Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ехн≥ка виконанн€ м≥кроскоп≥чного анал≥зу. Ћ≥карську рослинну сировину спочатку розмТ€кшують р≥зними способами: розмоченн€м, кипТ€т≥нн€м, у волог≥й камер≥ та ≥н




Ћ≥карську рослинну сировину спочатку розмТ€кшують р≥зними способами: розмоченн€м, кипТ€т≥нн€м, у волог≥й камер≥ та ≥н. Ћистки та кв≥ти не потребують складноњ обробки. ¬≥ночок, €к правило, розмочують у гар€ч≥й вод≥. ƒл€ розмТ€кшенн€ та просв≥тленн€ листк≥в кипТ€т€ть њх шматочки у фарфоров≥й чашц≥ або проб≥рц≥ в 3-5%-ному розчин≥ лугу 1-2 хв.

ƒл€ кв≥т≥в ≥ нешк≥р€стих листк≥в часто застосовують холодне розмоченн€. ќбТЇкти пом≥щають у фарфорову чашку, доливають сум≥ш води ≥ гл≥церину (2:1), або води, гл≥церину ≥ 96%-ного спирту (1:1:1). “ривал≥сть розмочуванн€ в≥д 1 до 5 д≥б. ƒл€ ущ≥льненн€ тканин обТЇкти перенос€ть у 96%-ний спирт з невеликою к≥льк≥стю гл≥церину. Ѕ≥льш швидкий спос≥б п≥дготовки матер≥алу дл€ зр≥з≥в - кипТ€т≥нн€ сировини в 66%-ному розчин≥ хлоралг≥драту впродовж 10-20 хв.

ƒл€ визначенн€ тотожност≥ л≥карськоњ сировини "листки" виготовл€ють плоск≥, р≥дко м≥кропрепарати поперечних перер≥з≥в. « ц≥Їю метою шматочки краю ≥ пластинки листка з жилкою розм≥ром 3х5 мм (не б≥льше!) внос€ть в проб≥рку, заливають 1,5-2 мл 5%-ного розчину г≥дроксиду натр≥ю ≥ кип'€т€ть прот€гом 3-5 хв (в залежност≥ в≥д консистенц≥њ листка). ѕ≥сл€ цього вм≥ст проб≥рки виливають у фарфорову чашку, луг зливають, притримуючи шматочки сировини скл€ною паличкою, ≥ промивають 2 рази дистильованою водою. Ўматочки њх пом≥щають препарувальною голкою на предметне скло в краплину розчину гл≥церину або хлоралг≥драту, ретельно розправл€ючи складки. ƒл€ вивченн€ будови верхньоњ ≥ нижньоњ стор≥н листка його розд≥л€ють скальпелем або препарувальною голкою на дв≥ частини та одну з них перевертають, накривають покривним скельцем, п≥д≥гр≥вають дл€ видаленн€ бульбашок пов≥тр€ ≥ п≥сл€ охолодженн€ препарат розгл€дають в м≥кроскоп.

“овст≥ листки сл≥д роз≥мТ€ти по краю препарувальною голкою, щоб зв≥льнити окрем≥ д≥л€нки еп≥дерми в≥д мезоф≥лу. ƒл€ досл≥дженн€ товстих та шк≥р€стих листк≥в готують поперечн≥ зр≥зи, пом≥щають шматочок розмТ€кшеного листка м≥ж двома половинками корковоњ пробки або серцевини бузини. «р≥зи розгл€дають в розчин≥ гл≥церину або хлоралг≥драту, готуючи препарати €к було описано вище.

ќсновними д≥агностичними елементами листка Ї еп≥дерма, навколопродиховий комплекс, волоски, залозки, р≥зн≥ форми оксалату кальц≥ю та ≥нш≥ ознаки.

—хема 7. ћ≥кроскоп≥чний анал≥з сировини УлисткиФ.

1. Ѕудова листковоњ пластинки (дорзивентральна, ≥золатеральна).

2. ‘орма кл≥тин верхнього ≥ нижнього еп≥дерм≥су пластинки листка (пр€мост≥нн≥, слабозвивистост≥нн≥, глибокозвивистост≥нн≥).

3. Ќа€вн≥сть ≥ тип продих≥в (д≥ацитний - з двома навколопродиховими кл≥тинами, €к≥ розм≥щен≥ перпендикул€рно до продиховоњ щ≥лини; парацитний - з двома навколопродиховими кл≥тинами, €к≥ розм≥щен≥ паралельно продихов≥й щ≥лин≥, ан≥зоцитний - з трьома навколо≠продиховими кл≥тинами, з €ких одна менша; аномоцитний - з невизначеною к≥льк≥стю кл≥тин, €к≥ за формою ≥ розм≥рами не в≥др≥зн€ютьс€ в≥д ≥нших кл≥тин еп≥дерм≥су).

4. ’арактер розташуванн€ продих≥в (занурен≥, прип≥дн€т≥).

5. ’арактер оболонок еп≥дермальних кл≥тин (товстост≥нн≥, тонкост≥нн≥).

6. Ќа€вн≥сть ≥ тип волоск≥в, м≥сце њх розм≥щенн€, характер оболонки кл≥тин.

7. Ќа€вн≥сть залозистих утвор≥в (залозок, залозистих волоск≥в), њх будова.

8. Ќа€вн≥сть включень в кл≥тинах мезоф≥лу, еп≥дерм≥су ≥ жилок (утвори оксалату кальц≥ю, њх тип (поодинок≥ кристали, кристалоносна обкладка, друзи, раф≥ди, кристал≥чний п≥сок), характер розм≥щенн€).

9. Ќа€вн≥сть секреторних вм≥стищ, ход≥в ≥ кл≥тин в мезоф≥л≥ ≥ жилках.

10. ќсобливост≥ будови мезоф≥лу листка при вивченн≥ поперечних пере≠р≥з≥в (к≥льк≥сть р€д≥в пал≥садноњ ≥ губчастоњ тканин, форма њх кл≥тин).

11. ќсобливост≥ кутикул€рного шару (складчаст≥сть, борозенчаст≥сть, потовщенн€).

«ј¬ƒјЌЌя 3. ¬изначити тотожн≥сть корен≥в та кореневищ за м≥кроскоп≥чними ознаками.

ќбТЇкти анал≥зу: кореневище зм≥йовика, корен≥ кульбаби.

Ј виготовити поперечний зр≥з корен€ чи кореневища ≥ вивчити його будову при малому та великому зб≥льшенн≥ м≥кроскопа за схемами 8 ≥ 9.

Ј замалювати й позначити д≥агностичн≥ ознаки;

Ј провести г≥стох≥м≥чн≥ або м≥крох≥м≥чн≥ реакц≥њ на Ѕј– ≥ внести в протокол;

Ј визначити тотожн≥сть сировини за визначником;

Ј записати позиц≥њ тез, антитез за визначником та назву сировини.

«ј¬ƒјЌЌя 4. ¬изначити тотожн≥сть кори за м≥кроскоп≥чними ознаками, користуючись схемою 10.

ќбТЇкти анал≥зу: кора дуба, кора крушини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 501 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2317 - | 2157 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.