Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбгрунт, чому держ позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥ н≥ж грошова ем≥с≥€. 3 страница




172.ќбгрунт, особлив перерозпод≥льних в≥днос у сфер≥ страх.

особлив перерозпод≥льних в≥днос, що виник п≥д час страх:

—трах €к ек≥чна категор≥€ Ч це сук-ть особливих замкнутих перерозпод≥льних в≥днос м≥ж його учасниками з приводу формув ц≥льового страх фонду ≥ його використ дл€ в≥дшкодуванн€ збитк≥в, запод≥€них за непередбач обставин, а також дл€ наданн€ матер≥альноњ допомоги громад€нам у раз≥ настанн€ певних под≥й у њх житт≥. —трах Ї гарантом компенсац≥њ збитк≥в, запод≥€них майновим ≥нтересам держ, субТЇкт≥в госп ≥ насел-€. ¬оно значною м≥рою зв≥льн€Ї бюдж в≥д т€гар€ витрат на в≥дшкодуванн€ збитк≥в, що мають м≥сце внасл≥док руйн≥вних прир катакл≥зм≥в, техногенних катастроф, еп≥дем≥й та ≥нш нещасних випадк≥в, захищаЇ п≥дприЇмц≥в в≥д майнових ≥ комерц≥йних витрат, забезпечуЇ п≥дтримку р≥вн€ житт€ громад€н. ѕ≥дприЇмництво ≥ страх нерозривно повТ€зан≥. Ќа€вн≥сть ринкових в≥днос обумовлюЇ необх-ть д≥й самост≥йних виробник≥в на св≥й страх ≥ ризик, що посилюЇ значенн€ страх послуг. —трах Ї ефективним засобом реал≥з соцњ пол≥тики держ, зд≥йснюючи матер≥альний захист громад€н шл€хом виплати пенс≥й ≥ грошњ допомоги через систу держ соцго страх. —трах Ч стаб≥льне джерело ≥нвестиц≥йних ресурс≥в держа-ви. ¬кладаючи кошти страх резерв≥в (переважно за довгостроковими договорами особ страх) в пр≥оритетн≥ галуз≥, держ спроможна вир≥шувати глобальн≥ екон завданн€. —трах маЇ стратег≥чне значенн€ у перерозпод≥л нац≥ональноњ ек≥ки. ќтже, страх Ї одночасно засобом залученн€ грош ресурс≥в ≥ способом в≥дшкодуванн€ збитк≥в.

173.—утн страх. обТЇкти страх: майнове, соц≥альне, особисте, медичне, страх в≥дпов≥дальност≥ ≥ страх п≥дпр ризик≥в.

—трах Ч це сист обм≥нно-перерозпод≥льних в≥днос з приводу формув ≥ використ колект страх фонд≥в на засадах сол≥дарноњ в≥дпов≥дальност≥. « позиц≥й ц≥льового формув ≥ використ страх фонд≥в Ч це перерозпод≥льн≥ в≥днос м≥ж тими субТЇктами, що сплачували страх внески, ≥ тими, хто отримуЇ в≥дшкодуванн€ збитк≥в. « погл€ду взаЇмов≥днос окремих субТЇкт≥в з≥ страхи компан≥€ми Ч це плата за хеджуванн€ ризику (плата за спок≥й), тобто обм≥нн≥ в≥днос. –озм≥щ-€ кошт≥в страх фонд≥в на ф≥н ринку в≥дображаЇ в≥днос з приводу торг≥вл≥ тимчасово в≥льними ф≥новими ресурсами, тобто перерозпод≥л ресурс≥в м≥ж учасниками страх та ≥ншими субТЇктами ф≥н в≥днос.

ќбТЇктом майнового страх Ї рухоме та нерухоме майно юр ≥ ф≥з ос≥б. Ќин≥ в ” найпоширен≥ш≥ серед ф≥з ос≥б страх буд≥вель, домашнього майна, транспортних засоб≥в.

особового страх Ч це житт€ та здоровТ€ громад€н. ¬идами особового страх Ї зм≥шане страх житт€ (обТЇктами виступ одночасно житт€ ≥ здоровТ€), страх д≥тей, вес≥льне страх.

соцго страх о страх Ї працездатн≥сть ≥ працевлаштуванн€. —трах працездатност≥ зд≥йсн на випадок њњ пост≥йноњ чи тимчасовоњ втрати, а страх працевлаштуванн€ Ч на випадок безроб≥тт€. ” медичному страх Ї здоровТ€ громад€н.” раз≥ страх в≥дпов≥дальност≥ обТЇктом Ї зобовТ€занн€ застрахноњ особи виплатити в≥дшкодуванн€ за завдан≥ збитки трет≥м особам. Ќайпоширен≥ший вид його Ч страх громад€нськоњ в≥дпов≥дальност≥ вод≥њв автотранспортних засоб≥в.  р≥м того, обТЇктом страх може бути профес≥йна в≥дпов≥дальн≥сть дл€ ос≥б окремих профес≥й, €к≥ своњми д≥€ми чи неналежним викон-€м своњх обовТ€зк≥в можуть сприч збитки своњм кл≥Їнтам.

страх ризик≥в Ч недоотриманий прибуток чи збитки при зд≥йсненн≥ певних господарських ≥ ф≥н операц≥й, €к≥ Ї ризикованими. ÷е ризики, повТ€зан≥ з кредитними ≥ заставними операц≥€ми, з б≥ржовими угодами, депозитними вкладами юр ≥ ф≥з ос≥б, втратами в≥д коливанн€ вал курс≥в.

174.—утн ≥ ф-њ страх. Ќазв. галуз≥ страх в≥днос.

—трах Ч це сист обм≥нно-перерозпод≥льних в≥днос з приводу формув ≥ використ колект страх фонд≥в на засадах сол≥дарноњ в≥дпов≥дальност≥. « позиц≥й ц≥льового формув ≥ використ страх фонд≥в Ч це перерозпод≥льн≥ в≥днос м≥ж тими субТЇктами, що сплачували страх внески, ≥ тими, хто отримуЇ в≥дшкодуванн€ збитк≥в. « погл€ду взаЇмов≥днос окремих субТЇкт≥в з≥ страхи компан≥€ми Ч це плата за хеджуванн€ ризику (плата за спок≥й), тобто обм≥нн≥ в≥днос. –озм≥щ-€ кошт≥в страх фонд≥в на ф≥н ринку в≥дображаЇ в≥днос з приводу торг≥вл≥ тимчасово в≥льними ф≥новими ресурсами, тобто перерозпод≥л ресурс≥в м≥ж учасниками страх та ≥ншими субТЇктами ф≥н в≥днос. —трах виконуЇ так≥ ф-њ: ризиковану (пол€гаЇ в переданн≥ за певну плату страховиков≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за насл≥дки ризику, зумовленого под≥€ми, перел≥к €ких передбачено чинним законодавством або договором); створенн€ ≥ використ страх резервних фонд≥в (страх стаЇ можливим лише за на€вност≥ у страховика певного кап≥талу, достатнього дл€ забезпеч покритт€ збитк≥в у раз≥ њх виникн-€, запод≥€них страхувальников≥ страх под≥Їю), заощадженн€ кошт≥в (населенню часто виг≥дн≥ше заощаджувати кошти у страхй сист≥, н≥ж у банках), превентивну (до правовоњ превенц≥њ належ передбачен≥ чинним законодавством або договорами страх застереженн€, зг≥дно з €кими страхувальник повн≥стю або частково позбавл€Їтьс€ страх в≥дшкодувань, ‘≥н превенц≥€ пол€гаЇ в тому, що частина страх прем≥й спр€мовуЇтьс€ на ф≥насув превентивних заход≥в). √алуз≥ страх в≥днос: майнове, особове, соц≥альне, медичне, страх в≥дпов≥дальност≥, страх ризик≥в. ќбТЇктом майнового страх Ї рухоме та нерухоме майно юр ≥ ф≥з ос≥б. ќбТЇкти особового страх Ч це житт€ та здоровТ€ громад€н. ¬идами особового страх Ї зм≥шане страх житт€ (обТЇктами виступ одночасно житт€ ≥ здоровТ€), страх д≥тей, вес≥льне страх. ќсобове страх виконуЇ дв≥ ф-њ: страхову та нагромаджувальну. —трах ф-њ передбачаЇ в≥дшкодуванн€ втрат у раз≥ настанн€ страховоњ под≥њ. Ќагромаджувальна пол€гаЇ в тому, що п≥сл€ зак≥нченн€ строку д≥њ страх договору, застрахному виплачуЇтьс€ страх сума. ” сист≥ соцго страх обТЇктами страх Ї працездатн≥сть ≥ працевлаштуванн€. —трах працездатност≥ зд≥йсн на випадок њњ пост≥йноњ чи тимчасовоњ втрати, а страх працевлаштуванн€ Ч на випадок безроб≥тт€. ” медичному страхуванн≥ обТЇктом страх Ї здоровТ€ громад€н. ¬оно зд≥йсн на випадок хвороби чи травми €к в обовТ€зкй, так ≥ додатково в добров≥льн≥й форм≥ через держ та недерж структури. ” раз≥ страх в≥дпов≥дальност≥ обТЇктом Ї зобовТ€занн€ застрахноњ особи виплатити в≥дшкодуванн€ за завдан≥ збитки трет≥м особам. ќбТЇкт страх ризик≥в Ч недоотриманий прибуток чи збитки при зд≥йсненн≥ певних господарських ≥ ф≥н операц≥й, €к≥ Ї ризикованими. ÷е ризики, повТ€зан≥ з кредитними ≥ заставними операц≥€ми, з б≥ржовими угодами, депозитними вкладами юр ≥ ф≥з ос≥б, втратами в≥д коливанн€ вал курс≥в.

175. ¬изначте ф-њ страх.обТЇкти ≥ субТЇкти страх в≥днос.

—трах Ч це екон в≥днос, за €ких страхувальник сплатою грош внеску забезпечуЇ соб≥ чи трет≥й особ≥ в раз≥ нас≠танн€ под≥њ, обумовленоњ договором або законом, суму виплати стра≠ховиком, €кий утримуЇ певний обс€г в≥дпов≥дальност≥ ≥ дл€ њњ забезпеч поповнюЇ та ефективно розм≥щуЇ резерви, зд≥йснюЇ превен≠тивн≥ заходи щодо зменшенн€ ризику, у раз≥ необхст≥ перестрахо≠вуЇ частину останнього. «авд€ки страхуванню акумулюютьс€ велик≥ кошти, €к≥ до настанн€ страх випадк≥в використ передус≥м €к джерело кред ресурс≥в.

‘-њ страх ÷е ризикова, попереджувальна, нагромаджу вальна, контрольна. —убТЇкти

—траховики Ч юридичн≥ особи (акц≥онерн≥, повн≥, командитн≥ товар иства або товар иства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю), що одержали у встановленому пор€дку л≥ценз≥ю на зд≥йсн страховоњ д≥€льн. ¬они виробл€ють умови страх ≥ пропонують страх послуги своњм кл≥Їнтам.

—трахувальники Ч юридичн≥ особи та д≥Їздатн≥ громад€ни, €к≥ уклали ≥з страховиками договори щодо страх свого власного ≥нтересу або ≥нтересу третьоњ особи, сплачують страх прем≥њ ≥ мають право (за договором або за законом) на отриманн€ компенсац≥њ (в≥дшкодуванн€) при настанн≥ страх випадку.

«астрахний Ч юридична чи ф≥з особа, €к≥й належн≥, страх в≥дшкодуванн€ у раз≥ настанн€ страх випад≥ «астрахний може бути одночасно ≥ страхувальником, €кщо уклав догов≥р стосовно себе ≥сплатив страх внесок.  р≥м того, може вид≥л€тись такий субТЇкт €к отримувач страх в≥дшкодуванн€ у тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

ќбТЇктом страх в≥днос завжди повинен виступати законний майновий ≥нтерес страхувальника щодо матер ≥ грош ц≥нностей (майно, прибуток в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥€льн), або цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ страхувальника з приводу можливого запод≥€нн€ шкоди внасл≥док його д≥€льн або безд≥€льн, або щодо особистих благ, котрими людина волод≥Ї Ц њњ житт€, здоровТ€, працездатност≥, пенс≥йного або ритуального забезпеч, котр≥ вона ризикуЇ втратити у звТ€зку з настанн€м певних випадкових под≥й у пер≥од страх.

176. Ќазв ф-њ страх. —пециф особлив категор≥њ УстрахФ. як страх повТ€зане з ризиками?

√оловною, визначальною Ї ризикова ф-њ, оск≥льки страх ризик €к ≥мов≥рн≥сть збитк≥в безпосер пов'€заний з основним призначенн€м страх Ч наданн€ грошњ допомоги постраждалим госпм або громад€нам. —аме в рамках ризиковоњ ф-њ в≥дбув перерозпод≥л грош кошт≥в серед учасник≥в страх у зв'€зку з насл≥дками страх под≥й. —трах виконуЇ також попереджувальну ф-ю пов'€зану з використм частини страх фонду на зменшенн€ насл≥дк≥в страх ризику. ” страхуванн≥ житт€ категор≥€ страх найб≥льшою м≥рою зближуЇтьс€ з категор≥Їю кредит ≥ при заощадженн≥ за договором страх на дожитт€ обумовлених страх сум. «аощадженн€ грош сум за допомогою страх на дожитт€ пов'€зане з потребою в страх захист≥ дос€гнутого с≥мейного статку. ќтже, страх може мати нагромаджу вальну

 онтрольна ф-њ страх випливаЇ з указаних вищ≥ трьох специф≥чних ф-й ≥ про€вл€Їтьс€ одночасно з ними ≥ конкретних страх в≥дносах в умовах страх. ¬≥дпов≥дно до вимоги контрольноњ ф-њ зд≥йсн ф≥н контроль за правильним проведенн€м страх операц≥й.

можна вид≥лити суттЇв≥ ознаки, що хар специф≥чн≥сть категор≥њ страх. ÷е:

1) страх пов'€зане т≥льки з перерозпод≥льними в≥дносами, €к≥ обумовлен≥ на€вн≥стю настанн€ раптових, непередбач под≥й, тобто страх випадк≥в, €к≥ завдають матер≥альноњ або ≥ншоњ шкоди народному господарству ≥ населенню.

¬ умовах ринкового госп пор€д з традиц≥йним використм можливостей страх з захисту в≥д надзвичайних €вищ природного хар-ру (землетруси, урагани, повен≥ та ≥н.) ≥ техногенних ризик≥в (пожеж≥, авар≥њ, вибухи) зростаЇ потреба у п≥дприЇмц≥в у страх покритт≥ збитк≥в, що виник у раз≥ порушенн€ ф≥н ≥ кред зобов'€зань, неплатоспроможност≥ контрагент≥в, коливанн€ вал курс≥в та д≥њ ≥нш ек≥чних фактор≥в, €к≥ призвод€ть до втрат прибутк≥в ≥ реальних дох. —трах захист житт€, здоров'€, працездатност≥ ≥ матер≥ального благополучч€ насел-€ також пов'€заний ≥з його еки ≥нтересами ≥ реал≥зуЇтьс€ за допомогою страх послуг;

2) при страхуванн≥ маЇ м≥сце сол≥дарне розкладенн€ завдано збитку м≥ж учасниками страх, що зумовлюЇ поверненн€ кошт≥в, моб≥л≥зованих до страх фонду.

3) замкнене розкладенн€ збитк≥в обумовлюЇ зворотн≥сть кошт≥в, моб≥л≥зованих у страх фонд.

4) перерозпод≥льн≥ в≥днос у страхуванн≥ виход€ть за рамки календарного року. –озкладенн€ збитк≥в у час≥ пов'€зане ≥з випадковим характером виникн-€ надзвичайних под≥й: к≥лька рок≥в п≥др€д надзвичайних под≥й може ≥ не бути, ≥ точний час њх настанн€ нев≥домий.

 

177.ќбТЇктивна необх-ть страх захисту ≥ роль у в≥дтворенн€.

Ќеобх-ть страх захисту визнач к≥лькома аспектами:

Ч з позиц≥њ прир ≥нтерес≥в людства страх захист виник €к зас≥б збереженн€ матер≥ального добробуту в раз≥ настанн€ непередбачуваних ситуац≥й або випадк≥в, €к≥ можна передбачити, але €ких неможливо уникнути, з метою розпод≥лу збитк≥в, завданих окремим громад€нам, м≥ж багатьма членами сусп≥льства, задл€ зменшенн€ втрат потерп≥лих;

Ч екон аспект страх захисту по€снюЇтьс€ необх≥дн≥стю орган≥зац≥њ сусп в≥днос, €к≥ базуютьс€ на моб≥л≥зац≥њ та використанн≥ ф≥н ресурс≥в на в≥дшкодуванн€ збитк≥в з метою забезпеч безперервного процесу сусп в≥дтворенн€;

Ч соц≥альна потреба страх захисту зумовлена необх≥дн≥стю вир≥шенн€ соц питань у сусп≥льств≥ з метою захисту особистих ≥нтерес≥в громад€н;

Ч в юридичному аспект≥ орган≥з страх захисту €к цив≥льно-правових в≥днос зд≥йсн в≥дпов≥дно до чинного страх законодавства та договору страх;

Ч м≥жнар аспект страх захисту зводитьс€ до усуненн€ нац≥ональних в≥дм≥нностей у законодавчих актах р≥зних крањн з метою забезпеч страховикам та страхувальникам достатн≥х ф≥н гарант≥й.

“аким чином, страх захист Ч сук-ть ек≥чних в≥днос, пов'€заних ≥з попередженн€м, подоланн€м або зменшенн€м негативного впливу неспри€тливих под≥й (ризик≥в) ≥ в≥дшкодув њх насл≥дк≥в з метою забезпеч безперервного ≥ безпереб≥йного сусп вир-ва, ф≥н стаб≥льност≥ держ, њњ сталого ек перерозпод≥л ≥ загального добробуту.

—трах захист може бути забезпечений лише за на€вност≥ ресурс≥в, €к≥ зосереджуютьс€ дл€ цих ц≥лей у страх фонд≥ сусп≥льства. “ак, з'€вл€Їтьс€ об'Їктивна необх-ть формув страх фонду дл€ збереженн€ збалансованост≥ пропорц≥йного перерозпод≥л сусп вир-ва, зменшенн€ збитк≥в унасл≥док виникн-€ ризикових ситуац≥й.

“ак, п≥дприЇмницька сфера в ринковому середовищ≥ пов'€зана з певним ризиком: банкрутства, катастрофи, недоотриманн€ прибутку, втрати кап≥талу.  р≥м того, життЇд≥€льн практично кожноњ людини також маЇ ризиковий характер (травматизм, непрацездатн≥сть, смерть), що потребуЇ непередбач витрат. Ќа€вн≥сть елемент≥в ризику, €к≥ неодм≥нно супроводжують сусп вир-во, а також п≥дприЇмн д≥€льн та житт€ окремих громад€н, породжуЇ необх-ть њхнього попередженн€, в≥дшкодуванн€, зменшенн€ збиткових насл≥дк≥в. ¬заЇмов≥днос м≥ж людьми з приводу забезпеч ст≥йких гарант≥й захисту њх майнових ≥нтерес≥в формують зм≥ст категор≥њ "страх захист".

178. ‘орми створенн€ страх фонд≥в. + ≥ -

—трах фонд Ї ек необх≥дн≥стю й обов'€зковим елементом сусп в≥дтворенн€ у будь-€кому сусп≥льств≥.

–озр≥зн€ють три основних форми створенн€ страх фонду: самост≥йна, централ≥зована ≤ страх.

—амост≥йна форма передбачаЇ, що кожний окремо вз€тий господарюючий суб'Їкт накопичуватиме необх≥дн≥ матер засоби ≥ ф≥н ресурси, €к≥ могли б покрити можливий збиток, не перериваючи на довгий час процес нормального функц≥он-€.

÷ентрал≥зована форма страх фонду створюЇтьс€ за рах держ ресурс≥в, €к≥ резервуютьс€ у централ≥зованому пор€дку в натуральн≥й ≥ грошй формах. Ќатуральн≥ резерви формують ≥з регул€рно поновлюваних запас≥в готовоњ продукц≥њ, сировини, матер≥ал≥в, палива, продовольства. √рош резерви фонд≥в створ щор≥чно п≥д час складанн€ держ бюджу. ” галуз€х народного госп грош резерви створ у вигл€д≥ фонд≥в дл€ наданн€ ф≥н допомоги п≥дпрм ≥ орган≥зм галуз≥.

—трах форма створюЇтьс€ за рах внеск≥в численних юр та ф≥з ос≥б, що ви€вили бажанн€ застрахувати св≥й можливий збиток в≥д будь-€ких непередбач обставин.  ошти цього фонду, €к≥ збирають —пец≥ал≥зован≥ орган≥зац≥њ Ч страх товар иства, призначен≥ дл€ в≥дшкодуванн€ своњм страхувальникам збитк≥в, €ких вони зазнали у рез≥ стих≥йних лих, нещасних випадк≥в або ≥нш непередбач обставин, обумовлених у договорах страх.

179. ќбгрунт, що колективне страх Ї найб≥льш ефективною формою створенн€ страх фонд≥в.

—творенн€ колект страх фонд≥в ірунтуЇтьс€ на сол≥дарн≥й в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в цих фонд≥в. —уть в≥днос страх пол€гаЇ в тому, що формув страх фонд≥в зд≥йсн за рах внеск≥в ус≥х учасник≥в, а в≥дшкодуванн€ збитк≥в з цих фонд≥в проводитьс€ дл€ тих, хто њх зазнав унасл≥док певних под≥й ≥ обставин.

 олективне страх Ї найб≥льш доц≥льною, екною, ефективною ≥ рац≥ональною формою створенн€ страх фонд≥в. ѕор≥вн€но з самострахм воно значно дешевше, оск≥льки засноване на сол≥дарн≥й в≥дпов≥дальност≥. ÷≥ витр юр ≥ ф≥з ос≥б хар њх плату за зниженн€ р≥вн€ ризику ф≥н втрат. –ац≥ональна орган≥з ф≥н справи означаЇ њњ над≥йн≥сть ≥ рац≥ональн≥сть: з одного боку, на€вн≥сть централ≥з кошт≥в забезпечуЇ висок≥ гарант≥њ в≥дшкодуванн€ збитк≥в, з ≥ншого Ц даЇ змогу ефективно використовувати тимчасово в≥льн≥ кошти на ф≥н ринку.

180. ќбгрунт + ≥ - фонд≥в самострах та колект фонд≥в.

—амострах ірунтуЇтьс€ на ≥ндив≥дй в≥дпов≥дальност≥ й пол€гаЇ в тому, що кожна юридична ≥ ф≥з особа формуЇ власн≥ страх (резервн≥) фонди за рах власних ресурс≥в ≥ дох. ÷е дорога ≥ не рац≥ональна форма. ƒорога тому, що кожний субТЇкт повинен витрачати кошти на њх створенн€ в повному обс€з≥ можливих збитк≥в, що зменшуЇ його ф≥н можливост≥. Ќерац≥ональна тому, що вона передбачаЇ в масштабах сусп≥льства вилученн€ з об≥гу значних ф≥н ресурс≥в. ¬≥дтак сфера самострах обмежена м≥н≥мальними потребами ≥ виражаЇтьс€ насамперед у створенн≥ ф≥н резерв≥в субТЇктами госп та певному резервуванн≥ кошт≥в ф≥зичними особами.(найпоширен≥ша в банкй сфер≥ через вищий ступ≥нь ризику та р≥вень в≥дпов≥дальност≥).

 олективне страх Ї найб≥льш доц≥льною, екною, ефективною ≥ рац≥ональною формою створенн€ страх фонд≥в. ѕор≥вн€но з самострахм воно значно дешевше, оск≥льки засноване на сол≥дарн≥й в≥дпов≥дальност≥. ÷≥ витр юр ≥ ф≥з ос≥б хар њх плату за зниженн€ р≥вн€ ризику ф≥н втрат. –ац≥ональна орган≥з ф≥н справи означаЇ њњ над≥йн≥сть ≥ рац≥ональн≥сть: з одного боку, на€вн≥сть централ≥з кошт≥в забезпечуЇ висок≥ гарант≥њ в≥дшкодуванн€ збитк≥в, з ≥ншого Ц даЇ змогу ефективно використовувати тимчасово в≥льн≥ кошти на ф≥н ринку.

181. ќбТЇкти страх в≥днос. ќбовТ€зкове та добров≥льне

ќбТЇктом страх в≥днос завжди повинен виступати законний майновий ≥нтерес страхувальника щодо матер ≥ грош ц≥нностей (майно, прибуток в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥€льн), або цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ страхувальника з приводу можливого запод≥€нн€ шкоди внасл≥док його д≥€льн або безд≥€льн, або щодо особистих благ, котрими людина волод≥Ї Ц њњ житт€, здоровТ€, працездатност≥, пенс≥йного або ритуального забезпеч, котр≥ вона ризикуЇ втратити у звТ€зку з настанн€м певних випадкових под≥й у пер≥од страх.

«а формою проведенн€ розр≥зн€ють обовТ€зкове та добров≥льне страх.

ќбов'€зкове страх реал≥зуЇтьс€ через загальнодерж ц≥л фонди: пенс≥йний, соцго страх, страх на випадок безроб≥тт€. ‘-њ страховика тут виконуЇ держ в особ≥ уповноважених орган≥в, страхувальник≥в Ч роботодавц≥ й працююч≥ за наймом громад€ни, застрахними Ї громад€ни. —трах платеж≥ зд≥йснюютьс€ у форм≥ внеск≥в до пенс≥йного фонду, фонду соцго страх ≥ фонду спри€нн€ зайн€тост≥ насел-€. —трах в≥дшкодуванн€ зд≥йсн у форм≥ пенс≥й Ч при повн≥й чи частков≥й втрат≥ працездатност≥; допо≠могЧ при тимчасов≥й втрат≥ працездатност≥ та при безроб≥тт≥.

ƒобров≥льне страх зд≥йсн через недерж та в≥≠домч≥ пенс≥йн≥ фонди ≥ маЇ додатковий характер.

 

182.¬изначте субТЇкт≥в страх. який зв'€зок ≥снуЇ м≥ж ними?

—траховик Ц юридична особа Ц —трах компан≥€, €ка д≥Ї на п≥дстав≥ в≥дпов≥дноњ л≥ценз≥њ, беручи на себе зобовТ€занн€ щодо створенн€ колективного страх фонду ≥ виплати з нього страх в≥дшкодуванн€. «а методом ф≥н д≥€льн страховик Ї звичайною п≥дприЇмницькою структурою, що д≥Ї на основ≥ комерц≥йного розрахунку. «а предм д≥€льн (ф≥новими ресурсами) страховик Ї ф≥н ≥нституц≥Їю.

—трахувальник Ц юридична чи ф≥з особа, €ка на п≥дстав≥ угоди з≥ страховиком сплач страх внески до страх фонду

«астрахний Ц юридична чи ф≥з особа, €к≥й належить страх в≥дшкодуванн€ при настанн≥ страх випадку.  р≥м того, може вид≥л€тись такий субТЇкт, €к отримувач страх в≥дшкодуванн€ в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

 р≥м безпосередн≥х субТЇкт≥в страх на страх ринку д≥ють страх посередники. —трах агенти - громад€ни або юридичн≥ особи, €к≥ д≥ють в≥д ≥мен≥ та за дорученн€м страховика ≥ вик частину його страховоњ д≥€льн(укладанн€ договор≥в страх, одержанн€ страх платеж≥в, викон-€ роб≥т, повТ€заних з виплатами страх сум ≥ страх в≥дшкодуванн€).™ представниками страховика ≥ д≥ють в його ≥нтересах за ком≥с≥йну винагороду на п≥дстав≥ договору ≥з страховиком. —трах брокери Ц громад€ни або юридичн≥ особи, €к≥ зареЇстрован≥ у встановленому пор€дку €к субТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льн ≥ зд≥йснюють посередницьку д≥€льн на страх ринку в≥д свого ≥мен≥ на п≥дстав≥ доручень страхувальника або страховика.

183.Ќеобх-ть та призначенн€ держ ц≥льових фонд≥в. ѕринципи њх орган≥зац≥њ. як≥ держ ц≥л фонди ≥сн в ”?

у держ можуть бути певн≥ потреби, €к≥ мають особливе значенн€ ≥ тому повинн≥ мати в≥дпов≥дне гарантоване ф≥н забезпеч. ÷е ≥ Ї причиною формув фонд≥в ц≥льового призначенн€.

÷≥л фонди под≥л на дв≥ групи. ѕершу становл€ть пост≥йн≥ фонди, створенн€ €ких повТ€зане з вид≥ленн€м окремих ф-й держ. ƒругу групу становл€ть тимчасов≥ фонди, €к≥ форм з метою прискореного вир≥шенн€ актуальних проблем. ¬они створ у раз≥ конкретноњ необхст≥ ≥ п≥сл€ вир≥шенн€ проблеми закриваютьс€.

¬ ” так≥ основн≥ ц≥л фонди:

ј. ” сфер≥ соцго страх:

- ѕенс≥йний фонд;

- ‘онд соцго страх з тимчасовоњ втрати працездатност≥;

- ‘онд соцго страх на випадок безроб≥тт€;

- ‘онд соцго страх в≥д нещасних випадк≥в;

Ѕ. “имчасов≥:

- ‘онд соцго захисту ≥нвал≥д≥в;

- ‘онд охорони навколишнього природного середовища.

—оц≥альне страх Ч це самост≥йна галузь страх, що охоплюЇ сук-ть в≥днос з приводу формув ≥ використ колект страх фонд≥в, признач дл€ виплати в≥дшкодуванн€ при пост≥йн≥й чи тимчасов≥й втрат≥ працездатност≥ або м≥сц€ роботи.

ѕринципи орган≥зац≥њ централ≥з фонд≥в ф≥н ресурс≥в:

-в≥драх-€ до фонд≥в централ≥зовано визнач державою в≥дпов≥дними законами ≥ Ї власн≥стю держ;

-в≥драх-€ до фонд≥в Ї обовТ€зковими платежами й можуть ст€гуватис€ примусово;

-витр з фонд≥в зд≥йснюютьс€ лише на певн≥ потреби, €к≥ передбачен≥ законом.

184.¬ чому пол€гаЇ необх-ть та призначенн€ держ ц≥льових фонд≥в. джерела дох ≥ напр€ми видатк≥в ѕенс≥йного фонду ”.

«а ц≥льовим призначенн€м держ ц≥лов≥ кошти можуть бути соц≥альними ≥ еки. «а допомогою кошт≥в цих фонд≥в надаЇтьс€ доп €к населенню, так ≥ дл€ перерозпод≥л ек≥ки, окремих галузей вир-ва. ќсобливу роль в≥д≥грають ц≥л фонди соцго призначенн€. (ѕенс≥йний фонд ”, ‘онд соцго страх ” з тимчасовоњ втрати працездатност≥, ‘онд загальнообов'€зкового держ соцго страх ” на випадок безроб≥тт€, ‘онд соцго страх в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань).

ѓх —пециф≥кою Ї ч≥тке закр≥пленн€ дох≥дних джерел ≥, €к правило, суворе ц≥льове њх використ. ƒжерелами: спец≥альн≥ под ≥ збори, асигнуванн€ ≥з держ ≥ м≥сцевих бюдж≥в, спец≥альн≥ позики, добров≥льн≥ поступленн€. ѕоступленн€ можуть формуватис€ також в≥д кап≥тал≥зац≥њ частини тимчасово в≥льних засоб≥в ц≥льових фонд≥в.¬икорист кошт≥в бюджи фондами регламентуЇтьс€ законодавством та органами влади, а використ кошт≥в ц≥льових фонд≥в Ч законодавством та виконавчими дирекц≥€ми фонд≥в, при цьому Ї реальна можлив≥сть використ кошт≥в в оперативному режим≥;  онтроль за д≥€льн ≥ використм кошт≥в бюджних фонд≥в зд≥йснюЇ ¬ерховна –ада ”, ц≥л фонди не п≥дл€гають контролю з боку законодавчих орган≥в.  онтроль зд≥йсн податковими ≥нспекц≥€ми, ф≥новими в≥дд≥лами ≥ виконавч дирекц≥€ми фонд≥в.

ƒжерела формув дох бюджу ѕенс≥йного фонду

1) страх внески на загальнообов'€зкове держ пенс≥йне страх;

2) внески добров≥льно застрахних ос≥б; 3)обовТ€зк збори на загальнообов'€з держ пенс≥йне страх

4) кошти ƒерж бюджу ” та держ ц≥льових оронд≥в, що перераховуютьс€ до ѕенс≥йного фонду ” у випадках, передбач законодавством;5) ≥нвест дох≥д, €кий отримуЇтьс€ в≥д ≥нвест резерву кошт≥в дл€ покритт€ деф≥циту бюджу ѕенс≥йного фонду в майбутн≥х пер≥одах;6) суми ф≥н санкц≥й, застосованих до юр та ф≥з ос≥б за порушенн€ встановленого пор€дку нарахуванн€, обчисленн€ ≥ сплати страх внеск≥в та використ кошт≥в ѕенс≥йного фонду, а також суми адм≥н≥стративних ст€гнень, накладених на посадових ос≥б та громад€н за ц≥ порушенн€;7) благод≥йн≥ внески юр та ф≥з ос≥б;8) ≥нш≥ надходж в≥дпов≥дно до законодавства.ќсновне джерело формув дох ѕенс≥йного фонду ” Ч страх внески на загальнообов'€зкове держ пенс≥йне страх, €к≥ сплачують страхувальники та застрахн≥ особи.

 ошти, акумульован≥ у бюдж≥ ѕенс≥йного фонду ”, спр€мовуютьс€ на:Ч виплату пенс≥й, €ка зг≥дно ≥з законодавством зд≥йснюютьс€ за рах кошт≥в ‘онду. ѕенс≥€ Ч гарантована щом≥с€чна грошова виплата дл€ забезпеч громад€н у старост≥, а також у випадку втрати годувальника або працездатност≥. «а рах кошт≥в ѕенс≥йного фонду ” на сьогодн≥ виплачуютьс€ так≥ види пенс≥й: за в≥ком; за вислугу рок≥в; по ≥нвал≥дност≥ в рез≥ загального захворюванн€, ≥нвал≥дност≥ з дитинства; у зв'€зку ≥з втратою годувальника;Ч наданн€ соц послуг, передбач чинним законодавством (соц≥альна виплата Ч доп на похованн€ непрацюючих пенс≥онер≥в);Ч погашенн€ банк кредит≥в та в≥дсотк≥в за њх використ;Ч ф≥насув адм≥н≥стративних витрат, пов'€заних з викон-€м ф-й, покладених на органи ѕенс≥йного фонду;Ч оплату послуг з виплати та доставки пенс≥й;Ч формув резерву кошт≥в ѕенс≥йного фонду. –езерв кошт≥в ѕенс≥йного фонду ” склад з резерву кошт≥в дл€ поточних потреб та резерву кошт≥в дл€ покритт€ деф≥циту бюджу ѕенс≥йного фонду

188.ќбгрунт необх-ть перерозпод≥л недерж пенс≥йного страх Ќа функц≥он-€ пенс≥йноњ сист вплив р€д фактор≥в, за допомогою €ких форм не лише напр€мки соцњ пол≥тики, а й ек≥чна стаб≥льн≥сть крањни. —ьогодн≥ нагально постаЇ питанн€ удосконаленн€ чинноњ сист соцго захисту та перерозпод≥л не т≥льки загальнообовТ€зкового держ пенс≥йного страх, з метою створенн€ ст≥йкоњ ф≥н бази дл€ забезпеч людини у старост≥, а й формув м≥цноњ пенс≥йноњ сист в ц≥лому. ƒоц≥льним у цьому напр€мку виступ перерозпод≥л недерж пенс≥йного страх, що займаЇ вин€тково важливе м≥сце у сист≥ соцго захисту працюючоњ частини насел-€.

Ќеобх-ть запровадженн€ недерж пенс≥йного страх викликано: 1. Ќезбалансован≥стю сол≥дарноњ сист, що спричин€Їтьс€: високим р≥внем демограф≥чного навантаженн€ на непрацездатне насел-€; на€вн≥стю значноњ к≥лькост≥ р≥зного роду п≥льг ≥з сплати внеск≥в до держ ѕенс≥йного фонду ”; не високою, а в де€ких рег≥онах нав≥ть низькою зароб≥тною платою; деф≥цитом кошт≥в бюджу ѕенс≥йного фонду на виплату пенс≥й, що покриваЇтьс€ за рах ƒерж бюджу; великою заборгован≥стю п≥дпр ≥з сплати внеск≥в на загальнообовТ€зкове держ пенс≥йне страх. 2. ѕосиленн€ мотивац≥њ людини до продуктивност≥ прац≥, рези €коњ гарантуватимуть матер≥альну забезпечен≥сть у старост≥. 3. ќбмежен≥стю бюджних ресурс≥в дл€ вир≥шенн€ соц потреб ≥ €к насл≥док Ц зниженн€ рол≥ держ у виконанн≥ соц ф-й.

 

 

185.ќбгрунт необх-ть ≥ призначенн€ держ ц≥льових фонд≥в.

ƒерж ц≥л фонди - це форма перерозпод≥лу ≥ використ ф≥н ресурс≥в, залу≠чених державою дл€ ф≥насув сусп потреб з визначених джерел, €к≥ мають ц≥л призначенн€. ‘онди ф≥н ресурс≥в ц≥льового призначенн€ Ї самост≥йною ланкою ф≥н сист ≥ вход€ть до складу держ ф≥н. Ѕюдж Ї основним централ≥зованим фондом грош кошт≥в держ.  ошти бюджу знеособлен≥ ≥ забезп реал≥зац≥ю його ф-й. ќднак у держ можуть бути певн≥ потреби, €к≥ мають особливе значенн€ ≥ тому повинн≥ мати в≥дпов≥дне гарантоване ф≥н забезпеч. ƒо таких потреб належ: наданн€ певних соц гарант≥й населенню у раз≥ дос€гненн€ непрацездатного в≥ку, втрати працездатност≥, годувальника, роботи, настанн€ ≥нш непередбачуваних под≥й.÷е ≥ Ї причиною формув фонд≥в ц≥льового призначенн€. ÷≥л фонди певною м≥рою доповнюють ƒерж бюдж, мають строго ц≥льове призна≠ченн€ ≥ на ≥нш≥ ц≥л≥ не використ. «а допомогою ц≥льових держ фонд≥в можливо:Ј впливна процес вир-ва через ф≥насув, субсидуванн€ ≥ кредитуванн€ п≥дпр;Ј забезпечувати природоохоронн≥ заходи, ф≥нуючи њх за рах спец≥ально визначених джерел ≥ штраф≥в за забрудненн€ навколишнього середовища;Ј надавати соц послуги населенню через виплату пенс≥й,

соц≥альну допомогу, субсидуванн€ соцњ ≥нфраструктури в ц≥лому. ÷≥л фонди под≥л на дв≥ групи. ѕершу становл€ть пост≥йн≥ фонди, створенн€ €ких повТ€зане з вид≥ленн€м окремих ф-й держ. “ак, в реал≥з соцњ ф-њ особлива увага прид≥л€Їтьс€ соц страхуванню. ” звТ€зку з цим окремо створ спец≥альн≥ фонди дл€ гарантованого забезпеч цих видатк≥в. ƒругу групу становл€ть тимчасов≥ фонди, €к≥ форм з метою прискореного вир≥шенн€ актуальних проблем. ¬они створ у раз≥ конкретноњ необхст≥ ≥ п≥сл€ вир≥шенн€ проблеми закриваютьс€.

÷≥л фонди можуть бути пост≥йними ≥ тимчасовими. —творенн€ пост≥йних фонд≥в повТ€зане з вид≥ленн€м окремих ф-й держ.. “имчасов≥ фонди форм з метою прискореного вир≥шенн€ актуальних проблем ≥ припин€ють своЇ функц≥он-€ п≥сл€ викон-€ покладених на них завдань. ƒжерела формув ц≥льових держ фонд≥в визнач характером ≥ масштабн≥стю завдань, дл€ реал≥з €ких вони створен≥. Ќа њх величину вплив екон ≥ ф≥н стан держ на тому чи ≥ншому етап≥ перерозпод≥л. ќтже, джерела формув кошт≥в держ ц≥льових фонд≥в можуть мати €к в≥дносно стаб≥льний, так ≥ тимчасовий характер. Ќапр€ми використ кошт≥в залеж в≥д призначенн€ фонд≥в, конкретних ек≥чних умов ≥ зм≥сту розроблених програм, що реал≥з. ƒе€к≥ держ ц≥л фонди можуть бути ≥нвесторами ≥ учасниками ф≥н ринку у звТ€зку з тим, що, по-перше, нер≥дко використ грош кошт≥в не зб≥гаЇтьс€ у час≥ з њх надходжм, а по-друге, дох в≥д ≥нвестиц≥й Ї додатковим джерелом ф≥насув витрат в≥дпов≥дного фонду н еобх≥днiс ть цiльових фондiв викликана обТЇктивною законом≥рн≥стю ≥снув-€ та перерозпод≥л сусп≥льства, що повТ€зано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв дл€ вирiшенн€ найб≥льш важливих соцiально-екiчних завдань, не передб бюдж





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 359 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2292 - | 1960 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.086 с.