Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈кспрес-анал≥з бухгалтерськоњ зв≥тност≥ 3 страница




ќц≥нюючи рентабельн≥сть отриманих ≥ витрачених грошових кошт≥в, необх≥дно брати до уваги особлив≥сть формуванн€ в≥дпов≥дних показник≥в, суттЇву дл€ формулюванн€ обірунтованих висновк≥в.

÷€ особлив≥сть пол€гаЇ у тому, що не вс≥ надходженн€ ≥ витрачанн€ грошових кошт≥в за пер≥од, що досл≥джуЇтьс€, пов'€зан≥ з ф≥нансовим результатом цього пер≥оду. ‘≥нансовий результат в≥дображаЇтьс€ в бухгалтерському обл≥ку за принципом нарахуванн€, а надходженн€ та використанн€ грошових кошт≥в - за касовим принципом, тобто реального надходженн€ (використанн€).  оли м≥ж нарахуванн€м ≥ реальним надходженн€м (використанн€м) ≤снуЇ часовий розрив, то ф≥нансовий результат в≥д зд≥йсненн€ заходу (господарськоњ операц≥њ), з в≥дпов≥дним ф≥нансовим результатом, може бути в≥дображено у зв≥тност≥ за ≥нший пер≥од часу.

“ому зниженн€ рентабельност≥ витрачених грошових кошт≥в не сл≥д розгл€дати €к негативний результат поточноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, €кщо така тенденц≥€ викликана зб≥льшенн€м виплат, €к≥ забезпечать йому прибуток у майбутньому. Ќе Ї негативним також зниженн€ рентабельност≥ грошових кошт≥в, що над≥йшли, €кщо в≥дбулос€ зб≥льшенн€ надходженн€ грошових кошт≥в в≥д господарських операц≥й, ф≥нансовий результат за €кими було ви€влено в попередн≥ зв≥тн≥ пер≥оди.

јнал≥з руху грошових кошт≥в за пр€мим способом показуЇ, що на рух грошових кошт≥в п≥дприЇмства та њх залишок впливають пр€м≥ та непр€м≥ фактори. ѕ≥д пр€мими розум≥ють фактори, д≥€ €ких безпосередньо в≥дбиваЇтьс€ на грошових потоках п≥дприЇмства та викликаЇ пропорц≥йну зм≥ну обс€гу надходженн€ грошових кошт≥в та обс€гу њх виплат.

Ќепр€мими Ї фактори, виражен≥ показниками, сформованими за принципом нарахуванн€. ѕоказники, що в≥дображають непр€м≥ фактори, визначають прибуток (збиток) до оподаткуванн€. “ому вони впливають на грошов≥ потоки п≥дприЇмства через податок на прибуток, зб≥льшуючи або зменшуючи перерахуванн€ до бюджету. ƒ≥€ непр€мих фактор≥в викликаЇ непропорц≥йну зм≥ну грошових поток≥в п≥дприЇмства.

ўоб комплексно досл≥дити д≥ю пр€мих ≥ непр€мих фактор≥в на рух грошових кошт≥в п≥дприЇмства та њх залишок, необх≥дно скористатись формулою:

«к = ѕз + ƒѕЌ Ќ√ - ƒ«ƒ + ¬1 + јо + ÷Ќ +  о + ƒ + ≤Ќ - ќ- ¬ф - ¬Ѕ - (ƒѕЌ Ц — - ¬ј + ÷ѕ + ƒƒ + ќƒ + ÷ѕ - ќ¬ + Ќƒ - Ќ¬ + в≥дх.) х —“  +  «ѕ - ¬б1 - ј¬ Ц ‘ - ƒ¬ -  ¬ - –1

(9.3)

ѕо€сненн€ до умовних позначень показник≥в, що наведен≥ в формул≥ 9.3, подан≥ в табл. 9. 18.

як видно з формули 9.3, фактори, виражен≥ показниками "¬иручка в≥д продажу продукц≥њ, товар≥в, роб≥т та послуг, нарахована" ѕЌ), "¬иручка, отримана в результат≥ виконанн€ зобов'€зань негрошовими засобами" Ќ√) та "ѕрир≥ст (зменшенн€) деб≥торськоњ заборгованост≥, пов'€заними з доходами" «ƒ). мають специф≥чн≥ риси. ¬они в≥дбиваютьс€ на грошових потоках п≥дприЇмства ≥ пр€мо, ≥ непр€мо. «м≥на виручки, нарахованоњ в≥д продажу продукц≥њ, товар≥в, роб≥т ≥ послуг та отриманоњ у результат≥ виконанн€ зобов'€зань негрошовими засобами, та зм≥на приросту (зменшенн€) деб≥торськоњ заборгованост≥ щодо доход≥в пр€мо впливаЇ на рух грошових кошт≥в, так €к визначаЇ обс€г виручки в≥д продажу продукц≥њ, товар≥в, роб≥т ≥ послуг, отриманоњ грошовими коштами. ѕерерахован≥ фактори непр€мо впливають на грошов≥ потоки п≥дприЇмства тому, що нарахована виручка в≥д продажу продукц≥њ, товар≥в, роб≥т ≥ послуг визначаЇ прибуток (збиток) до оподаткуванн€. ¬иручка, отримана в результат≥ виконанн€ зобов'€зань негрошовими засобами, та прир≥ст (зменшенн€) ƒеб≥торськоњ заборгованост≥ щодо доход≥в Ї њњ складовими.

ѕроанал≥зуЇмо рух грошових кошт≥в п≥дприЇмства на п≥дстав≥ зв≥тних даних, наведених у таблиц≥ 9.18. јлгоритм розрахунк≥в впливу пр€мих ≥ непр€мих фактор≥в на к≥нцевий залишок грошових кошт≥в п≥дприЇмства, з урахуванн€м можливого њх укрупненн€ (детал≥зац≥њ), наведено в таблиц≥ 9.19. ÷ифрова нумерац≥€ фактор≥в у граф≥ ј ц≥Їњ таблиц≥ в≥дображаЇ њх р≥вень в≥дносно показника, що досл≥джуЇтьс€.

 

 

 

«а даними таблиц≥ 9.19 можна зробити висновок, що зм≥на залишку грошових кошт≥в в≥дбулас€ за рахунок зб≥льшенн€ початкового залишку грошових кошт≥в на 37 тис. грн. та чистого залишку грошових кошт≥в на 96 тис. грн.

Ќа зб≥льшенн€ к≥нцевого залишку грошових кошт≥в вплинули наступн≥ фактори:

1. «м≥на надходжень грошових кошт≥в за рахунок:

Ø зб≥льшенн€ виручки в≥д продажу продукц≥њ, товар≥в, роб≥т та послуг на 47 тис. грн.;

Ø зб≥льшенн€ кредит≥в та позик - на 12 тис. грн.:

Ø зб≥льшенн€ див≥денд≥в отриманих - на 3,0 тис. грн.;

Ø зменшенн€ ≥нших надходжень - на 5.0 тис. грн.

2.«м≥на витрачанн€ грошових кошт≥в за рахунок:

Ø зб≥льшенн€ оплати товар≥в, роб≥т, послуг - на 24 тис. грн.;

Ø зменшенн€ виплат прац≥вникам Ч на 24 тис. грн.;

Ø зменшенн€ перерахувань податку на прибуток - на 12 тис. грн.;

Ø зб≥льшенн€ ф≥нансових ≤нвестиц≥й - на 7,0 тис. грн.;

Ø зменшенн€ сплачених див≥денд≥в ≥ в≥дсотк≥в - на 6,0 тис. грн.;

Ø зменшенн€ ≥нших виплат - на 526,0 тис. грн.;

Ø зб≥льшенн€ виплат аванс≥в постачальникам - на 12 тис. грн.

Ќайб≥льший вплив на зб≥льшенн€ чистого залишку грошових кошт≥в зд≥йснило зб≥льшенн€ надходженн€ грошових кошт≥в.

‘≥нансовий стан п≥дприЇмств визнаЇтьс€ ст≥йким, €кщо забезпечуЇтьс€ збалансован≥сть надходженн€ грошових кошт≥в ≥ њх виплат, €ка визначаЇтьс€ через показник р≥вн€ достатност≥ надходженн€ грошових кошт≥в;

д = √ѕп / √ѕн (9.4)

де д- р≥вень достатност≥ надходженн€ грошових кошт≥в, √ѕп - позитивний грошовий пот≥к в зв≥тному пер≥од≥, √ѕн - негативний грошових кошт≥в у зв≥тному пер≥од≥.

ќптимальне значенн€ показника дор≥внюЇ одиниц≥. ¬оно св≥дчить про те. що у зв≥тному пер≥од≥ грошових кошт≥в надходило ст≥льки, ск≥льки њх потр≥бно було дл€ зд≥йсненн€ виплат. «наченн€ показника б≥льшого за одиницю св≥дчить про перевищенн€ надходженн€ грошових кошт≥в над њх виплатою, а отже, про можливе неефективне використанн€ даного виду ктив≥в п≥дприЇмства, особливо, €кщо це перевищенн€ носить тривалий характер.

якщо р≥вень достатност≥ надходженн€ грошових кошт≥в менше одиниц≥, це також св≥дчить про незбалансован≥сть грошових поток≥в п≥дприЇмства в досл≥джуваний пер≥оду часу. ќднак таку ситуац≥ю не можна оц≥нювати однозначно €к незадов≥льну. ѕри недостатност≥ надходженн€ грошових кошт≥в виплати провод€тьс€ за рахунок ран≥ше накопиченого залишку (початкового залишку грошових кошт≥в), що може … не мати негативних насл≥дк≥в у короткостроковому пер≥од≥. “акий стан може пог≥ршити результати д≥€льност≥ п≥дприЇмства в майбутньому, €кщо перевищенн€ виплат над надходженн€ми грошових кошт≥в буде збер≥гатис€ ≥ призведе до њх деф≥циту. “ому, €кщо виплати грошових кошт≥в перевищують њх надходженн€, але це носить короткостроковий характер, а накопичений залишок грошових кошт≥в збер≥гаЇтьс€ у певн≥й сум≥, то грошов≥ потоки п≥дприЇмства можна оц≥нити позитивно.

 
 

Ќа основ≥ зв≥тних даних, наведених у табл. 9.14, проанал≥зуЇмо достатн≥сть надходженн€ грошових кошт≥в та ефективн≥сть њх використанн€ (табл. 9.20).

 
 

 

–езультати анал≥зу показують, що надходженн€ грошових кошт≥в у зв≥тному пер≥од≥ випереджали њх виплати, але рентабельн≥сть грошових кошт≥в, що над≥йшли, та њх залишку значно нижча, н≥ж використаних.

¬≥дбулос€ зменшенн€ показник≥в рентабельност≥ грошових кошт≥в отриманих (на 0,28 пункта), чистого грошового потоку (на 167,15 пункти). “ака тенденц≥€ зумовлена зростанн€м абсолютноњ суми позитивного та чистого грошових поток≥в (в≥дпов≥дно на 57 ≥ 100 тис.грн.) ≥ не пропорц≥йним зб≥льшенн€м сум ф≥нансових результат≥в. «ростанн€ узагальнюючого показника рентабельност≥ грошових поток≥в на 0,18 пункта св≥дчить про прискоренн€ оборотност≥ грошових кошт≥в.

ƒл€ б≥льш обірунтованоњ оц≥нки руху грошових кошт≥в п≥дприЇмства та ефективност≥ њх використанн€ на основ≥ зв≥тноњ ≥нформац≥њ потр≥бно в≥дсл≥дковувати тенденц≥ю зм≥ни в≥дпов≥дних показник≥в за тривалий пер≥од часу.

≤нформац≥€ про рух грошових кошт≥в маЇ важливе значенн€ €к дл€ анал≥зу, так ≥ дл€ плануванн€ господарсько-економ≥чноњ д≥€льност≥, а також дл€ розробки програми розвитку п≥дприЇмства. ѕри зд≥йсненн≥ анал≥зу необх≥дно пам'€тати, що лише виконанн€ вс≥х анал≥тичних процедур ≥ проведенн€ вс≥х необх≥дних розрахунк≥в забезпечить ефективн≥сть анал≥тичноњ роботи.

9.6. јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства

ѕ≥д ф≥нансовою ст≥йк≥стю п≥дприЇмства розум≥ють його платоспроможн≥сть в час≥ з дотриманн€м умови ф≥нансовоњ р≥вноваги м≥ж власними та залученими засобами. ‘≥нансова ст≥йк≥сть п≥дприЇмства передбачаЇ, що ресурси, вкладен≥ в п≥дприЇмницьку д≥€льн≥сть, повинн≥ окупитис€ за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самоф≥нансуванн€ та незалежн≥сть п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х джерел формуванн€ актив≥в.

‘≥нансова ст≥йк≥сть в≥дображаЇ збалансован≥сть засоб≥в та джерел њх формуванн€, доход≥в ≥ витрат, грошових ≥ товарних поток≥в, оц≥нюЇтьс€ на п≥дстав≥ сп≥вв≥дношенн€ власного ≥ залученого кап≥талу п≥дприЇмства, темп≥в нагромадженн€ власних засоб≥в внасл≥док господарськоњ д≥€льност≥, сп≥вв≥дношенн€ довгострокових ≥ поточних зобов'€зань, достатност≥ забезпеченн€ матер≥альних оборотних засоб≥в власними джерелами.

ќсновне завданн€ анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ пол€гаЇ у визначенн≥ спроможност≥ п≥дприЇмства протисто€ти негативн≥й д≥њ р≥зних фактор≥в (зовн≥шн≥х, внутр≥шн≥х та непередбачуваних), що впливають на його ф≥нансовий стан. ѕри вир≥шенн≥ цього завданн€ необх≥дно дати в≥дпов≥дь на наступн≥ запитанн€:

1) наск≥льки п≥дприЇмство незалежне в≥д зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€;

2) €к зм≥нюЇтьс€ р≥вень ц≥Їњ незалежност≥;

3) чи в≥дпов≥даЇ сп≥вв≥дношенн€ актив≥в та джерел утворенн€ майна п≥дприЇмства завданн€м його д≥€льност≥?

–езультатом анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства повинен бути висновок щодо його спроможност≥ зд≥йснювати господарську д≥€льн≥сть, отримувати прибуток в умовах економ≥чноњ самост≥йност≥, а також в≥рог≥дн≥сть збереженн€ такого стану п≥дприЇмства.

 ористувачами результат≥в анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ можуть бути засновники п≥дприЇмства, його кер≥вництво, д≥лов≥ партнери та банки. —аме оц≥нка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ дозвол€Ї зовн≥шн≥м користувачам (контрагентам п≥дприЇмства) визначити ф≥нансов≥ можливост≥ п≥дприЇмства в майбутньому.

«а системного та комплексного п≥дходу до анал≥зу п≥дприЇмство розгл€даЇтьс€ €к складний економ≥чний орган≥зм, функц≥онуванн€ €кого можна описати за допомогою системи параметр≥в. “ому ≥снуюч≥ методики анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства передбачають проведенн€ досл≥дженн€ в дек≥лька етап≥в, склад ≥ к≥льк≥сть €ких, а також пор€док розрахунку показник≥в в р≥зних л≥тературних джерелах в≥др≥зн€ютьс€ залежно в≥д ц≥лей, досл≥дженн€ ≥ тлумаченн€ пон€тт€ "ф≥нансова ст≥йк≥сть". як правило, анал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ проводитьс€ в наступн≥й посл≥довност≥:

1. «агальна оц≥нка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ передбачаЇ визначенн€:

Ø ст≥йкост≥ кап≥талу;

Ø ресурсноњ ст≥йкост≥;

Ø ст≥йкост≥ управл≥нн€.

ƒосл≥дженн€ структури пасиву балансу дозвол€Ї встановити одну з можливих причин ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (нест≥йкост≥) п≥дприЇмства. “ак зб≥льшенн€ частки власного кап≥талу за рахунок будь-€кого ≥з джерел спри€Ї посиленню ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства. ѕри цьому на€вн≥сть нерозпод≥леного прибутку може розгл€датис€ €к джерело поповненн€ оборотних засоб≥в ≥ зниженн€ р≥вн€ поточноњ кредиторськоњ заборгованост≥.

ќсоблива роль анал≥зу структури кап≥талу при оц≥нц≥ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ зумовлена його функц≥€ми: статутний та додатковий кап≥тал п≥дприЇмства даЇ змогу орган≥зовувати процес виробництва продукц≥њ, застосовувати прогресивн≥ технолог≥њ, висококвал≥ф≥ковану робочу силу, посилити власн≥ позиц≥њ на ринку.  р≥м того, розм≥р власного кап≥талу забезпечуЇ дов≥ру партнер≥в п≥дприЇмства (€к ≥нших п≥дприЇмств, так ≥ банк≥в), що визначаЇ можлив≥сть отримати в≥д них ф≥нансов≥ вкладенн€ у раз≥ необх≥дност≥ дл€ усуненн€ д≥й неспри€тливих фактор≥в. якщо обс€г власного кап≥талу невеликий, то кредитори мають певний п≥дприЇмницький ризик. ¬ласний кап≥тал в≥д≥граЇ роль "буферу", захищаЇ п≥дприЇмство в≥д банкрутства.

ќкр≥м власного кап≥талу господарська д≥€льн≥сть п≥дприЇмства п≥дтримуЇтьс€ зобов'€занн€ми. ¬икористанн€ зобов'€зань впливаЇ €к на ступ≥нь ризику, так ≥ на дох≥д п≥дприЇмства.

ѕор€док анал≥зу складу ≥ структури пасив≥в п≥дприЇмства розгл€нуто в п. 9.3.

јнал≥з ресурсноњ ст≥йкост≥ €к складовоњ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ повинен охоплювати так≥ аспекти:

Ø зм≥ст ≥ р≥вень сп≥вроб≥тництва п≥дприЇмства з суб'Їктами ринковоњ ≥нфраструктури (п≤дприЇмствами-постачальниками ресурс≥в, банками, споживачами продукц≥њ);

Ø ступ≥нь ≥нтегрованост≥ п≥дприЇмства у систем≥ виробничих в≥дносин;

Ø залежн≥сть д≥€льност≥ п≥дприЇмства в≥д стану економ≥ки крањни в ц≥лому;

Ø спроможн≥сть п≥дприЇмства до залученн€ кошт≥в;

Ø контроль грошових поток≥в.

јнал≥з орган≥зац≥йно-функц≥ональноњ ст≥йкост≥ (ст≥йкост≥ управл≥нн€) проводитьс€ з точки зору адекватност≥ орган≥зац≥йноњ та виробничоњ структури п≥дприЇмства обран≥й стратег≥њ розвитку та ринков≥й кон'юнктур≥.

‘≥нансова залежн≥сть чи сп≥вв≥дношенн€ м≥ж власним кап≥талом п≥дприЇмства ≥ його зобов'€занн€ми Ч це ключ до ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ ≥ над≥йност≥ п≥дприЇмства, з одного боку, ≥ до ≥нтенсивност≥ використанн€ кап≥талу та рентабельност≥ в ц≥лому - з ≥ншого. „им активн≥ше використовуЇ п≥дприЇмство залучений кап≥тал, тим б≥льше у акц≥онер≥в потенц≥йних можливостей отримати прибуток. ќдночасно зростаЇ ≥ ризик невиконанн€ вс≥х зобов'€зань, вз€тих п≥дприЇмством при залученн≥ цього кап≥талу.

јналог≥чну "балансуючу" роль в сфер≥ виробництва в≥д≥граЇ операц≥йна залежн≥сть (див. тему 10), €ка в≥дображаЇтьс€ на л≥кв≥дност≥ п≥дприЇмства ≥ управл≥нн≥ економ≥чним ризиком. ћ≥ж двома видами залежностей - ф≥нансовою ≥ операц≥йною - ≥снуЇ т≥сний зв'€зок. ¬они впливають па ступ≥нь економ≥чного ризику в ц≥лому, а в≥дпов≥дно, ≥ на стан ф≥нансового здоров`€ п≥дприЇмства.

//. ¬изначенн€ типу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.

”загальнюючим показником ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ Ї надлишок або недостача джерел формуванн€ запас≥в, що отримуЇтьс€ у вигл€д≥ р≥зниц≥ м≥ж величиною джерел формуванн€ та варт≥стю запас≥в. ѕри цьому маЇтьс€ на уваз≥ забезпечен≥сть запас≥в такими джерелами, €к власн≥ оборотн≥ засоби, довгостроков≥ та короткостроков≥ кредити, кредиторська заборгован≥сть.

ƒл€ характеристики джерел формуванн€ запас≥в застосовуЇтьс€ к≥лька показник≥в, €к≥ в≥дображають ступ≥нь охопленн€ р≥зних нид≥в джерел:

1. Ќа€вн≥сть власних оборотних засоб≥в визначаЇтьс€ за формулою:

Ќв = ‘ 1 – 380 + ‘1 – 430+‘1 – 630 -‘ ≤ – 080, (9.5)

де Ќв - на€вн≥сть власних оборотних засоб≥в.

 
 

2. Ќа€вн≥сть довгострокових джерел формуванн€ запас≥в визначаЇтьс€ шл€хом зб≥льшенн€ на€вних власних оборотних засоб≥в на суму довгострокових зобов'€зань:

де Ќƒ - на€вн≥сть довгострокових джерел формуванн€.

 
 

3. ѕоказник загальноњ величини джерел формуванн€ запас≥в дор≥внюЇ сум≥ власних оборотних засоб≥в, довгострокових джерел та короткострокових зобов'€зань:

де Ќ« - загальна величина джерел формуванн€.

“рьом показникам на€вност≥ джерел формуванн€ запас≥в в≥дпов≥дають три показники забезпеченост≥ джерелами њх формуванн€:

 
 

1) Ќадлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засоб≥в:

де «в - варт≥сть запас≥в.

2) Ќадлишок (+) або недостача (-) довгострокових джерел формуванн€:


3) Ќадлишок (+) або недостача (-) загальноњ величини джерел формуванн€ запас≥в:


«абезпечен≥сть запас≥в джерелами њх формуванн€ дозвол€Ї класиф≥кувати ф≥нансовий стан за ступенем його ст≥йкост≥. ћожливе вид≥ленн€ чотирьох тип≥в ф≥нансовоњ ст≥йкост≥.

1. јбсолютна ст≥йк≥сть ф≥нансового стану характеризуЇтьс€ тим, що сума власних оборотних засоб≥в перевищуЇ варт≥сть запас≥в господарюючого суб'Їкта. ѕри цьому спостер≥гаЇтьс€ надлишок власних оборотних засоб≥в або р≥вн≥сть суми власних оборотних засоб≥в та запас≥в.

2. Ќормальна ст≥йк≥сть ф≥нансового стану, при €к≥й гарантуЇтьс€ платоспроможн≥сть господарюючого суб'Їкта, при ньому варт≥сть запас≥в господарюючого суб'Їкта менша або дор≥внюЇ сум≥ довгострокових джерел формуванн€.

ѕри абсолютн≥й ≥ нормальн≥й ст≥йкост≥ ф≥нансового стану спостер≥гаЇтьс€ високий р≥вень доходност≥ та в≥дсутн≥сть порушень плат≥жноњ дисципл≥ни.

3. Ќест≥йкий (передкризовий) ф≥нансовий стан характеризуЇтьс€ тим, що збер≥гаЇтьс€ можлив≥сть в≥дновленн€ платоспроможност≥ за рахунок поповненн€ власного кап≥талу та зб≥льшенн€ власних оборотних засоб≥в, а також додаткового залученн€ довгострокових кредит≥в.

’арактеризуЇтьс€ недостачею власних оборотних засоб≥в, довгострокових джерел формуванн€, надлишком або р≥вн≥стю загальноњ величини основних джерел формуванн€ запас≥в та варт≥стю запас≥в; порушенн€ми ф≥нансовоњ дисципл≥ни, збо€ми в надходженн≥ грошових кошт≥в на поточний рахунок, зниженн€м прибутковост≥ д≥€льност≥.

ѕри цьому ф≥нансова ст≥йк≥сть вважаЇтьс€ допустимою, €кщо виконуютьс€ наступн≥ умови:

Ø варт≥сть виробничих запас≥в разом ≥з варт≥стю готовоњ продукц≥њ дор≥внюють або перевищують суму короткострокових кредит≥в та залучених засоб≥в, що беруть участь у формуванн≥ запас≥в;

Ø варт≥сть незавершеного виробництва разом ≥з витратами майбутн≥х пер≥од≥в дор≥внюють або менше суми власного оборотного кап≥талу.

якщо ц≥ умови не виконуютьс€, то спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ до пог≥ршенн€ ф≥нансового стану.

4.  ризовий ф≥нансовий стан (господарюючий суб'Їкт знаходитьс€ на меж≥ банкрутства), коли грошов≥ кошти, короткостроков≥ ц≥нн≥ папери та деб≥торська заборгован≥сть не в змоз≥ покрити нав≥ть кредиторськоњ заборгованост≥ та прострочених позик. –≥вновага плат≥жного балансу в дан≥й ситуац≥њ забезпечуЇтьс€ за рахунок прострочених платеж≥в по оплат≥ прац≥, кредитам банку, постачальникам, бюджету тощо.

’арактеризуЇтьс€ недостачею власних оборотних засоб≥в, довгострокових джерел формуванн€ та загальноњ величини основних джерел формуванн€ запас≥в.

”мови, за €кими можна визначити тип ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства узагальнено в таблиц≥ 9.21.

 

‘≥нансова ст≥йк≥сть може бути в≥дновлена шл€хом поповненн€ джерел формуванн€ запас≥в (зб≥льшенн€ кредит≥в, позик), оптим≥зац≥њ њх структури, обірунтованого зниженн€ р≥вн€ запас≥в тощо.

 
 

///.  омплексна оц≥нка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства проводитьс€ шл€хом розрахунку наступних в≥дносних показник≥в (табл. 9.23).

 

 

 
 

 

Ќаведемо по€сненн€ до значенн€ ≥ сутност≥ окремих показник≥в ф≥нансовоњ ст≥йкост≥:

 оеф≥ц≥Їнт автоном≥њ (коеф≥ц≥Їнт концентрац≥њ власного кап≥талу) характеризуЇ питому вагу власного кап≥талу в загальн≥й сум≥ балансу. ўодо р≥вн€ залученого кап≥талу ≥снують р≥зн≥, ≥нод≥ суперечлив≥ судженн€. Ќайб≥льш поширеною Ї думка, що питома вага власного кап≥талу мас бути достатньо високою, на р≥вн≥ 50 %. ¬важаЇтьс€, що в п≥дприЇмство з високою часткою власного кап≥талу кредитори вкладають б≥льше кошт≥в, оск≥льки воно з б≥льшою ≥мов≥рн≥стю може погасити борги за рахунок власних кошт≥в. Ќаприклад, €понським корпорац≥€м навпаки, властива висока питома вага залученого кап≥талу (майже 80 %). ќск≥льки джерелами формуванн€ ресурс≥в п≥дприЇмств в япон≥њ в основному Ї банки, то високий р≥вень концентрац≥њ залученого кап≥талу св≥дчить про р≥вень дов≥ри до корпорац≥њ з боку банк≥в, а отже, про њњ ф≥нансову над≥йн≥сть.

ƒл€ промислових п≥дприЇмств ”крањни вважаЇтьс€, що питома вага власного кап≥талу маЇ бути достатньо високою, так €к ним мають покриватис€ вс≥ необоротн≥ активи п≥дприЇмства й т≥ оборотн≥ активи, €к≥ забезпечують безпереб≥йну д≥€льн≥сть.

 оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ залежност≥. «ростанн€ показника в динам≥ц≥ св≥дчить про зб≥льшенн€ питомоњ ваги залучених кошт≥в у ф≥нансуванн≥ п≥дприЇмства. …ого величина, р≥вна 1 (100 %), показуЇ, що власники повн≥стю ф≥нансують своЇ п≥дприЇмство.  еруючись оптимальною питомою вагою власного кап≥талу в 50 %, можна визначити оптимальне значенн€ коеф≥ц≥Їнта ф≥нансовоњ залежност≥ €к 2,0.

 оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ робочого кап≥талу. ¬еличина цього показника суттЇво залежить в≥д структури кап≥талу та галузевоњ належност≥ п≥дприЇмства. ¬≥н показуЇ частку власного кап≥талу, €ка вкладена в поточну д≥€льн≥сть, а €ка кап≥тал≥зована.

 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн€ залученого та власного кап≥талу (ф≥нансуванн€). «ростанн€ показника в динам≥ц≥ св≥дчить про зб≥льшенн€ залежност≥ п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в ≥ кредитор≥в. ¬≥н показуЇ ск≥льки залученого кап≥талу припадаЇ на 1 гривню власного. Ќормальне значенн€ - < 1,0. ” св≥тов≥й практиц≥ вважаЇтьс€, що €кщо значенн€ цього коеф≥ц≥Їнта дос€гаЇ одиниц≥, то сп≥вв≥дношенн€ м≥ж залученим ≥ власним кап≥талом наближаЇтьс€ до критичного р≥вн€. «наченн€ даного коеф≥ц≥Їнту залежить в≥д галузевих особливостей ≥ р≥вн€ ≥нфл€ц≥њ. Ќа п≥дприЇмствах галузей з швидкою оборотн≥стю засоб≥в, наприклад у торг≥вл≥, громадському харчуванн≥, харчов≥й промисловост≥, значенн€ цього коеф≥ц≥Їнта б≥льше; у металообробц≥, машинобудуванн≥ - нижче.  р≥м того, на п≥дприЇмствах с≥льського господарства, буд≥вництва в зв'€зку ≥з сезонним характером та еп≥зодичним, дискретним залученн€м позикових кошт≥в, величина коеф≥ц≥Їнта може значно зм≥нюватис€ у межах одного зв≥тного пер≥оду.

«наченн€ коеф≥ц≥Їнта концентрац≥њ залученого кап≥талу залежить в≥д галузевих особливостей ≥ р≥вн€ ≥нфл€ц≥њ.

«б≥льшенн€ коеф≥ц≥Їнта структури ф≥нансуванн€ необоротних актив≥в св≥дчить про п≥двищенн€ р≥вн€ ф≥нансуванн€ необоротних актив≥в за рахунок довгострокових джерел, в≥дпов≥дно про зростанн€ ≤нвестиц≥йноњ активност≥ п≥дприЇмства.

«м≥на коеф≥ц≥Їнту довгострокового залученн€ позикових кошт≥в може бути охарактеризована наступним чином: зб≥льшенн€ характеризуЇ п≥двищенн€ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ за рахунок залученн€ довгострокових кредит≥в. якщо коеф≥ц≥Їнт зменшуЇтьс€, то можна зробити зворотний висновок.

 оеф≥ц≥Їнт забезпеченн€ власними оборотними засобами визначаЇтьс€ €к в≥дношенн€ власних оборотних актив≥в до вс≥х оборотних актив≥в ≥ показуЇ, €ка частина оборотних актив≥в забезпечуЇтьс€ власними джерелами ф≥нансуванн€.

јнал≥зуючи структуру кап≥талу особливу увагу необх≥дно звернути на розм≥р резервного кап≥талу, за допомогою €кого можна розрахувати коеф≥ц≥Їнт страховоњ стаб≥льност≥ п≥дприЇмства. ¬≥н показуЇ суму кап≥талу зарезервовану п≥дприЇмством на кожну гривню вартост≥ майна (коеф≥ц≥Їнт страхуванн€ б≥знесу), вартост≥ власного кап≥талу (коеф≥ц≥Їнт страхуванн€ власного кап≥талу), вартост≥ внеск≥в засновник≥в до статутного кап≥талу (коеф≥ц≥Їнт страхуванн€ статутного кап≥талу).

 оеф≥ц≥Їнти страхуванн€ пор≥внюютьс€ з нормативом зг≥дно чинного законодавства. Ќаприклад, у господарських товариствах резервний кап≥тал створюЇтьс€ у розм≥р≥, встановленому статутними документами, але не менше 25 % статутного кап≥талу.

«алежно в≥д мети анал≥зу та потреб користувач≥в ≤нформац≥њ можуть бути розрахован≥ й ≥нш≥ сп≥вв≥дношенн€.


–озгл€немо на приклад≥ (за даними ƒодатку ≥) розрахунок основних показник≥в оц≥нки ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства (див. табл. 9.24)

 

«а даними таблиц≥ 9.24. можна зробити висновок, що њњ ц≥лому в≥дбулис€ позитивн≥ зм≥ни у склад≥ показник≥в, €кими характеризуЇтьс€ ф≥нансова ст≥йк≥сть. «наченн€ коеф≥ц≥Їнту автоном≥њ перевищуЇ нормативне значенн€ ≥ св≥дчить про незначну залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€, так на к≥нець пер≥оду п≥дприЇмство на 82 % ф≥нансувалось за рахунок власного кап≥талу. ¬≥дпов≥дно, прот€гом пер≥оду в≥дбулос€ зменшенн€ ф≥нансовоњ залежност≥. ” структур≥ пасиву п≥дприЇмства €к на початок, так ≥ на к≥нець пер≥оду, в≥дсутн≥ довгостроков≥ зобов'€занн€ - (коеф≥ц≥Їнт поточних зобов'€зань дор≥внюЇ одиниц≥). Ќегативний характер нос€ть зм≥ни коеф≥ц≥Їнта страхуванн€ б≥знесу, прот€гом пер≥оду резервний кап≥тал на п≥дприЇмств≥ не поповнювавс€ ≥ лише незначна частина майна п≥дприЇмства покриваЇтьс€ в≥дпов≥дними резервами.

«меншенн€ коеф≥ц≥Їнту сп≥вв≥дношенн€ залученого та власного кап≥талу св≥дчить про зменшенн€ залежност≥ п≥дприЇмства п≥д зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€. “ак, на початок пер≥оду па! гри. власного кап≥талу припадало 0.32 гри. залучених засоб≥в, що на 0,10 гри. б≥льше, н≥ж на к≥нець пер≥оду. ѕри чому власника залучених засоб≥в у загальн≥й сум≥ джерел утворенн€ незначна, в≥дпов≥дно 24% ≥ 18%. ƒинам≥ка наведених показник≥в, у тому числ≥ коеф≥ц≥Їнта ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (+1,52) св≥дчить про покращанн€ ф≥нансового стану п≥дприЇмств.

” рамках внутр≥шнього анал≥зу зд≥йснюЇтьс€ поглиблене досл≥дженн€ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства на основ≥ побудови балансу неплатоспроможност≥, що включаЇ наступн≥ взаЇмопов'€зан≥ групи показник≥в (табл.
9.25).

 

ƒаний баланс дотримуЇтьс€ при достов≥рност≥ бухгалтерського обл≥ку та в≥дпов≥дн≥й його анал≥тичност≥.

 р≥м того, при анал≥з≥ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ необх≥дно з'€сувати причини р≥зкого зб≥льшенн€ статей матер≥альних оборотних засоб≥в: виробничих запас≥в, незавершеного виробництва, готовоњ продукц≥њ, товар≥в, €кщо так≥ мали м≥сце.

9.7. јнал≥з д≥ловоњ активност≥ п≥дприЇмства

«асоби господарюючих суб'Їкт≥в знаход€тьс€ у пост≥йному рус≥, переход€чи з одн≥Їњ стад≥њ в ≥ншу. „им швидше в≥дбуваЇтьс€ кругооб≥г, тим б≥льше продукц≥њ п≥дприЇмство може виготовити та реал≥зувати при сталому њх розм≥р≥. —пов≥льненн€ оборотност≥, потребуЇ додаткового вкладенн€ засоб≥в та може спричинити пог≥ршенн€ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

ƒос€гнутий в результат≥ прискоренн€ оборотност≥ ефект виражаЇтьс€, передус≥м, у зб≥льшенн≥ обс€гу випуску продукц≥њ та суми прибутку без додаткового залученн€ ф≥нансових ресурс≥в.

 р≥м того, зб≥льшенн€ швидкост≥ обороту в≥дображаЇ п≥двищенн€ економ≥чного потенц≥алу п≥дприЇмства, оск≥льки дозвол€Ї вив≥льн€ти частину оборотних засоб≥в дл€ власних потреб (зокрема, дл€ розвитку виробництва).

ќц≥нити наск≥льки ефективно п≥дприЇмство використовуЇ: своњ ресурси (засоби) дозвол€Ї анал≥з д≥ловоњ активност≥, оск≥льки саме цей показник зумовлюЇ платоспроможн≥сть, ф≥нансову ст≥йк≥сть та стаб≥льн≥сть д≥€льност≥ господарюючого суб'Їкта.

ƒ≥лова активн≥сть про€вл€Їтьс€ в динам≥чност≥ розвитку п≥дприЇмства, швидкост≥ обороту засоб≥в п≥дприЇмства.  ритер≥€ми д≥ловоњ активност≥ с р≥вень ефективност≥ використанн€ ресурс≥в п≥дприЇмства, ст≥йк≥сть економ≥чного зростанн€, ступ≥нь виконанн€ завданн€ за основними показниками господарськоњ д≥€льност≥ тощо.

ќднак, головним критер≥Їм ефективност≥ роботи п≥дприЇмства Ї його прибутков≥сть, тому, зд≥йснюючи господарську д≥€льн≥сть ѕ≥дприЇмствоповинно намагатис€ не лише прискорювати рух засоб≥в, але й отримувати максимальну в≥ддачу в≥д цього проекту.

јнал≥з д≥ловоњ активност≥ пол€гаЇ у досл≥дженн≥ р≥вн≥в ≥ динам≥ки р≥зноман≥тних ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в - показник≥в оборотност≥. “ак €к розм≥р р≥чного обороту залежить в≥д швидкост≥ оборотност≥ засоб≥в, тому з розм≥рами обороту та, в≥дпов≥дно, ≥з оборотн≥стю пов'€зана величина умовно-пост≥йних витрат: чим швидший оборот, тим менше на кожен оборот припадаЇ сума цих витрат.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1362 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2156 - | 2064 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.076 с.