Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з у пер≥од ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни




¬елика ¬≥тчизн€на в≥йна спричинила перебудову системи бухгалтерського обл≥ку, контролю та анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥. ѕерем≥щенн€ промислових п≥дприЇмств у сх≥дн≥ рег≥они —–—–, спр€муванн€ виробництва на забезпеченн€ потреб фронту були складною справою. «начна увага на той час прид≥л€лас€ п≥двищенню ефективност≥ обл≥ково-анал≥тичноњ роботи дл€ прискореного розвитку в≥йськовоњ економ≥ки, встановленню режиму економ≥њ, посиленню боротьби з безгосподарн≥стю, пошуку резерв≥в зниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ, що випускалас€, економного використанн€ ресурс≥в.

ѕитанн€ перебудови бухгалтерського обл≥ку, контролю та економ≥чного анал≥зу щодо вимог воЇнного часу були розгл€нут≥ в наукових прац€х ћ.≤. Ѕаканова, Ќ.–. ¬ейцмана, я.ћ. √альпер≥на, ћ.’. ∆ебрака, ћ.ј.  ≥пар≥сова, ј.Ў. ћаргул≥са, —. . “атура, —.ќ. ўенкова, ѓ.ј Ўоломовича та ≥н., €к≥ зробили значний внесок в удосконаленн€ теор≥њ та практики обл≥ково-анал≥тичноњ роботи. –≥зн≥ видавництва того часу друкували роботи з економ≥чного анал≥зу: ј.≤. —умцов "’оз€йственнику о бухгалтерском учете и анализе баланса промышленного предпри€ти€" (1943 р.); I.√анпольський "ѕроверка выполнени€ производственного плана промышленного предпри€ти€" (1944 р.) тощо.

«а умов военного часу економ≥чний анал≥з набув особливого значенн€, оск≥ль≠ки спри€в зростанню випуску високо€к≥сноњ продукц≥њ з найменшими витратами.

–озвиток анал≥зу в повоЇнний пер≥од.

ѕерех≥д до в≥дбудови народного господарства п≥сл€ зак≥нченн€ в≥йни став новим етапом у розвиткуеконом≥чного анал≥зу. ѕередус≥м необх≥дно було оц≥нити

колосальн≥ матер≥альн≥ збитки, спричинен≥ народному господарству в≥йною. Ќалежало списати величезну к≥льк≥сть основних засоб≥в ≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей, зруйнованих ≥ розкрадених окупантами п≥д час в≥йни. Ќа перше м≥сце висувалис€ питанн€ анал≥зу виробництва; було розроблено в≥дпов≥дну методику вивченн€ вс≥Їњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. як джерела анал≥зу залучалас€ ≥нформац≥€ не лише з балансу, а й з ус≥Їњ ≥ншоњ бухгалтерськоњ ≥ статистичноњ зв≥тност≥, загальн≥ дан≥ обл≥ку та плануванн€.

—початку перед економ≥чним анал≥зом сто€ли еп≥зодичн≥ завданн€, пов'€зан≥ з оц≥нкою матер≥альних збитк≥в, нанесених народному господарству в≥йськовими д≥€ми. Ќаркоматам ≥ в≥домствам дозвол€лос€ списувати з баланс≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й варт≥сть повн≥стю зруйнованих основних засоб≥в, знищених ≥ розкрадених г≥тлер≥вц€ми товарно-матер≥альних ц≥нностей. ƒо р≥чного зв≥ту за 1945 р. додавалис€ акти про списанн€ окремо основних засоб≥в ≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей. јнал≥з р≥чних зв≥т≥в передбачав ви€вленн€ та оц≥нку матер≥альних втрат, нанесених в≥йною.

јнал≥з баланс≥в промислових та ≥нших п≥дприЇмств ви€вив значну деб≥торську та кредиторську заборгован≥сть, що зб≥льшилас€ за роки в≥йни в два-три рази.

ѕерех≥д до в≥дбудови, дос€гненн€ довоЇнного р≥вн€ з подальшим розвитком народного господарства, розширенн€ п≥дготовки господарських, ф≥нансових, економ≥чних кадр≥в - все це позитивним чином вплинуло на досл≥дженн€ у сфер≥ економ≥чного анал≥зу.

” п≥сл€воЇнн≥ роки в≥дбувс€ стр≥мкий розвиток анал≥зу, що ви€вилос€ у:

1) диференц≥ац≥њ анал≥зу за галуз€ми народного господарства;

2) поглибленн≥ анал≥зу д≥€льност≥ внутр≥шн≥х п≥дрозд≥л≥в госпрозрахункових п≥дприЇмств;

3) розробц≥ методики анал≥зузведених зв≥т≥в;

4) монограф≥чному досл≥дженн≥ основних проблем економ≥чного анал≥зу та у використанн≥ методолог≥њ ≥ методики економ≥чного анал≥зу за межами —–—–;

5) формуванн≥ в≥дпов≥дного курсу дл€ студент≥в економ≥чних ¬Ќ«.

Ќауков≥ прац≥ з економ≥чного анал≥зу в повоЇнний пер≥од. ” п≥сл€воЇнний пер≥од було видано багато п≥дручник≥в, навчальних, практичних ≥ методичних пос≥бник≥в, монограф≥й, опубл≥ковано тис€ч≥ наукових статей, видано р€д в≥домчих ≥нструкц≥й з питань економ≥чного анал≥зу. ѕитанн€м теор≥њ ≥ методолог≥њ економ≥чного анал≥зу, удосконаленню прийом≥в досл≥дженн€ господарських процес≥в, ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й вс≥х галузей народного господарства присв€чено багато кандидатських ≥ докторських дисертац≥й.

Ќайб≥льшу к≥льк≥сть книг було видано з анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств. —еред них: "Ёкономический анализ производственно-финансовой де€тельности промышленных предпри€тий" ѕ. ѕоклада (1956 р.), "ќсновы анализа экономики предпри€ти€" —. . “атура (1956 р.), "ќборотные средства промышленных предпри€тии" —Ѕ. Ѕарнгольц та ƒ.ћ. —ухарева (1957 р.) тощо. јле оск≥льки сама специф≥ка т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ ≥ нав≥ть п≥дгалуз≥ вимагала своЇр≥дного п≥дходу до досл≥дженн€ економ≥чних показник≥в, то з'€вилас€ ≥ спец≥альна л≥тература: "Ѕаланс станкостроительного завода и его анализ" —. . “атура (1946 р.), "Ѕаланс металлургического завода и его анализ" Ѕ.I. ¬алуЇва (1954 р.), "ћетодика анализа производственных резервов машиностроительного завода" Ћ.™. —≥ркина-Ўкловського (1956 р.) тощо. ћайже не було такоњ галуз≥ промисловост≥, д≥€льн≥сть п≥дприЇмств €коњ не п≥ддавалас€ б поглибленому економ≥чному анал≥зу. ћетодика такого анал≥зу знайшла детальне висв≥тленн€ у в≥домчих виданн€х, спец≥альних книгах ≥ журнальних публ≥кац≥€х.

ѕривертаЇ увагу той факт, що дуже багато книг було присв€чено балансу та його анал≥зу. “ак, кр≥м названих, у т≥ роки були видан≥ роботи ј.Ў. ћаргул≥са "Ѕаланс промышленного предпри€ти€" (1949 р.). ‘. ћассариг≥на " ак читать баланс промышленного предпри€ти€" (1956 р.), √.√. Ѕро "јнализ баланса промышленного предпри€ти€" (1957 р.), јЋ. ”сатова "Ѕаланс в управлении заводом" (1958 р.) тощо.

ѕ≥двищена увага до анал≥зу баланс≥в ≥ зв≥т≥в у пер≥од, що розгл€даЇтьс€, по€снюЇтьс€ тим, що в 1951 р. –ада ћ≥н≥стр≥в —–—– затвердила нове ѕоложенн€ про бухгалтерськ≥ зв≥ти та баланси державних, кооперативних (кр≥м колгосп≥в) ≥ громадських п≥дприЇмств. ” ньому передбачалос€, кр≥м узагальненн€ передового досв≥ду орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку, всеб≥чне зм≥цненн€ господарського розрахунку, ф≥нансово-розрахунковоњ ≥ зв≥тноњ дисципл≥ни.

Ќа той час на головних ≥ старших бухгалтер≥в покладавс€ обов'€зок анал≥зувати баланс та зв≥т. Ќа промисловому п≥дприЇмств≥ головний (старший) бухгалтер повинен був контролювати та анал≥зувати дотриманн€ норм витрачанн€ сировини, матер≥ал≥в, палива, електроенерг≥њ, використанн€ фонду зароб≥тноњ плати; вишукувати резерви зниженн€ виробничих та управл≥нських витрат; спри€ти закр≥пленню розрахунковоњ, плат≥жноњ ≤ кредитноњ дисципл≥ни.

ѕроцес диференц≥ац≥њ зачепив економ≥чний анал≥з у с≥льському господарств≥ та торг≥вл≥. Ќайб≥льш активна розробка метод≥в економ≥чного анал≥зу велас€ щодо радгоспного виробництва. « праць того часу найб≥льший ≤нтерес представл€Ї книга —.≤. ЌедЇл≥на "јнализ хоз€йственной де€тельности совхозов" (1955 р.).

ƒосить активно в≥дбувалас€ диференц≥ац≥€ економ≥чного анал≥зу в сфер≥ товарного об≥гу. ≤снував анал≥з власне торговельних п≥дприЇмств, що реал≥зовували товари народного споживанн€, ≥ анал≥з п≥дприЇмств та орган≥зац≥й матер≥ально-техн≥чного постачанн€, що реал≥зовували засоби виробництва. јнал≥з торговельних п≥дприЇмств державноњ торг≥вл≥ в≥докремивс€ в≥д анал≥зу п≥дприЇмств споживчоњ кооперац≥њ, так €к останн≥ були багатогалузевими утворенн€ми, що охоплювали торг≥влю, загот≥влю, виробництво, транспорт, риболовецький промисел тощо. «'€вились публ≥кац≥њ, присв€чен≥ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств "—оюздруку", книжкових магазин≥в. ¬ид≥ливс€ анал≥з продажу аптечних товар≥в, в≥докремивс€ анал≥з господарськоњ д≥€льност≥ зовн≥шньоторговельних об'Їднань.

Ќа той час проводились експериментальн≥ спроби перевести на внутр≥шн≥й госпрозрахунок в≥дд≥ли та секц≥њ великих п≥дприЇмств оптовоњ ≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥, а отже, розробити методику обл≥ку та анал≥зу њх д≥€льност≥.

ќднак, хоча за 50-т≥ роки XX ст. видано досить багато книг з анал≥зу соб≥вартост≥ продукц≥њ, майже не було л≥тератури з анал≥зу результат≥в, дос€гнутих госпрозрахунковими цехами. «аслуговуЇ уваги прац€ —. . “атура "’озрасчет и рентабельность. ѕути укреплени€ хоз€йственного расчета на промышленном предпри€тии" (1951р.). ” н≥й значну увагу прид≥лено орган≥зац≥њ внутр≥шньогосподарського розрахунку, ви€вленню та анал≥зу його ефективност≥. ƒосв≥д анал≥зу д≥€льност≥ внутр≥шньовиробничих п≥дрозд≥л≥в промислового п≥дприЇмства знайшов в≥дображенн€ у роботах √.ј. Ќешитова "ћетодика анализа работы хозрасчетных цехов в машиностроении" (1952 р.), ћ.—. ћ≥рв≥са "ќпыт определени€ результатов производственной и хоз€йственной де€тельности цехов по себестоимости" (1956 р.), а також в книз≥ ’.√.  астанаЇва про обл≥к результат≥в госпрозрахункових цех≥в п≥дприЇмств ав≥ац≥йноњ промисловост≥.

ѕочаток теоретичноњ розробки питань, пов'€заних з особливост€ми анал≥зу зведених зв≥т≥в поклала прац€  .ј. ‘едосеева "јнализ отчета и баланса" (1947 р.). ќднак у наступних прац€х особливост≥ анал≥зу зведених показник≥в майже не зач≥палис€. —л≥д в≥дм≥тити лише статтю ј. √оловцова про анал≥з виконанн€ виробничоњ програми за даними зведених матер≥ал≥в, за €кими можна проанал≥зувати показники продуктивност≥ прац≥, соб≥вартост≥ промисловоњ продукц≥њ тощо.

 р≥м того, на к≥нець 50-х рок≥в XX ст. не було й повноц≥нних метод≥в економ≥чного анал≥зу витрат виробництва.

«а п≥сл€воЇнн≥ роки значно п≥двищивс€ техн≥чний р≥вень виробництва, дос€гненн€ науки отримали застосуванн€ в техн≥ц≥. «розум≥ло, що при т≥й чи ≥нш≥й перебудов≥ виробництва, наприклад, при введенн≥ в експлуатац≥ю автоматичноњ л≥н≥њ, необх≥дно було дати економ≥чну оц≥нку того чи ≥ншого заходу, ви€вити його ефективн≥сть, адже в к≥нцевому рахунку економ≥€ повинна спри€ти економ≥њ робочого часу.

—аме тому на початку 60-х рр. XX ст. перед анал≥зом виникли нов≥ завданн€:

Ø п≥двищити оперативн≥сть поточного анал≥зу;

Ø ретельно продумати систему показник≥в за однор≥дними п≥дприЇмствами, €к≥ знаход€тьс€ у р≥зних економ≥чних районах, особливо в частин≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ, рентабельност≥, продуктивност≥ прац≥ та њњ оплати;

Ø розробити нов≥ методи найповн≥шого, поточного анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ за допомогою обл≥ково-анал≥тичних машин.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити по€ву рег≥ональних теоретико-анал≥тичних шк≥л у ћоскв≥, —анкт-ѕетербурз≥,  иЇв≥, ћ≥нську та ≥нших м≥стах.

≈коном≥чна ситуац≥€ в крањн≥ визначила зм≥ст навчальних дисципл≥н у ¬Ќ«. ѕрот€гом останньоњ чверт≥ XX ст. дисципл≥нами з економ≥чного анал≥зу були Д“еор≥€ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥" (що отримала в останн≥ роки назву Д“еор≥€ економ≥чного анал≥зу") ≥ "јнал≥з господарськоњ д≥€льност≥ в торг≥вл≥".

ѕоточний анал≥з найв≥дпов≥дальн≥ших д≥л€нок виробництва (виконанн€ календарного граф≥ка виробництва, завантаженн€ устаткуванн€, стану залишк≥в запас≥в матер≥альних ц≥нностей ≥ готовоњ продукц≥њ, в≥дхилень у витрачанн≥ матер≥ал≥в ≥ кошт≥в на зароб≥тну плату), отримав назву оперативного економ≥чного анал≥зу. ¬≥н почав розвиватис€ в —–—– саме у 60-т≥ роки XX ст. ≤н≥ц≥атором розробки методики оперативного анал≥зу в ”крањн≥ виступив проф. ≤.≤.  аракоз, €кий опубл≥кував навчальний пос≥бник ≥ захистив докторську дисертац≥ю на цю тему. ” подальшому в≥н продовжив розробку теми ≥ разом з ѕ.≤. —ав≥чевим опубл≥кував монограф≥ю з теор≥њ оперативного обл≥ку "¬опросы теории и практики оперативного учета" (1972 р.). ” –ос≥њ розробки з оперативного економ≥чного анал≥зу проводив ≤.√. —тар≥чков. ≤н≥ц≥атором розробки проблем оперативного анал≥зу в Ѕ≥лорус≥њ був ¬.≤. —тражев ("≈жедневный экономический анализ цехов" (1966 р.), "ќсновы оперативного экономического анализа работы предпри€ти€" (1970 р.))-”загальненн€ досв≥ду оперативного анал≥зу виробництва на п≥дприЇмствах металург≥йноњ промисловост≥ зд≥йснено вченими ≤нституту економ≥ки промисловост≥ јЌ ”–—–. —ерйозна увага була прид≥лена використанню економ≥ко-математичних метод≥в в оперативному анал≥з≥ виробництва.

” 60-х роках XX ст. розвиток економ≥чного анал≥зу набув специф≥чних характерних рис:

1) значне м≥сце пос≥ли анал≥тичн≥ розрахунки в обірунтуванн≥ планових завдань, €к≥ ставилис€ перед п≥дприЇмством вищими органами;

2) роль анал≥зу р≥зко посилилас€ у зв'€зку з тим, що основн≥ планов≥ розробки перем≥стилис€ безпосередньо на п≥дприЇмства;

3) суттЇво зм≥нилис€ прийоми анал≥зу виконанн€ планових завдань, що надавалис€ в≥д вищих орган≥в, а також встановлених самим п≥дприЇмством;

4) постала нагальна потреба в ≥ншому п≥дход≥ до оц≥нки впливу фактор≥в економ≥чного, орган≥зац≥йного та технолог≥чного характеру на виконанн€ плану;

5) нормативна база анал≥зу суттЇво звузилас€;

6) головну увагу було звернуто на ключов≥ показники: реал≥зац≥ю продукц≥њ ≥ прибуток, за €кими в централ≥зованому пор€дку встановлювалис€ планов≥ завданн€.

Ќа початку 70-х рок≥в XX ст. з'€вилис€ перш≥ книги з теор≥њ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥, авторами €ких були вчен≥: ћ.≤. Ѕаканов, —.Ѕ. Ѕарнгольц, ћ.¬. ƒемб≥нський, ≤.≤.  аракоз, ј.ƒ. Ўеремет та ≤нш≥.

«авершальним у становленн≥ курсу економ≥чного анал≥зу п≥дприЇмства, €к навчальноњ дисципл≥ни, можна вважати вих≥д у 1981 р. п≥дручника ћ.≤. Ѕаканова та ј.ƒ. Ўеремета "“еори€ экономического анализа", у €кому було узагальнено дос€гнут≥ в≥тчизн€н≥ теоретичн≥ розробки та результати передовоњ св≥товоњ практики.

¬еликий вплив на розвиток безпосередньо теор≥њ економ≥чного анал≥зу зд≥йснили монограф≥њ, п≥дручники та пос≥бники, видан≥ у 70-80-х рр. XX ст., зокрема: —.Ѕ. Ѕарнгольц "Ёкономический анализ хоз€йственной де€тельности на современном этапе развити€" (1984 р.); "‘ункционально-стоимостной анализ" за ред. Ѕ.≤. ћайданчика (1985 р.); јЋ. ћуравйов "“еори€ экономического анализа" (1988 р.); ≤.≤.  аракоз, ¬Ћ. —амборський "“еори€ экономического анализа" (1989 р.); '“еори€ анализа хоз€йственной де€тельности" за ред. ¬Ћ«. ќсмоловського (1989 р.).

÷ентрал≥зоване плануванн€ показник≥в д≥€льност≥ п≥дприЇмства передбачало охопленн€ планом ус≥х основних показник≥в роботи прот€гом календарного року, директивн≥сть показник≥в плану та складанн€ зв≥тност≥ про його виконанн€. ѕередбачалос€, що кожне м≥н≥стерство розпод≥л€Ї планов≥ показники за головними управл≥нн€ми, а останн≥, у свого чергу, довод€ть планов≥ завданн€ до об'Їднань ≥ п≥дприЇмств. «а них умов усувалас€ можлив≥сть зм≥ни план≥в прот€гом року та "подв≥йне" плануванн€, тобто випадки, коли сума план≥в за показниками п≥дприЇмств ≥ об'Їднань не сп≥впадала з плановими завданн€ми головного управл≥нн€.

¬ластив≥ типу економ≥ки —–—– командно-адм≥н≥стративного типу плануванн€ ≥ л≥м≥тован≥сть ресурс≥в передбачали введенн€ жорсткого њх фондуванн€. —вобода в ман≥пулюванн≥ ресурсами, њх взаЇмозам≥щенн≥ була досить обмеженою.  р≥м того, п≥дприЇмства були поставлен≥ в жорстк≥ ф≥нансов≥ рамки ≥ тому не могли обирати найб≥льш рац≥ональну, на њх погл€д, структуру вс≥х ресурс≥в, що використовуютьс€.

ѕод≥бна система плануванн€ висувала певн≥ вимоги до економ≥чного анал≥зу. “ак, у п≥дручнику —. . “атура "јнализ хоз€йственной де€тельности промышленных предпри€тий" (1962 р.) зазначалос€, що "завданн€ ≥ зм≥ст анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ соц≥ал≥стичних промислових п≥дприЇмств пол€гають у вивченн≥ њх план≥в, даних про х≥д виконанн€ план≥в, ви€вленн€ на€вних резерв≥в дл€ подальшого зростанн€ випуску продукц≥њ, у вивченн≥ досв≥ду передових колектив≥в ≥ значному його поширенн≥".

” 80-тих рр. XX ст. виконанн€ плану також все ще залишалос€ головним завданн€м п≥дприЇмства, а тому "метою економ≥чного анал≥зу Ї спри€нн€ виконанню ≥ перевиконанню план≥в п≥дприЇмства, об'Їднань та њх п≥дрозд≥л≥в, подальшому њх розвитку ≥ пол≥пшенню економ≥чноњ роботи", €к писав 1.1.  аракоз у 1982 р.

ќтже, р≥чний цикл плануванн€ ≥ зв≥тн≥сть п≥дприЇмства позначилис€ на економ≥чному анал≥з≥ - його основним призначенн€м було забезпеченн€ анал≥тичними даними по€снювальноњ записки до р≥чного зв≥ту п≥дприЇмства. ѕ≥дручники ≥ навчальн≥ пос≥бники з економ≥чного анал≥зу були ор≥Їнтован≥ на вивченн€ саме цих показник≥в.

8.4. —тановленн€ ≤ розвиток економ≥чного анал≥зу в ”крањн≥

≤стор≥€ становленн€ ≥ розвитку економ≥чного анал≥зу в ”крањн≥ не маЇ однозначноњ характеристики у наукових прац€х украњнських вчених. “руднощ≥ в оц≥нках зумовлен≥ тим, що украњнськ≥ вчен≥-економ≥сти своњ прац≥ публ≥кували р≥зними мовами, переважно рос≥йською, через що њх часто вважали рос≥йськими вченими. ќднак сл≥д погодитис€ з визначенн€м ≤.  оропецького, що украњнськими економ≥стами сл≥д вважати тих вчених, €к≥ визнавали себе украњнц€ми за нац≥ональн≥стю без огл€ду на те, де вони жили та працювали, або були ≥ншоњ нац≥ональност≥, але жили та працювали переважно в ”крањн≥1.

” XIX ст. представники ≥нтел≥генц≥њ набували нац≥ональноњ св≥домост≥ через досл≥дженн€ житт€ народу, його культури, економ≥чних ≥ соц≥альних проблем. “ут значний внесок зробили ћ. ƒрагоманов, ≤. ‘ранко та ≥нш≥. «окрема, багато праць ≤. ‘ранка присв€чен≥ питанн€м економ≥ки та статистики. ¬елику увагу в≥н прид≥л€в статистичному анал≥зу, надрукувавши низку статей, присв€чених проблемам статистичноњ студ≥њ, крайовоњ статистики, ≥, зокрема, "—татистика €ко метода ≥ €ко наука". «а результатами проведених досл≥джень в≥н розробив проект земельноњ реформи.

«начний внесок у розвиток економ≥чноњ науки в ”крањн≥ зробили украњнськ≥ вчен≥ ќ. Ѕ≥л≥мович, ≤. ¬ернадський, ¬. Ћевицький, ™. —луцьки…, √. ÷ихановський та ≥нш≥.

” становленн≥ економ≥чного анал≥зу велика роль належить ћ.≤. “уган-Ѕарановському, €кий на початку XX ст. розробив ≥ практично використав у своњх прац€х принципов≥ положенн€ теор≥њ економ≥чного анал≥зу. «окрема, щодо знаходженн€ законом≥рного визначенн€ зв'€зку висловлених ≥дей з об'Їктивними економ≥чними умовами, аргументац≥њ теоретичних концепц≥й практичними розрахунками. ƒл€ того, щоб узагальнити законом≥рност≥ розвитку споживчоњ кооперац≥њ у 1861-1910 рр., в≥н згрупував в≥домост≥ про темпи зм≥ни обороту за дес€тир≥чними пер≥одами.  р≥м р€д≥в динам≥ки, обчислень середн≥х ≥ в≥дносних величин вчений користувавс€ прийомом статистичних групувань.

“уган-Ѕарановський ћ.≤. розгл€дав у своњх роботах методику та практику досл≥дженн€, рухаючись в≥д цифри, в≥д факту, що дозволило йому д≥йти до висновку, що "кооперац≥€ Ї вищим типом, н≥ж колектив≥зм", а в≥д з'Їднанн€ кооперативу з пол≥тичною парт≥Їю програють обидв≥ сторони: €к парт≥€, так ≥ кооператив2.

«аслуговуЇ на увагу п≥дх≥д вченого до п≥знанн€ економ≥чноњ системи у динам≥ц≥ та розвитку з метою ви€вленн€ тенденц≥й ≥ законом≥рностей. ¬≥н писав: " ап≥тал≥стичне господарство, €ке переважно вивчаЇ пол≥тична економ≥€, не Ї чимось незм≥нним ≥ нерухомим. ¬оно перебуваЇ у процес≥ безперервного розвитку, ≥ ви€вленн€ тенденц≥й цього розвитку видаЇтьс€ мен≥ найважлив≥шим завданн€м економ≥чноњ науки". ƒотепер його теоретичн≥ основи та методолог≥чн≥ засади досл≥дженн€ - загальна теор≥€ ринку класичноњ школи, теор≥€ земельноњ ренти, теор≥€ ринку —≥смонд≥, продовольча оренда тощо актуальност≥ не втратили. ¬чений близько п≥д≥йшов до проблем факторного економ≥чного анал≥зу.

«начний внесок у розвиток економ≥чного анал≥зу зробили украњнськ≥ науковц≥, зокрема, в≥дом≥ кињвськ≥ вчен≥-анал≥тики, професори: ≤.≤.  аракоз, √.ћ. ћельничук, ¬.≤. —амборський, ћ.√. „умаченко.

—л≥д визнати, що саме украњнськими вченими було проведено велику роботу з розвитки теор≥њ економ≥чного анал≥зу й удосконаленн€ його методики. ‘актично було п≥дготовлено ірунт дл€ наступного етапу розвитку економ≥чного анал≥зу в пер≥од переходу до ринкових в≥дносин.

« набутт€м ”крањною незалежност≥ склалис€ спри€тлив≥ умови дл€ становленн€ справд≥ нац≥ональноњ школи економ≥чного анал≥зу. “рансформац≥€ сусп≥льства та його ор≥Їнтац≥€ на ринков≥ в≥дносини вимагаЇ перегл€ду традиц≥йного розум≥нн€ багатьох економ≥чних категор≥й, переоц≥нки ц≥нностей ≥ критер≥њв економ≥чного житт€, формуванн€ нового економ≥чного мисленн€. Ќовим зм≥стом наповнюЇтьс€ управл≥нн€ господарськими процесами, пр≥оритетними стають економ≥чн≥ важел≥ впливу. ¬се це розширюЇ поле наукових досл≥джень, зону застосуванн€ економ≥чного анал≥зу. ¬иникаЇ потреба нових наукових розробок у сфер≥ анал≥зу ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥, зовн≥шньоеконом≥чного партнерства, ≥нновац≥йних процес≥в. Ќаповнюютьс€ новим зм≥стом державне регулюванн€ економ≥ки, управл≥нн€ економ≥кою рег≥он≥в ≥ галузей, бюджетна ≥ банк≥вська справа тощо. ѕроте, аналог≥в практики формуванн€ ринкового середовища дл€ ”крањни не ≤снуЇ, що вимагаЇ нових досл≥джень у сфер≥ методолог≥њ та орган≥зац≥њ €к макроеконом≥чного, так ≥ анал≥зу на м≥кро р≥вн≥.

ѕ≥сл€ переходу до формуванн€ ринкових в≥дносин в економ≥ц≥ крањни прот€гом певного пер≥оду використовувалис€ п≥дручники та навчальн≥ пос≥бники з економ≥чного анал≥зу, видан≥ у рад€нський пер≥од. ¬идавництвами ”крањни за пер≥од 1991-2000 рр. випущено майже 200 п≥дручник≥в, навчальних ≥ методичних пос≥бник≥в, зб≥рник≥в ≥ монограф≥й.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть сучасних навчальних пос≥бник≥в украњнських автор≥в присв€чена загальним питанн€м економ≥чного анал≥зу на п≥дприЇмствах (автори: ћ.ј. Ѕолгох; ѕ.ё. Ѕур€к; ¬.ћ. ≤вахненко; ¬.≤. “ващенко, ћ.я.  оробов; ¬.ћ. ћельник; ™.¬. ћних, ≤.ƒ. ‘Їренц). ¬елика увага у прац€х сучасних фах≥вц≥в-економ≥ст≥в прид≥л€Їтьс€ анал≥зу: ф≥нансових результат≥в ≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмства), ф≥нансово-статистичному анал≥зу (ћ.Ћ. Ћап≥шко "ќснови ф≥нансово-статистичного анал≥зу ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств невиробничоњ сфери" (1995 р.)), ф≥нансово-≥нвестиц≥йному анал≥зу (я.  омаринський, ≤. яремчук "‘≥нансово-≥нвестиц≥йний анал≥з" (1996 р.)),анал≥зу ≥нвестиц≥йних проект≥в ≥ проектному анал≥зу (ј.™. ћаркелов "¬аш б≥знес: јнал≥з та обірунтуванн€ ≥нвестиц≥йних проект≥в, б≥знес-плануванн€" (1998 р.), ¬.ј. ¬ерба, ќ.ј. «агородн≥х "ѕроектний анал≥з" (2000 р.), “.ј. ¬орокут "ѕроектний анал≥з" (2000 р.)). ” низц≥ пос≥бник≥в методика економ≥чного анал≥зу вивчалас€ паралельно з проблемами бухгалтерського обл≥ку ≥ аудиту (ј.ћ.  узьм≥нський "ќрган≥зац≥€ бухгалтерського обл≥ку, контролю ≥ анал≥зу" (1993 р.), ѕ.я. ѕопович "≈коном≥чний анал≥з ≥ аудит на п≥дприЇмств≥"(1998 р.)).

якщо згадан≥ роботи стосуютьс€ переважно д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств, то з розвитком видавничоњ д≥€льност≥ ¬»« з'€вл€ютьс€ прац≥ з анал≥зу п≥дприЇмств агропромислового комплексу (ќ.ћ. ÷аренко "≈коном≥чний анал≥з д≥€льност≥ п≥дприЇмств јѕ " (1998 р.), ќ.ћ. Ўпичак, ѕ.“. —аблук, ¬.ѕ. —итник "ќсобист≥ п≥дсобн≥ господарства ”крањни: јнал≥з витрат та ефективност≥ виробництва вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ" (2001 р.)), комерц≥йних банк≥в (¬.».  оршунов "”чет и анализ в коммерческих банках" (1999 р.), "јнал≥з д≥€льност≥ комерц≥йного банку" за ред. проф. ‘.‘. Ѕутинц€ та ј.ћ. √ерасимовича), зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств (ќ.¬.  арпенко "ќбл≥к ≥ анал≥з зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥" (1999 р.), ‘.‘. Ѕутинець, ≤.¬. ∆иглей, ¬.ћ. ѕархоменко "ќбл≥к ≥ анал≥з зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥" (2001 р.)).

Ќа удосконаленн€ економ≥чного анал≥зу мало суттЇвий вплив прийн€тт€ «акону ”крањни "ѕро бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥", зд≥йсненн€ реформи бухгалтерського обл≥ку, включаючи застосуванн€ ћ≥жнародних стандарт≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥, введенн€ в господарську практику аудиту п≥дприЇмств та управл≥нського обл≥ку.

—л≥д зазначити, що на сьогодн≥ в ц≥лому на п≥дприЇмствах ”крањни економ≥чна робота, а в≥дпов≥дно, ≥ њњ складова - економ≥чний анал≥з потребують значного покращанн€.

 р≥м того, за сучасних умов розвитку економ≥ки перед економ≥чним анал≥зом €к наукою постало багато €к≥сно нових проблем. ќсновними проблемами економ≥чного анал≥зу на сучасному етап≥ Ї:

Ø адаптац≥€ досв≥ду розвинутих крањн з орган≥зац≥њ та методики анал≥зу кон'юнктури ринку з≥ збереженн€м напрацювань в≥тчизн€них вчених;

Ø необх≥дн≥сть створенн€ Їдиноњ системи економ≥чного анал≥зу, €ка б ≥нтегрувала анал≥з д≥€льност≥ на вс≥х р≥вн€х. « цим маЇ бути пов'€зана ≥ система р≥знострокових прогноз≥в, що базувалас€ б на законом≥рност€х, тенденц≥€х ≥ резервах, ви€влених анал≥зом;

Ø формуванн€ Їдиноњ обірунтованоњ системи оц≥ночних показник≥в ефективност≥ господарюванн€ п≥дприЇмств ≥ њх п≥дрозд≥л≥в;

Ø застосуванн€ економ≥ко-математичних метод≥в, електронно-обчислювальноњ техн≥ки й персональних комп'ютер≥в, що даЇ змогу скоротити ≥нформац≥йн≥ потоки, знизити ймов≥рн≥сть помилок п≥д час збиранн€ ≥ передаванн€ даних;

Ø п≥двищенн€ оперативност≥ економ≥чного анал≥зу, удосконаленн€ орган≥зац≥йних форм анал≥тичноњ роботи ≥ перебудова ≥нформац≥йних поток≥в;

Ø розробка багатовар≥антних розв'€зк≥в анал≥тичних завдань та методик вибору з них того вар≥анту, €кий буде оптимальним дл€ заданих параметр≥в.

ќтже, щоб в≥дпов≥дати сучасним вимогам, методика економ≥чного анал≥зу повинна бути наближеною до потреб п≥дприЇмства, в≥дпов≥дати повс€кденним запитам управл≥нн€, бути над≥йним економ≥чним ≥нструментом управл≥нн€ п≥дприЇмством.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 507 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2551 - | 2141 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.