Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як≥сн≥ реакц≥њ на основн≥ групи б≥олог≥чно активних речовин л≥карськоњ рослинноњ сировини




ƒл€ встановленн€ тотожност≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини використовують €к≥сн≥ реакц≥њ ≥ хроматограф≥чн≥ методи анал≥зу на основн≥ д≥юч≥ та супутн≥ речовини, €к≥ представлен≥ в анал≥тичн≥й нормативн≥й документац≥њ на досл≥джуваний вид сировини, в розд≥л≥ "як≥сн≥ реакц≥њ". «астосуванн€ €к≥сного х≥м≥чного анал≥зу при встановленн≥ та п≥дтвердженн≥ тотожност≥ л≥карських засоб≥в рослинного походженн€ набуваЇ все б≥льшого значенн€ дл€ п≥двищенн€ €кост≥ аптечних л≥карських форм.

як≥сн≥ реакц≥њ провод€ть безпосередньо на рослинн≥й сировин≥, з водними вит€гами (р≥дше з додаванн€м луг≥в, кислот або з використанн€м орган≥чних розчинник≥в) ≥з досл≥джуваноњ сировини. ƒл€ проведенн€ €к≥сних реакц≥й готують водний екстракт з подр≥бненоњ рослинноњ сировини у сп≥вв≥дношенн≥ (1:10) шл€хом кип'€т≥нн€ прот€гом 5-10 хвилин, п≥сл€ охолодженн€ проц≥джують через вату.

як≥сн≥ реакц≥њ на основн≥ групи природних сполук, що вм≥щуютьс€

в л≥карськ≥й рослинн≥й сировин≥

ќб'Їкт досл≥дженн€ ѕор€док проведенн€ реакц≥њ –езультати реакц≥њ
     
1. ¬углеводи. 1.1. —лиз
ѕроф≥льтрова-ний водний вит€г (1:10), поперечний перер≥з або порошок сухоњ сировини. 1. ƒо 5 мл водного вит€гу (на поперечний перер≥з або порошок сухоњ сировини) додайте дек≥лька крапель водного розчину г≥дроксиду амон≥ю. 2. ƒо 5мл настою додайте 95% етанол (1:1) «'€вл€Їтьс€ €скраво-жовте забарвленн€.   «Т€вл€Їтьс€ осад.
1.2. ≤нул≥н
ƒобре подр≥б-нений рослин-ний порошок або попереч-ний перер≥з сухоњ сировини. 1. ѕорошок (0,05г.) або зр≥з сировини пом≥ст≥ть на предметне скло ≥ додайте 1-2 крапл≥ 15-20% спиртового розчину а - нафтолу, а пот≥м 2-3 крапл≥ концентрованоњ сульфатноњ кислоти ≥ €кщо необх≥дно, злегка п≥д≥гр≥йте. 2. ѕорошок (0,05г) або зр≥з сировини пом≥ст≥ть на предметне скло ≥ додайте 1-2 крапл≥ спиртового розчину тимолу, а пот≥м 2-3 крапл≥ концентрованоњ сульфатноњ кислоти ≥ €кщо необх≥дно, злегка п≥д≥гр≥йте.     «'€вл€Їтьс€ ф≥олетове забарвленн€.     «'€вл€Їтьс€ карм≥но-червоне забарвленн€.    
1.3.  рохмаль
¬одна вит€жка (1:10), поперечний перер≥з або порошок сухоњ рослинноњ сировини. ƒо 5 мл водного вит€гу (на поперечний перер≥з або порошок сухоњ сировини) додайте 2-3 крапл≥ розчину Ћюгол€. «Т€вл€Їтьс€ синьо-ф≥олетове забарвленн€
2. √л≥козиди. 2.1. —ерцев≥ гл≥козиди
ƒобре подр≥бнену рослинну сировину настоюють при струшуванн≥ на 70%-ному етанол≥ (1:10) прот€гом 30 хв. ќтриману вит€жку проц≥джують через вату, п≥сл€ чого пропускають через колонку, €ка заповнена 5г оксиду алюм≥н≥ю.  олонку промивають 5 мл 70% -ного етанолу. ќтриманий ф≥льтрат досл≥джують на на€вн≥сть гл≥козид≥в.     1. ” проб≥рку внес≥ть 1 мл ф≥льтрату, додайте 1 мл розчину н≥тропрусиду натр≥ю ≥ перем≥шайте. ¬ другу проб≥рку внес≥ть 2-3 мл 10%-ного розчину г≥дроксиду натр≥ю ≥ вм≥ст першоњ проб≥рки обережно нашаровуйте на луг (реакц≥€ Ћегал€).     2. ƒо 1-2 мл ф≥льтрату додайте дек≥лька крапель 1%-ного розчину п≥криновоњ кислоти, перем≥шайте. ¬ другу проб≥рку внес≥ть 2-3 мл 10%-ного розчину г≥дроксиду натр≥ю ≥ вм≥ст першоњ проб≥рки обережно нашаруйте на луг (реакц≥€ ЅальЇ).   3. ƒо 1-2 мл спиртового вит€гу додайте 0,5-1 мл анг≥дриду ацетату, п≥сл€ перем≥шуванн€ по ст≥нках проб≥рки обережно нашаровуйте 1-2 мл концентрованоњ сульфатноњ кислоти (реакц≥€ Ћ≥бермана).   4. ƒо 1-2 мл спиртовоњ вит€жки додайте 0,5 мл реактиву є1 (концентрована ацетатна кислота 99 мл ≥ 1 мл 5%-ного розчину хлориду зал≥за (III)) ≥ п≥сл€ зм≥шуванн€ по ст≥нках проб≥рки нашаруйте 1-2 мл реактиву є2 (99 мл концентрованоњ сульфатноњ кислоти ≥ 1 мл 5%-ного розчину хлориду зал≥за (III)) (реакц≥€  еллера- ≥л≥ан≥). Ќа меж≥ з'Їд- нанн€ р≥дин з'€вл€Їтьс€ пос-тупово зникаюче буре або буро-червоне к≥льце (п'€ти-членне лактонне к≥льце).   Ќа меж≥ з'Їднанн€ р≥дин з'€вл€Їтьс€ оранжево-червоне к≥льце (п'€тичленне лактонне к≥льце).   Ќа меж≥ з'Їд-нанн€ шар≥в з'€вл€Їтьс€ забарвлене к≥льце зелено-син≥х в≥дт≥нк≥в (стероњдн≥ спо-луки).   Ќа меж≥ з'Їднан-н€ шар≥в з'€вл€-Їтьс€ забарвлене к≥льце черво- нобурих в≥дт≥нк≥в (дезоксицукри)  
2.2. —апон≥ни
¬одна вит€жка з рослинноњ сировини (1:30), порошок сировини.     1. 5 мл ф≥льтрату енерг≥йно струшуйте в проб≥рц≥.   2. Ѕ≥л€ 0,2 г рослинного порошку пом≥ст≥ть в фарфорову чашку ≥ додайте сум≥ш з р≥вних к≥лькостей концентрованоњ сульфатноњ кислоти ≥ 95%-ного етанолу, п≥д≥гр≥йте, п≥сл€ чого додайте краплю розчину хлориду зал≥за (≤≤≤) ”творюЇтьс€ ст≥йка п≥на.   «Т€вл€Їтьс€ посл≥довно жовте, червоне, ф≥олето- ве ≥ синьо-зелене забарвленн€.    
2.3. јнтрагл≥козиди
¬одна вит€жка (1:10), перер≥з або порошок сухоњ сирови-ни.     1. ƒо 5 мл проф≥льтрованого вит€гу, на тон-кий зр≥з або порошок кори, корен≥в, корене-вищ додайте 1-2 крапл≥ 10%-ного розчину г≥дроксиду натр≥ю.   2. 1 г подр≥бнених листк≥в прокип'€т≥ть прот€гом дек≥лькох хвилин з 10 мл розчину г≥дроксиду натр≥ю, розвед≥ть 10 мл води ≥ проф≥льтруйте. ѕ≥сл€ охолодженн€ ф≥льтрат п≥дкисл≥ть хлоридною кислотою до слабо-кислоњ реакц≥њ ≥ перем≥шайте з подв≥йним об'Їмом еф≥ру (хлороформу); п≥сл€ розд≥лен-н€ шар≥в, 5 мл еф≥рного (хлороформного) шару перенес≥ть в проб≥рку ≥ додайте до нього 5 мл розчину г≥дроксиду амон≥ю та перем≥шайте. «'€вл€Їтьс€ червоне забарвленн€.   Ќижн≥й шар з г≥дроксидом амо- н≥ю (з еф≥рним екстрактом) або верхн≥й шар у ви- падку одержанн€ хлороформного екстракту забар- влюЇтьс€ у виш- нево-червоний кол≥р (оксиметил-антрах≥нони)
2.4. ‘енологл≥козиди
¬одний вит€г з рослинноњ сировини (1:10) 1. ƒо 1 мл проф≥льтрованоњ вит€жки додайте кристалик сульфату зал≥за (≤≤). 2. ƒо 1 мл ф≥льтрату (у фарфоров≥й чашц≥) додайте 4 мл 10%-ного розчину г≥дроксиду амон≥ю ≥ нашаруйте по ст≥нках 1 мл 10%-ного розчину фосфорномол≥бдату натр≥ю в хлоридн≥й кислот≥ Ѕузкове забарвленн€, €ке переходить у ф≥олетове. «'€вл€Їтьс€ синЇ забарвленн€, €ке переходить в зелене.  
2.5. ‘лавоноњдн≥ гл≥козиди
¬ит€г з рослинноњ сировини (1:10) на 70%-ному етанол≥   1. ƒо 2 мл спиртового вит€гу додайте шматочок метал≥чноњ смужки магн≥ю або цинку ≥ 3-5 крапель концентрованоњ хлоридноњ кислоти (ц≥ан≥динова реакц≥€). ѕри необх≥дност≥ п≥д≥гр≥йте. 2. ƒо 2-3 мл вит€гу додайте 2-3 крапл≥ розчину основного ацетату свинцю.   3. ƒо 2-3 мл спиртового вит€гу додайте 2-3 крапл≥ 3%-ного розчину хлориду зал≥за (III). ѕрот€гом 1-2 хв утворюЇтьс€ роже-ве, темно-червоне або оранжеве забарвленн€. «'€вл€Їтьс€ жовте забарвлен- н€ або осад (фе-нольн≥ сполуки).   «'€вл€Їтьс€ коричневе або зе-лено-коричневе забарвленн€ (фе- нольн≥ сполуки)
3. ƒубильн≥ речовини
¬одна вит€жка з подр≥бненоњ сировини (1:10)   ¬одна вит€жка з подр≥бненоњ сировини (1:10), поперечний перер≥з, порошок сировини.     1. ƒо 5 мл проф≥льтрованоњ вит€жки додайте дек≥лька крапель 1%-ного розчину желатини ≥ 1-2 крапл≥ 10%-ного розчину хлориду натр≥ю.   2. ƒо 5 мл проф≥льтрованоњ вит€жки, на поперечний перер≥з або порошок сировини нанес≥ть 3-4 крапл≥ 3% розчину хлориду зал≥за (III).   3. 5 мл водноњ вит€жки п≥дкисл≥ть 2-3 крапл€ми розведеноњ ацетатноњ кислоти ≥ додайте 10 мл 10%-ного розчину ацетату свинцю.   4. ƒо 5 мл водноњ вит€жки додайте 5-10 крапель бромноњ води.     5. ƒо 5 мл водноњ вит€жки додайте 1 мл 10%-ноњ ацетатноњ кислоти ≥ 5 мл 10%-ного розчину ацетату свинцю. „ерез дек≥лька хвилин в≥дф≥льтруйте осад. ƒо 1 мл прозорого ф≥льтрату додайте 1 мл 3%-ного розчину зал≥зоамон≥йного галуну ≥ 0,5 г кристал≥чного ацетату натр≥ю. ”творюЇтьс€ аморфний жовто- б≥лий осад (за-гальна реакц≥€ на дубильн≥ речови-ни). «'€вл€Їтьс€ темно-син≥й осад (дубильн≥ речови- ни г≥дрол≥зовано≥ групи)або темно- зелений осад (ду- бильн≥ речовини конденсованоњ фупи). ”творюЇтьс€ аморфний осад (дубильн≥ речови-ни г≥дрол≥зованоњ групи). ”творюЇтьс€ аморфний осад (дубильн≥ речови-ни конденсованоњ групи). ”творюЇтьс€ темно-зелене за-барвленн€ (ду-бильн≥ речовини конденсованоњ групи).
           

 

Ћёћ≤Ќ≈—÷≈Ќ“Ќј ћ≤ –ќ— ќѕ≤я

ћетод люм≥несцентноњ м≥кроскоп≥њ використовуЇтьс€ (де Ї доц≥льно) дл€ визначенн€ тотожност≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини. ѕри розгл€д≥ рослинноњ сировини в ультраф≥олетовому св≥тл≥ можна спостер≥гати характерну люм≥несценц≥ю в залежност≥ в≥д њњ х≥м≥чного складу. ѕеревага методу пол€гаЇ в можливост≥ його застосуванн€ дл€ вивченн€ сухоњ л≥карськоњ сировини, з €коњ готують товст≥ зр≥зи або препарати порошку, та розгл€дають њх в падаючому св≥тл≥, при осв≥тленн≥ препарату зверху, через опак-≥люм≥натор або об'Їктив.

Ћюм≥несцентна м≥кроскоп≥€ виконуЇтьс€ за допомогою люм≥несцентних м≥кроскоп≥в або звичайних б≥олог≥чних м≥кроскоп≥в, обладнаних спец≥альними люм≥несцентними осв≥тлювачами.

ѕриготуванн€ м≥кропрепарат≥в:

ƒл€ приготуванн€ м≥кропрепарат≥в використовують висушену л≥карську рослинну сировину або њњ порошок. ѕопереднЇ розмочуванн€ сировини не допускаЇтьс€, оск≥льки це призводить до вимиванн€ речовин з кл≥тин, допускаЇтьс€ лише нетривале розм'€кшенн€ у волог≥й камер≥.

Ћистки

√отують, €к правило, препарати з порошк≥в листк≥в, €к≥ розгл€дають без застосовуванн€ р≥дини. Ќайб≥льш €скрава люм≥несценц≥€ характерна дл€ здерев'€н≥лих елемент≥в - судин жилки, механ≥чних волокон, а також дл€ кутикули та кутин≥зованих оболонок р≥зних еп≥дермальних утвор≥в (волоск≥в, залозок та ≥н.). ¬ еп≥дермальних кл≥тинах часто м≥ст€тьс€ флавоноњди, що зумовлюють коричневу, жовту або зеленкувато-жовту люм≥несценц≥ю.  л≥тини мезоф≥лу м≥ст€ть р≥зноман≥тн≥ включенн€ - жовт≥, блакитн≥, зеленкувато-жовт≥, коричнев≥ - в залежност≥ в≥д њх х≥м≥чного складу. ’лороф≥л у висушеному рослинному матер≥ал≥ не створюЇ люм≥несценц≥њ.

ѕри необх≥дност≥ приготуванн€ зр≥зу листок попередньо розм'€кшують у волог≥й камер≥ ≥ за допомогою леза робл€ть товстий зр≥з (2-«мм), €кий закр≥плюють на предметному скл≥ пластил≥ном. Ѕ≥льш тонк≥ зр≥зи пом≥щають в р≥дину (що вказана) ≥ накривають покривним скельцем.

як середовище використовують воду, гл≥церин, 5%-ний розчин пол≥в≥н≥лового спирту, вазел≥нову ол≥ю, €к≥ не дають флуоресценц≥њ. –≥дина не повинна розчин€ти на€вн≥ в препарат≥ люм≥несцентн≥ речовини.

“рава

ѕри анал≥з≥ трав готують м≥кропрепарати листк≥в. ѕри необх≥дност≥ приготуванн€ препарату стебла його розм'€кшують у волог≥й камер≥ та готують зр≥зи. “овст≥ зр≥зи (2-3 мм) закр≥плюють на предметному скл≥ за допомогою пластил≥ну ≥ розгл€дають без р≥дини, тонк≥ - пом≥щають у в≥дпов≥дну р≥дину та накривають покривним скельцем. Ќайб≥льш €скраву люм≥несценц≥ю мають здерев'€н≥л≥ елементи пров≥дних пучк≥в - судини та механ≥чн≥ волокна, склеренх≥мн≥ кл≥тини, €к≥ зустр≥чаютьс€ в серцевин≥ стебла. ¬ кл≥тинах еп≥дерм≥су ≥ нори Ї флавоноњди: у де€ких вид≥в обкладки, навколо пров≥дних пучк≥в м≥ст€тьс€ алкалоњди, €ким властиве р≥зноман≥тне св≥ченн€: синЇ, блакитне, зелене, зеленкувато-жовте. золотисто-жовте, оранжево-червоне, в залежност≥ в≥д складу.

 в≥ти

„аст≥ше готують препарати з порошку пелюсток або окремих частин кв≥тки (суцв≥тт€), €к≥ розгл€дають, в основному, без р≥дини. ¬ кв≥тах часто м≥ст€тьс€ флавоноњди, каротиноњди та ≥нш≥ речовини, €ким властива флуорес≠ценц≥€. „≥тко спостер≥гаютьс€ пилков≥ зерна, €к≥ мають жовте, зеленкувато-жовте, блакитне св≥ченн€.

ѕлоди

√отують, €к правило, поперечн≥ зр≥зи плоду п≥сл€ попереднього розм'€кшенн€ у волог≥й камер≥ ≥ розгл€дають у вказан≥й вище р≥дин≥ (середовищ≥) або без нењ в залежност≥ в≥д товщини зр≥зу. ƒл€ плод≥в характерна люм≥несценц≥€ тканин оплодню (екзокарп≥ю, механ≥чних кл≥тин мезокарп≥ю, пров≥дних пучк≥в). „≥тко видно секреторн≥ канали - €скраво св≥титьс€ њх вм≥ст; кл≥тини вистил€ючого шару звичайно мають жовтувато-коричневу люм≥несценц≥ю. ” вм≥ст≥ канал≥в нер≥дко зустр≥чаютьс€ з €скравою люм≥несценц≥Їю кристал≥чн≥ включенн€, найчаст≥ше жовтого або жовтувато-зеленого кольору.

Ќас≥нн€

√отують, €к правило, поперечн≥ зр≥зи нас≥нин п≥сл€ попереднього розм'€кшенн€ ≥ розгл€дають њх у вказан≥й вище р≥дин≥ (середовищ≥) або без нењ, в залежност≥ в≥д товщини зр≥зу. «вертають увагу на характер люм≥несценц≥њ нас≥нневоњ шк≥рки, в €к≥й ч≥тко вид≥л€ютьс€ склеренх≥мн≥ шари.  л≥тини еп≥дерм≥су, що м≥ст€ть слиз, звичайно мають синьо-блакитне св≥т≥нн€. ≈ндосперм ≥ тканини зародку, багат≥ на жирну ол≥ю, характеризуютьс€ блакитною люм≥несценц≥Їю.

 ора

 ору попередньо розм'€кшують у волог≥й камер≥, готують товст≥ поперечн≥ зр≥зи (до 3-5 мм), €к≥ закр≥плюють на предметному скл≥ пластил≥ном ≥ розгл€дають без р≥дини, тонк≥ зр≥зи пом≥щають у р≥дину. ƒл€ де€ких вид≥в сировини характерна люм≥несценц≥€ коркового шару кори: оболонки кл≥тин корку св≥т€тьс€ ≥нтенсивно-син≥м, њх вм≥ст - темно-червоним (антоц≥ани). яскраве ≥ р≥зноман≥тне св≥ченн€ мають механ≥чн≥ елементи (луб'€н≥ волокна ≥ кам'€нист≥ кл≥тини): блакитне, зеленкувато-блакитне, жовтувато-зелене. Ћюм≥несценц≥€ паренх≥ми кори залежить в≥д х≥м≥чного складу. јнтраценпох≥дн≥ зумовлюють €скраво оранжеве або вогненно-оранжеве забарвленн€. ƒубильн≥ речовини мають властив≥сть "гасити" люм≥несценц≥ю, тому тканини, що м≥ст€ть дубильн≥ речовини, темно-коричневого, майже чорного кольору.

 орен≥, кореневища, цибулини, бульби, бульбо-цибулини.

√отують поперечн≥ зр≥зи, розпили, препарати порошку або з≥скобу. «р≥зи готують з матер≥алу, €кий попередньо розм'€кшують у волог≥й камер≥, розпили (з жовтих корен≥в та кореневищ) - з висушеного матер≥алу за допомогою тонкоњ пили. «а допомогою леза з поверхн≥ розпилу зн≥мають тонкий шар дл€ в≥дкиданн€ (усуненн€) шару кл≥тин, вкритих пилом.

“овст≥ зр≥зи та розпили (до 3-5мм), закр≥плюють на предметному скл≥ пластил≥ном ≥ розгл€дають без р≥дини. Ўар корку п≥дземних орган≥в, €к правило, матовий, майже чорний. яскраво люм≥несц≥юЇ деревина (в корен€х та кореневищах) ≥ пров≥дн≥ пучки, а також склеренх≥мн≥ елементи. ѓх св≥ченн€ дуже р≥зноман≥тне в≥д буровато-зеленого, жовто-зеленого, до св≥тло-блакитного та ≥нтенсивно-синього в залежност≥ в≥д виду сировини. ўе б≥льш р≥зноман≥тна люм≥несценц≥€ паренх≥ми тканин та р≥зних секреторних утвор≥в (вм≥стища, канали, ходи, молочники, р≥зноман≥тн≥ ≥д≥области), що визначаЇтьс€ њх х≥м≥чним складом. ¬ секреторних утворах зустр≥чаютьс€ кристал≥чн≥ включенн€ кумарин≥в, алкалоњд≥в, флавоноњд≥в, €ким властива €скрава люм≥несценц≥€.

¬ препаратах порошку зустр≥чаютьс€ окрем≥ судини, групи механ≥чних волокон, кам'€нист≥ кл≥тини, окрем≥ секреторн≥ утвори або њх частини, кл≥тини паренх≥ми з €скравою люм≥несценц≥Їю, що м≥ст€ть т≥ чи ≥нш≥ речовини. ѕрепарати в люм≥несцентному м≥кроскоп≥ розгл€дають в ультраф≥олетовому св≥тл≥, спостер≥гаючи первинну (власну) люм≥несценц≥ю.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

ќсновна

1. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї. - 1-е вид.Ц ƒоповненн€ 2. Ц ’.: ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї, 2008. Ц 59 с.

2.  овальов ¬.ћ., ѕавл≥й ќ.I., ≤сакова “.≤. ‘армакогноз≥€ з основами б≥ох≥м≥њ рослин: ѕ≥дручник дл€ студ. вищих фармац. заклад≥в осв≥ти та фармац. факультет≥в вищих мед. заклад≥в осв≥ти ≤≤≤- ≤v р≥вн≥в акредитац≥њ / «а ред. ¬.ћ.  овальова. Ц ’.: ѕрапор; ¬ид-во Ќ‘а”, 2000,Ч703 с.

3. ћетоди визначенн€ тотожност≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини р≥зних морфолог≥чних груп. ћетодичний пос≥бник до лабораторних зан€ть з фармакогноз≥њ дл€ студент≥в ≤≤≤ курсу фармацевтичного факультету / Ћ.¬. Ѕензель, ј.–. √рицик, Ћ.ћ. √рицик -. Ц Ћьв≥в:  рай, 2002. Ц 22 с.

4. √осударственна€ фармакопе€ ———–: ¬ып. 2. ќбщие методы анализа Ћекарственное растительное сырье/ ћ« ———–. Ч XI изд., доп. Ч ћ.: ћедицина, Ч 1989. Ч 400 с.

5. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї. - 1-е вид. Ц’.: –≤–≈√, 2001. Ц 556 с.

6. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї. Ч 1-е вид. Ч ƒоповненн€ 3. Ч ’.: ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї, 2009. - 280 с

7.  узнецова ћ.ј. Ћекарственное растительное сырье и препараты. Ц ћ.:¬ысша€ школа,1987.

8. ѕравила сбора и сушки лекарственных растений / —борник инструкций /. Ц ћ.: ћедицина,1985.

ƒодаткова

1. ћуравьева ƒ. ј. ‘армакогнози€.- ћ.: ћедицина, 1991.

2. —правочник по заготовках лекарственных растений / ƒ.—. »вашин, «.‘. атина, ».«. –ыбачук и др. Ц  иев: ”рожай,1989.

3. Ћ≥карськ≥ рослини: ≈нциклопедичний дов≥дник /¬≥дп. ред. ј.ћ. √родз≥нський. Ц  .:¬ид-во У”кр.енциклопед≥€Ф ≥м. ћ.ѕ. Ѕажана,1992.

4. —околов —.я., «амотаев ».ѕ. —правочник лекарственных растений (‘итотерапи€). Ц ћ.:ћедицина,1984.

5. √аммерман ј.‘.  урс фармакогнозии. Ц Ћ.:ћедицина,1967.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 681 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2250 - | 1978 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.