Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 5. Ѕюджет ≥ бюджетна система




ü —уть та функц≥њ державного бюджету, його роль в соц≥ально-економ≥чних процесах.

ü Ѕюджетна система та бюджетний устр≥й.

ü Ѕюджетний процес.

 

o —уть та функц≥њ державного бюджету, його роль в соц≥ально-економ≥чних процесах.

 

÷ентральною ланкою державних ф≥нанс≥в ≥ одним ≥з найважлив≥ших ≥нститут≥в економ≥чного суверен≥тету держави виступаЇ бюджет. ¬≥н забезпечуЇ не т≥льки акумулюванн€ кошт≥в, необх≥дних дл€ ф≥нансуванн€ держави, використовуЇтьс€ не лише дл€ часткового перерозпод≥лу доход≥в з метою формуванн€ спри€тливого соц≥ального середовища у держав≥, але й активно впливаЇ на економ≥чн≥, соц≥альн≥, нац≥ональн≥, рег≥ональн≥ процеси у сусп≥льств≥ та впровадженн€ вищими органами влади в≥дпов≥дноњ нац≥ональноњ стратег≥њ розвитку, спр€мованоњ на зм≥цненн€ державноњ безпеки.

–инкова економ≥ка при розмањтт≥ њњ моделей, в≥домих св≥тов≥й практиц≥, характеризуЇтьс€ соц≥ально-ор≥Їнтованим господарством, €ке доповнюЇтьс€ державним регулюванн€м. «начну роль €к у сам≥й структур≥ ринкових в≥дносин, так ≥ в механ≥зм≥ њх регулюванн€ з боку держави в≥д≥граЇ ƒержавний бюджет. ¬≥н Ц нев≥дТЇмна частина ринкових стосунк≥в ≥ одночасно важливий ≥нструмент реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики. ¬иход€чи з цього, важливо знати суть, природу бюджету, особливост≥ його формуванн€ ≥ функц≥онуванн€, способи використанн€ в ≥нтересах ефективного розвитку сусп≥льного виробництва.

«м≥стовну орган≥зац≥ю бюджетних в≥дносин, €к≥ б в≥дпов≥дали сучасним вимогам, потр≥бно знати ще й тому, що ”крањна пов≥льно виходить ≥з зат€жноњ ф≥нансовоњ кризи. ѕрерогативами за цих умов Ї правильн≥ в≥дпов≥д≥ на запитанн€: €к стаб≥л≥зувати економ≥ку, забезпечити ефективн≥сть господарюванн€, €кими методами нормал≥зувати ф≥нансовий стан крањни та бюджетний деф≥цит.

ƒержавний бюджет, €к одна з головних ланок ф≥нансовоњ системи ”крањни, Ї економ≥чною категор≥Їю ≥ в≥дображаЇ грошов≥ стосунки м≥ж державою, з одного боку, ≥ юридичними ≥ ф≥зичними особами, з ≥ншого боку з приводу утворенн€ централ≥зованого фонду грошових кошт≥в держави ≥ його використанн€ на розширене в≥дтворенн€, п≥двищенн€ р≥вн€ житт€ населенн€ ≥ задоволенн€ ≥нших сусп≥льних потреб. “обто через бюджет держава маЇ можлив≥сть зосереджувати ф≥нансов≥ ресурси на важливих д≥л€нках економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.

ѕри переход≥ економ≥ки ”крањни до ринкових умов господарюванн€ ƒержавний бюджет збер≥гаЇ свою важливу роль. јле при цьому зм≥нюютьс€ методи його впливу на сусп≥льне виробництво ≥ сферу соц≥альних стосунк≥в. “ому в≥н широко використовуЇтьс€ дл€ м≥жгалузевого ≥ територ≥ального перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в з урахуванн€м р≥вн€ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку по вс≥й територ≥њ ”крањни. —ьогодн≥ через бюджет перерозпод≥л€Їтьс€ близько 50% валового внутр≥шнього продукту.

Ѕюджет сл≥д розгл€дати з таких основних позиц≥й:

ü €к економ≥чну категор≥ю;

ü €к центральну ланку ф≥нансовоњ системи;

ü €к централ≥зований фонд грошових кошт≥в;

ü €к основний ф≥нансовий план держави.

як економ≥чна категор≥€ бюджет характеризуЇтьс€ певними напр€мами економ≥чних (грошових) в≥дносин:

1) м≥ж державою ≥ п≥дприЇмствами р≥зних форм власност≥;

2) м≥ж державою ≥ населенн€м;

3) м≥ж державою ≥ громадськими орган≥зац≥€ми;

4) м≥ж ”крањною та ≥ншими державами та м≥ждержавними орган≥зац≥€ми.

Ѕюджет Ї також центральною ланкою ф≥нансовоњ системи, оск≥льки саме через бюджет зд≥йснюЇтьс€ перерозпод≥л валового внутр≥шнього продукту м≥ж галуз€ми матер≥ального виробництва, м≥ж виробничою та соц≥альною сферами, м≥ж окремими ланками бюджетноњ системи та м≥ж окремими категор≥€ми населенн€. ≤ншоњ ланки, €ка могла б забезпечити у такому масштаб≥ розпод≥льч≥ та перерозпод≥льч≥ процеси, у держав≥ не ≥снуЇ.

Ѕюджет €к економ≥чна категор≥€ знаходить своЇ матер≥альне в≥дображенн€ у централ≥зованому фонд≥ грошових кошт≥в, тобто бюджет Ї матер≥альною базою ≥снуванн€ держави.

Ѕюджет €к основний ф≥нансовий план забезпечуЇ моб≥л≥зац≥ю грошових кошт≥в та зд≥йснюЇ њх розпод≥л зг≥дно з соц≥ально-економ≥чною пол≥тикою держави. Ѕюджет Ц Їдиний ф≥нансовий план, що маЇ силу закону.

‘актори, що впливають на розм≥р бюджету:

1) р≥вень розвитку економ≥ки;

2) методи господарюванн€ (в умовах адм≥н≥стративно-командноњ системи частка бюджету в перерозпод≥л≥ валового внутр≥шнього продукту Ї дуже великою Ц близько 80%, в ринков≥й економ≥ц≥ частка бюджету значно зменшуЇтьс€ Ц зараз б≥л€ 505 Ц ≥ Ї тенденц≥€ до зниженн€);

3) характер ≥ масштаби тих програм, €к≥ держава плануЇ зд≥йснювати через бюджет.

Ѕ≥льш≥сть вчених схил€ютьс€ до думки, що бюджет виконуЇ дв≥ функц≥њ: розпод≥льчу ≥ контрольну.

„ерез розпод≥льчу функц≥ю проходить процес концентрац≥њ грошових кошт≥в в руках держави ≥ њх використанн€ з метою загальнодержавних потреб;контрольна функц≥€ спри€Ї формуванню у€влень про те, наск≥льки своЇчасно ≥ повно ф≥нансов≥ ресурси надход€ть в розпор€дженн€ держави, €к фактично складаютьс€ пропорц≥њ в розпод≥л≥ бюджетних кошт≥в та чи ефективно вони використовуютьс€.

 

o Ѕюджетна система та бюджетний устр≥й.

 

ѕ≥д бюджетною системою сл≥д розум≥ти сукупн≥сть окремих њњ ланок, юридично повТ€заних м≥ж собою, €к≥ базуютьс€ на загальноприйн€тих принципах, що в≥дпов≥дають м≥жнародним стандартам.

‘ормуванн€ сучасноњ бюджетноњ системи своњм кор≥нн€м с€гаЇ глибокоњ давнини. ” ≤’-’ стол≥тт€х жодна держава, окр≥м ”крањни, не змогла сформувати прототип сучасноњ бюджетноњ системи, €ку тепер використовують б≥льш≥сть розвинутих крањн св≥ту. —уть такого п≥дходу пол€гаЇ в тому, що бюджет кн€з≥вськоњ с≥мТњ був в≥дд≥лений в≥д держави. Ќа м≥сц€х були створен≥ в≥дпов≥дна служби, €к≥ забезпечували функц≥онуванн€ держави на низовому р≥вн≥.

« розпадом  ињвськоњ –ус≥ та завоюванн€м њњ монголо-татарами, бюджетна система в перв≥сному њњ зародженн≥ втратила св≥й зм≥ст та форми ≥снуванн€.

Ќаступн≥ ≥сторичн≥ под≥њ супроводжувалис€ протир≥чч€ми в формуванн≥ бюджетноњ системи ”крањни.

” червн≥ 2001 року ¬ерховною –адою ”крањни був прийн€тий Ѕюджетний кодекс, €кий визначив основн≥ засади бюджетноњ системи ”крањни, њњ структуру, принципи та правов≥ аспекти функц≥онуванн€.

Ѕюджетна система ”крањни €вл€Ї собою сукупн≥сть ƒержавного та м≥сцевих бюджет≥в (њх в ”крањн≥ б≥льше 10 тис€ч), побудовану з урахуванн€ економ≥чних в≥дносин, державного та адм≥н≥стративно-територ≥ального устроњв. ¬ ун≥тарних державах бюджетна система складаЇтьс€ з двох ланок: центрального бюджету ≥ м≥сцевих бюджет≥в. ” федеральних крањнах до цих ланок додаютьс€ ще бюджети член≥в федерац≥й.

—укупн≥сть вс≥х бюджет≥в, €к≥ вход€ть до складу бюджетноњ системи ”крањни, Ї зведеним бюджетом ”крањни. «ведений бюджет використовуЇтьс€ дл€ реал≥зац≥њ засад державного регулюванн€ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни.

—хематично склад бюджетноњ системи ”крањни можна зобразити наступним чином (рис. 4).

 
 

 

 


–исунок 4. —клад бюджетноњ системи ”крањни.

 

Ѕюджетний устр≥й Ц це орган≥зац≥€ ≥ принципи побудови бюджетноњ системи, њњ структури, взаЇмозвТ€зок м≥ж окремими ланками бюджетноњ системи. Ѕюджетний устр≥й ”крањни визначаЇтьс€ х урахуванн€м державного устрою ≥ адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу ”крањни.

Ѕюджетна система ”крањни ірунтуЇтьс€ на таких принципах:

o принцип Їдност≥ бюджетноњ системи ”крањни забезпечуЇтьс€ Їдиною правовою базою, Їдиною грошовою системою, Їдиним регулюванн€м бюджетних в≥дносин, Їдиною бюджетною класиф≥кац≥Їю, Їдн≥стю пор€дку виконанн€ бюджет≥в та веденн€ бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥;

o принцип збалансованост≥ Ц повноваженн€ на зд≥йсненн€ витрат бюджету повинн≥ в≥дпов≥дати обс€гу надходжень до бюджету на в≥дпов≥дний бюджетний пер≥од;

o принцип самост≥йност≥ забезпечуЇтьс€ закр≥пленн€м за бюджетами в≥дпов≥дних джерел доход≥в, правом в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади, орган≥в влади ј–  рим та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ на визначенн€ напр€м≥в використанн€ кошт≥в в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, правом ¬ерховноњ –ади ј–  рим та в≥дпов≥дних рад самост≥йно ≥ незалежно одне в≥д одного розгл€дати та затверджувати в≥дпов≥дн≥ бюджети;

o принцип повноти Ц до складу бюджет≥в п≥дл€гають включенню вс≥ надходженн€ та витрати бюджет≥в, що зд≥йснюютьс€ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в орган≥в державноњ влади, орган≥в влади ј–  рим, орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€;

o принцип обірунтованост≥ Ц бюджет формуЇтьс€ на реал≥стичних макропоказниках економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету ≥ витрат бюджету, що зд≥йснюютьс€ в≥дпов≥дно до затверджених методик ≥ правил;

o принцип ефективност≥ Ц при складанн≥ та виконанн≥ бюджет≥в ус≥ учасники бюджетного процесу мають прагнути дос€гненн€ запланованих ц≥лей при залученн≥ м≥н≥мального обс€гу бюджетних кошт≥в та дос€гненн€ максимального результату при використанн≥ визначеного бюджетом обс€гу кошт≥в;

o принцип субсид≥арност≥ Ц розпод≥л вид≥в видатк≥в м≥ж державним бюджетом та м≥сцевими бюджетами, а також м≥ж м≥сцевими бюджетами повинен ірунтуватис€ на максимально можливому наближенн≥ наданн€ сусп≥льних послуг до њх безпосереднього споживача;

o принцип ц≥льового використанн€ бюджетних кошт≥в Ц бюджетн≥ кошти використовуютьс€ т≥льки на ц≥л≥, визначен≥ бюджетним призначенн€м;

o принцип справедливост≥ й неупередженост≥ Ц бюджетна система ”крањни будуЇтьс€ на засадах справедливого ≥ неупередженого розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад€нами ≥ територ≥альними громадами;

o принцип публ≥чност≥ та прозорост≥ Ц ƒержавний бюджет ”крањни та м≥сцев≥ бюджети затверджуютьс€, а р≥шенн€ щодо зв≥ту про њх виконанн€ приймаютьс€, в≥дпов≥дно, ¬ерховною –адою ”крањни, ¬ерховною –адою ј–  рим та м≥сцевими радами;

o принцип в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в бюджетного процесу Ц кожен учасник бюджетного процесу несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ або безд≥€льн≥сть на кожн≥й стад≥њ бюджетного процесу.

«осередженн€ ф≥нансових ресурс≥в в бюджетах р≥зних р≥вн≥в дозвол€Ї в≥дпов≥дним органам державноњ влади ≥ управл≥нн€ мати ф≥нансову базу дл€ зд≥йсненн€ своњх повноважень. ѕри цьому дуже важливо, щоб доходна ≥ видаткова частини бюджет≥в по своЇму складу знаходились в повн≥й в≥дпов≥дност≥ з розмежуванн€м функц≥й орган≥в державноњ влади по р≥вн€х управл≥нн€, а проблема бюджетних взаЇмов≥дносин центру й рег≥он≥в усп≥шно вир≥шувалась. —права в тому, що роль м≥сцевих орган≥в влади у регулюванн≥ економ≥чних процес≥в ≥ вир≥шенн≥ соц≥альних проблем значно зросла, а њх функц≥њ суттЇво розширились. «вичайно, в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки зм≥нюютьс€ напр€мки вкладенн€ бюджетних кошт≥в ≥ методи бюджетноњ д≥њ.

ќрган≥зац≥€ взаЇмов≥дносин м≥ж бюджетами передбачаЇ вид≥ленн€ њх напр€м≥в, вид≥в та форм. «а напр€мами взаЇмов≥дносини м≥ж бюджетами под≥л€ютьс€ на вертикальн≥ Ц м≥ж бюджетами р≥зних р≥вн≥в, ≥ горизонтальн≥ Ц м≥ж бюджетами одного р≥вн€ (в ”крањн≥ т≥льки вертикальн≥).

¬иди взаЇмов≥дносин: регламентован≥ законодавчими та ≥нструктивними документами; догов≥рн≥ Ц на п≥дстав≥ угоди м≥ж в≥дпов≥дними органами влади чи управл≥нн€.

‘орми взаЇмов≥дносин: субсид≥юванн€, вилученн€ кошт≥в, взаЇмн≥ розрахунки, бюджетн≥ позички.

—убсид≥юванн€ Ц це вид≥ленн€ кошт≥в з бюджет≥в вищого р≥вн€ бюджетам нижчого р≥вн€. ¬иди субсид≥юванн€: субсид≥њ, субвенц≥њ, дотац≥њ. ƒотац≥њ Ц кошти, €к≥ надаютьс€ даному бюджету з бюджету вищого р≥вн€ в пор€дку бюджетного регулюванн€ без ц≥льового призначенн€ дл€ ф≥нансуванн€ вир≥шенн€ питань м≥сцевого значенн€. —убвенц≥њ Ц це грошов≥ засоби, що вид≥л€ютьс€ даному бюджету на конкретн≥ ц≥л≥ ≥ на визначений строк з бюджету вищого р≥вн€, ≥ €к≥ п≥дл€гають поверненню у випадку недовикористанн€ њх за ц≥льовим призначенн€м у встановлен≥ строки.

¬илученн€ кошт≥в Ц передача кошт≥в з бюджет≥в нижчого р≥вн€ до бюджет≥в вищого р≥вн€.

¬заЇмн≥ розрахунки Ц передача кошт≥в ≥з одного бюджету до ≥ншого в звТ€зку з перерозпод≥лом м≥ж ними доход≥в чи видатк≥в п≥сл€ затвердженн€ бюджету.

Ѕюджетн≥ позички Ц тимчасова передача кошт≥в з одного бюджету до ≥ншого у звТ€зку з виникненн€м тимчасового касового розриву (незб≥ганн€ в час≥ ф≥нансуванн€ видатк≥в ≥ надходженн€ доход≥в).

 

o Ѕюджетний процес.

 

Ѕюджетний процес Ц це регламентована нормами права д≥€льн≥сть, повТ€зана ≥з складанн€м, розгл€дом, затвердженн€м ≥ виконанн€м бюджет≥в, що складають бюджетну систему ”крањни.

Ѕюджетний кодекс ”крањни визначаЇ наступн≥ стад≥њ бюджетного процесу:

1. складанн€ проект≥в бюджет≥в;

2. розгл€д та прийн€тт€ закону про ƒержавний бюджет ”крањни, р≥шень про м≥сцев≥ бюджети;

3. виконанн€ бюджету, в тому числ≥ у раз≥ необх≥дност≥ внесенн€ зм≥н до закону про ƒержавний бюджет ”крањни, р≥шенн€ про м≥сцев≥ бюджети;

4. п≥дготовка та розгл€д зв≥ту про виконанн€ бюджету ≥ прийн€тт€ р≥шенн€ щодо нього.

¬≥д початку складанн€ бюджет≥в до затвердженн€ зв≥т≥в про њх виконанн€ весь бюджетний процес проходить п≥д контролем ¬ерховноњ –ади ”крањни та м≥сцевих орган≥в самовр€дуванн€.

“ривал≥сть стад≥й бюджетного процесу р≥зна в окремих крањнах, але в б≥льшост≥ випадк≥в весь процес триваЇ у середньому близько двох рок≥в.

Ѕюджет складаЇтьс€ на р≥к. ÷ей пер≥од маЇ назву бюджетного пер≥оду, в≥н в ”крањн≥ сп≥впадаЇ з календарним роком. ѕроте Ї р€д держав, у €ких бюджетний р≥к не зб≥гаЇтьс€ з календарним. Ќаприклад, у —Ўј бюджетний р≥к триваЇ з 1-го жовтн€ по 30-те вересн€, у Ўвец≥њ Ц з 1-го липн€ по 30-те червн€, в япон≥њ Ц з 1-го кв≥тн€ по 31- ше березн€.

—кладанню проекту бюджету передуЇ велика ≥ тривала п≥дготовча робота, €ка проводитьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, м≥н≥стерством економ≥ки ”крањни, ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни та њх органами на м≥сц€х.

Ќе п≥зн≥ше 1 червн€ у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни в≥дбуваютьс€ парламентську слуханн€ з питань бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од. « допов≥ддю про ќсновн≥ напр€ми бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од виступаЇ премТЇр-м≥н≥стр ”крањни або за його дорученн€м м≥н≥стр ф≥нанс≥в ”крањни.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни подаЇ до ¬ерховноњ –ади проект ќсновних напр€м≥в бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од, де м≥ст€тьс€ пропозиц≥њ  абм≥ну щодо:

ü граничного розм≥ру деф≥циту (проф≥циту) ƒержавного бюджету ”крањни у в≥дсотках до прогнозного р≥чного обс€гу валового внутр≥шнього продукту;

ü частки прогнозного р≥чного обс€гу валового внутр≥шнього продукту, що перерозпод≥л€Їтьс€ через зведений бюджет ”крањни;

ü граничного обс€гу державного боргу та його структури;

ü питомоњ ваги обс€гу м≥ж бюджетних трансферт≥в у видатках ƒержавного бюджету тощо.

ќсновн≥ напр€ми бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од ірунтуютьс€ на прогнозних макропоказниках економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на наступний бюджетний пер≥од ≥з зазначенн€м показник≥в обс€гу валового внутр≥шнього продукту, ≥ндекс≥в споживчих та гуртових ц≥н, прогнозованого оф≥ц≥йного обм≥нного курсу гривн≥ у середньому за р≥к та на к≥нець року, прогнозованого р≥вн€ безроб≥тт€.

«а результатами парламентських слухань ¬ерховна –ада ”крањни приймаЇ постанову про схваленн€ або вз€тт€ до в≥дома ќсновних напр€м≥в бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од.

Ѕезпосередн€ робота по складанню проекту ƒержавного бюджету виконуЇтьс€ за дорученн€м  абм≥ну ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. Ќа €к≥сть складанн€ проекту бюджету зд≥йснюють вплив р≥зноман≥тн≥ фактори €к внутр≥шнього, так ≥ зовн≥шнього характеру. «окрема до них належать: вплив економ≥чноњ пол≥тики ур€ду, само функц≥онуванн€ економ≥ки, над≥йн≥сть ≥нформац≥йноњ бази, науково обірунтован≥ методики розрахунку показник≥в та ≥н.

Ќа практиц≥ процес складанн€ проекту бюджету триваЇ б≥л€ 7-ми м≥с€ц≥в (з березн€ по вересень) ≥ охоплюЇ багато узгоджувальних операц≥й.

ƒл€ п≥дготовки пропозиц≥й проекту ƒержавного бюджету ”крањни ћ≥нф≥н ”крањни розробл€Ї ≥ доводить до головних розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в ≥нструкц≥њ щодо п≥дготовки бюджетних запит≥в.

√оловн≥ розпор€дники бюджетних кошт≥в орган≥зовують розробку бюджетних запит≥в дл€ поданн€ ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в в терм≥ни та пор€дку, встановленому ћ≥нф≥ном.

Ќа основ≥ анал≥зу бюджетних запит≥в, поданими головними розпор€дниками бюджетних кошт≥в, ћ≥нф≥н готуЇ проект закону про ƒержавний бюджет ”крањни ≥ подаЇ його  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни дл€ розгл€ду.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни приймаЇ постанову щодо схваленн€ проекту закону про ƒержавний бюджет ”крањни та подаЇ його разом з в≥дпов≥дними матер≥алами ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни не п≥зн≥ше 15-го вересн€ року, що передуЇ плановому.

«вичайно, що повн≥стю задовольнити потреби м≥н≥стерств у державних асигнуванн€х на сьогодн≥шн≥й день держава не в змоз≥. ѕро це св≥дчать дан≥ табл.1:

“аблиц€ 1. ѕор≥вн€нн€ потреб у бюджетних асигнуванн€х ≥ можливостей њх ф≥нансуванн€ в ”крањн≥.

—татт€ видатк≥в «апити м≥н≥стерств, млрд. грн. ќц≥нка ћ‘”, виход€чи ≥з можливостей ф≥нансуванн€ млрд. грн. ¬≥дсоток задоволенн€ потреб, %
”сього видатк≥в, у т.ч. 79,02 27,98 35,4
Ќаука 1,9 0,34 17,9
Ќац≥ональна оборона ≥ безпека держави 8,1 2,38 34,9
ќсв≥та 9,61 3,89 40,5
—оц≥альний захист ≥ соц≥альне забезпеченн€ 13,10 3,8 29,0
 ультура ≥ мистецтво 5,16 0,27 5,2
«асоби масовоњ ≥нформац≥њ 2,84 0,14 4,9
‘≥зкультура ≥ спорт 3,42 0,1 2,9
Ѕуд≥вництво 5,29 0,15 2,8

 

–азом з проектом закону про ƒержавний бюджет ”крањни, схваленим  аб≥нетом м≥н≥стр≥в ”крањни, подаютьс€:

ü по€снювальна записка до проекту закону про ƒержавний бюджет ”крањни;

ü прогнозн≥ показники зведеного бюджету ”крањни в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ, а також зведений баланс ф≥нансових ресурс≥в ”крањни;

ü перел≥к п≥льг на податки, збори (≥нш≥ обовТ€зков≥ платеж≥) ≥з розрахунком втрат доход≥в бюджету в≥д њх наданн€;

ü зведенн€ та структура ф≥нансових зобовТ€зань ≥з державного боргу та державних гарант≥й на поточний ≥ наступний бюджетн≥ пер≥оди до повного погашенн€ боргових зобовТ€зань. ¬ключаючи суми на обслуговуванн€ державного боргу;

ü допов≥дь про х≥д виконанн€ ƒержавного бюджету ”крањни у поточному бюджетному пер≥од≥;

ü ≥нш≥ матер≥али, обс€г ≥ форму €ких визначаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ѕредставлений проект «акону до 1-го жовтн€ п≥дл€гаЇ попередньому розгл€ду ком≥тетами ¬ерховноњ –ади. ѕ≥сл€ цього проект розгл€даЇтьс€ у трьох читанн€х на пленарних зас≥данн€х ¬ерховноњ –ади ≥ приймаЇтьс€ нею до 1-го грудн€ року, що передуЇ плановому.

«акон Дѕро ƒержавний бюджет на в≥дпов≥дний р≥кФ та постанова ¬ерховноњ –ади про пор€док введенн€ його в д≥ю публ≥куютьс€ в прес≥ дл€ загального в≥дома.

якщо до початку нового бюджетного пер≥оду не набрав чинност≥ закон про ƒержавний бюджет,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в маЇ право зд≥йснювати витрати ƒержавного бюджету з наступними обмеженн€ми:

ü витрати ƒержавного бюджету ”крањни можуть зд≥йснюватис€ лише на ц≥л≥, €к≥ визначен≥ у закон≥ про ƒержавний бюджет ”крањни на попередн≥й бюджетний пер≥од ≥ одночасно передбачен≥ у проект≥ закону про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний бюджетний пер≥од, поданому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни;

ü щом≥с€чн≥ видатки ƒержавного бюджету ”крањни не можуть перевищувати 1/12 обс€гу видатк≥в, визначених законом про ƒержавний бюджет ”крањни на попередн≥й бюджетний пер≥од;

ü до прийн€тт€ закону про ƒержавний бюджет ”крањни на поточний бюджетний пер≥од провадити кап≥тальн≥ видатки заборон€Їтьс€, кр≥м випадк≥в, повТ€заних з введенн€м воЇнного чи надзвичайного стану, оголошенн€м окремих м≥сцевостей зонами надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ.

ѕ≥д виконанн€м бюджет≥в сл≥д розум≥ти забезпеченн€ своЇчасного ≥ повного надходженн€ запланованих доход≥в, а також повного ≥ безперервного ф≥нансуванн€ передбачених бюджетом заход≥в.

”часть у виконанн≥ бюджет≥в беруть п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та установи ус≥х форм власност≥, а також населенн€, €к≥ повТ€зан≥ з доходами та видатками бюджет≥в.

¬иконанн€ ƒержавного бюджету забезпечуЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни зд≥йснюЇ загальну орган≥зац≥ю та управл≥нн€ виконанн€м ƒержавного бюджету ”крањни, координуЇ д≥€льн≥сть учасник≥в бюджетного процесу з питань виконанн€ бюджету.

¬ ”крањн≥ застосовуЇтьс€ казначейська форма обслуговуванн€ ƒержавного бюджету ”крањни, €ка передбачаЇ зд≥йсненн€ ƒержавним казначейством ”крањни:

ü операц≥й з коштами ƒержавного бюджету;

ü розрахунково-касового обслуговуванн€ розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в;

ü контролю бюджетних повноважень при зарахуванн≥ надходжень, прийн€тт€ зобовТ€зань та проведенн≥ платеж≥в;

ü бухгалтерського обл≥ку та складанн€ зв≥тност≥ про виконанн€ ƒержавного бюджету.

¬ основу д≥€льност≥ ƒержавного казначейства покладено принцип ДЇдиноњ касиФ, що даЇ змогу в поЇднанн≥ з централ≥зованою казначейською телекомун≥кац≥йною системою мати вичерпну ≥нформац≥ю про щоденний стан державних ф≥нанс≥в ≥ забезпечуЇ можлив≥сть гнучкого маневруванн€ державними грошовими ресурсами. Ѕезпосередньо касове виконанн€ бюджету зд≥йснюЇтьс€ через установи нац≥онального банку, ”крекс≥мбанку, ”крсоцбанку, ѕром≥нвестбанку. ¬казан≥ банки зд≥йснюють прийом та зарахуванн€ на в≥дпов≥дн≥ рахунки бюджету податк≥в та збор≥в, прийом ≥ видачу позабюджетних кошт≥в установ, розрахункове ≥ касове обслуговуванн€ установ ≥ орган≥зац≥й, €к≥ ф≥нансуютьс€ з м≥сцевих бюджет≥в.

ƒержавний бюджет ”крањни виконуЇтьс€ за розписом, €кий затверджуЇтьс€ м≥н≥стром ф≥нанс≥в ”крањни в≥дпов≥дно до бюджетних призначень у м≥с€чний терм≥н п≥сл€ набранн€ законом про ƒержавний бюджет ”крањни чинност≥.

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ бюджетного року ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в складаЇ «в≥т про виконанн€ ƒержавного бюджету. –≥чний зв≥т про виконанн€ закону про ƒержавний бюджет ”крањни подаЇтьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни не п≥зн≥ше 1-го травн€ року, наступного за зв≥тним.

–≥чний «в≥т про виконанн€ закону про ƒержавний бюджет ”крањни включаЇ так≥ частини:

ü зв≥т про ф≥нансовий стан (баланс) ƒержавного бюджету ”крањни;

ü зв≥т про виконанн€ ƒержавного бюджету ”крањни;

ü зв≥т про рух грошових кошт≥в;

ü ≥нформац≥ю про виконанн€ захищених статей видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни;

ü зв≥т про бюджетну заборгован≥сть;

ü зв≥т про використанн€ кошт≥в з резервного фонду  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

ü ≥нформац≥ю про стан державного боргу;

ü зв≥т про кредити та операц≥њ, що стосуютьс€ державних гарант≥йних зобовТ€зань;

ü зведен≥ показники про виконанн€ бюджет≥в;

ü ≥нформац≥ю про виконанн€ м≥сцевих бюджет≥в;

ü ≥ншу ≥нформац≥ю, визнану  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в необх≥дною дл€ по€сненн€ зв≥ту.

«в≥т  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни перед ¬ерховною –адою про виконанн€ закону про ƒержавний бюджет ”крањни представл€Ї м≥н≥стр ф≥нанс≥в. ¬ерховна –ада може заслухати головних розпор€дник≥в кошт≥в ƒержавного бюджету щодо використанн€ ними бюджетних кошт≥в.

«а результатами розгл€ду ¬ерховна –ада ”крањни приймаЇ р≥шенн€ щодо зв≥ту про виконанн€ закону про ƒержавний бюджет ”крањни.

’арактерною особлив≥стю бюджетного процесу в сучасних умовах Ї систематичне порушенн€ бюджетноњ дисципл≥ни. јнал≥з бюджетного процесу в ”крањн≥ упродовж 1991-2002 рок≥в св≥дчить про наступне:

ü починаючи з 1992 року, «акон ”крањни Дѕро ƒержавний бюджетФ майже жодного разу не був прийн€тий вчасно;

ü ≥нколи майже одразу п≥сл€ введенн€ в д≥ю «акону Дѕро ƒержавний бюджетФ, ≥нколи трохи п≥зн≥ше перегл€далис€ встановлен≥ нормативн≥ показники, тобто в≥дбувалас€ процедура секвестру;

ü ≥снують значн≥ розходженн€ м≥ж значенн€ми показник≥в бюджету, €к≥ обірунтовуютьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в у проект≥, ≥ тими, що приймаютьс€ ¬ерховною –адою;

ü макроеконом≥чн≥ показники, €к≥ Ї п≥дірунт€м бюджетних розрахунк≥в (валовий внутр≥шн≥й продукт, р≥вень ≥нфл€ц≥њ, валютний курс тощо), демонструють дуже великий розрив м≥ж прогнозними значенн€ми ≥ фактичними Ц до 1996 року в≥дхиленн€ щодо величини валового внутр≥шнього продукту становили в≥д 22 до 100%, а з 1996 року коливанн€ були в межах в≥д 3 до 18%.

Ќегативним у бюджетному процес≥ Ї також те, що значна частина показник≥в ƒержавного бюджету п≥дган€Їтьс€ п≥д нормативи, €ких вимагають м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ, що надають ”крањн≥ реаб≥л≥тац≥йн≥ позики дл€ стаб≥л≥зац≥њ народного господарства.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 499 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2069 - | 1900 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.066 с.