Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уть ≥ значенн€ державного кредиту




 

ƒержава дл€ ф≥нансуванн€ своњ потреб може моб≥л≥зувати ф≥нансов≥ ресурси у форм≥ державного кредиту. ” цьому випадку вона Ї позичальником, а населенн€ ≥ п≥дприЇмства Ц кредиторами. державний кредит маЇ строк поверненн€ та ц≥ну у форм≥ в≥дсотка. ƒержавний кредит може бути внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м. ” сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин держава виступаЇ в рол≥ €к кредитора, так ≥ позичальника.  р≥м того, держава може виступати в рол≥ гаранта, в тих випадках, коли бере на себе в≥дпов≥дальн≥сть за погашенн€ позик та виконанн€ ≥нших зобовТ€зань, €к≥ вз€ли юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи.

«а своЇю економ≥чною сутн≥сть державний кредит Ц це форма вторинного перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту. …ого джерелом Ї в≥льн≥ кошти населенн€, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й.

ƒержавний кредит в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д банк≥вського. ¬≥н, €к правило, використовуЇтьс€ дл€ покритт€ деф≥циту державного бюджету, ≥ джерелом його поверненн€ та сплати в≥дсотк≥в Ї доходи бюджету, а не прибутки в≥д ефективного використанн€ кредиту.

ƒоц≥льн≥сть державного кредиту при покритт≥ деф≥циту бюджету зумовлена тим, що це маЇ значно менш≥ негативн≥ насл≥дки дл€ ф≥нансового становища держави, н≥ж покритт€ деф≥циту за рахунок грошовоњ ем≥с≥њ.

Ќа€вн≥сть державного кредиту призводить до по€ви державного боргу. …ого сума складаЇтьс€ з ус≥х випущених ≥ непогашених боргових зобовТ€зань держави €к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х, включаючи гарант≥њ за кредитами, що надаютьс€ ≥ноземним постачальникам, м≥сцевим органам влади тощо. ƒержавний борг маЇ економ≥чно обірунтован≥ меж≥. ¬≥н Ї характеристикою результативност≥ ус≥х проведених державою кредитних операц≥й. …ого абсолютна величина, динам≥ка ≥ темпи зм≥н в≥дбивають стан економ≥ки й ф≥нанс≥в крањни, ефективн≥сть функц≥онуванн€ державних структур. Ќа стан державного боргу ≥стотно впливають щор≥чн≥ операц≥њ в сфер≥ державного кредиту Ц одержанн€ нових позик ≥ умови њх наданн€, з одного боку, розм≥ри погашень ≥ виплачуваних в≥дсотк≥в, з ≥ншого.

ѕризначенн€ державного кредиту ви€вл€Їтьс€ насамперед у тому, що в≥н Ї засобом моб≥л≥зац≥њ в руках держави додаткових ф≥нансових ресурс≥в. ” випадку деф≥циту державного бюджету додатково моб≥л≥зован≥ ф≥нансов≥ ресурси спр€мовуютьс€ на покритт€ р≥зниц≥ м≥ж бюджетними видатками ≥ доходами. ѕри позитивному бюджетному сальдо моб≥л≥зован≥ за допомогою державного кредиту засоби пр€мо використовуютьс€ дл€ ф≥нансуванн€ економ≥чних ≥ соц≥альних програм. ÷е означаЇ, що державний кредит, будучи засобом зб≥льшенн€ ф≥нансових можливостей держави, може виступати важливим чинником прискоренн€ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку крањни.

ѕри проведенн≥ правильноњ кредитноњ пол≥тики з використанн€м державних кредитних операц≥й, за допомогою можуть бути вилучен≥ з об≥гу значн≥ в≥льн≥ кошти, що спри€Ї упов≥льненню темп≥в ≥нфл€ц≥йних процес≥в.

јле оц≥нюючи значенн€ державного кредиту, не варто забувати, що моб≥л≥зован≥ за його допомогою засоби Ї антцип≥рованими, тобто вз€тими наперед податками. Ќеобх≥дн≥сть погашенн€ державного боргу вимагаЇ пошуку додаткових надходжень до бюджету, а вони можуть бути отриман≥ (€кщо не використовувати нов≥ позики) т≥льки за допомогою податк≥в. ƒо того ж погашенн€ боргових зобовТ€зань ≥ сплата в≥дсотк≥в по них в≥двол≥каЇ частину бюджетних доход≥в в≥д продуктивн≥шого њх використанн€, скорочуЇ можливост≥ нарощуванн€ виробничого та ≥нтелектуального потенц≥алу сусп≥льства, за що розплачуютьс€ вже майбутн≥ покол≥нн€.

 

‘орми державного кредиту.

¬нутр≥шн≥й державний кредит може виступати в таких формах:

ü державн≥ позики;

ü перетворенн€ частини вклад≥в населенн€ в державн≥ позики;

ü запозиченн€ засоб≥в загальнодержавного позичкового фонду;

ü казначейськ≥ позики;

ü гарантован≥ позики.

ƒержавн≥ позики €к форма державного кредиту характеризуютьс€ тим, що тимчасово в≥льн≥ кошти населенн€, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й залучаютьс€ до ф≥нансуванн€ сусп≥льних потреб шл€хом випуску ≥ реал≥зац≥њ обл≥гац≥й, казначейських зобовТ€зань та ≥нших державних ц≥нних папер≥в.

ќбл≥гац≥€ Ц найб≥льш поширений вид державних ц≥нних папер≥в. ¬она символ≥зуЇ державне боргове зобовТ€занн€ ≥ надаЇ право њњ власнику п≥сл€ зак≥нченн€ визначеного терм≥ну одержати назад суму боргу ≥ в≥дсотки за ним. ѕродаючи обл≥гац≥ю, держава зобовТ€зана повернути суму боргу у визначений терм≥н ≥з в≥дсотками або виплачувати в≥дсотки прот€гом усього терм≥ну використанн€ позикових засоб≥в, а п≥сл€ зак≥нченн€ цього терм≥ну повернути ≥ суму боргу. ƒержава встановлюЇ ном≥нальну варт≥сть (ц≥ну) обл≥гац≥њ, €ка вказуЇтьс€ на обл≥гац≥њ ≥ виражаЇ грошову суму, надану власником обл≥гац≥њ держав≥ в тимчасове використанн€. —аме ц€ сума виплачуЇтьс€ власнику обл≥гац≥њ в момент погашенн€ ≥ на нењ нараховуютьс€ в≥дсотки. ѕроте реальна прибутков≥сть обл≥гац≥й дл€ њх власник≥в може бути вище або нижче встановленого ном≥нального в≥дсотка.

≤ншим д≥ючим у наш≥й крањн≥ видом державних ц≥нних папер≥в Ї казначейськ≥ зобовТ€занн€. ќсновна њх в≥дм≥нн≥сть в≥д обл≥гац≥й пол€гаЇ в мет≥ њх випуску, форм≥ виплати прибутку, в≥льному об≥гу. «асоби, що надход€ть в≥д продажу обл≥гац≥й, спр€мовуютьс€ на поповненн€ бюджетного фонду, позабюджетних фонд≥в або на обумовлен≥ ц≥л≥. «асоби в≥д реал≥зац≥њ казначейських зобовТ€зань держави спр€мовуютьс€ т≥льки на поповненн€ бюджету держави. ѕрибуток по обл≥гац≥€х державних позик може виплачуватись у вигл€д≥ в≥дсотк≥в, виграш≥в або не виплачуватись зовс≥м. ”мовами випуску казначейських зобовТ€зань передбачена виплата прибутку т≥льки у вигл€д≥ в≥дсотк≥в. ќбл≥гац≥њ можуть мати в≥льний об≥г ≥ обмежене коло об≥гу, казначейськ≥ зобовТ€занн€ п≥дл€гають реал≥зац≥њ т≥льки серед населенн€.

ƒержавн≥ внутр≥шн≥ позики за ознакою права ем≥с≥њ можуть бути:

ü так≥, що випускаютьс€ органами державноњ влади;

ü так≥, що випускаютьс€ м≥сцевими органами влади.

«алежно в≥д форми виплати прибутк≥в позики под≥л€ютьс€ на:

ü процентн≥;

ü виграшн≥;

ü процентно-виграшн≥;

ü безпроцентн≥;

ü безпрограшн≥.

¬ласники боргових зобовТ€зань процентноњ позики одержують ф≥ксований прибуток щор≥чно шл€хом оплати купон≥в або один раз п≥д час погашенн€ позики шл€хом нарахуванн€ в≥дсотк≥в до ном≥налу ц≥нних папер≥в.

ѕо виграшних позиках увесь прибуток власники обл≥гац≥њ одержують у форм≥ виграш≥в у момент погашенн€ обл≥гац≥њ. ѕрибуток виплачуЇтьс€ не по вс≥х обл≥гац≥€х, а т≥льки по тих, €к≥ потрапили в тираж≥ виграш≥в.

”мовами випуску процентно-виграшних позик передбачаЇтьс€ виплата частини прибутку по купонах, а частини Ц у форм≥ виграш≥в.

Ѕезпроцентн≥ (ц≥льов≥) позики не передбачають виплату прибутк≥в власникам обл≥гац≥й, але гарантують одержанн€ в≥дпов≥дного товару, попит на €кий повн≥стю поки що не задовольн€Їтьс€.

Ѕезпрограшн≥ позики гарантують, що прот€гом терм≥ну д≥њ позики виграш припаде на кожну обл≥гац≥ю.

«а терм≥ном погашенн€ державн≥ позики под≥л€ютьс€ на короткостроков≥ (терм≥н погашенн€ до 1 року), середньостроков≥ (з терм≥ном погашенн€ до 3 рок≥в) та довгостроков≥ (з терм≥ном погашенн€ понад 5 рок≥в). ” наш≥й крањн≥ передбачена можлив≥сть випуску вс≥х вид≥в ц≥нних папер≥в держави.

” т≥сному звТ€зку з державними позиками знаходитьс€ друга форма державного кредиту, функц≥онуванн€ €кого опосередковуЇтьс€ системою ощадних установ, - перетворенн€ частини внеск≥в населенн€ в державн≥ позики. Ќа в≥дм≥ну в≥д першоњ форми державного кредиту, коли ф≥зичн≥ й юридичн≥ особи купують ц≥нн≥ папери за рахунок власних тимчасово в≥льних кошт≥в, ощадн≥ установи дають кредит держав≥ за рахунок позикових засоб≥в. Ќа€вн≥сть посередника м≥ж державою ≥ населенн€м в особ≥ ощадних установ ≥ наданн€ позики останн≥ми держав≥ за рахунок позикових кошт≥в без в≥дома њх реального власника (населенн€) дозвол€ють вид≥лити ц≥ в≥дносини в €кост≥ особливоњ форми державного кредиту. ѕеретворенн€ частини внеск≥в населенн€ в державн≥ позики, що призначен≥ на потреби держави, зд≥йснюЇтьс€ через покупку особливих ц≥нних папер≥в (наприклад, казначейських ощадних сертиф≥кат≥в), а також оформленн€м безобл≥гац≥йних позик. ¬ ”крањн≥ це дос€гаЇтьс€ за рахунок куп≥вл≥ ќщадбанком боргових зобовТ€зань держави.

«апозиченн€ засоб≥в загальнодержавного позикового фонду €к форма державного кредиту характеризуЇтьс€ тим, що державн≥ кредитн≥ установи безпосередньо (не обмежуючи ц≥ операц≥њ куп≥влею державних ц≥нних папер≥в) передають частину кредитних ресурс≥в на покритт€ витрат ур€ду. ÷€ форма державного кредиту функц≥онуЇ в тотал≥тарному сусп≥льств≥. ¬она спри€Ї розвитку ≥нфл€ц≥йних процес≥в, що особливо небезпечно в умовах жорсткого контролю за ем≥с≥Їю грошових знак≥в з боку державних орган≥в.

 азначейськ≥ позики €к форма державного кредиту виражають в≥дносини наданн€ ф≥нансовоњ допомоги п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥€м органами державноњ влади ≥ управл≥нн€ за рахунок бюджетних кошт≥в на умовах строковост≥, платност≥ й зворотност≥. ¬≥дносини по л≥н≥њ казначейських позик не Ї аналогом банк≥вського кредитуванн€, оск≥льки на в≥дм≥ну в≥д госпрозрахункових банк≥вських структур органи державноњ влади ≥ управл≥нн€ надають ф≥нансову допомогу на ≥нших умовах, за ≥нших причин ≥ в ≥нших ц≥л€х.  азначейськ≥ позики видаютьс€ на п≥льгових умовах за терм≥нами ≥ норм≥ в≥дсотка, вони можлив≥ у випадку ф≥нансових утруднень п≥дприЇмств через њх особливе становище на ринку або пог≥ршенн€ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, не мають комерц≥йноњ ц≥л≥, а Ї засобом п≥дтримки життЇво важливих дл€ народного господарства економ≥чних структур. Ќа сьогодн≥ ц€ форма державного кредиту в ”крањн≥ активно не використовуЇтьс€.

¬ тих випадках, коли ур€д гарантуЇ безумовне погашенн€ позик, випущених м≥сцевими органами влади чи окремими господарськими структурами, а також виплату в≥дсотк≥в за ними, мова йде про умовн≥й форм≥ державного кредиту Ц гарантованих позиках, за €кими ур€д реально несе ф≥нансову в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки у випадку неплатоспроможност≥ платника.

ћ≥жнародний державний кредит Ц це сукупн≥сть в≥дносин, у €ких держава виступаЇ на св≥товому ринку в рол≥ позичальника, кредитора або гаранта. ÷≥ в≥дносини набирають форми державних зовн≥шн≥х позик. як ≥ внутр≥шн≥ позики вони надаютьс€ на умовах зворотност≥, строковост≥ й платност≥. —ума отриманих зовн≥шн≥х позик ≥з нарахованими в≥дсотками включаЇтьс€ в державний борг крањни.  рањнам, що мають значн≥ економ≥чн≥ й ф≥нансов≥ труднощ≥, зовн≥шн≥ позики можуть надаватись на п≥льгових умовах.

Ќаданн€ зовн≥шн≥х позик зд≥йснюЇтьс€ за рахунок бюджетних кошт≥в або спец≥альних ур€дових фонд≥в. ќдержувачами позик можуть бути центральн≥ ур€ди або м≥сцев≥ органи влади.  редиторами можуть виступати ур€ди, ф≥нансово-кредитн≥ установи та ≥нш≥ юридичн≥ особи ≥ноземних держав, приватн≥ особи, а також м≥ждержавн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ.

ƒ≥€льн≥сть ”крањни €к кредитора ≥ гаранта на м≥жнародн≥й арен≥ дуже обмежена в звТ€зку з неспри€тливим ф≥нансово-економ≥чним становищем держави. Ќа сьогодн≥ ц€ форма державного кредиту в ”крањн≥ активно не використовуЇтьс€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 492 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2031 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.