Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія. 3 страница

172.Обгрунт, особлив перерозподільних віднос у сфері страх.

особлив перерозподільних віднос, що виник під час страх:

Страх як екічна категорія — це сук-ть особливих замкнутих перерозподільних віднос між його учасниками з приводу формув цільового страх фонду і його використ для відшкодування збитків, заподіяних за непередбач обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті. Страх є гарантом компенсації збитків, заподіяних майновим інтересам держ, суб’єктів госп і насел-я. Воно значною мірою звільняє бюдж від тягаря витрат на відшкодування збитків, що мають місце внаслідок руйнівних прир катаклізмів, техногенних катастроф, епідемій та інш нещасних випадків, захищає підприємців від майнових і комерційних витрат, забезпечує підтримку рівня життя громадян. Підприємництво і страх нерозривно пов’язані. Наявність ринкових віднос обумовлює необх-ть дій самостійних виробників на свій страх і ризик, що посилює значення страх послуг. Страх є ефективним засобом реаліз соцї політики держ, здійснюючи матеріальний захист громадян шляхом виплати пенсій і грошї допомоги через систу держ соцго страх. Страх — стабільне джерело інвестиційних ресурсів держа-ви. Вкладаючи кошти страх резервів (переважно за довгостроковими договорами особ страх) в пріоритетні галузі, держ спроможна вирішувати глобальні екон завдання. Страх має стратегічне значення у перерозподіл національної екіки. Отже, страх є одночасно засобом залучення грош ресурсів і способом відшкодування збитків.

173.Сутн страх. об’єкти страх: майнове, соціальне, особисте, медичне, страх відповідальності і страх підпр ризиків.

Об’єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Нині в У найпоширеніші серед фіз осіб страх будівель, домашнього майна, транспортних засобів.

особового страх — це життя та здоров’я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об’єктами виступ одночасно життя і здоров’я), страх дітей, весільне страх.

соцго страх о страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування — на випадок безробіття. У медичному страх є здоров’я громадян.У разі страх відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид його — страх громадянської відповідальності водіїв автотранспортних засобів. Крім того, об’єктом страх може бути професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним викон-ям своїх обов’язків можуть сприч збитки своїм клієнтам.

страх ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів.

174.Сутн і ф-ї страх. Назв. галузі страх віднос.

Страх — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страх та іншими суб’єктами фін віднос. Страх виконує такі ф-ї: ризиковану (полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором); створення і використ страх резервних фондів (страх стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпеч покриття збитків у разі їх виникн-я, заподіяних страхувальникові страх подією), заощадження коштів (населенню часто вигідніше заощаджувати кошти у страхй систі, ніж у банках), превентивну (до правової превенції належ передбачені чинним законодавством або договорами страх застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється страх відшкодувань, Фін превенція полягає в тому, що частина страх премій спрямовується на фінасув превентивних заходів). Галузі страх віднос: майнове, особове, соціальне, медичне, страх відповідальності, страх ризиків. Об’єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Об’єкти особового страх — це життя та здоров’я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об’єктами виступ одночасно життя і здоров’я), страх дітей, весільне страх. Особове страх виконує дві ф-ї: страхову та нагромаджувальну. Страх ф-ї передбачає відшкодування втрат у разі настання страхової події. Нагромаджувальна полягає в тому, що після закінчення строку дії страх договору, застрахному виплачується страх сума. У систі соцго страх об’єктами страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування — на випадок безробіття. У медичному страхуванні об’єктом страх є здоров’я громадян. Воно здійсн на випадок хвороби чи травми як в обов’язкй, так і додатково в добровільній формі через держ та недерж структури. У разі страх відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Об’єкт страх ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів.

175. Визначте ф-ї страх.об’єкти і суб’єкти страх віднос.

Страх — це екон віднос, за яких страхувальник сплатою грош внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпеч поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхсті перестраховує частину останнього. Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, які до настання страх випадків використ передусім як джерело кред ресурсів.

Ф-ї страх Це ризикова, попереджувальна, нагромаджу вальна, контрольна. Суб’єкти

Страховики — юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товар иства або товар иства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійсн страхової діяльн. Вони виробляють умови страх і пропонують страх послуги своїм клієнтам.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страх свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страх премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страх випадку.

Застрахний — юридична чи фіз особа, якій належні, страх відшкодування у разі настання страх випаді Застрахний може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе ісплатив страх внесок. Крім того, може виділятись такий суб’єкт як отримувач страх відшкодування у тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Об’єктом страх віднос завжди повинен виступати законний майновий інтерес страхувальника щодо матер і грош цінностей (майно, прибуток від підприємницької діяльн), або цивільної відповідальності страхувальника з приводу можливого заподіяння шкоди внаслідок його діяльн або бездіяльн, або щодо особистих благ, котрими людина володіє – її життя, здоров’я, працездатності, пенсійного або ритуального забезпеч, котрі вона ризикує втратити у зв’язку з настанням певних випадкових подій у період страх.

176. Назв ф-ї страх. Специф особлив категорії “страх”. Як страх пов’язане з ризиками?

Головною, визначальною є ризикова ф-ї, оскільки страх ризик як імовірність збитків безпосер пов'язаний з основним призначенням страх — надання грошї допомоги постраждалим госпм або громадянам. Саме в рамках ризикової ф-ї відбув перерозподіл грош коштів серед учасників страх у зв'язку з наслідками страх подій. Страх виконує також попереджувальну ф-ю пов'язану з використм частини страх фонду на зменшення наслідків страх ризику. У страхуванні життя категорія страх найбільшою мірою зближується з категорією кредит і при заощадженні за договором страх на дожиття обумовлених страх сум. Заощадження грош сум за допомогою страх на дожиття пов'язане з потребою в страх захисті досягнутого сімейного статку. Отже, страх може мати нагромаджу вальну

Контрольна ф-ї страх випливає з указаних вищі трьох специфічних ф-й і проявляється одночасно з ними і конкретних страх відносах в умовах страх. Відповідно до вимоги контрольної ф-ї здійсн фін контроль за правильним проведенням страх операцій.

можна виділити суттєві ознаки, що хар специфічність категорії страх. Це:

1) страх пов'язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню.

В умовах ринкового госп поряд з традиційним використм можливостей страх з захисту від надзвичайних явищ природного хар-ру (землетруси, урагани, повені та ін.) і техногенних ризиків (пожежі, аварії, вибухи) зростає потреба у підприємців у страх покритті збитків, що виник у разі порушення фін і кред зобов'язань, неплатоспроможності контрагентів, коливання вал курсів та дії інш екічних факторів, які призводять до втрат прибутків і реальних дох. Страх захист життя, здоров'я, працездатності і матеріального благополуччя насел-я також пов'язаний із його еки інтересами і реалізується за допомогою страх послуг;

2) при страхуванні має місце солідарне розкладення завдано збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду.

3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд.

4) перерозподільні віднос у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розкладення збитків у часі пов'язане із випадковим характером виникн-я надзвичайних подій: кілька років підряд надзвичайних подій може і не бути, і точний час їх настання невідомий.

177.Об’єктивна необх-ть страх захисту і роль у відтворення.

Необх-ть страх захисту визнач кількома аспектами:

— з позиції прир інтересів людства страх захист виник як засіб збереження матеріального добробуту в разі настання непередбачуваних ситуацій або випадків, які можна передбачити, але яких неможливо уникнути, з метою розподілу збитків, завданих окремим громадянам, між багатьма членами суспільства, задля зменшення втрат потерпілих;

— екон аспект страх захисту пояснюється необхідністю організації сусп віднос, які базуються на мобілізації та використанні фін ресурсів на відшкодування збитків з метою забезпеч безперервного процесу сусп відтворення;

— соціальна потреба страх захисту зумовлена необхідністю вирішення соц питань у суспільстві з метою захисту особистих інтересів громадян;

— в юридичному аспекті організ страх захисту як цивільно-правових віднос здійсн відповідно до чинного страх законодавства та договору страх;

— міжнар аспект страх захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавчих актах різних країн з метою забезпеч страховикам та страхувальникам достатніх фін гарантій.

Таким чином, страх захист — сук-ть екічних віднос, пов'язаних із попередженням, подоланням або зменшенням негативного впливу несприятливих подій (ризиків) і відшкодув їх наслідків з метою забезпеч безперервного і безперебійного сусп вир-ва, фін стабільності держ, її сталого ек перерозподіл і загального добробуту.

Страх захист може бути забезпечений лише за наявності ресурсів, які зосереджуються для цих цілей у страх фонді суспільства. Так, з'являється об'єктивна необх-ть формув страх фонду для збереження збалансованості пропорційного перерозподіл сусп вир-ва, зменшення збитків унаслідок виникн-я ризикових ситуацій.

Так, підприємницька сфера в ринковому середовищі пов'язана з певним ризиком: банкрутства, катастрофи, недоотримання прибутку, втрати капіталу. Крім того, життєдіяльн практично кожної людини також має ризиковий характер (травматизм, непрацездатність, смерть), що потребує непередбач витрат. Наявність елементів ризику, які неодмінно супроводжують сусп вир-во, а також підприємн діяльн та життя окремих громадян, породжує необх-ть їхнього попередження, відшкодування, зменшення збиткових наслідків. Взаємовіднос між людьми з приводу забезпеч стійких гарантій захисту їх майнових інтересів формують зміст категорії "страх захист".

178. Форми створення страх фондів. + і -

Страх фонд є ек необхідністю й обов'язковим елементом сусп відтворення у будь-якому суспільстві.

Розрізняють три основних форми створення страх фонду: самостійна, централізована І страх.

Самостійна форма передбачає, що кожний окремо взятий господарюючий суб'єкт накопичуватиме необхідні матер засоби і фін ресурси, які могли б покрити можливий збиток, не перериваючи на довгий час процес нормального функціон-я.

Централізована форма страх фонду створюється за рах держ ресурсів, які резервуються у централізованому порядку в натуральній і грошй формах. Натуральні резерви формують із регулярно поновлюваних запасів готової продукції, сировини, матеріалів, палива, продовольства. Грош резерви фондів створ щорічно під час складання держ бюджу. У галузях народного госп грош резерви створ у вигляді фондів для надання фін допомоги підпрм і організм галузі.

Страх форма створюється за рах внесків численних юр та фіз осіб, що виявили бажання застрахувати свій можливий збиток від будь-яких непередбач обставин. Кошти цього фонду, які збирають Спеціалізовані організації — страх товар иства, призначені для відшкодування своїм страхувальникам збитків, яких вони зазнали у резі стихійних лих, нещасних випадків або інш непередбач обставин, обумовлених у договорах страх.

179. Обгрунт, що колективне страх є найбільш ефективною формою створення страх фондів.

Створення колект страх фондів ґрунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть віднос страх полягає в тому, що формув страх фондів здійсн за рах внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.

Колективне страх є найбільш доцільною, екною, ефективною і раціональною формою створення страх фондів. Порівняно з самострахм воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витр юр і фіз осіб хар їх плату за зниження рівня ризику фін втрат. Раціональна організ фін справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централіз коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фін ринку.

180. Обгрунт + і - фондів самострах та колект фондів.

Самострах ґрунтується на індивідй відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фіз особа формує власні страх (резервні) фонди за рах власних ресурсів і дох. Це дорога і не раціональна форма. Дорога тому, що кожний суб’єкт повинен витрачати кошти на їх створення в повному обсязі можливих збитків, що зменшує його фін можливості. Нераціональна тому, що вона передбачає в масштабах суспільства вилучення з обігу значних фін ресурсів. Відтак сфера самострах обмежена мінімальними потребами і виражається насамперед у створенні фін резервів суб’єктами госп та певному резервуванні коштів фізичними особами.(найпоширеніша в банкй сфері через вищий ступінь ризику та рівень відповідальності).

181. Об’єкти страх віднос. Обов’язкове та добровільне

За формою проведення розрізняють обов’язкове та добровільне страх.

Обов'язкове страх реалізується через загальнодерж ціл фонди: пенсійний, соцго страх, страх на випадок безробіття. Ф-ї страховика тут виконує держ в особі уповноважених органів, страхувальників — роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахними є громадяни. Страх платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соцго страх і фонду сприяння зайнятості насел-я. Страх відшкодування здійсн у формі пенсій — при повній чи частковій втраті працездатності; допомог— при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті.

Добровільне страх здійсн через недерж та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер.

182.Визначте суб’єктів страх. Який зв'язок існує між ними?

Страховик – юридична особа – Страх компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страх фонду і виплати з нього страх відшкодування. За методом фін діяльн страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предм діяльн (фіновими ресурсами) страховик є фін інституцією.

Страхувальник – юридична чи фіз особа, яка на підставі угоди зі страховиком сплач страх внески до страх фонду

Застрахний – юридична чи фіз особа, якій належить страх відшкодування при настанні страх випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страх відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Крім безпосередніх суб’єктів страх на страх ринку діють страх посередники. Страх агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і вик частину його страхової діяльн(укладання договорів страх, одержання страх платежів, викон-я робіт, пов’язаних з виплатами страх сум і страх відшкодування).Є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком. Страх брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльн і здійснюють посередницьку діяльн на страх ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

183.Необх-ть та призначення держ цільових фондів. Принципи їх організації. Які держ ціл фонди існ в У?

у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. Це і є причиною формув фондів цільового призначення.

Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих ф-й держ. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.

В У такі основні ціл фонди:

А. У сфері соцго страх:

- Пенсійний фонд;

- Фонд соцго страх з тимчасової втрати працездатності;

- Фонд соцго страх на випадок безробіття;

- Фонд соцго страх від нещасних випадків;

Б. Тимчасові:

- Фонд соцго захисту інвалідів;

- Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Соціальне страх — це самостійна галузь страх, що охоплює сук-ть віднос з приводу формув і використ колект страх фондів, признач для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.

Принципи організації централіз фондів фін ресурсів:

-відрах-я до фондів централізовано визнач державою відповідними законами і є власністю держ;

-відрах-я до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

-витр з фондів здійснюються лише на певні потреби, які передбачені законом.

184.В чому полягає необх-ть та призначення держ цільових фондів. джерела дох і напрями видатків Пенсійного фонду У.

За цільовим призначенням держ цілові кошти можуть бути соціальними і еки. За допомогою коштів цих фондів надається доп як населенню, так і для перерозподіл екіки, окремих галузей вир-ва. Особливу роль відіграють ціл фонди соцго призначення. (Пенсійний фонд У, Фонд соцго страх У з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового держ соцго страх У на випадок безробіття, Фонд соцго страх від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

Їх Специфікою є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх використ. Джерелами: спеціальні под і збори, асигнування із держ і місцевих бюджів, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів цільових фондів.Використ коштів бюджи фондами регламентується законодавством та органами влади, а використ коштів цільових фондів — законодавством та виконавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість використ коштів в оперативному режимі; Контроль за діяльн і використм коштів бюджних фондів здійснює Верховна Рада У, ціл фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійсн податковими інспекціями, фіновими відділами і виконавч дирекціями фондів.

Джерела формув дох бюджу Пенсійного фонду

1) страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх;

2) внески добровільно застрахних осіб; 3)обов’язк збори на загальнообов'яз держ пенсійне страх

4) кошти Держ бюджу У та держ цільових орондів, що перераховуються до Пенсійного фонду У у випадках, передбач законодавством;5) інвест дохід, який отримується від інвест резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду в майбутніх періодах;6) суми фін санкцій, застосованих до юр та фіз осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страх внесків та використ коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці порушення;7) благодійні внески юр та фіз осіб;8) інші надходж відповідно до законодавства.Основне джерело формув дох Пенсійного фонду У — страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх, які сплачують страхувальники та застрахні особи.

Кошти, акумульовані у бюджі Пенсійного фонду У, спрямовуються на:— виплату пенсій, яка згідно із законодавством здійснюються за рах коштів Фонду. Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеч громадян у старості, а також у випадку втрати годувальника або працездатності. За рах коштів Пенсійного фонду У на сьогодні виплачуються такі види пенсій: за віком; за вислугу років; по інвалідності в резі загального захворювання, інвалідності з дитинства; у зв'язку із втратою годувальника;— надання соц послуг, передбач чинним законодавством (соціальна виплата — доп на поховання непрацюючих пенсіонерів);— погашення банк кредитів та відсотків за їх використ;— фінасув адміністративних витрат, пов'язаних з викон-ям ф-й, покладених на органи Пенсійного фонду;— оплату послуг з виплати та доставки пенсій;— формув резерву коштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного фонду У склад з резерву коштів для поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду

188.Обгрунт необх-ть перерозподіл недерж пенсійного страх На функціон-я пенсійної сист вплив ряд факторів, за допомогою яких форм не лише напрямки соцї політики, а й екічна стабільність країни. Сьогодні нагально постає питання удосконалення чинної сист соцго захисту та перерозподіл не тільки загальнообов’язкового держ пенсійного страх, з метою створення стійкої фін бази для забезпеч людини у старості, а й формув міцної пенсійної сист в цілому. Доцільним у цьому напрямку виступ перерозподіл недерж пенсійного страх, що займає винятково важливе місце у систі соцго захисту працюючої частини насел-я.

Необх-ть запровадження недерж пенсійного страх викликано: 1. Незбалансованістю солідарної сист, що спричиняється: високим рівнем демографічного навантаження на непрацездатне насел-я; наявністю значної кількості різного роду пільг із сплати внесків до держ Пенсійного фонду У; не високою, а в деяких регіонах навіть низькою заробітною платою; дефіцитом коштів бюджу Пенсійного фонду на виплату пенсій, що покривається за рах Держ бюджу; великою заборгованістю підпр із сплати внесків на загальнообов’язкове держ пенсійне страх. 2. Посилення мотивації людини до продуктивності праці, рези якої гарантуватимуть матеріальну забезпеченість у старості. 3. Обмеженістю бюджних ресурсів для вирішення соц потреб і як наслідок – зниження ролі держ у виконанні соц ф-й.

185.Обгрунт необх-ть і призначення держ цільових фондів.

Держ ціл фонди - це форма перерозподілу і використ фін ресурсів, залучених державою для фінасув сусп потреб з визначених джерел, які мають ціл призначення. Фонди фін ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фін сист і входять до складу держ фін. Бюдж є основним централізованим фондом грош коштів держ. Кошти бюджу знеособлені і забезп реалізацію його ф-й. Однак у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. До таких потреб належ: надання певних соц гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інш непередбачуваних подій.Це і є причиною формув фондів цільового призначення. Ціл фонди певною мірою доповнюють Держ бюдж, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використ. За допомогою цільових держ фондів можливо:· впливна процес вир-ва через фінасув, субсидування і кредитування підпр;· забезпечувати природоохоронні заходи, фінуючи їх за рах спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;· надавати соц послуги населенню через виплату пенсій,

соціальну допомогу, субсидування соцї інфраструктури в цілому. Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих ф-й держ. Так, в реаліз соцї ф-ї особлива увага приділяється соц страхуванню. У зв’язку з цим окремо створ спеціальні фонди для гарантованого забезпеч цих видатків. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.

Ціл фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов’язане з виділенням окремих ф-й держ.. Тимчасові фонди форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціон-я після викон-я покладених на них завдань. Джерела формув цільових держ фондів визнач характером і масштабністю завдань, для реаліз яких вони створені. На їх величину вплив екон і фін стан держ на тому чи іншому етапі перерозподіл. Отже, джерела формув коштів держ цільових фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер. Напрями використ коштів залеж від призначення фондів, конкретних екічних умов і змісту розроблених програм, що реаліз. Деякі держ ціл фонди можуть бути інвесторами і учасниками фін ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використ грош коштів не збігається у часі з їх надходжм, а по-друге, дох від інвестицій є додатковим джерелом фінасув витрат відповідного фонду н еобхіднiс ть цiльових фондiв викликана об’єктивною закономірністю існув-я та перерозподіл суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв для вирiшення найбільш важливих соцiально-екiчних завдань, не передб бюдж