Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥ально-економ≥чна суть податк≥в




ѕодатки ≥снують в людському сусп≥льств≥ майже 1000 рок≥в, але дл€ людини немаЇ б≥льш гн≥тючоњ процедури, н≥ж њх сплата. ¬исок≥ податки Ц це завжди неминуч≥ злидн≥ ≥ занепад господарства. Ќепосильн≥ податки були причиною багатьох соц≥альних конфл≥кт≥в ≥ кровопролитних воЇн.

¬одночас запровадженн€ податк≥в мало надзвичайно прогресивне значенн€ дл€ розвитку людського сусп≥льства, њх пор≥внюють ≥з винаходом колеса чи паровоњ машини.

Ќайб≥льшого розвитку податки дос€гають в умовах розвиненоњ ринковоњ економ≥ки. ¬они стають ефективним знар€дд€м реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики. ѕроте не сл≥д забувати, що податки Ї дуже небезпечною зброЇю в руках держави. Ѕез науковоњ концепц≥њ податковоњ пол≥тики вони можуть перетворитис€ на гальмо економ≥чного розвитку.

‘ундатором науковоњ теор≥њ податк≥в вважають јдама —м≥та, €кий у своњй прац≥ Дƒосл≥дженн€ про природу ≥ причини багатства народ≥вФ вив≥в чотири найзагальн≥ших принципи оподаткуванн€:

1) вс≥ громад€ни повинн≥ брати участь у п≥дтримц≥ держави в≥дпов≥дно до своњх доход≥в, €к≥ вони отримують п≥д захистом та оп≥кою держави (Дпринцип р≥вност≥ в оподаткуванн≥Ф);

2) податки повинн≥ бути ч≥тко визначен≥ щодо часу, обс€гу ≥ м≥сц€ платежу (Дпринцип визначеност≥Ф);

3) податки повинн≥ сплачуватис€ платниками у найвиг≥дн≥ший дл€ них час (Дпринцип зручност≥Ф);

4) кожен податок повинен бути побудований так, щоб у платник≥в вилучалос€ €кнайменше кошт≥в понад той дох≥д, €кий вони принос€ть у скарбницю (Дпринцип дешевизни справл€нн€ податк≥вФ). ¬елик≥ витрати на збиранн€ податку робл€ть його недоц≥льним.

ќтже, податок €вл€Ї собою обовТ€зковий плат≥ж, що встановлюЇтьс€ державою ≥ сплачуЇтьс€ на њњ користь у в≥дпов≥дност≥ до д≥ючого законодавства. јле, кр≥м податку, на сьогодн≥ в ”крањн≥ використовуютьс€ й ≥нш≥ терм≥ни, що в≥дображають платеж≥ держав≥. ÷е Ц плата, внески, в≥драхуванн€ ≥ збори. ѕричому в≥дм≥нност≥ м≥ж платою, податками ≥ в≥драхуванн€ми не Ї суттЇвими.

ѕлата вносить за користуванн€ природними й ≥ншими ресурсами, що перебувають у власност≥ держави ≥ може в≥дноситись €к на соб≥варт≥сть, так ≥ сплачуватись з прибутку.

¬≥драхуванн€ передбачають ц≥льове призначенн€ платеж≥в ≥, в основному в≥днос€тьс€ на соб≥варт≥сть.

ќсновними ознаками податк≥в Ї так≥:

1. податки не мають ц≥льового призначенн€;

2. податки характеризуютьс€ односторонн≥м рухом вартост≥ в≥д юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б до держави;

3. €кщо плата ≥ в≥драхуванн€ можуть вноситис€ €к держав≥, так ≥ ≥ншим юридичним чи ф≥зичним особам, то податки Ц це атрибут лише держави.

ѕодатки Ї не просто економ≥чною, але й сусп≥льно-соц≥альною категор≥Їю.

—усп≥льна ц≥на податк≥в вим≥рюЇтьс€ втратою частки особистого добробуту конкретними платниками, причому сусп≥льн≥ блага забезпечуютьс€ лише державою, ≥ вона реал≥зуЇ ц≥ блага споживачам за в≥дпов≥дними ц≥нами. ÷≥ною сусп≥льних благ ≥ Ї податки.

—оц≥ально-економ≥чна сутн≥сть податк≥в про€вл€Їтьс€ у њх функц≥€х. ѕодатки виконують так≥ основн≥ функц≥њ:

ü ф≥скальну;

ü розпод≥льчу;

ü регулюючу.

‘≥скальна функц≥€ Ц основна функц≥€, характерна дл€ податкових систем вс≥х держав. « њњ допомогою формуютьс€ державн≥ грошов≥ фонди ≥ створюютьс€ матер≥альн≥ умови дл€ функц≥онуванн€ держави. ‘≥скальна функц≥€ податк≥в, за допомогою €коњ в≥дбуваЇтьс€ одержавленн€ частини нац≥онального доходу в грошов≥й форм≥ створюЇ передумови дл€ втручанн€ держави в економ≥ку. ќтже, вона значною м≥рою обумовлюЇ регулюючу функц≥ю.

–озпод≥льча функц≥€ забезпечуЇ розпод≥л варт≥сних пропорц≥й м≥ж платниками податк≥в ≥ державою. “обто саме за допомогою податк≥в держава встановлюЇ варт≥сн≥ пропорц≥њ такого перерозпод≥лу.

–егулююча функц≥€ означаЇ, що податки €к активний учасник перерозпод≥льчих процес≥в зд≥йснюЇ серйозний вплив на в≥дтворенн€, стимулюючи або стримуючи його темпи, посилюючи або послаблюючи накопиченн€ кап≥талу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населенн€.

–егулююча функц≥€ спр€мована в першу чергу на дос€гненн€ через податков≥ механ≥зми тих чи ≥нших завдань податковоњ пол≥тики держави. ѕри цьому потр≥бно вид≥лити стимулюючу, де стимулюючу ≥ в≥дтворювальну п≥д функц≥њ оподаткуванн€.

—тимулююча п≥дфункц≥€ спр€мована на п≥дтримку розвитку тих чи ≥нших економ≥чних процес≥в. ¬она реал≥зуютьс€ через систему п≥льг ≥ зв≥льнень.

ƒе стимулююча п≥дфункц≥€, навпаки, спр€мована на встановленн€ через податковий прес перепон дл€ розвитку €ких-небудь економ≥чних процес≥в (наприклад, через реал≥зац≥ю державою своЇњ протекц≥он≥стськоњ економ≥чноњ пол≥тики).

¬≥дтворювальна п≥дфункц≥€ призначена дл€ акумулюванн€ засоб≥в на в≥дновленн€ використовуваних ресурс≥в. ÷ю п≥д функц≥ю виконують в≥драхуванн€ на в≥дтворенн€ м≥нерально-сировинноњ бази, плата за воду тощо.

 ожен податок маЇ наступн≥ елементи: субТЇкт, обТЇкт або податкова база, джерело, одинц€ обкладанн€, податкова ставка, податков≥ п≥льги.

—убТЇкт податку або платник податку Ц ф≥зична або юридична особа, на €ку законом покладено зобовТ€занн€ сплачувати податок.

ќбТЇкт податку Ц предмет, €кий п≥дл€гаЇ обкладенню податком (доход, майно, варт≥сть товар≥в тощо).

ƒжерело податку Ц доход субТЇкта (зароб≥тна плата, прибуток, в≥дсотки тощо), з €кого сплачуЇтьс€ податок.

ќдиниц€ обкладанн€ Ц одиниц€ вим≥ру обТЇкта (по прибутковому податку Ц грошова одиниц€, по земельному Ц гектар тощо).

ѕодаткова ставка представл€Ї собою величину податку на одинцю обкладанн€. ≤снують два п≥дходи щодо запровадженн€ податкових ставок Ц ун≥версальний та диференц≥йований. ”н≥версальний п≥дх≥д передбачаЇ запровадженн€ Їдиноњ дл€ вс≥х платник≥в податк≥в ставки, диференц≥йований Ц дек≥лькох. «а способом побудови податков≥ ставки под≥л€ютьс€ на тверд≥ й процентн≥. “верд≥ ставки встановлюютьс€ у грошовому вим≥р≥ на одиницю обкладанн€ в натуральному обчисленн≥. ѕроцентн≥ ставки встановлюютьс€ щодо обТЇкта оподаткуванн€, €кий маЇ грошовий вим≥р ≥ показуЇ, €ку в≥дсоткову частку певного обТЇкта треба сплатити €к податок.

ѕодатков≥ п≥льги Ц повне або часткове зв≥льненн€ в≥д податк≥в субТЇкта у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючим законодавством. Ќайб≥льш важливою податковою п≥льгою Ї неоподатковуваний м≥н≥мум.

 

 ласиф≥кац≥€ податк≥в.

ѕодаткова система включаЇ р≥зн≥ види податк≥в. ¬ основу њх класиф≥кац≥њ покладен≥ р≥зн≥ ознаки. Ќайб≥льш суттЇве значенн€ в сучасн≥й теор≥њ ≥ практиц≥ оподаткуванн€ мають наступн≥ п≥дстави класиф≥кац≥њ податк≥в:

1. за способом ст€гненн€ податк≥в: пр€м≥ й непр€м≥.

ѕр€м≥ податки встановлюютьс€ безпосередньо на дох≥д ≥ майно.

ƒо непр€мих податк≥в належать податки на товари ≥ послуги, €к≥ оплачуютьс€ в ц≥н≥ товару. ќбс€г непр€мих податк≥в дл€ окремого платника визначаЇтьс€ обс€гом споживанн€ ≥ не залежить в≥д його доход≥в.

2. за субТЇктами-платниками податк≥в: податки з ф≥зичних ос≥б, податки з юридичних ос≥б та зм≥шан≥ податки.

ќсновними податками з ф≥зичних ос≥б Ї прибутковий податок з доход≥в громад€н, податок на майно з ф≥зичних ос≥б тощо.

ƒо податк≥в з юридичних ос≥б належать податок на прибуток п≥дприЇмств, ѕƒ¬, акцизний зб≥р, податок на майно п≥дприЇмств тощо.

«м≥шан≥ податки сплачуютьс€ €к ф≥зичними так ≥ юридичними особами. ƒо них належать державне мито, податок з власник≥в транспортних засоб≥в тощо.

3. за органом, €кий встановлюЇ й конкретизуЇ податки: загальнодержавн≥ й м≥сцев≥ податки.

«агальнодержавн≥ податки встановлюють вищ≥ органи влади. ѓх ст€гненн€ Ї обовТ€зковим на вс≥й територ≥њ крањни, незалежно в≥д того, до €кого бюджету вони зараховуютьс€.

ћ≥сцев≥ податки встановлюютьс€ м≥сцевими органами влади. ћожлив≥ р≥зн≥ вар≥анти встановленн€ м≥сцевих податк≥в:

ü у вигл€д≥ надбавок до загальнодержавних податк≥в

ü введенн€ м≥сцевих податк≥в за перел≥ком, що встановлюЇтьс€ вищими органами влади;

ü впровадженн€ м≥сцевих податк≥в на розсуд м≥сцевих орган≥в без будь-€ких обмежень з боку центральноњ влади.

4. за пор€дком введенн€ податку: загальнообовТ€зков≥ й факультативн≥ податки.

«агальнообовТ€зков≥ податки встановлюютьс€ законодавчими актами крањни ≥ ст€гуютьс€ на вс≥й њњ територ≥њ незалежно в≥д бюджету, в €кий вони надход€ть. ƒо загальнообовТ€зкових податк≥в належать вс≥ загальнодержавн≥ податки, а також де€к≥ м≥сцев≥ податки.

‘акультативн≥ податки передбачен≥ основами податковоњ системи, проте безпосередньо вводитис€ вони можуть законодавчими актами м≥сцевих орган≥в влади. —юди належать основна частина м≥сцевих податк≥в.

5. за р≥внем бюджету, в €кий зараховуЇтьс€ податковий плат≥ж: закр≥плен≥ й регулююч≥ податки.

«акр≥плен≥ податки безпосередньо й повн≥стю поступають в конкретний бюджет або позабюджетний фонд.

–егулююч≥ податки поступають одночасно в бюджети р≥зних р≥вн≥в у пропорц≥њ зг≥дно бюджетного законодавства (наприклад податок на прибуток, прибутковий податок).

6. за ц≥льовою спр€мован≥стю введенн€ податку: абстрактн≥ та ц≥льов≥ податки.

јбстрактн≥ податки ввод€тьс€ державою дл€ формуванн€ бюджету в ц≥лому.

÷≥льов≥ (спец≥альн≥) податки ввод€тьс€ державою дл€ ф≥нансуванн€ конкретного напр€мку затрат.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 599 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2146 - | 1872 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.