ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує вітаміни за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди шипшини коричної, горобини звичайної, обліпихи крушиновидної, трава грициків звичайних, листя кропиви дводомної, квіти нагідок лікарських, стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної, плоди і листя смородини чорної.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ ХІ, ДФ Х, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує вітаміни за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди шипшини, листок кропиви, трава грициків.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
ЗАВДАННЯ 3. Кількісне визначення аскорбінової кислоти у плодах шипшини.
Із грубо подрібненої середньої проби очищених плодів шипшини візьміть наважку масою 10 г, зважену з похибкою не більше 0,01 г, ретельно розітріть у фарфоровій ступці з 5 г скляного порошку, поступово додаючи 300 мл води очищеної. Настоювати 10 хв. Потім суміш розмішайте і профільтруйте.
В конічну колбу місткістю 50-100 мл внесіть 1 мл одержаної витяжки і 1 мл 2% розчину хлористоводневої кислоти, додайте 13 мл води і титруйте з мікробюретки 0,001н. розчином 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 0,5-1 хв. Титрування можна продовжувати не довше 2 хв.
1 мл 0,001н. розчину 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію відповідає -,0888 мг аскорбінатної кислоти.
Вміст аскорбінатної кислоти у % (Х) в перерахунку на абсолютно суху сировину вирахуйте за формулою:
|  |
де V – об'єм 0,001 н. розчину 2,6-дихлоріндофеноляту натрію, затраченого
на титрування, мл;
F – коефіцієнт поправки розчину 2,6-дихлоріндофеноляту натрію;
V1 – об'єм витяжки, що відповідає наважці, мл;
m – маса наважки сировини, г;
V2 – об'єм витяжки, взятої для титрування, мл;
m1 – втрата в масі сировини при висушуванні, %.
ЗАВДАННЯ 4. Провести кількісне визначення каротиноїдів у плодах обліпихи (ФС 1052-76).
Приблизно 1 г свіжих плодів обліпихи (точна наважка) розітріть у фарфоровій ступці з невеликою кількістю безводного сульфату натрію до одержання однорідної маси. Вміст ступки перенесіть кількісно у конічну колбу місткістю 250 мл і екстрагуйте петролейним ефіром порціями (1-ша порція 50 мл, наступні по 20 мл) при періодичному перемішуванні протягом 30 хв.(кожен раз) до зникнення забарвлення розчину. Об'єднані витяжки фільтрують через безводний сульфат натрію в мірну колбу місткістю 250 мл. Сульфат натрію на фільтрі промийте 3 рази петролейним ефіром по 10 мл, об'єм розчину доводьте тим же розчинником до мітки. 100 мл одержаного розчину перемістіть в колбу для відгону і концентруйте при 40-50о С у вакуумі на водяній бані до об'єму 20 мл, кількісно перенесіть у мірну колбу місткістю 25 мл і доведіть об'єм розчину петролейним ефіром до мітки. Оптичну густину забарвленого розчину вимірюють на фотоколориметрі при довжині хвилі приблизно 450 нм (синій світлофільтр) у кюветах з товщиною шару 5 мм.
Одночасно проведіть вимірювання оптичної густини стандартного розчину біхромату калію в тих же умовах.Як контрольний розчин використовуйте розчинник.
|
|
|
де D – оптична густина досліджуваного розчину;
D1 – оптична густина стандартного розчину;
0,00208 – кількість b-каротину, яка відповідає по забарвленню стандартному розчину біхромату калію, мг;
Y1,Y2 - розведення, мл;
m – маса сировини.
Вміст суми каротиноїдів у перерахунку на b-каротин в плодах обліпихи за ФС повинен складати не менше 10 мг %.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат порошку плодів шипшини: клітини зовнішнього епідермісу багатогранні або чотирикутні з нерівномірно потовщеними стінками; клітини паренхіми – м’якуші тонкостінні з оранжево-червоними глибками пігменту та друзами оксалату кальцію; кам’янисті клітини горішків; волоски одноклітинні, дуже довгі, жорсткі, злегка зігнуті.
Мікропрепарат листка кропиви дводомної: клітини епідермісу верхньої сторони листка багатокутні або звивисті, на нижній стороні – сильно звивисті; продихи розташовані знизу листка, оточені 3-5 клітинами епідермісу (аномоцитний тип); клітини з цистолітами – литоцисти; волоски трьох видів: жалкі з багатоклітинною основою, мають форму порожньої голки, з маленькою головкою на кінці; ретортовидні – одноклітинні; головчасті – з 2-3-клітинною головкою на одноклітинній ніжці; друзи оксалату кальцію, розташовані ланцюгом вздовж великих жилок.
Мікропрепарат листка грициків звичайних: маленькі клітини епідермісу з тонкими стінками; з верхньої сторони слабо-, з нижньої – сильнозвивисті стінки клітин; продихи з обох сторін невеликі, їх оточують три клітини епідермісу, одна з яких менша за інші (анізоцитний тип); волоски одноклітинні з розгалуженою грубо бородавчастою поверхнею, 3-, 6-, зрідка 7-кінцеві; кінці волосків притиснуті до поверхні листка, зустрічаються і прості волоски з широкою основою і вузьким загостреним кінцем, поверхня злегка грубо бородавчаста.
Мікропрепарат поперечного зрізу кори калини: корковий шар багаторядний; коленхіма дво-, чотиришарова; луб’яні волокна поодинокі або розміщені невеликими групами на межі первинної та вторинної кори; серцевинні промені вузькі, одно-, дворядні, а вторинні – менші, розташовані групами; друзи оксалату кальцію у клітинах паренхіми.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
2. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
3. Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик -. – Львів: Край, 2002. – 22 с.
4. Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
5. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
6. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
7. Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
8. Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
9. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
10. Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
11. Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
12. Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
13. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
14. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
15. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
