч цинк (рис. 12.6). ≈лектрони переход€ть в≥д цинку до зал≥за, де зв'€зуютьс€ молекулами кисню (киснева депол€≠ризац≥€), цинк розчин€Їтьс€, а зал≥зо залишаЇтьс€ захищеним доти, доки не зруйнуЇтьс€ весь шар цинку, що потребуЇ до≠сить багато часу. ѕокритт€ зал≥зних вироб≥в н≥келем, хромом,

кр≥м захисту в≥д короз≥њ, надаЇ њм красивого зовн≥ш≠нього вигл€ду.

Ѕ≥лет 9

1. «ако́н √ей-Ћюсса́ка Ч назва двох закон≥в, що описують властивост≥ газ≥в.

1) «акон теплового розширенн€ газ≥в: при сталому тисков≥ залежн≥сть об'Їму Vt даноњ маси газу в≥д температури описуЇтьс€ формулою:

Vt/T = const або

Vt=V0(1+ αt),

де V0 Ч об'Їм газу при даному тисков≥ ≥ при температур≥ 273,15  , t Ч температура (емп≥рична) за шкалою ÷ельс≥€, Ч термодинам≥чна температура, α Ч коеф≥ц≥Їнт об'Їмного розширенн€ газу (дл€ ≥нертних газ≥в, водню ≥ кисню, та дор≥внюЇ коеф≥ц≥Їнту об'Їмного розширенн€ ≥деального газу α = 1/(273,15  )).

2) «акон об'Їмних в≥дношень, за €ким при пост≥йних температур≥ ≥ тиску об'Їми газ≥в, €к≥ вступають у реакц≥ю, в≥днос€тьс€ м≥ж собою ≥ до об'Їм≥в газопод≥бних продукт≥в реакц≥њ, €к невелик≥ прост≥ числа. Ќаприклад, при взаЇмод≥њ одного об'Їму водню з одним об'Їмом хлору утворюЇтьс€ два об'Їми хлористого водню.

«акон носить ≥м'€ французького вченого ∆озефа-Ћуњ √ей-Ћюссака.


2. ѕри́нцип ѕа́ул≥
(принцип заборони ѕаул≥, принцип виключенн€ ѕаул≥)Ч квантово-механ≥чний принцип, зг≥дно з €ким у багаточастинков≥й систем≥ невзаЇмод≥ючих ферм≥он≥в, н≥€к≥ дв≥ частки не можуть описуватис€ хвильовими функц≥€ми з однаковим набором ус≥х квантових чисел.

ѕринцип сформульовано ¬ольфгангом ѕаул≥ 1925 року. ¬≥н Ї насл≥дком принципу нерозр≥знюваност≥ часток (або принципу тотожност≥ частинок).

‘ерм≥они характеризуютьс€ тим, що њхн≥ хвильов≥ функц≥њ антисиметричн≥ щодо перестановки ≥дентичних частинок. ўоб забезпечити антисиметричн≥сть, хвильову функц≥ю системи багатьох ферм≥он≥в зазвичай будують за допомогою детерм≥нанта —лейтера, використовуючи певний наб≥р одночастинкових хвильових функц≥й. ≤з цих одночастинкових функц≥й не може бути двох однакових, бо зг≥дно з властивост€мивизначника при двох однакових р€дках чи стовпчиках визначник дор≥внюЇ нулю.


3. ¬одне́вий зв'€зо́к
Ч р≥зновид х≥м≥чного зв'€зку, що реал≥зуЇтьс€ за донорно-акцепторним механ≥змом м≥ж двома ковалентно зв'€заними атомами з великим значенн€м електронегативност≥ (ќ, N, F) за посередництвом атома √≥дрогену Ќ.

¬одневий зв'€зок Ї прикладом трицентрового чотириелектронного зв'€зку.

ѕросл≥дковуЇтьс€ певна аналог≥€ м≥ж водневим та ковалентним зв'€зком. «окрема, водневий зв'€зок Ї направленим та насичуваним, що вказуЇ на його резонансну природу (на противагу електростатичн≥й природ≥ йонного зв'€зку). ¬исуваЇтьс€ припущенн€, що йон H+ завд€ки своњм ун≥кальним властивост€м (в≥н фактично Ї Їдиною частинкою Ч протоном) виступаЇ аналогом електронноњ пари в класичному ковалентному зв'€зку, т≥льки з протилежним знаком.


Ѕ≥лет 10
1.  атал≥за́тор
Ч речовина, €ка зм≥нюЇ швидк≥сть х≥м≥чних реакц≥й (найчаст≥ше знижуючи њњ енерг≥ю активац≥њ), а сама п≥сл€ реакц≥њ залишаЇтьс€ х≥м≥чно незм≥нною ≥ в т≥й же к≥лькост≥, що й до реакц≥њ.

Ќа молекул€рному р≥вн≥ катал≥затори вступають в реакц≥ю в одних елементарних актах ≥ в≥дновлюютьс€ в ≥нших. Ќа практиц≥ катал≥затори зазнають зм≥н внасл≥док поб≥чних процес≥в. ќсновними характеристиками катал≥затор≥в Ї катал≥тична активн≥сть та селективн≥сть.

 атал≥заторами можуть бути р≥зн≥ речовини ≥ в р≥зному агрегатному стан≥ (твердому, р≥дкому та газопод≥бному).  атал≥затори, що прискорюють реакц≥њ (в сотн≥ ≥ нав≥ть тис€ч≥ раз≥в) називаютьс€ позитивними. “≥ ж, що упов≥льнюють реакц≥њ, називають негативними (≥нг≥б≥тори). —аме €вище зм≥ни швидкост≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ п≥д впливом катал≥затора називають катал≥зом, а реакц≥њ, що в≥дбуваютьс€ п≥д впливом катал≥затора Ч катал≥тичними.

 атал≥з - виборче прискоренн€ одного з можливих термодинам≥чно дозволених напр€мк≥в х≥м≥чноњ реакц≥њ п≥д д≥Їю катал≥затора (≥в), €кий багаторазово вступаЇ в пром≥жне х≥м≥чна взаЇмод≥€ з учасниками реакц≥њ ≥ в≥дновлюЇ св≥й х≥м≥чний склад п≥сл€ кожного циклу пром≥жних х≥м≥чних взаЇмод≥й. [1]. “ипи катал≥зу

 атал≥з може бути позитивним (коли швидк≥сть реакц≥њ зб≥льшуЇтьс€) ≥ негативним (коли швидк≥сть реакц≥њ зменшуЇтьс€). ƒл€ позначенн€ в≥д'Їмного катал≥зу часто використовують терм≥н ≥нг≥буванн€.

 атал≥з буваЇ гомогеннимгетерогенним (контактним). ” гомогенному катал≥з≥ катал≥затор складаЇтьс€ в т≥й же фаз≥, що ≥ реактиви реакц≥њ, в той час, €к гетерогенн≥ катал≥затори в≥др≥зн€ютьс€ фазою.

√омогенний катал≥з

ѕрикладом гомогенного катал≥зу Ї розкладанн€ пероксиду водню в присутност≥ ≥он≥в йоду. –еакц≥€ прот≥каЇ у дв≥ стад≥њ:

H 2 ќ 2 + I → H 2 ќ + IO

H 2 ќ 2 + IO → H 2 ќ + ќ 2 + I

ѕри гомогенному катал≥з≥ д≥ю катал≥затора пов'€зано з тим, що в≥н вступаЇ у взаЇмод≥ю з реагують речовинами з утворенн€м пром≥жних сполук, це призводить до зниженн€ енерг≥њ активац≥њ.

√етерогенний катал≥з

ѕри гетерогенному катал≥з≥ прискоренн€ процесу зазвичай в≥дбуваЇтьс€ на поверхн≥ твердого т≥ла - катал≥затора, тому активн≥сть катал≥затора залежить в≥д величини ≥ властивостей його поверхн≥. Ќа практиц≥ катал≥затор зазвичай нанос€ть на твердий пористий нос≥й.

ћехан≥зм гетерогенного катал≥зу складн≥ше, н≥ж у гомогенного. ћехан≥зм гетерогенного катал≥зу включаЇ п'€ть стад≥й, причому вс≥ вони оборотн≥.

1. ƒифуз≥€ реагуючих речовин до поверхн≥ твердоњ речовини

2. ‘≥зична адсорбц≥€ на активних центрах поверхн≥ твердого речовини реагують молекул ≥ пот≥м хемосорбци€ њх

3. ’≥м≥чна реакц≥€ м≥ж реагують молекулами

4. ƒесорбц≥€ продукт≥в з поверхн≥ катал≥затора

5. ƒифуз≥€ продукту з поверхн≥ катал≥затора в загальний пот≥к

ѕрикладом гетерогенного катал≥зу Ї окисленн€ SO 2 в SO 3 на катал≥затор≥ V 2 O 5 при виробництв≥ с≥рчаноњ кислоти (контактний метод).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1274 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2057 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.049 с.