Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уть м≥сцевих ф≥нанс≥в, њх склад ≥ роль в умовах ринкових в≥дносин




 

¬изначенн€ економ≥чноњ сут≥ м≥сцевих ф≥нанс≥в можливо т≥льки тод≥, коли обТЇктивним €вищем стане саме м≥сцеве самовр€дуванн€.

” сучасних правових державах св≥ту м≥сцев≥ органи влади вход€ть до загальноњ системи державного управл≥нн€, њх компетенц≥€ визначаЇтьс€ центральною владою. ѕростежуЇтьс€ також тенденц≥€ щодо зростанн€ державних функц≥й, €к≥ передаютьс€ в компетенц≥ю м≥сцевих орган≥в влади.

«агалом у теор≥њ ≥ практиц≥ був напрацьований та поширивс€ принцип доц≥льност≥, зг≥дно з €ким певна функц≥€ покладаЇтьс€ на той р≥вень влади, €кий виконаЇ њњ краще, економн≥ше та ефективн≥ше.

¬≥дпов≥дно до закр≥плених за м≥сцевим органом влади повноважень вони над≥л€ютьс€ ф≥нансовими ресурсами, достатн≥ми дл€ зд≥йсненн€ вказаних повноважень.

Ќин≥ найдискус≥йн≥шим Ї питанн€ щодо визначенн€ повноважень м≥сцевих орган≥в самовр€дуванн€. ¬≥дпов≥дно до њхн≥х обс€г≥в будуЇтьс€ структура м≥сцевих ф≥нанс≥в. –озширенн€ повноважень потребуЇ зб≥льшенн€ ф≥нансових ресурс≥в у розпор€дженн€ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, що не завжди можна дос€гти за допомогою податк≥в. ” багатьох крањнах м≥сцевому самовр€дуванню надаютьс€ субсид≥њ. ѕроте сл≥д памТ€тати, що самовр€дуванн€ рег≥ону реальне т≥льки тод≥, коли у нього Ї можлив≥сть стаб≥льно ф≥нансувати свою д≥€льн≥сть ≥з м≥сцевого бюджету. ≤ ще, на€вн≥сть значних територ≥альних в≥дм≥нностей залишатиметьс€ завжди, тому основним завданн€м державноњ рег≥ональноњ бюджетно-податковоњ пол≥тики не може бути вир≥внюванн€ цих можливостей. ¬они можуть згладжуватись не шл€хом перерозпод≥лу ресурс≥в з економ≥чно розвинутих територ≥й у слаборозвинут≥ (бо це призводить до послабленн€ сильних ≥ подальшого занепаду слабких внасл≥док про€ву в останн≥х споживацьких настроњв), а в≥дпов≥дною ≥нвестиц≥йною пол≥тикою держави, спр€мованою на реал≥зац≥ю на€вного потенц≥алу вс≥х адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень.

¬ б≥льшост≥ крањн до компетенц≥њ м≥сцевого самовр€дуванн€ належать: ф≥нансуванн€ початковоњ ≥ середньоњ осв≥ти, охорони здоровТ€, шл€хи м≥сцевого значенн€, благоустр≥й, догл€д за б≥дними ≥ сиротами, житлово-комунальне господарство, житлове буд≥вництво, водозабезпеченн€, теплове господарство, м≥ськ≥ електричн≥ мереж≥, економ≥чна ≥нфраструктура, працевлаштуванн€ безроб≥тних, переп≥дготовка кадр≥в з метою працевлаштуванн€, збиранн€ й утил≥зац≥€ см≥тт€, еколог≥чн≥ проблеми тощо.

¬≥дпов≥дно до обс€г≥в повноважень м≥сцевого самовр€дуванн€ будуЇтьс€ система м≥сцевих ф≥нанс≥в, тобто визначаЇтьс€ њх величина в загальнодержавних показниках, ≥ насамперед, у ¬¬ѕ. ƒо Ївропейських крањн з найвищими показниками мун≥ципальних витрат щодо ¬¬ѕ належать: Ўвец≥€ Ц 25,5%, ƒан≥€ Ц 19,9%, Ќорвег≥€ Ц 18,9%, ”горщина Ц 19%, ”крањна Ц близько 18%. “обто ”крањна належить до Ївропейських крањн з високими показниками перерозпод≥лу ¬¬ѕ через м≥сцев≥ ф≥нанси.

ќтже, м≥сцев≥ ф≥нанси за своЇю суттю Ц це сукупн≥сть форм ≥ метод≥в створенн€ ≥ використанн€ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в дл€ забезпеченн€ органами м≥сцевого самовр€дуванн€ виконанн€ покладених на них функц≥й у галуз≥ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку в≥дпов≥дних територ≥й.

 

ü «наченн€ м≥сцевих бюджет≥в в соц≥ально-економ≥чному розвитку рег≥он≥в.

 

ќсновною складовою м≥сцевих ф≥нанс≥в Ї м≥сцев≥ бюджети. ” них зосереджено понад 80% в≥д ус≥х ф≥нансових ресурс≥в, що перебувають в розпор€дженн≥ м≥сцевого самовр€дуванн€.

ћ≥сцев≥ бюджети необх≥дно розгл€дати в двох аспектах. ѕо-перше, €к орган≥зац≥йну форму моб≥л≥зац≥њ частини ф≥нансових ресурс≥в у розпор€дженн≥ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, по-друге, €к систему ф≥нансових в≥дносин, €к≥ викають у процес≥ формуванн€ ≥ використанн€ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в.

–оль м≥сцевих бюджет≥в в економ≥чному ≥ соц≥альному розвитку рег≥он≥в пол€гаЇ в наступному:

1. «осередженн€ ф≥нансових ресурс≥в у м≥сцевих бюджетах дозвол€Ї органам м≥сцевого самовр€дуванн€ мати ф≥нансову базу дл€ реал≥зац≥њ своњх повноважень у в≥дпов≥дност≥ з  онституц≥Їю.

2. ‘ормуванн€ м≥сцевих бюджет≥в даЇ можлив≥сть рег≥онам в повн≥й м≥р≥ про€вити ф≥нансово-господарську самост≥йн≥сть у видатках кошт≥в на соц≥ально-економ≥чний розвиток рег≥ону, забезпечити планом≥рний розвиток осв≥тн≥х, медичних установ, установ культури, житлового фонду ≥ комун≥кац≥й м≥сцевого значенн€.

3. «а допомогою м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюЇтьс€ вир≥внюванн€ р≥вн≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку територ≥й. « ц≥Їю метою формуютьс€ ≥ реал≥зовуютьс€ рег≥ональн≥ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку рег≥он≥в.

4. ћаючи в розпор€дженн≥ бюджетн≥ кошти, органи влади рег≥он≥в можуть зб≥льшувати або зменшувати нормативи затрат на наданн€ державних та м≥сцевих послуг в установах невиробничоњ сфери.

5.  онцентруючи частину ф≥нансових ресурс≥в у м≥сцевих бюджетах, м≥сцев≥ органи влади можуть централ≥зовано спр€мовувати ф≥нансов≥ ресурси на вир≥шенн€ стратег≥чних завдань, розвиток в рег≥он≥ пр≥оритетних галузей промисловост≥, с≥льського господарства, соц≥альноњ сфери тощо.

6. ћ≥сцев≥ бюджети через ф≥нансов≥ ресурси зд≥йснюють вплив на оптимальн≥ пропорц≥њ ф≥нансуванн€ поточних ≥ кап≥тальних затрат ≥ стимулюванн€ ефективного використанн€ матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в, а також створенн€ нових м≥сцевих виробництв ≥ промисл≥в, що дозвол€Ї створювати нов≥ робоч≥ м≥сц€ ≥ вносити певний вклад у вир≥шенн€ проблем зниженн€ безроб≥тт€ в рег≥он≥.

 

ü ƒоходи ≥ видатки м≥сцевих бюджет≥в.

 

јктивний вплив м≥сцевого самовр€дуванн€ на формуванн€ нових сусп≥льних в≥дносин можливий лише в тому раз≥, €кщо воно матиме в своЇму розпор€дженн≥ достатню к≥льк≥сть ф≥нансових ресурс≥в. «г≥дно з чинним законодавством органи м≥сцевого самовр€дуванн€ в межах своЇњ компетенц≥њ самост≥йно розробл€ють, затверджують ≥ виконують бюджети м≥сцевого самовр€дуванн€.

‘ормуванн€ та використанн€ м≥сцевих бюджет≥в засноване на принципах самост≥йност≥, державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки, гласност≥ формуванн€ та використанн€ ф≥нансових ресурс≥в.

ƒоходи м≥сцевого бюджету Ц це грошов≥ кошти, €к≥ надход€ть в безоплатному ≥ безповоротному пор€дку у в≥дпов≥дност≥ ≥з законодавством в розпор€дженн€ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€.

ƒоходи м≥сцевих бюджет≥в формуютьс€ за рахунок наступних джерел:

ü м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в;

ü закр≥плених доход≥в;

ü неподаткових доход≥в.

ƒо м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, €к≥ формуютьс€ м≥сцев≥ бюджети належать: податок з реклами, комунальний податок, готельний зб≥р, зб≥р за паруванн€ автотранспорту, ринковий зб≥р, курортний зб≥р, зб≥р за видачу ордера на квартиру, зб≥р за участь у б≥гах на ≥подром≥, зб≥р за виграш на б≥гах на ≥подром≥, зб≥р за право використанн€ м≥сцевоњ символ≥ки, зб≥р за проведенн€ теле- ≥ к≥нозйомок, зб≥р за проведенн€ м≥сцевого аукц≥ону, зб≥р за видачу дозволу на розм≥щенн€ обТЇкт≥в торг≥вл≥ та сфери послуг та ≥н.

«акр≥плен≥ доходи Ц це загальнодержавн≥ податки та ≥нш≥ платеж≥, за €кими встановлюютьс€ нормативи в≥драхувань в м≥сцев≥ бюджети на наступний ф≥нансовий р≥к, а де€ких випадках ≥ на довгостроков≥й основ≥. ƒо них належать: прибутковий податок з громад€н, податок на прибуток, платеж≥ за спец≥альне використанн€ природних ресурс≥в, плата за землю, акцизний зб≥р з вироблених в ”крањн≥ товар≥в, ф≥ксований с≥льськогосподарський податок, Їдиний податок ≥з субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва, державне мито тощо.

ƒо неподаткових надходжень належать:

ü плата за державну реЇстрац≥ю;

ü плата за оренду майнових комплекс≥в;

ü кошти в≥д приватизац≥њ майна;

ü надходженн€ в≥д м≥сцевих грошово-речових лотерей;

ü надходженн€ в≥д ф≥нансових санкц≥й;

ü м≥ж бюджетн≥ трансферти.

¬идатки м≥сцевих бюджет≥в Ц це грошов≥ кошти, €к≥ спр€мовуютьс€ на ф≥нансове забезпеченн€ завдань ≥ функц≥й м≥сцевого самоуправл≥нн€. ¬идаткова частина м≥сцевих бюджет≥в включаЇ ф≥нансуванн€ видатк≥в, повТ€заних з вир≥шенн€м питань м≥сцевого значенн€, управл≥нн€м, розвитком економ≥ки ≥ соц≥альноњ сфери.

¬иключно ≥з м≥сцевих бюджет≥в ф≥нансуютьс€ видатки на:

1) утриманн€ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€;

2) формуванн€ мун≥ципальноњ власност≥ та управл≥нн€ нею;

3) орган≥зац≥ю, утриманн€ ≥ розвиток установ невиробничоњ сфери;

4) утриманн€ м≥сцевих орган≥в охорони громадського пор€дку;

5) утриманн€ житлово-комунального господарства;

6) благоустр≥й та озелененн€ територ≥й;

7) орган≥зац≥ю транспортного обслуговуванн€ населенн€;

8) реал≥зац≥ю ц≥льових програм, що приймаютьс€ органами м≥сцевого самоуправл≥нн€;

9) обслуговуванн€ ≥ погашенн€ мун≥ципального боргу;

10) проведенн€ мун≥ципальних вибор≥в тощо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 547 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2266 - | 2070 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.