Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 6. ƒоходи ≥ видатки ƒержавного бюджету




 

ü ƒоходи державного бюджету.

ü ¬идатки державного бюджету.

ü Ѕюджетний деф≥цит та джерела його ф≥нансуванн€.

 

o ƒоходи державного бюджету.

 

ƒоходи бюджету Ц частина централ≥зованих ресурс≥в держави, €к≥ необх≥дн≥ дл€ виконанн€ нею в≥дпов≥дних функц≥й. ¬они виражають економ≥чн≥ в≥дносини, €к≥ виникають в процес≥ формуванн€ фонд≥в грошових кошт≥в ≥ надход€ть в розпор€дженн€ орган≥в державноњ влади й управл≥нн€.

«г≥дно Ѕюджетного кодексу, доходи бюджету включають ус≥ податков≥, неподатков≥ та ≥нш≥ надходженн€ на безповоротн≥й основ≥, справл€нн€ €ких передбачено законодавством ”крањни (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Ѕюджетн≥ доходи пон€тт€ б≥льш вузьке, н≥ж доходи держави, €к≥ включають, кр≥м кошт≥в бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, ф≥нансов≥ ресурси позабюджетних фонд≥в ≥ державного сектору економ≥ки.

¬ ”крањн≥ склалась в≥дпов≥дна система доход≥в зведеного бюджету, класиф≥кац≥€ €ких зд≥йснюЇтьс€ за такими ознаками:

1. ¬≥дносно бюджетного устрою:

ü доходи, €к≥ поступають у ƒержавний бюджет ”крањни;

ü доходи, €к≥ поступають у м≥сцев≥ бюджети;

ü зм≥шан≥ доходи, одна частина €ких поступаЇ у ƒержавний бюджет, а ≥нша Ц у м≥сцев≥ бюджети.

2. ¬≥дносно до джерел сплати:

ü доходи, джерелом €ких Ї ц≥на товар≥в (роб≥т, послуг);

ü доходи, джерелом €ких Ї прибуток чи дох≥д.

3. «алежно в≥д метод≥в акумулюванн€ грошових ресурс≥в:

1. податки та ≥нш≥ обовТ€зков≥ платеж≥;

2. ем≥с≥€ (включаючи ем≥с≥ю грошей, державних ц≥нних папер≥в та кредитну ем≥с≥ю);

3. державний кредит;

4. надходженн€ в≥д приватизац≥њ державного майна;

5. надходженн€ в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥;

6. добров≥льн≥ надходженн€.

«г≥дно Ѕюджетного кодексу доходи бюджету складаютьс€ з:

1. податкових надходжень;

2. неподаткових надходжень;

3. доход≥в в≥д операц≥й з кап≥талом;

4. трансферт≥в.
ѕодатковими надходженн€ми визнаютьс€ передбачен≥ податковими законами ”крањни загальнодержавн≥

й м≥сцев≥ податки, збори та ≥нш≥ обовТ€зков≥ платеж≥.

Ќеподатковими надходженн€ми визнаютьс€:

o доходи в≥д власност≥ та п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥;

o адм≥н≥стративн≥ збори та платеж≥, доходи в≥д некомерц≥йного та поб≥чного продажу;

o надходженн€ в≥д штраф≥в та ф≥нансових санкц≥й;

o ≥нш≥ неподатков≥ надходженн€.

“рансферти Ц це кошти, одержан≥ в≥д ≥нших орган≥в державноњ влади, орган≥в влади ј–  рим, орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, ≥нших держав або м≥жнародних орган≥зац≥й на безоплатн≥й та безповоротн≥й основ≥.

ƒоходи бюджету також под≥л€ютьс€ на закр≥плен≥ та регулююч≥.

«акр≥пленими доходами вважаютьс€ так≥ доходи, €к≥ в законодавчому пор€дку повн≥стю закр≥плюютьс€ за певним бюджетом ≥ не п≥дл€гають передач≥ у бюджети нижчого р≥вн€, або частково закр≥плюютьс€ за бюджетом вищого р≥вн€ ≥ у певному обс€з≥ п≥дл€гають передач≥ у бюджети нижчого р≥вн€. “ак, в склад доход≥в ƒержавного бюджету ”крањни включаютьс€ так≥ закр≥плен≥ доходи, €к податок на додану варт≥сть, акцизний зб≥р з ≥мпортних товар≥в, вв≥зне мито, зб≥р на геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок ƒержавного бюджету тощо. ¬ склад≥ доход≥в м≥сцевих бюджет≥в закр≥пленими Ї м≥сцев≥ податки ≥ збори.

ќднак дох≥дна частина бюджету опираЇтьс€ не лише на закр≥плен≥ дох≥дн≥ джерела. ќкремим адм≥н≥стративно-територ≥альним одиниц€м закр≥плених дох≥дних джерел може не вистачати дл€ покритт€ видатк≥в, €к≥ передбачен≥ програмою економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку. ¬ таких випадках застосовуютьс€ регулююч≥ доходи.

–егулююч≥ доходи характеризуютьс€ тим, що вони передаютьс€ у вигл€д≥ в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в ≥з бюджету вищого р≥вн€ в бюджети нижчого р≥вн€ дл€ њх збалансуванн€.

ƒоходи ƒержавного бюджету ”крањни включають:

 

o ¬идатки ƒержавного бюджету.

¬идатки бюджету Ц це економ≥чн≥ в≥дносини, €к≥ виникають у звТ€зку з розпод≥лом централ≥зованого фонду грошових кошт≥в держави ≥ його використанн€м на зд≥йсненн€ програм та заход≥в, передбачених бюджетом.

¬идатки бюджет≥в за функц≥ональною структурою класиф≥куютьс€ у в≥дпов≥дност≥ до основних функц≥й держави. ‘ункц≥њ, що виконуютьс€ державою, можна под≥лити на три категор≥њ.

ƒо першоњ категор≥њ видатк≥в належать послуги державного призначенн€. ƒо них належать:

ü державне управл≥нн€;

ü судова влада;

ü м≥жнародна д≥€льн≥сть;

ü фундаментальн≥ досл≥дженн€ ≥ спри€нн€ науково-техн≥чному прогресу;

ü нац≥ональна оборона;

ü правоохоронна д≥€льн≥сть ≥ забезпеченн€ безпеки держави.

ƒо другоњ категор≥њ видатк≥в належать сусп≥льн≥ ≥ соц≥альн≥ послуги, тобто це Ї видатки на:

ü осв≥ту;

ü охорону здоровТ€;

ü соц≥альний захист ≥ соц≥альне забезпеченн€;

ü житлово-комунальне господарство;

ü культуру та мистецтво;

ü засоби масовоњ ≥нформац≥њ;

ü ф≥зичну культуру ≥ спорт.

ü ƒо третьоњ категор≥њ видатк≥в належать державн≥ послуги повТ€зан≥ з економ≥чною д≥€льн≥сть, тобто це Ї видатки на:

ü промислов≥сть та енергетику;

ü буд≥вництво;

ü с≥льське господарство;

ü транспорт;

ü охорону навколишнього природного середовища;

ü поповненн€ державних запас≥в ≥ резерв≥в;

ü ≥нш≥.

«а економ≥чними ознаками видатки под≥л€ютьс€ на поточн≥ видатки та видатки розвитку.

ѕоточн≥ видатки Ц це видатки бюджет≥в на ф≥нансуванн€ мереж≥ п≥дприЇмств та установ на початок бюджетного року, а також на ф≥нансуванн€ заход≥в ≥з соц≥ального захисту населенн€ та ≥нш≥, що не належать до видатк≥в розвитку.

ƒо поточних видатк≥в в≥днос€ть:

ü оплату прац≥ прац≥вник≥в бюджетних установ;

ü нарахуванн€ на зароб≥тну плату;

ü придбанн€ предмет≥в постачанн€ ≥ матер≥ал≥в;

ü оплата послуг з утриманн€ бюджетних установ;

ü соц≥альне забезпеченн€ окремих верств населенн€;

ü ≥нш≥.

¬идатки розвитку Ц це видатки бюджет≥в на ф≥нансуванн€ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥, зокрема, ф≥нансуванн€ кап≥тальних вкладень, структурноњ перебудови народного господарства, субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, повТ€зан≥ з розширеним в≥дтворенн€м.

 

o Ѕюджетний деф≥цит та джерела його ф≥нансуванн€.

 

Ѕюджетний деф≥цит Ц це перевищенн€ видатковоњ частини бюджету над дох≥дною. ¬ умовах ≥деального стану економ≥ки таке €вище в≥дсутнЇ, оск≥льки держава може оптимально пор≥внювати обс€г своњх видатк≥в в≥дпов≥дно з ф≥нансовими можливост€ми без будь-€коњ шкоди дл€ сусп≥льства.

ќднак на практиц≥ така ситуац≥€ спостер≥гаЇтьс€ р≥дко, особливо коли держави переживають кризу в економ≥ц≥.

ѕричини виникненн€ деф≥циту зумовлен≥:

1) надзвичайними под≥€ми (в≥йни, еп≥дем≥њ, стих≥йн≥ лиха тощо), що потребуЇ використанн€ великого обс€гу грошових кошт≥в, а звичайних резерв≥в не вистачаЇ;

2) необх≥дн≥стю зд≥йсненн€ великих державних вкладень у розвиток економ≥ки з метою њњ структурноњ перебудови, що у майбутньому дасть можлив≥сть забезпечити прир≥ст валового внутр≥шнього продукту, зм≥цнити економ≥чну могутн≥сть держави та п≥двищити матер≥альний р≥вень житт€ населенн€. ÷е €вище в≥дображаЇ не кризу в економ≥чному житт≥ сусп≥льства, а державне регулюванн€ економ≥ки, спр€моване на забезпеченн€ прогресивних зрушень у сусп≥льств≥;

3) кризовими €вищами в економ≥ц≥, њњ розвалом;

4) неефективн≥сть ф≥нансово-кредитних звТ€зк≥в;

5) недосконал≥стю ф≥нансового законодавства тощо.

¬ умовах, коли економ≥ка крањни розвиваЇтьс€ динам≥чно ≥ стаб≥льно, бюджетний деф≥цит, звичайно в к≥льк≥сно допустимих межах не Ї загрозливим. …ого не сл≥д зайво драматизувати, через те що в борг живуть ≥ продовжують жити багато економ≥чно розвинутих крањн. ѕравда, при цьому к≥льк≥сть не повинна переходити в негативну €к≥сть, тобто сума отриманих державою в борг ф≥нансових ресурс≥в не повинна перекладатись на економ≥ку держави, на платник≥в податк≥в, супроводжуватись скороченн€м соц≥альних програм.

¬ ”крањн≥ в 80-90-х роках спостер≥галось р≥зке зб≥льшенн€ бюджетного деф≥циту, що було обумовлено такими негативними €вищами:

1) р≥зким зниженн€ ефективност≥ виробництва, що супроводжувалось скороченн€м обс€г≥в валового внутр≥шнього продукту;

2) значним зростанн€м та нерац≥ональною структурою бюджетних видатк≥в;

3) неефективним функц≥онуванн€м бюджетного механ≥зму, що не дозволило держав≥ використовувати його в €кост≥ стимулу у розвитку економ≥ки ≥ соц≥альноњ сфери;

4) недосконал≥стю ≥ частими зм≥нами ф≥нансового законодавства, що спри€ли невпевненост≥ виробник≥в у доц≥льност≥ розширенн€ виробництва ≥ в≥дтоку кап≥талу з ”крањни.

÷≥ та р€д ≥нших причин спри€ли дестаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, зниженню доход≥в бюджету, значному зб≥льшенню бюджетного деф≥циту, що в свою чергу призвело до нарощуванн€ ≥нфл€ц≥йних процес≥в, зростанн€ ц≥н на товари ≥ послуги, зниженн€ матер≥ального добробуту населенн€ та ≥нших негативних €вищ.

ѕрийн€тт€ ƒержавного бюджету ”крањни або бюджету ј–  рим, м≥сцевих бюджет≥в на в≥дпов≥дний бюджетний пер≥од дозвол€Їтьс€ у раз≥ на€вност≥ обірунтованих джерел ф≥нансуванн€ деф≥циту в≥дпов≥дного бюджету.

ѕроф≥цит бюджету затверджуЇтьс€ виключно з метою погашенн€ основноњ суми державного боргу.

Ѕюджет ј–  рим та м≥ськ≥ бюджети можуть прийматис€ з деф≥цитом виключно у частин≥ деф≥циту бюджету розвитку. ƒеф≥цит бюджету ј–  рим та м≥ських бюджет≥в покриваЇтьс€ за рахунок запозичень.

«атвердженн€ обласних, районних, районних у м≥стах, с≥льських та селищних бюджет≥в з деф≥цитом не допускаЇтьс€.

Ќегативн≥ насл≥дки великого бюджетного деф≥циту нагально потребують зд≥йсненн€ системи заход≥в по його подоланню, проведенню активноњ ф≥нансовоњ пол≥тики, використанн€ загальноприйн€тих метод≥в боротьби з деф≥цитом.

” св≥тов≥й практиц≥ використовують два основних методи покритт€ деф≥циту бюджету: безем≥с≥йний та ем≥с≥йний. Ќайб≥льш ефективним Ї безем≥с≥йний метод, за допомогою €кого можна позбутис€ деф≥циту без додаткового випуску грошей в об≥г.

Ѕезем≥с≥йний метод покритт€ деф≥циту бюджету передбачаЇ залученн€ до цього процесу зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х джерел. «овн≥шн≥ми джерелами можуть бути кредити м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й та ≥ноземних держав, а також безоплатна ≥ безповоротна ф≥нансова допомога п≥д ц≥льов≥ програми, що мають м≥жнародне значенн€. ¬нутр≥шн≥ми джерелами можуть бути кредити Ќац≥онального Ѕанку ”крањни, доходи в≥д операц≥й з ц≥нними паперами тощо.

Ќа€вн≥сть внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€ деф≥циту бюджету зумовлюЇ виникненн€ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього державного боргу, тому держава повинна зд≥йснювати ефективний контроль та управл≥нн€ державним боргом.

≈м≥с≥йний метод покритт€ бюджетного деф≥циту передбачаЇ використанн€ грошово-кредитноњ ем≥с≥њ. “акий метод Ї не зовс≥м доц≥льним, оск≥льки негативно в≥дображаЇтьс€ на економ≥чн≥й ситуац≥њ в держав≥. “ому Ѕюджетним кодексом визначено, що ем≥с≥йн≥ кошти Ќац≥онального Ѕанку ”крањни не можуть бути джерелом ф≥нансуванн€ деф≥циту ƒержавного бюджету ”крањни.

ќтже, держава зобовТ€зана формувати свою бюджетну пол≥тику таким чином, щоб домогтис€ скороченн€ бюджетного деф≥циту. «аходи у цьому план≥ спри€ли б, з одного боку, зб≥льшенню доход≥в бюджету, а з ≥ншого, - скороченню державних видатк≥в. ƒо таких заход≥в можна в≥днести:

ü перегл€д напр€мк≥в спр€муванн€ бюджетних кошт≥в ≥ визначенн€ пр≥оритет≥в, зокрема, ф≥нансуванн€ видатк≥в на розвиток галузей, що визначають економ≥чну могутн≥сть держави, забезпечують впровадженн€ передових наукових технолог≥й у виробництво тощо;

ü створенн€ спри€тливих економ≥чних умов дл€ субТЇкт≥в господарюванн€ шл€хом зменшенн€ податкового тиску;

ü широке залученн€ в ”крањну ≥ноземного кап≥талу;

ü скороченн€ обс€г≥в державного сектору економ≥ки ≥, в≥дпов≥дно, бюджетного ф≥нансуванн€;

ü зниженн€ видатк≥в на управл≥нн€ тощо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 541 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1976 - | 1883 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.