Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕодаткова система ”крањни




 

ѕодаткова система кожноњ крањни в≥дображаЇ њњ специф≥чн≥ умови. ” св≥т≥ немаЇ держав з тотожними податковими системами. ќднак це не означаЇ, що створенн€ податковоњ системи ≥ податкова пол≥тика ведетьс€ спонтанно, €к кому забажаЇтьс€. ™ певн≥ положенн€, що визначають п≥дх≥д держави до ц≥Їњ сфери своЇњ д≥€льност≥.

ѕодаткова система Ц це сукупн≥сть встановлених в крањн≥ податк≥в та механ≥зм њх ст€гуванн€.

Ќауковий п≥дх≥д до створенн€ податковоњ системи передбачаЇ:

ü системн≥сть;

ü встановленн€ визначальноњ бази системи;

ü формуванн€ правовоњ основи;

ü вих≥дн≥ принципи.

¬имога системност≥ пол€гаЇ в тому, що вс≥ податки мають бути взаЇмоповТ€зан≥ м≥ж собою, орган≥чно доповнювати один одного, не вступати в суперечн≥сть ≥з системою в ц≥лому та окремими њњ елементами. —истемний п≥дх≥д означаЇ, що повинн≥ реал≥зовуватись вс≥ функц≥њ податк≥в.

¬изначальною базою побудови податковоњ системи Ї обс€г бюджетних видатк≥в. ѕодатки в держав≥ Ц не самоц≥ль. « позиц≥њ орган≥зац≥њ њњ ф≥нансовоњ д≥€льност≥ вони вторинн≥ в≥дносно видатк≥в. «балансуванн€ доход≥в бюджету з обс€гом державних видатк≥в Ї акс≥омою ф≥нансовоњ науки. ¬≥дх≥д в≥д нењ призводить до насл≥дк≥в б≥льш т€жких, н≥ж високий р≥вень оподаткуванн€. …детьс€ про ≥нфл€ц≥ю, €ка по сут≥ справи також Ї прихованою формою оподаткуванн€. ќсоблив≥сть ≥нфл€ц≥њ пол€гаЇ в тому, що це в≥дкладен≥ на завтра податки, однак завтра прийдетьс€ платити значно б≥льше, н≥ж сьогодн≥.

ѕравову основу системи доход≥в бюджету становл€ть в≥дносини власност≥. ѕо-перше, права держави на доходи залежать в≥д форми власност≥ Ц державноњ чи приватноњ. ѕри державн≥й власност≥ не т≥льки майно, але й створюван≥ на п≥дприЇмствах доходи належать держав≥. ¬она вир≥шуЇ, €ку частину цих доход≥в зосередити в бюджет≥, а €ку залишити п≥дприЇмству.

ѕо-друге, форма власност≥ в≥дбиваЇтьс€ на формуванн≥ доход≥в в≥дпов≥дних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. ќсобливост≥ ж формуванн€ доход≥в мають враховуватись при встановленн≥ обТЇкта оподаткуванн€.

≤, нарешт≥, вих≥дн≥ принципи побудови податковоњ системи:

1) головна мета податковоњ системи Ц забезпеченн€ надходжень до державного бюджету;

2) податкова система маЇ бути нейтральною;

3) необх≥дн≥сть розширенн€ податковоњ бази;

4) стаб≥льн≥сть податковоњ системи;

5) податкова система не може бути дискрим≥нац≥йною по в≥дношенню до одних платник≥в податк≥в та надавати переваги ≥ншим;

6) податкова система повинна бути прогресивною;

7) податкова система повинна бути простою ≥ зрозум≥лою.

ѕодаткова система ”крањни встановлена «аконом ”крањни Дѕро систему оподаткуванн€Ф. ¬она складаЇтьс€ з двох п≥дсистем:

ü загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в;

ü м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в.

«агальнодержавн≥ податки ≥ збори включають 4 групи6

Ø ѕр€м≥ податки:

o податок на прибуток п≥дприЇмств;

o прибутковий податок на доходи ф≥зичних ос≥б;

o податок з власник≥в транспортних засоб≥в;

o податок на нерухом≥сть;

o плата за землю.

Ø Ќепр€м≥ податки:

1) ѕƒ¬;

2) акцизний зб≥р;

3) мито.

Ø ѕлатеж≥ за ресурси та ≥нш≥ обовТ€зков≥ платеж≥:

зб≥р за спец≥альне використанн€ природних ресурс≥в;

зб≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету;

державне мито;

плата за торговий патент;

рентн≥ платеж≥;

податок на промисел;

ф≥ксований с≥льськогосподарський податок;

Їдиний податок дл€ субТЇкт≥в малого б≥знесу;

зб≥р на розвиток виноградарства, сад≥вництва ≥ хмел€рства.

Ø ¬нески до ц≥льових фонд≥в:

зб≥р на загальнообовТ€зкове соц≥альне страхуванн€;

зб≥р на обовТ€зкове державне пенс≥йне страхуванн€;

зб≥р на обовТ€зкове державне соц≥альне страхуванн€ на випадок безроб≥тт€;

зб≥р за забрудненн€ навколишнього середовища;

зб≥р до ƒержавного ≥нновац≥йного фонду;

зб≥р на обовТ€зкове страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань.

ƒо м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в належать:

податок з реклами;

комунальний податок;

готельний зб≥р;

зб≥р за паркуванн€ автотранспорту;

ринковий зб≥р;

зб≥р за видачу ордера на квартиру;

курортний зб≥р;

зб≥р за участь у б≥гах на ≥подром≥;

зб≥р за виграш у б≥гах на ≥подром≥;

зб≥р з ос≥б, €к≥ беруть участь у гр≥ на тотал≥затор≥ на ≥подром≥;

зб≥р за право використанн€ м≥сцевоњ символ≥ки;

зб≥р за право проведенн€ к≥но- та телезйомок;

зб≥р за проведенн€ м≥сцевого аукц≥ону, конкурсного розпродажу ≥ лотерей;

зб≥р за проњзд по територ≥њ прикордонних областей автотранспорту, що пр€муЇ за кордон;

зб≥р за видачу дозволу на розм≥щенн€ обТЇкт≥в торг≥вл≥ та сфери послуг;

зб≥р з власник≥в собак.

јнал≥з податковоњ системи ”крањни засв≥дчуЇ њњ ф≥скальний характер, що стримуЇ економ≥чний розвиток держави. Ќа сьогодн≥ Ї п≥дстави стверджувати, що податкова система ви€вилас€ неадекватною щодо умов перех≥дноњ економ≥ки, створила значн≥ податков≥ навантаженн€ на субТЇкт≥в господарюванн€, призвела до невиправданого вилученн€ об≥гових кошт≥в п≥дприЇмств, виникненн€ додатковоњ потреби у кредитних ресурсах. «начними Ї деформац≥њ та нестаб≥льн≥сть у ставках, визначенн≥ бази й пер≥од≥в оподаткуванн€. ƒуже негативно вплинули на результати господарськоњ д≥€льност≥ субТЇкт≥в нарахуванн€ на фонд оплати прац≥. Ќадм≥рна к≥льк≥сть податкових п≥льг зумовила необірунтований перерозпод≥л валового внутр≥шнього продукту, створила неоднаков≥ економ≥чн≥ умови дл€ господарюванн€. ”се це призвело до виникненн€ значного т≥ньового сектора економ≥ки, ухилень в≥д оподаткуванн€, затримки податкових надходжень.

јнал≥з економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ прот€гом останн≥х рок≥в св≥дчить, що без внесенн€ зм≥н до системи оподаткуванн€, без вжитт€ радикальних заход≥в щодо в≥дродженн€ в≥тчизн€ного виробництва й упор€дкуванн€ державних видатк≥в зм≥нити ситуац≥ю на краще не можна.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 451 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2219 - | 1982 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.