Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—амост≥йна аудиторна робота




ћетодичн≥ вказ≥вки дл€ студент≥в до лабораторних зан€ть

з дисципл≥ни Ђ‘армакогноз≥€ї

“≈ћј: ћетоди фармакогноз≥њ. ћакроскоп≥чний анал≥з листк≥в, трав, кв≥т≥в, корен≥в, кореневищ, кори ≥ плод≥в.

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: ¬изначенн€ тотожност≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини (Ћ–—) зд≥йснюЇтьс€ за допомогою метод≥в фармакогностичного анал≥зу. ƒосконале знанн€ студентами морфолог≥њ вегетативних ≥ репродуктивних орган≥в рослин даЇ можлив≥сть повн≥стю оволод≥ти цим методом. ƒл€ усп≥шного виконанн€ м≥кроскоп≥чного анал≥зу студентам потр≥бн≥ знанн€ методик ≥ практичн≥ навички з виготовленн€ €к≥сних м≥кропрепарат≥в та техн≥ки м≥кроскоп≥чного досл≥дженн€ Ћ–— р≥зного ступен€ подр≥бненн€ ≥ р≥зних морфолог≥чних груп. —тудентам необх≥дн≥ знанн€ методик ≥ вм≥нн€ з техн≥ки проведенн€ м≥крох≥м≥чного анал≥зу, €кий включаЇ виконанн€ €к≥сних реакц≥й з вит€жками рослинноњ сировини, спостереженн€ результат≥в реакц≥й п≥д м≥кроскопом на св≥жих зр≥зах при проведенн≥ м≥кроскоп≥чного анал≥зу.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤:

«Ќј“»:

Ј методи фармакогностичного анал≥зу;

Ј визначенн€ пон€тт€ Утотожн≥стьФ та Удобро€к≥сн≥стьФ Ћ–—;

Ј латинськ≥ назви рослини, родини, сировини;

Ј морфолог≥чну характеристику листка, трави, суцв≥ть, кв≥т≥в, корен≥в, кореневищ, кори, нас≥нн€ та плод≥в;

Ј м≥кроскоп≥чн≥ д≥агностичн≥ ознаки листк≥в, кори, нас≥нн€;

Ј анатом≥чну будову корен≥в та кореневищ;

Ј €к≥сн≥ реакц≥њ на основн≥ групи Ѕј–, що вм≥щуютьс€ в Ћ–—.

¬ћ≤“»:

Ј проводити макро- та м≥кроскоп≥чний анал≥з листк≥в, трави, кв≥т≥в, кори, корен≥в, кореневищ, нас≥нн€ та плод≥в;

Ј виготовл€ти тимчасов≥ м≥кропрепарати з р≥зних вид≥в Ћ–—;

Ј встановл€ти за јЌƒ тотожн≥сть сировини;

Ј визначати за тезами ≥ антитезами визначника вид Ћ–—;

Ј проводити г≥стох≥м≥чн≥ реакц≥њ дл€ ви€вленн€ слизу, дубильних речовин, антраценпох≥дних, еф≥рних ол≥й в Ћ–—.

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

¬ивчити теоретичний матер≥ал до теми:

ѕон€тт€ про л≥карську рослинну сировину. ћетоди фармакогностичного анал≥зу. ѕон€тт€ про справжн≥сть, добро€к≥сн≥сть Ћ–—, виб≥р метод≥в дл€ њх визначенн€. ћорфолог≥чна характеристика листка, стебла, суцв≥ть ≥ кв≥ток. ќсобливост≥ морфолог≥чних ознак родин айстров≥, бобов≥, гречков≥, капуст€н≥, л≥л≥йн≥, жовтецев≥, мальвов≥, ранников≥, пасльонов≥, тро€ндов≥, селеров≥, губоцв≥т≥. ќсобливост≥ морфолог≥чноњ будови суцв≥ть рослин родини айстров≥. ѕон€тт€ про Ћ–— Укорен≥Ф, ФкореневищаФ, Фкореневища з корен€миФ, ФкораФ, ФплодиФ, Фнас≥нн€Ф. ћетоди фармакогностичного анал≥зу корен≥в, кореневищ, кореневищ з корен€ми, кори, плод≥в та нас≥нин. ћорфолог≥чна характеристика корен≥в та кореневищ, плод≥в та нас≥нин.

ќсобливост≥ морфолог≥чноњ характеристики п≥дземних орган≥в папоротей, ањру, родовика л≥карського, перстачу пр€мосто€чого, валер≥ани л≥карськоњ, синюхи блакитноњ, щавлю к≥нського, алтењ л≥карськоњ, оману великого, кульбаби л≥карськоњ, цикор≥ю. ќсобливост≥ морфолог≥чноњ будови кори дуба, крушини та калини. ќсобливост≥ морфолог≥чноњ будови плод≥в кор≥андру, шипшини, горобини, жостеру, моркви, глоду та льону.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1. ƒайте визначенн€ пон€тт€м Ул≥карськ≥ рослиниФ, Ул≥карська рослинна сировинаФ. як≥ Ї види Ћ–— зг≥дно ƒ‘ ’≤?

2. якими документами нормуЇтьс€ €к≥сть л≥карськоњ рослинноњ сировини?

3. ўо означаЇ пон€тт€ Утотожн≥стьФ Ћ–—?

4. як≥ види анал≥зу використовуютьс€ у фармакогностичн≥й практиц≥?

5. ” чому суть макроскоп≥чного анал≥зу Ћ–—?

6. як проводитьс€ макроскоп≥чний анал≥з Ћ–— УлисткиФ?

7. як проводитьс€ макроскоп≥чний анал≥з Ћ–— УтраваФ?

8. як проводитьс€ макроскоп≥чний анал≥з Ћ–— Укв≥тиФ ≥ Усуцв≥тт€Ф?

9. ƒайте визначенн€ пон€тт€м Укорен≥Ф, ФкореневищаФ, Фкореневища з корен€миФ, ФкораФ, ФплодиФ та Фнас≥нн€Ф.

10. як проводитьс€ анал≥з Ћ–— Укорен≥Ф?

11. як проводитьс€ анал≥з Ћ–— ФкореневищаФ, Фкореневища з корен€миФ?

12. як≥ особливост≥ макроскоп≥чноњ будови кореневища папорот≥?

13. як≥ особливост≥ макроскоп≥чноњ будови кори крушини?

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

«ј¬ƒјЌЌя 1. ѕровести макроскоп≥чний анал≥з листк≥в за схемою 1.  ористуючись визначником, встановити тотожн≥сть досл≥джуваних листк≥в.

ќбТЇкти анал≥зу: листки п≥дб≥лу, листки шавл≥њ, листки брусниц≥.

«ј¬ƒјЌЌя 2. ѕровести макроскоп≥чний анал≥з трави за схемою 2.  ористуючись визначником, встановити тотожн≥сть досл≥джуваноњ трави.

ќбТЇкти анал≥зу: трава зв≥робою, трава полину г≥ркого, трава собачоњ кропиви.

«ј¬ƒјЌЌя 3. ѕровести макроскоп≥чний анал≥з кв≥ток (суцв≥ть) за схемою 3.  ористуючись визначником, встановити тотожн≥сть досл≥джуваних зразк≥в кв≥т≥в або суцв≥ть.

ќбТЇкти анал≥зу: кв≥ти наг≥док, кв≥ти бузини, кв≥ти липи, кв≥ти глоду.

«ј¬ƒјЌЌя 4. ѕровести макроскоп≥чний анал≥з корен≥в ≥ кореневищ за схемою 4.  ористуючись визначником, встановити тотожн≥сть окремих Ћ–—.

ќбТЇкти анал≥зу: корен≥ алтењ, корен≥ кульбаби, кореневища ањру, кореневища зм≥йовика.

«ј¬ƒјЌЌя 5. ѕровести макроскоп≥чний анал≥з плод≥в ≥ нас≥нин за схемою 5.  ористуючись визначником, встановити тотожн≥сть окремих Ћ–—.

ќбТЇкти анал≥зу: плоди шипшини, плоди черемхи, нас≥нн€ льону, нас≥нн€ гарбуза.

«ј¬ƒјЌЌя 6. ѕровести макроскоп≥чний анал≥з кори за схемою 6.  ористуючись визначником, встановити тотожн≥сть окремих Ћ–—.

ќбТЇкти анал≥зу: кора калини, кора дуба, кора крушини.

—хема 1. јнал≥з сировини УлисткиФ за зовн≥шними ознаками.

1. “онк≥ листки попередньо розмочують, занурюючи њх на к≥лька хвилин у гар€чу воду. Ўк≥р€ст≥ листки вивчають без попередньоњ обробки. –озмочен≥ листки розкладають на стол≥ ≥ ретельно розправл€ють шпателем або скл€ною паличкою.

2. “оварний вигл€д сировини (ц≥л≥ листки або окрем≥ њх частини);

3. “ип листка ≥ розчленуванн€ листковоњ пластинки (простий: пальчасторозс≥чений, пальчасто- або перисторозд≥лений, перистолопатевий, три- або пТ€тилопатевий; складний: парно- або непарноперистий).

4. Ћисток черешковий чи сид€чий.

5. ‘орма (округла, €йцевидна, ел≥псовидна, ланцетна, л≥н≥йна).

6.  рай листка або часток (ц≥локрањй, зубчастий, пильчастий, городчастий).

7. ’арактер жилкуванн€ (дугове, с≥тчасте, пальчасте, паралельне).

8. Ќа сухих листках визначають:

9. ’арактер верхньоњ ≥ нижньоњ поверхн≥ листковоњ пластинки (гладка, блискуча, складчаста, матова).

10. ќпушенн€ верхньоњ ≥ нижньоњ поверхн≥ (бархатисте, шовковисте, волосисте).

11. Ќа€вн≥сть залозок на верхн≥й ≥ нижн≥й пластинц≥ лиска (п≥д лупою).

12.  ол≥р верхньоњ ≥ нижньоњ поверхн≥ (темно-зелений, с≥ро-зелений тощо).

13. –озм≥ри (довжина, ширина) листковоњ пластинки ≥ черешка.

14. «апах при розтиранн≥ або змочуванн≥ водою.

15. —мак (дл€ неотруйних обТЇкт≥в) (розжовуючи, або у 10%-ному водному в≥двар≥).

16. —пециф≥чн≥ морфолог≥чн≥ ознаки.

—хема 2. јнал≥з сировини УтраваФ за зовн≥шними ознаками.

1. “оварний вигл€д сировини (вс€ надземна частина, верх≥вки стебел, р≥зана, обмолочена трава).

2. ћорфолог≥€ стебла (положенн€ в простор≥, розгалужен≥сть, форма на поперечному перер≥з≥, листкорозм≥щенн€).

3. –озм≥ри стебла ≥ окремих г≥лок.

4. ’арактер поверхн≥, опушенн€, кол≥р стебла ≥ г≥лок (гладка, ребриста, борозенчаста; св≥тло-зелений, буро-зелений).

5. ћакроскоп≥чн≥ ознаки листк≥в, суцв≥тт€ ≥ кв≥т≥в, плод≥в ≥ нас≥нн€.

6. «апах при розтиранн≥, смак (дл€ неотруйних обТЇкт≥в).

7. —пециф≥чн≥ морфолог≥чн≥ ознаки.

—хема 3. јнал≥з сировини Укв≥тиФ за зовн≥шними ознаками.

1. “оварний вигл€д сировини (суцв≥тт€, поодинок≥ кв≥ти чи њх частини).

2. “ип суцв≥тт€ (колос, початок, кошик, волоть, щиток, зонтик ≥ т.д.).

3. ’арактер складу листковоњ обгортки (однор≥дний, багатор€дний, черепитчастий)

4. Ѕудова кв≥тки (особливост≥ оцв≥тини, к≥льк≥сть пелюсток, чашолистик≥в, одно- або двостатева, розм≥щенн€ завТ€з≥).

5. ‘орма ≥ характер кв≥тколожа (конусовидне, маловипукле, плоске, порожнисте всередин≥ або заповнене).

6. –озм≥ри (висота, д≥аметр), кол≥р листочк≥в оцв≥тини (пелюсток, чашолистик≥в).

7. Ќа€вн≥сть ≥ характер прикв≥тника (форма, край, опушенн€, розм≥ри).

8. «апах при розтиранн≥, смак (дл€ неотруйних обТЇкт≥в).

9. —пециф≥чн≥ морфолог≥чн≥ ознаки.

—хема 4. јнал≥з сировини Уп≥дземн≥ органиФ за зовн≥шними ознаками.

1. “оварний вигл€д сировини (ц≥л≥сна, р≥зана, очищена чи неочищена в≥д корки).

2. “ип п≥дземних орган≥в (корен≥, кореневища з корен€ми, бульбоцибулина, цибулина), положенн€ в простор≥ (горизонтальне, косоростуче).

3. “ип кореневоњ системи дл€ корен≥в (стрижнева, мичкувата).

4. –озм≥ри, форма (цил≥ндрична, кон≥чна, грузкувата, дв≥ч≥ з≥гнута, кул€ста).

5. ѕоверхн€ (гладка чи зморшкувата, на€вн≥сть поздовжн≥х або поперечних складок, рубц≥в в≥д лист€, стебел, сл≥д≥в бокових кор≥нц≥в ≥ т. д.).

6.  ол≥р зовн≥ та на злам≥.

7.  ол≥р ≥ характер лусок дл€ цибулини (коричнев≥, св≥тло-жовт≥, темно-коричнев≥, мТ€сист≥, пл≥вчат≥).

8. ’арактер зламу (зернистий, волокнистий, р≥вний, щетинистий, причепливий).

9. “ип будови пров≥дноњ системи (пучковий, безпучковий), характер розм≥щенн€ пров≥дних пучк≥в (п≥д лупою).

10. «апах при з≥шкр€буванн≥ або змочуванн≥ водою.

11. —мак (дл€ неотруйних обТЇкт≥в).

12. —пециф≥чн≥ морфолог≥чн≥ ознаки.

—хема 5. јнал≥з сировини УплодиФ та Унас≥нн€Ф за зовн≥шними ознаками.

1. “оварний вигл€д сировини.

2. “ип плоду (€года, коробочка, вислопл≥дник, к≥ст€нка, б≥б, с≥мТ€нка).

3. ‘орма (кулепод≥бна, продовгувата, серповидна та ≥н.), на€вн≥сть залишк≥в чашечки, плодон≥жки.

4. ’арактер поверхн≥ (гладка, €мчаста, ребриста, зморшкувата, блискуча, матова).

5. ‘орма й особливост≥ будови оплодн€ (перикарп≥ю).

6.  ≥льк≥сть к≥сточок або нас≥нин: њх форма й будова, структура поверхн≥.

7. ’арактер рубчика дл€ нас≥нн€ (м≥сце прикр≥пленн€ нас≥нини)

8.  ол≥р, розм≥ри (довжина, д≥аметр).

9. «апах (при розтиранн≥ або з≥шкр€буванн≥).

10. —мак (дл€ неотруйних обТЇкт≥в).

11. —пециф≥чн≥ морфолог≥чн≥ ознаки.

—хема 6. јнал≥з сировини УкораФ за зовн≥шн≥ми ознаками.

1. “оварний вигл€д сировини (ц≥ла, р≥зана).

2. ‘орма шматк≥в (трубчаст≥, жолобчаст≥, плоск≥ ≥ т.д.).

3. ’арактер ≥ кол≥р зовн≥шньоњ поверхн≥ (гладка, поперечно- або поздовжньозморшкувата, жорстка, блискуча, матова, на€вн≥сть ≥ форма сочевичок).

4. ’арактер внутр≥шньоњ поверхн≥ (гладка, поздовжньоребриста, на€вн≥сть залишк≥в деревини та ≥н.).

5. ’арактер зламу (р≥вний, нер≥вний, волокнистий, зазубрений, скалкопод≥бний).

6. –озм≥р шматк≥в (товщина, ширина, довжина).

7. «апах (при розтиранн≥ або з≥шкр€буванн≥), смак.

8. —пециф≥чн≥ морфолог≥чн≥ ознаки.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

ќсновна:

1. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї. - 1-е вид.Ц ƒоповненн€ 2. Ц ’.: ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї, 2008. Ц 59 с.

2. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї. Ч 1-е вид. Ч ƒоповненн€ 3. Ч ’.: ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї, 2009. - 280 с

3. ћетоди визначенн€ тотожност≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини р≥зних морфолог≥чних груп. ћетодичний пос≥бник до лабораторних зан€ть з фармакогноз≥њ дл€ студент≥в ≤≤≤ курсу фармацевтичного факультету / Ћ.¬. Ѕензель, ј.–.√рицик, Ћ.ћ. √рицик. Ц Ћьв≥в:  рай, 2002. Ц 22 с.

4. —ереда ѕ.≤., ћаксют≥на Ќ.ѕ., ƒавт€н Ћ.Ћ.‘армакогноз≥€ Ћ≥карська рослинна сировина та ф≥тозасоби. Ц ¬≥нниц€: Ќова  нига, 2006. —.65-66.

5.  овальов ¬.ћ., ѕавл≥й ќ.I., ≤сакова “.≤. ‘армакогноз≥€ з основами б≥ох≥м≥њ рослин: ѕ≥дручник дл€ студ. вищих фармац. заклад≥в осв≥ти та фармац. факультет≥в вищих мед. заклад≥в осв≥ти ≤≤≤- ≤v р≥вн≥в акредитац≥њ / «а ред. ¬.ћ.  овальова. Ц ’.: ѕрапор; ¬ид-во Ќ‘а”, 2000,Ч703 с.

6. √осударственна€ фармакопе€ ———–: ¬ып. 2. ќбщие методы анализа Ћекарственное растительное сырье/ ћ« ———–. Ч XI изд., доп. Ч ћ.: ћедицина, Ч 1989. Ч 400 с.

7. Ћекарственное растительное сырье. Ц ћ.: »зд-во стандартов, 1980.

8. ‘армакопейн≥ статт≥ на л≥карську рослинну сировину.

9.  узнецова ћ.ј. Ћекарственное растительное сырье и препараты. Ц ћ.: ¬ысша€ школа,1987.

10. ѕравила сбора и сушки лекарственных растений / —борник инструкций /. Ц ћ.: ћедицина,1985.

ƒодаткова:

1. ћуравьева ƒ. ј. ‘армакогнози€. - ћ.: ћедицина, 1991.

2. —правочник по заготовках лекарственных растений / ƒ.—. »вашин, «.‘. атина, ».«. –ыбачук и др. Ц  иев: ”рожай,1989.

3. Ћ≥карськ≥ рослини: ≈нциклопедичний дов≥дник /¬≥дп. ред. ј.ћ. √родз≥нський. Ц  .:¬ид-во У”кр.енциклопед≥€Ф ≥м. ћ.ѕ. Ѕажана,1992.

4. —околов —.я., «амотаев ».ѕ. —правочник лекарственных растений (‘итотерапи€). Ц ћ.:ћедицина,1984.

5. √аммерман ј.‘.  урс фармакогнозии. Ц Ћ.:ћедицина,1967.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 823 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2035 - | 1996 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.