Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“≈ћј: ∆ири ≥ жиропод≥бн≥ речовини. ѕротењни ≥ б≥лки




ј “”јЋ№Ќ≤—“№: ∆ири (л≥п≥ди) Ц це група орган≥чних сполук, неоднор≥дних за х≥м≥чним станом, що мають сп≥льн≥ ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥. «а розчинн≥стю ≥ здатн≥стю омилюватис€ до них в≥днос€ть терпеноњди, стероњди, каротиноњди, а також хлороф≥л. ¬они мають широкий спектр фармаколог≥чноњ д≥њ (гепатопротекторну, жовчог≥нну, ≥муномодулюючу, репаративну, венотон≥зуючу). “ому майбутньому спец≥ал≥сту необх≥дно знати номенклатуру л≥карських рослин та сировини, а також законом≥рност≥ утворенн€ ≥ накопиченн€ л≥п≥д≥в в залежност≥ в≥д кл≥матичних та еколог≥чних умов та фенофази вегетац≥њ рослин.

ѕрепарати, що м≥ст€ть жири ≥ протењни, застосовуютьс€ у медичн≥й практиц≥ €к подразнююч≥ засоби, при р≥зних групах захворювань. «нанн€ даноњ теми необх≥дн≥ дл€ усп≥шного засвоЇнн€ де€ких розд≥л≥в проф≥льних дисципл≥н, фармаколог≥њ та фармакотерап≥њ.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤:

«Ќј“»:

Ј правила ≥ терм≥ни збору, способи первинноњ обробки, суш≥нн€ та збер≥ганн€ сировини, що вм≥щуЇ л≥п≥ди, протењни ≥ б≥лки;

Ј х≥м≥чний склад, властивост≥ л≥п≥д≥в, протењн≥в ≥ б≥лк≥в, методи вид≥ленн€ њх з Ћ–— та ви€вленн€ за допомогою €к≥сних реакц≥й;

Ј використанн€ Ћ–—, що вм≥щуЇ л≥п≥ди, протењни ≥ б≥лки в медицин≥ та фармац≥њ.

¬ћ≤“»:

Ј встановити тотожн≥сть л≥карських рослин, що вм≥щують л≥п≥ди, протењни ≥ б≥лки за зовн≥шн≥ми ознаками (за допомогою гербарних зразк≥в);

Ј встановити тотожн≥сть Ћ–— за зовн≥шн≥ми ознаками;

Ј ≥дентиф≥кувати Ћ–— за визначником.

«ј¬ƒјЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќќѓ –ќЅќ“»

¬ивчити теоретичний матер≥ал до теми:

«агальна характеристика ≥ класиф≥кац≥€ л≥п≥д≥в.

¬ищ≥ жирн≥ кислоти, класиф≥кац≥€, поширенн€ в рослинному св≥т≥.

Ѕ≥олог≥чн≥ функц≥њ вищих жирних кислот. ¬≥там≥н F.

як≥сн≥ реакц≥њ на жири (акролењнова проба, реакц≥€ з бромною водою, елањдинова проба, ви€вленн€ присутност≥ м≥неральних речовин, реакц≥€  рейса).

ќмиленн€ жир≥в. ’≥м≥зм реакц≥њ.

ѕроцес зг≥ркненн€ жир≥в, х≥м≥зм реакц≥й.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1. —клад жир≥в (гл≥церид≥в жирних кислот). ќсновн≥ жирн≥ кислоти, €к≥ вход€ть до складу жир≥в.

2.  ласиф≥кац≥€ жир≥в за консистенц≥Їю та складом ненасичених кислот.

3. Ѕ≥осинтез жир≥в ≥ фактори, €к≥ впливають на накопиченн€ жир≥в у рослинах.

4. ѕоширенн€, локал≥зац≥€ та б≥олог≥чна функц≥€ жир≥в у рослинах.

5. —упутн≥ речовини жир≥в (стерини, жиророзчинн≥ в≥там≥ни, п≥гменти).

6. ‘≥зичн≥ властивост≥ р≥зних груп л≥п≥д≥в (консистенц≥€, температура топленн€, температура кип≥нн€, запах, смак, кол≥р, густина, розчинн≥сть, рефракц≥€).

7. ћетоди ƒержавноњ ‘армакопењ ’ виданн€, €к≥ використовуютьс€ дл€ характеристики прог≥рканн€ жир≥в (визначенн€ числа –ейхерта-ћейсл€, числа ѕоленске).

8. ¬исиханн€ жир≥в. ’арактеристика невисихаючих, нап≥ввисихаючих та висихаючих жирних ол≥й.

9.  ритер≥њ висиханн€ жир≥в (елањдинова проба, йодне число).

10. √≥дроген≥зац≥€ жир≥в. ¬икористанн€ г≥дроген≥зованих жир≥в в фармац≥њ, косметиц≥ та харчов≥й промисловост≥.

11. —пособи вид≥ленн€ л≥п≥д≥в з рослинноњ сировини (пресуванн€, екстракц≥€, витоплюванн€).

12. ƒосл≥дженн€ жир≥в. ¬изначенн€ кислотного, еф≥рного, йодного числа та числа омиленн€ за ƒержавною ‘армакопеЇю ”крањни.

13.  ≥льк≥сне визначенн€ жир≥в у рослинн≥й сировин≥.

14. јнал≥з складу жирних кислот в жирах за допомогою газо-р≥динноњ хроматограф≥њ.

15. јнал≥з складу жирних кислот в жирах за допомогою тонкошаровоњ хроматограф≥њ.

16. Ѕ≥олог≥чна д≥€ ≥ застосуванн€ л≥п≥д≥в у фармац≥њ та медицин≥.

17. –ослинн≥ джерела, одержанн€ та х≥м≥чний склад нап≥ввисихаючих рослинних ол≥й (сон€шникова, кукурудз€на, гарбузова, г≥рчична, кунжутна, соЇва, бавовникова, арах≥сова, ол≥€ ≥з зародк≥в пшениц≥).

18. –ослинн≥ джерела, одержанн€ та х≥м≥чний склад висихаючих рослинних ол≥й (лл€на, макова, конопл€на).

19. –ослинн≥ джерела, одержанн€ та х≥м≥чний склад невисихаючих рослинних ол≥й: (оливкова, мигдальна, персикова, рицинова).

20. “верд≥ рослинн≥ жири (масло какао, пальмове масло, пальмо€дерне масло, кокосове масло). –ослинн≥ джерела, методи одержанн€, ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ та використанн€ твердих жир≥в у фармацевтичн≥й практиц≥.

21. “варинн≥ жири (рибТ€чий жир тр≥сковий, свин€чий, баран€чий жир).

22. ∆иропод≥бн≥ речовини (фосфол≥п≥ди, гл≥кол≥п≥ди, л≥попротењди).Ћецитин.

23. ¬оски природн≥ (бджолиний в≥ск, ланол≥н, спермацет, церезин).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 893 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2100 - | 1925 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.