Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ехн≥ка виконанн€ м≥кроскоп≥чного анал≥зу




ѕлоди ≥ нас≥нн€. ƒл€ вивченн€ загальноњ картини готують поперечний зр≥з плоду або нас≥нини. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ плод≥в ≥ нас≥нн€ досл≥джують м≥кропрепарати в≥дпов≥дно екзокарп≥ю ≥ оболонки в план≥ ≥ поперечних перер≥з≥в перикарп≥ю ≥ нас≥нн€.

ƒл€ приготуванн€ препарат≥в сировину кип'€т€ть в проб≥рц≥ з 2-3 мл лугу прот€гом 1-3 хв. ѕ≥сл€ в≥дмиванн€ в≥д лугу сировину перенос€ть на предметне скло з нанесеною краплею хлоралг≥драту ≥ препарувальною голкою зн≥мають окрем≥ шари оболонки (у нас≥нн€) ≥ екзокарп≥ю, ≥нколи ендокарп≥ю (у плод≥в). ѕрепарати накривають покривним скельцем ≥ п≥д≥гр≥вають над полум'€м пальника дл€ позбавленн€ в≥д бульбашок пов≥тр€.

ƒл€ досл≥дженн€ деталей структури зр≥з повинен бути тонким. ƒуже др≥бн≥ плоди ≥ нас≥нн€ дл€ виготовленн€ поперечного зр≥зу занурюють у параф≥н. ” центр≥ параф≥нового блоку (кубик розм≥ром 1-1,5 см3) к≥нцем гар€чоњ препарувальноњ голки розплавл€ють параф≥н ≥ в створене заглибленн€ пом≥щають пл≥д або нас≥нину вертикально. ѕ≥сл€ того €к застигне параф≥н, готують зр≥зи, зр≥зуючи параф≥н разом ≥з пом≥щеним у ньому обТЇктом тонкими пластинками.

«р≥зи препарувальною голкою, змоченою в розчин≥ гл≥церину чи хлоралг≥драту, пом≥щають у р≥дину (найчаст≥ше у розчин хлоралг≥драту).

ѕри приготуванн≥ поперечних зр≥з≥в, нас≥нн€ ≥ плоди розмочують ще таким способом: сировину вкладають у марлю, п≥дв≥шують на скл€н≥й паличц≥ в колб≥ з окропом так, щоби вони знаходилис€ у вод€н≥й пар≥, але не занурювалис€ у воду. –озмочуванн€ продовжують прот€гом 20-25 хв, п≥сл€ цього виготовл€ють зр≥зи.

 орен≥ ≥ кореневища. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ корен≥в ≥ кореневищ виготовл€ють поперечн≥ зр≥зи; дл€ ≥дентиф≥кац≥њ р≥заних корен≥в ≥ кореневищ можливе виготовленн€ тиснутих м≥кропрепарат≥в. ƒл€ виготовленн€ поперечних перер≥з≥в шматки корен≥в (кореневищ) довжиною 1-1,5 см попередньо розм'€кшують шл€хом пов≥льного кип'€т≥нн€ у вод≥ прот€гом дек≥лькох хвилин. ѕ≥сл€ розмочуванн€ виготовл€ють 3-5 поперечних перер≥з≥в. « тонких корен≥в зр≥зи готують в серцевин≥ бузини. √отов≥ зр≥зи пом≥щають в краплю хлоралг≥драту, нанесену на предметне скло, накривають покривним скельцем ≥ розгл€дають п≥д великим та малим зб≥льшенн€ми м≥кроскопа.

ƒл€ приготуванн€ тиснутих м≥кропрепарат≥в шматки корен€ (кореневища) кип'€т€ть дек≥лька хвилин в 5%-ному розчин≥ г≥дроксиду натр≥ю, п≥сл€ чого шматки промивають у вод≥ ≥ перенос€ть на предметне скло накривають покривним скельцем.

ўоб вивчити характер розм≥щенн€ пров≥дних пучк≥в, робл€ть поперечн≥ зр≥зи корен€ чи кореневища. ј дл€ детального вивченн€ структури окремих тканин робл€ть маленьк≥ тонк≥ зр≥зи так, щоб вони пройшли через ус≥ частини корен€ й розгл€дають њх при великому зб≥льшенн≥ в розчин≥ хлоралг≥драту, р≥дше Ц гл≥церину, визначають на€вн≥сть крохмалю, форму ≥ розм≥ри зерен. ѕот≥м препарат п≥д≥гр≥вають дл€ просв≥тленн€ й вивчають особливост≥ анатом≥чноњ будови. «вертають увагу на тип будови (первинна чи вторинна), характер розм≥щенн€ пров≥дноњ тканини (пучковий чи безпучковий) ≥ будову пучк≥в: при безпучковому тип≥ Ц на характер деревини, розм≥щенн€ в н≥й судин, на ширину серцевинних промен≥в. ¬ корен€х ≥ кореневищах багатьох рослин Ї механ≥чн≥ елементи (волокна, камТ€н≥ кл≥тини). ѓх форма та характер розм≥щенн€ в≥д≥грають важливу роль при анал≥з≥ сировини. ѕ≥дземн≥ органи багатьох рослин мають також кристали оксалату кальц≥ю.

 ора. –озмТ€кшен≥ кусочки кори розр≥внюють скальпелем ≥ зр≥зають бритвою або лезом. ќдержан≥ зр≥зи пом≥щають у розчин хлоралг≥драту, накривають покривним скельцем ≥ нагр≥вають, щоб видалити пов≥тр€. ¬ивчаючи зр≥з п≥д м≥кроскопом, звертають увагу на характер будови пробки, на€вн≥сть коленх≥ми, в≥дношенн€ товщини первинноњ кори до вторинноњ, ширину серцевинних промен≥в.

¬ажливе значенн€ дл€ д≥агностики кори мають механ≥чн≥ елементи Ц лубТ€н≥ волокна, камТ€нист≥ кл≥тини, њх будова, розм≥щенн€ та к≥льк≥сть. ћайже завжди у кор≥ Ї кристали оксалату кальц≥ю в окремих кл≥тинах паренх≥ми або кристалоносна обкладка навколо лубТ€них волокон.

ѕаралельно з м≥кроскоп≥чним анал≥зом часто провод€ть ≥ г≥стох≥м≥чн≥ реакц≥њ на р≥зн≥ речовини, €к≥ м≥ст€тьс€ в тканинах рослини (див. додаток 1) ÷е у значн≥й м≥р≥ допомагаЇ д≥агностувати Ћ–—, а також дозвол€Ї визначити локал≥зац≥ю б≥олог≥чно активних речовин у н≥й.

—хема 8. ћ≥кроскоп≥чний анал≥з сировини Укорен≥Ф.

Ќа поперечному перер≥з≥ в≥дм≥чають:

1. ¬изначенн€ типу будови (вторинна, первинна).

2. «агальний характер будови (променевий, невизначено променевий).

3. ’арактер будови покривноњ тканини (з багатошаровим корком, пошаров≥сть корку, форма кл≥тин еп≥дерми, на€вн≥сть еп≥дермальних вирост≥в - кореневих волоск≥в.

4. ƒиференц≥ац≥€ кореневоњ частини (на первинну ≥ вторинну кору), характер анатом≥чноњ структури (форма кл≥тин, щ≥льн≥сть структури).

5. Ќа€вн≥сть елемент≥в механ≥чноњ тканини в коров≥й частин≥ (луб'€н≥ волокна, склерењди), форма кл≥тин ≥ особливост≥ њх ст≥нок, пор€док розташуванн€ (розкидано, тангентальними, рад≥альними р€дами ≥ т.д.).

6. Ќа€вн≥сть включень в кл≥тинах коровоњ частини (кристали оксалату кальц≥ю, њх форма, тип, крохмаль, форма крохмальних зерен, жирна ол≥€).

7. Ќа€вн≥сть секреторних ход≥в, вм≥стищ (молочн≥ ходи, еф≥рноол≥йн≥ вм≥стища тощо) пор€док њх розм≥щенн€.

8. ’арактер розм≥щенн€ пров≥дноњ системи - ситовидних трубок ≥ судин (рад≥альними р€дами, розкидано ≥ т.п.).

9. Ќа€вн≥сть л≥бриформу (волокон деревини),м≥цн≥сть груп.

10. ’арактер серцевинних промен≥в (одно-, дво- або багатор€дн≥, пр€м≥, з≥гнут≥).

11. Ќа€вн≥сть серцевини ≥ особливост≥ њњ будови.

Ќа поздовжньому перер≥з≥ корен≥в в≥дм≥чають:

1. “ип судин (сп≥ральн≥, порист≥, с≥тчаст≥).

2. ’арактер елемент≥в механ≥чноњ тканини (окрем≥ волокна або њх пучки, з кристалоносною обкладкою або без нењ, тонкост≥нн≥ або товстост≥нн≥, здерев'€н≥л≥, коротк≥, довг≥, форма склерењд).

3. ¬ид молочних ход≥в (членист≥, розгалужен≥).

—хема 9. ћ≥кроскоп≥чний анал≥з сировини УкореневищаФ.

1. ¬изначенн€ загальноњ анатом≥чноњ будови (пучкова, непучкова, диференц≥ац≥€ на корову частину ≥ осьовий цил≥ндр).

2. ’арактер складу основноњ паренх≥ми кори ≥ форма њњ кл≥тин (рихла з м≥жкл≥тинниками, аеренх≥мний характер).

3. “ип пров≥дних пучк≥в, форма ≥ пор€док њх розм≥щенн€ (колатеральн≥, концентричн≥, закрит≥).

4. Ќа€вн≥сть елемент≥в механ≥чноњ тканини, що супроводжуЇ пров≥дн≥ пучки, тип њњ будови.

5. “ип ≥ характер будови покривноњ тканини (первинна, вторинна).

6. Ќа€вн≥сть включень в кл≥тинах кори (кристали оксалату кальц≥ю, крохмальн≥ зерна, тип ≥ форма включень).

7. ќсобливост≥ будови серцевини.

8. Ќа€вн≥сть в коров≥й частин≥ секреторних утвор≥в (вм≥стища, ходи, кл≥тини).

—хема 10. ћ≥кроскоп≥чний анал≥з сировини УкораФ.

Ќа поперечному перер≥з≥ в≥дм≥чають:

1. «агальний характер анатом≥чноњ будови (диференц≥ац≥€ на первинну ≥ вторинну кору, характер будови покривноњ тканини).

2. Ќа€вн≥сть елемент≥в механ≥чноњ тканини (луб'€н≥ волокна ≥ склерењди) ≥ характер њх розм≥щенн€ (поодиноко, групами, розкидано, переривчастими по€сами, у первинн≥й або вторинн≥й кор≥).

3. ’арактер будови основноњ паренх≥ми (форма кл≥тин, на€вн≥сть м≥жкл≥тинник≥в).

4. «абарвленн€ корку.

5. Ќа€вн≥сть коленх≥ми та й будова.

6. Ќа€вн≥сть включень кальц≥ю оксалату, њх тип, локал≥зац≥€.

7. Ќа€вн≥сть секреторних утвор≥в (ход≥в, кл≥тин).

Ќа поздовжному перер≥з≥ в≥дм≥чають:

1. ћорфолог≥чн≥ особливост≥ елемент≥в механ≥чноњ тканини (довжина волокон ≥ склерењд, товщина ст≥нок).

2. Ќа€вн≥сть кристалоносноњ обкладки волокон.

3. ѕор€док розм≥щенн€ кристал≥в оксалату кальц≥ю в кл≥тинах основноњ паренх≥ми.

«ј¬ƒјЌЌя 5. ѕровести г≥стох≥м≥чн≥ реакц≥њ ви€вленн€ Ѕј– в Ћ–—.

1) ѕриготувати поперечний перер≥з сухого корен€ алтењ ≥ провести на ньому г≥стох≥м≥чну реакц≥ю на слиз.

2) ѕриготувати поперечний перер≥з сухого кореневища ањру ≥ провести на ньому г≥стох≥м≥чну реакц≥ю на еф≥рну ол≥ю.

3) ѕриготувати повздовжним зр≥з кори крушини ≥ провести на ньому г≥стох≥м≥чну реакц≥ю на антраценпох≥дн≥.

4) ѕриготувати повздовжн≥ зр≥зи кори дуба ≥ кори калини ≥ провести на ньому г≥стох≥м≥чну реакц≥ю на дубильн≥ речовини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 519 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2062 - | 1933 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.