Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з у перш≥ роки рад€нськоњ влади




ѕ≥сл€ 1917 р. в≥дбулис€ зм≥ни в пол≥тиц≥, економ≥ц≥, управл≥нських структурах, в орган≥зац≥њ обл≥ку та контролю. ѕерш≥ роки –ад€нськоњ влади характеризувалис€ по€вою перших науково-практичних публ≥кац≥й з анал≥зу.

≈коном≥чний анал≥з, що в≥дпов≥дав потребам командно-адм≥н≥стративноњ системи, розвивавс€ в≥дпов≥дно до вимог кожного етапу розвитку соц≥ал≥стичноњ економ≥ки.

√осподарський розрахунок передбачав необх≥дн≥сть широкого використанн€ даних економ≥чного анал≥зу. ” цьому в≥дношенн≥ ц≥нними ви€вилис€ вимоги ¬.≤. Ћен≥на про розробку зведеного синтетичного показника, €кий характеризував би роботу народного господарства в ц≥лому. ÷е мало велике значенн€ дл€ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥, так €к було створено методолог≥чну базу дл€ пор≥вн€нн€ результат≥в роботи р≥зних за своњм характером ≥ обс€гом д≥€льност≥ п≥дприЇмств.

јнал≥з у 20-т≥ роки XX ст.

« переходом до Ќовоњ економ≥чноњ пол≥тики(Ќ≈ѕу) у 1921р. почали в≥дновлюватис€ вс≥ галуз≥ народного господарства. ћетоди адм≥н≥стративного впливу зам≥нювалис€ гнучкими економ≥чними методами. ѕитанн€ господарського розрахунку, боротьби з безгосподарн≥стю, п≥дготовки нових кадр≥в вищого р≥вн€ стали актуальними.

¬ажливе м≥сце в 20-их роках XX ст. належало кооперативним орган≥зац≥€м - споживчим ≥ кредитним товариствам. ” пер≥од Ќ≈ѕу активно проводились анал≥тичн≥ досл≥дженн€ д≥€льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й споживчоњ кооперац≥њ, узагальнювавс€ ≥ анал≥зувавс€ досв≥д роботи цих орган≥зац≥й.

“еор≥€ анал≥зу розвивалас€ у т≥сному взаЇмозв'€зку з розвитком практики, узагальнювала њњ. ѕередус≥м були розроблен≥ питанн€ анал≥зу балансу та ф≥нансових результат≥в, що в≥дпов≥дало головним господарським завданн€м, €к≥ поставали перед п≥дприЇмствами у пер≥од Ќ≈ѕу. ƒержавн≥ трести та п≥дприЇмства повинн≥ були повн≥стю покривати своњ витрати отриманими доходами, тобто працювати беззбитково. ѕередбачалос€ встановити д≥Ївий контроль за њх роботою, шл€хом анал≥зу зв≥тност≥.

” пер≥од Ќ≈ѕу анал≥з ф≥нансового стану зд≥йснювали в першу чергу за даними баланс≥в та ≥нших зв≥тних таблиць, що додавалис€ до балансу (–ахунок ѕрибутк≥в ≥ збитк≥в, «в≥ти про реал≥зац≥ю промисловоњ продукц≥њ, про витрати тощо). ≤нтерес до баланс≥в ≥ зв≥т≥в ви€вл€ли не лише кер≥вники п≥дприЇмств ≥ трест≥в, але й органи ¬–Ќ√, Ќаркомф≥ну та ƒержавного банку. ” зв'€зку з цим на п≥дстав≥ загальних положень почали розробл€ти в≥домч≥ ≥нструкц≥њ з анал≥зу результат≥в господарсько-ф≥нансовоњ д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств. ” кв≥тн≥ 1923 р. було опубл≥ковано ƒекрет ¬÷¬  ≥ –Ќ  про державн≥ промислов≥ п≥дприЇмства (трести), що д≥€ли на основ≥ господарського (комерц≥йного) розрахунку. ”правл≥нн€ трест≥в керували д≥€льн≥стю вс≥х заклад≥в, що до њх входили, в≥дпов≥дали не т≥льки «а орган≥зац≥ю виробництва, але й за складанн€ зв≥тност≥ (зв≥ту, балансу, кошторису, виробничого плану та плану д≥й) за системою подв≥йноњ бухгалтер≥њ. ” 1924 р. ¬–Ќ√ опубл≥кував ≤нструкц≥ю з анал≥зу господарсько-ф≥нансовоњ д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств.

” 1925 р. було видано  онспект-програму до анал≥зу баланс≥в ≥ зв≥т≥в госпорган≥в (пос≥бник дл€ обл≥кових прац≥вник≥в), у €к≥й наголошувалос€ на необх≥дност≥ всеб≥чного анал≥зу д≥€льност≥ промислового п≥дприЇмства, хоча балансов≥ показники розгл€далис€ досить детально, залучалис€ дан≥ про виробничу д≥€льн≥сть. Ѕуло висунуто р€д найважлив≥ших вимог, схожих на т≥, що висуваютьс€ до анал≥зу на сьогодн≥. ¬≥дм≥чалась важлив≥сть визначенн€ норм витрачанн€ сировини, палива, матер≥ал≥в та зм≥н цих норм. јналог≥чн≥ вказ≥вки були видан≥ щодо зароб≥тноњ плати та продуктивност≥ прац≥, а також питань анал≥зу використанн€ обладнанн€, пор≥вн€нн€ фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ з плановою ≥ ви€вленн€ "розходжень зв≥тноњ калькул€ц≥њ з кошторисною". ќсобливий розд≥л присв€чувавс€ анал≥зу реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥ пов'€заних з нею витрат.

јнал≥з зв≥т≥в ≥ баланс≥в промислових п≥дприЇмств отримав подальший розвиток ≥з виданн€м ÷ентральною бухгалтер≥Їю ¬–Ќ√ зб≥рнику допов≥дей ≥ матер≥ал≥в "ќ годовом отчете и его анализе" (1926 р.) та "–уководства по анализу балансов и отчетов хозорганов" (1927 р.). ƒо сфери досл≥джень було включено питанн€ кругооб≥гу кап≥талу та прискоренн€ його оборотност≥, оск≥льки вони були безпосередньо пов'€зан≥ з практичними вимогами розширенн€ виробничоњ програми при зменшенн≥ ф≥нансових вкладень. «окрема, цьому була присв€чена сер≥€ статей —. . “атура "ќ скорости оборота капитала", опубл≥кованих в журнал≥ "—четоводство" за 1927-1928 рр.. редактором €кого на той час був ћ.ј.  ≥пар≥сов.

ѕро розвиток анал≥зу св≥дчить р≥вень л≥тератури, €ка видавалас€. –оботи з анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ носили переважно балансознавчий характер. ” них ірунтовно розгл€далис€ так≥ питанн€ €к оц≥нка балансових статей, њх групуванн€.

” 20-т≥ роки XX ст. теор≥ю балансоведенн€ ≥, зокрема, методику анал≥зу балансу було остаточно сформульовано в прац€х таких в≥домих вчених: ћ.ќ. Ѕлатова, ≤.–. Ќ≥колаЇва, ќ.ѕ. –удановського, ѕ.Ќ. ’уд€кова та ≥н.

ѕершою ориг≥нальногопрацею з анал≥зу балансу була книга ѕ.Ќ. ’уд€кова "јнализ баланса", видана в 1920 р., в €к≥й автор намагавс€ по€снити "природу бухгалтерського балансу та способи його анал≥зу. ќб'Їктом досл≥дженн€ були баланси виробничих арт≥лей, кредитних ≥ споживчих товариств. –амки анал≥зу балансу вченим дотримувалис€ досить суворо, тому багато показник≥в (обс€г виробництва та реал≥зац≥њ, соб≥варт≥сть тощо) анал≥тично не розгл€далис€. ѕ.Ќ. ’уд€ков розум≥в, що анал≥з - вищий етап обл≥ку, н≥ж бухгалтерський запис окремих господарських операц≥й та њх узагальненн€ у зв≥тност≥, а тому не випадково називав анал≥з "ф≥лософ≥Їю рах≥вництва".

” перших роботах з анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ соц≥ал≥стичних п≥дприЇмств ≥ господарських орган≥зац≥й висв≥тлювалис€ його загальн≥ основи; пот≥м з'€вилис€ прац≥, в €ких викладалис€ особливост≥ анал≥зу д≥€льност≥ п≥дприЇмств окремих галузей промисловост≥.

“еор≥€ анал≥зу розвивалас€ головним чином шл€хом узагальненн€ практики анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств.

¬ажливою в≥хою у розвитку теор≥њ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ рад€нських п≥дприЇмств стала прац€ Ќ.–. ¬ейцмана "—четный анализ", €ку можна вважати першою працею з ф≥нансового анал≥зу в —–—– (1924 р.), ≥ ћ.ј.  ≥пар≥сова "јнализ баланса" (1925 р.). ѕ≥зн≥ше було опубл≥ковано роботи ј.ћ. яковлева "јнализ баланса кооператива" (1925 р.), ј.я.ћ≥хЇЇва "–уководство к анализу балансов потребительских обществ" (1926 р.)-ј.я. ”сачева "Ёкономический анализ баланса" (1926 р.).

Ќов≥ вимоги до анал≥зу було висунуто практикою одразу п≥сл€ грошовоњ реформи (л≥кв≥дована двовалютн≥сть балансових оц≥нок), а також п≥сл€ переведенн€ п≥дприЇмств на господарський розрахунок (розгорнулас€ боротьба за беззбиткову господарську д≥€льн≥сть, що диктувало необх≥дн≥сть посилити внутр≥шньов≥домчий, ф≥нансовий ≥ банк≥вський контроль).

≈коном≥чний анал≥з у торг≥вл≥ та споживч≥й кооперац≥њ. ≈коном≥чний анал≥з у торг≥вл≥ та споживч≥й кооперац≥њ розвивавс€ спочатку дещо швидше, н≥ж у промисловост≥, що було зумовлено використанн€м досв≥ду анал≥тичних розробок в дореволюц≥йн≥й споживч≥й кооперац≥њ, на€вн≥стю досв≥дчених кадр≥в, створенн€м м≥ських кооператив≥в ≥ значним зростанн€м њх к≥лькост≥ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥, утворенн€м районних ≥ губернських союз≥в. орган≥зац≥Їю ÷ентросоюзу, формуванн€м у вс≥х кооперативних союзах (в районних, м≥ських, губернських та в ÷ентросоюз≥) груп прац≥вник≥в, пов'€заних з ≥нспектуванн€м, ≥нструктуванн€м ≥ рев≥з≥Їю м≥сцевих кооператив≥в. ≤нструктори-орган ≥ затори, ≥нструктори-рев≥зори за специф≥кою своЇњ д≥€льност≥ повинн≥ були добре знати бухгалтерський та статистичний обл≥к, вм≥ти читати баланси та зв≥ти, анал≥зувати торговельно-ф≥нансову д≥€льн≥сть кооперативних п≥дприЇмств. —аме з ≥нструкторського, рев≥з≥йного та бухгалтерського персоналу кооперативних орган≥зац≥й згодом вийшли економ≥сти-анал≥тики та перш≥ науков≥ прац≥вники у сфер≥ економ≥чного анал≥зу.

” цей пер≥од висока активн≥сть в≥дм≥чалась також у сфер≥ розвитку анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ торговельних п≥дприЇмств та. орган≥зац≥й. –озвиток торг≥вл≥ був одним з пр≥оритетних напр€м≥в розвитку економ≥ки крањни на той час. ƒокладний анал≥тичний матер≥ал м≥стивс€ у ѕо€снювальних записках до р≥чних зв≥т≥в ÷ентросоюзу з 1924 р. та в наступн≥ роки. ÷≥ записки стали основою при розробц≥ методики внутр≥шньов≥домчого торговельного анал≥зу.

ѕ≥двищилас€ увага до анал≥зу торговельних витрат ≥ рентабельност≥ в торг≥вл≥. Ќайповн≥ший анал≥з торговельних витрат зд≥йснювавс€ синдикатами, трестами та торгами. ” цих орган≥зац≥€х витрати вивчались в њх динам≥ц≥, в постатейному розр≥з≥ та з розпод≥лом на групи, в абсолютному та в≥дносному вираженн€х.

’арактерним було пор≥вн€нн€ товарооб≥гу та р≥вн€ витрат об≥гу з дореволюц≥йними даними. ÷е особливо широко практикувалос€ щодо загот≥вл≥ хл≥ба та с≥льськогосподарськоњ сировини.

ѕосилилис€ вимоги до анал≥зу ≥ в зв'€зку ≤з необх≥дн≥стю посл≥довного застосуванн€ в торг≥вл≥ принцип≥в господарського розрахунку. —проби вивченн€ показник≥в рентабельност≥ не т≥льки в ц≥лому по торговельному п≥дприЇмству, але й у розр≥з≥ окремих товар≥в стали вкрай важливими дл€ ц≥Їњ галуз≥. ƒо того часу вже була докладно розроблено методику обчисленн€ оборотност≥ торговельного кап≥талу.

–азом з тим наукових праць з анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ торговельних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й було пор≥вн€но небагато, однак у них розгл€далис€ окрем≥ питанн€ анал≥зу товарооб≥гу, витрат об≥гу, використанн€ банк≥вського кредиту, €кий мав дл€ торговельних п≥дприЇмств особливе значенн€.

Ќайц≥кав≥шою публ≥кац≥Їю з анал≥зу в торг≥вл≥ можна вважати книгу ј.√. ћарк≥на- онк≥на "јнализ хоз€йственной де€тельности рабкоопа и райпотребсоюза" (1928 р.).

–озроблювалас€ та удосконалювалас€ методика анал≥зу ≥ в органах споживчоњ кооперац≥њ. “ак, на ѕершому «'њзд≥ бухгалтер≥в первинних кооператив≥в ћоскви та губерн≥й (1925 р.) в числ≥ ≥нших розгл€далос€ ≥ питанн€ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥. ¬ажливо в≥дм≥тити, що «'њзд п≥дкреслив необх≥дн≥сть анал≥зу показник≥в по кожному п≥дприЇмству. –екомендувалос€ проводити пор≥вн€льний анал≥з, вид≥л€ючи передов≥ та в≥дстал≥ п≥дприЇмства, пор≥внювати фактичн≥ витрати з встановленими нормами по торг≥вл≥ громадського сектору.

ѕерекладн≥ прац≥ та прац≥ рад€нських автор≥в з економ≥чного анал≥зу. Ќарис розвитку економ≥чного анал≥зу за пер≥од, що розгл€даЇтьс€, не буде повним, €кщо не сказати про виданн€ рос≥йською мовою праць закордонних автор≥в. —ам факт перекладу ≥ноземних видань з балансоведенн€ та анал≥зу в той складний пер≥од св≥дчить про увагу, €ка прид≥л€лас€ ц≥й сфер≥ знань. –ос≥йською мовою були перекладен≥ дв≥ книги в≥домого швейцарського д≥€ча ≤.‘. Ўера " алькул€ц≥€ и статистика в хоз€йстве потребительских обществ" (1919 р.) та "Ѕухгалтери€ и баланс" (1925 р.); книги н≥мецького балансознавц€ ѕ. √ерстнера "јнализ баланса" (1926 р.) та американського вченого ƒж. Ѕл≥сса "ѕоказатели хоз€йственной де€тельности предпри€тий" (1930 р.).

” книз≥ ≤.‘. Ўера викладалас€ методика анал≥зу вс≥х стор≥н д≥€льност≥ споживчих товариств з використанн€м не т≥льки балансу та рахунку прибутк≥в ≥ збитк≥в, але й даних статистики та торговельноњ калькул€ц≥њ. ћенше значенн€ мав переклад ≥ншоњ його книги "Ѕухгалтери€ и баланс", так €к питанн€м анал≥зу в н≥й в≥дводилос€ незначне м≥сце.

 нигу ѕ. √ерстнера "јнализ баланса" було побудовано на матер≥алах публ≥чноњ в≥дпов≥дальност≥ кап≥тал≥стичних п≥дприЇмств. ” н≥й автор досл≥див переважно питанн€ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу. ¬еличезним Ї внесок ѕ. √ерстнера у ви€вленн≥ анал≥тичних характеристик балансу. ¬≥н сформулював п'€ть правил дл€ оц≥нки пасиву, п'€ть - дл€ активу та одне - дл€ оц≥нки взаЇмозв'€зку пасиву й активу.

” книз≥ ƒж. Ѕл≥сса "ѕоказатели хоз€йственной де€тельности предпри€тий" (1930 р.) розгл€нуто ф≥нансов≥ та оперативн≥ коеф≥ц≥Їнти. ’арактерною Ї ≥де€ безтекстового, табличного анал≥зу. “аблиц≥ основних показник≥в знайшли широке застосуванн€ в анал≥тичн≥й практиц≥ ƒержавного банку —–—–.

«агальним недол≥ком теоретичних розробок того часу була практично абсолютна само≥зол€ц≥€ рад€нськоњ науки в≥д того, що в≥дбувалос€ в науц≥ за кордоном.

ѕри перекладах роб≥т заруб≥жних автор≥в пересл≥дувалас€ мета - критично запозичити закордонний досв≥д у дан≥й сфер≥.

„≥льне м≥сце в т≥ роки займало питанн€ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу, що висв≥тлюютьс€ в книгах ≤.—. јр≥нушк≥на "  вопросу об анализе баланса", ћ.ј.  ≥пар≥сова "ќснови балансоведени€" (1928 р.), ћ.ќ. Ѕлатова "Ѕалансоведение" (1930 р.).

” цей пер≥од рос≥йський вчений ќ.ѕ. –удановський створив вченн€ про розкладанн€ балансу за господарськими одиниц€ми ≥ за господарськими функц≥€ми (виробництво, збут тощо), розкрив методику виключенн€ внутр≥шн≥х оборот≥в, запропонував досить ефективну методику нормуванн€ балансу та тип≥зац≥ю самих баланс≥в за умовами господарських ситуац≥й; ним було також створено вченн€ про пор≥вн€льний баланс ≥ контрбаланс (лише результатн≥ рахунки). ќ.ѕ. –удановський по€снив зм≥ст таких пон€ть €к "беззаперечний прибуток" та "беззаперечний збиток". ¬≥н дов≥в, що "будь-€кий практичний обл≥к €к за формою, так ≥ за зм≥стом Ї обл≥ковим анал≥зом".  р≥м того, вчений вид≥лив чотири методи анал≥зу:

1) експериментальний - передбачаЇ встановленн€ взаЇмозв'€зк≥в м≥ж рахунками;

2) пор≥вн€льний ~ дозвол€Ї розкрити механ≥зм утворенн€ ф≥нансових результат≥в;

3) техн≥чний - показуЇ достов≥рн≥сть бухгалтерських даних;

4) теоретичний - розкриваЇ зм≥ст бухгалтерськоњ методолог≥њ.

ќтже, в цей пер≥од меж≥ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ значно розширилис€, головне м≥сце в ньому зайн€ло вивченн€ виконанн€ плану випуску продукц≥њ ≥ тих фактор≥в, €к≥ на це впливають. ” роботах з анал≥зу ≥ в анал≥тичн≥й практиц≥ так≥ питанн€ €к зм≥ст балансу почали розгл€датис€ в безпосередньому взаЇмозв'€зку з показниками виконанн€ плану випуску продукц≥њ, завданн€ми з≥ зниженн€ соб≥вартост≥, виконанн€м плану накопичень. ¬ажливе м≥сце зайн€ло вивченн€ вс≥х даних, €к≥ дозвол€ли оц≥нити продуктивн≥сть прац≥, вивчити причини, що вплинули на њњ р≥вень ≥ темпи зростанн€, зв'€зки продуктивност≥ прац≥ та њњ оплати.

Ќауков≥ прац≥ з економ≥чного анал≥зу в довоЇнний пер≥од. ’оча прац≥ з анал≥зу, що видавалис€ в 30-х рр. XX ст. ≥ п≥зн≥ше, часто мали назву "јнализ баланса и отчета", "јнализ отчета промышленных предпри€тий", њх зм≥ст все б≥льше показував, що досл≥джуЇтьс€ питанн€ про те, €к за матер≥алами обл≥ку ≥ зв≥тност≥ вивчати економ≥ку п≥дприЇмства в ц≥лому. ÷е ≥ призвело в подальшому до того, що дана галузь економ≥чноњ науки отримала Ќазву Дјнал≥з господарськоњ д≥€льност≥".

¬арто в≥дм≥тити, що в ранньому пер≥од≥ розробки теор≥њ анал≥зу було видано р€д монограф≥чних досл≥джень. ” 30-т≥ рр. XX ст. проблема анал≥зу соб≥вартост≥ привернула увагу значноњ к≥лькост≥ автор≥в. ” 1931-1935 рр. з'€вилас€ сер≥€ монограф≥й, присв€чених анал≥зу соб≥вартост≥, найпом≥тн≥шими з €ких були прац≥: Ќ.—. “р≥фонова "ќ скорости оборота капитала в промышленности" (1929 р., 1930 р.), ј.ј. јфанасьЇва " ругооборот капитала в предпри€тии" (1929 р.), Ќ.™.  олосова "ћетодика технико-экономического анализа себестоимости в машиностроении" (1934 р.), Ѕ.Ќ. ћокшанцева "јнализ калькул€ц≥й в производстве" (1934 р.) та ≥н.

≥ндустр≥ал≥зац≥€ крањни визначила необх≥дн≥сть продовженн€ досл≥джень проблем, пов'€заних з оборотн≥стю оборотних засоб≥в, адже прискоренн€ њх обороту розширювало можливост≥ додаткових кап≥тальних вкладень. ѕрактикою диктувалас€ необх≥дн≥сть у роботах, присв€чених анал≥зу швидкост≥ обороту засоб≥в. –езультати анал≥зу були вз€т≥ за основу при визначенн≥ норматив≥в оборотних засоб≥в.

“аким чином, книги з анал≥зу, видан≥ в т≥ роки, позитивно вплинули на його розвиток. ќднак у б≥льшост≥ випадк≥в вони мали суттЇвий недол≥к: у них розгл€далис€ головним чином методи оц≥нки роботи п≥дприЇмства, а зусилл€ економ≥ст≥в, €к≥ анал≥зували господарську д≥€льн≥сть, недостатньо спр€мовувалис€ на ви€вленн€ резерв≥в п≥дприЇмств та на пошуки шл€х≥в њх повного використанн€. –азом з тим, у р€д≥ книг не лише викладалис€ методи анал≥зу, але ≥ наводилос€ њх ірунтовне методолог≥чне по€сненн€.

¬ цей пер≥од анал≥з, €к наукова дисципл≥на, почав узагальнювати досв≥д анал≥тичноњ роботи промислових ≥ торговельних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й. «'€вилас€ значна к≥льк≥сть праць, присв€чених анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств ≥нших галузей, ≥ в першу чергу с≥льського господарства.

 нига —≤.  обизева "јнализ хоз€йственной де€тельности совхозов и ћ“— по бухгалтере кому отчету и балансу" (1937 р.) була одн≥Їю з перших праць, присв€чених економ≥чному анал≥зу в сфер≥ с≥льського господарства. ќсоблив≥сть ц≥Їњ роботи пол€гала в тому, що в н≥й пор€д ≥з викладенн€м загальних методичних основ економ≥чного анал≥зу, властивих вс≥м с≥льськогосподарським п≥дприЇмствам, розгл€далас€ методика анал≥зу роботи радгосп≥в ≥ колгосп≥в.

ѕочали з'€вл€тис€ публ≥кац≥њ, присв€чен≥ анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ таких галузей промисловост≥ €к верстато-≥нструментальноњ, текстильноњ, целюлозно-паперовоњ, риболовноњ ≥ рибопереробноњ, л≥созагот≥вельноњ та деревообробноњ тощо. «агальна методика анал≥зу отримала конкретизац≥ю щодо умов т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥. ” ц≥ роки продовжувалась розробка методики анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥ в торг≥вл≥, буд≥вництв≥ та ≥нших галуз€х. ƒосить докладними прац€ми в ц≥й сфер≥ були книги ƒ.ѕ. јндр≥анова "јнализ хоз€йственной де€тельности торгового предпри€ти€" (1939 р.), ћ.1. «аславського та ≤.ј. Ѕабкова "јнализ и ревизи€ хоз€йственной де€тельности торга" (1939 р.). ќдн≥Їю з перших публ≥кац≥й в буд≥вельн≥й сфер≥ була книга ћ.‘. ƒь€чкова "јнализ баланса и отчета в строительстве" (1939 р.).

ƒо початку 40-х рр. XX ст. економ≥чний анал≥з сформувавс€ в методолог≥чному план≥ €к наука ≥ отримав широке розповсюдженн€ в галузевому розр≥з≥. ÷ьому спри€ло виданн€ наукових ≥ практичних праць таких автор≥в, €к ƒ.ѕ. јндр≥анов, ћ.≤. Ѕаканов, ћ.‘. ƒь€чков та ≥н. ” прац≥ —. . “атура "јнализ хоз€йственной де€тельности промышленных предпри€тий" (1940 р.) наведено певн≥ п≥дсумки практичних ≥ теоретичних розробок у сфер≥ економ≥чного анал≥зу д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств за передвоЇнн≥ роки, ≥, кр≥м того, систематизовано зм≥ст курсу за окремими п≥дрозд≥лами.

Ќауков≥ досл≥дженн€ у сфер≥ анал≥зу продовжувалис€ €к в частин≥ поповненн€ анал≥тичного "арсеналу" в≥дпов≥дними способами та прийомами, так ≥ в частин≥ поглибленого вивченн€ економ≥ки п≥дприЇмств, що знайшло в≥дображенн€ в досить активн≥й диференц≥ац≥њ анал≥зу за галуз€ми народного господарства.

Ќайб≥льш фундаментальними прац€ми початку 30-х рр. XX ст. у сфер≥ промислового анал≥зу були "јнализ отчета" ј.я. Ћокшина (1933-1934 рр.) та Д—четный анализ - основные приемы анализа де€тельности промышленного предпри€ти€ по данным учета" Ќ.–. ¬ейцмана (1937 р.). якщо в перш≥й прац≥ автор, що на той момент очолював ÷ентральну бухгалтер≥ю ¬–Ќ√, обмеживс€ переважно анал≥зом ≥нформац≥њ, що може м≥ститис€ у зв≥тних таблиц€х, то автор другоњ - суттЇво розширив рамки досл≥дженн€.

¬елику роль у становленн≥ економ≥чного анал≥зу у —–—– в≥д≥грав журнал Ѕухгалтерский учет", в €кому ≥снував в≥дд≥л анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥.

” к≥нц≥ 30-х рок≥в XX ст. в цьому журнал≥ статт≥, присв€чен≥ питанн€м анал≥зу, вийшли за к≥льк≥стю на перше м≥сце. —воњ статт≥ з питань анал≥зув журнал≥ "Ѕухгалтерский учет" друкували так≥ вчен≥, €к: ƒ.ѕ. јндр≥анов, —.Ѕ. Ѕарнгольц, ћ.‘. ƒь€чков, ј.ћ.  ашаЇв, ј.ѕ≥. ћаргул≥с, ј.ƒ. Ўеремет, ≤.ј. Ўоломович.

ќсоблив≥стю анал≥зу в пер≥од, що розгл€даЇтьс€, Ї початок комплексного використанн€ економ≥чноњ ≥нформац≥њ. ≤нша особлив≥сть пол€гаЇ у тому, що економ≥чний анал≥з ≥з промисловост≥ почав набувати проблемного характеру; поглиблен≥й анал≥тичн≥й розробц≥ п≥ддавались основн≥ елементи виробничого процесу.

¬середин≥ 30-х рок≥в XX ст. методичне забезпеченн€ бухгалтерськогообл≥ку ≥ економ≥чного анал≥зу було зосереджено в Їдиному центр≥ - народному ком≥сар≥ат≥ ф≥нанс≥в. ” 1938 р. Ќаркомф≥н опубл≥кував ћетодичн≥ вказ≥вки з перев≥рки та анал≥зу ф≥нансовими органами баланс≥в ≥ р≥чних зв≥т≥в п≥дприЇмства, а в 1940 р. - зб≥рник " онсультации по вопросам проверки и анализа годовых отчетов и балансов хозорганизацийФ. ќрган≥зуючий вплив Ќаркомф≥ну позначивс€ не лише на анал≥тичн≥й практиц≥, але й на розробц≥ теоретичних проблем об'Їднаними зусилл€ми наукових прац≥вник≥в, тим б≥льше, що њх р€ди поповнювалис€ в той час переважно бухгалтерами.

«начну увагу привернули так≥ важлив≥ показники €к соб≥варт≥сть, витрати виробництва та об≥гу. ѕошук внутр≥шн≥х резерв≥в економ≥њ був пов'€заний, у першу чергу, з анал≥зомсоб≥вартост≥ товарного виробництва та об≥гу.

 оли ви€вленн€ умов ≥ фактор≥в виробничого процесу почало передувати анал≥зу оборотних засоб≥в ≥ ф≥нансових результат≥в, анал≥з господарськоњ д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств набув ч≥ткоњ лог≥чноњ посл≥довност≥. ѕри цьому анал≥зувавс€ ≥ зворотний зв'€зок - вплив ф≥нансового стану на виконанн€ виробничоњ програми.

ѕрот€гом ≤926-≤940 рр. було розроблено детальну методику анал≥зу балансу €к джерела вивченн€ ф≥нансових показник≥в п≥дприЇмства (оц≥нка балансових статей, складанн€ балансу-брутто та балансу-нетто, ви€вленн€ ф≥нансових можливостей та платоспроможност≥ п≥дприЇмства шл€хом складанн€ балансу л≥кв≥дац≥њ тощо).

¬сього за довоЇнний пер≥од з питань економ≥чного анал≥зу було видано майже 300 книг ≥ приблизно 600 статей в пер≥одичних ≤ наукових виданн€х.

¬ цей пер≥од економ≥чний анал≥з остаточно сформувавс€ €к самост≥йна дисципл≥на вищих навчальних заклад≥в (¬Ќ«). –озвиток анал≥зу на науков≥й основ≥, формуванн€ його €к галуз≥ наукових знань багато в чому залежали в≥д

п≥дготовки кадр≥в, що волод≥ли теор≥Їю та методикою анал≥зу господарськоњ д≥€льност≥. якщо ран≥ше питанн€ анал≥зу в курс≥ бухгалтерського обл≥ку в≥докремлювалис€ у вигл€д≥ розд≥лу "јнал≥з балансу ≥ зв≥ту", то з 30-х рок≥в XX ст. навчальними планами обл≥ково-економ≥чних факультет≥в ¬Ќ« передбачалас€ самост≥йна дисципл≥на "јнал≥з господарськоњ д≥€льност≥", а п≥зн≥ше - "“еор≥€ економ≥чного анал≥зу господарсько-ф≥нансовоњ д≥€льност≥". ” к≥нц≥ 30-х ≥ на початку 40-х рок≥в XX ст. до навчальних план≥в обл≥ково-економ≥чних факультет≥в р≥зних ф≥нансових, економ≥чних ≤ торговельних ¬Ќ« було включено так≥ дисципл≥ни; бухгалтерський обл≥к ≥ анал≥з балансу; анал≥з, контроль ≥ рев≥з≥€; анал≥з балансу. ƒещо п≥зн≥ше дана навчальна дисципл≥на отримала точн≥шу назву - анал≥з господарськоњ д≥€льност≥ соц≥ал≥стичних п≥дприЇмств (промислових, с≥льськогосподарських, торговельних тощо). «м≥стом його стало не т≥льки вивченн€ ф≥нансових показник≥в за даними балансу, але й комплексне досл≥дженн€ економ≥ки п≥дприЇмства з використанн€м всього арсеналу обл≥ково-зв≥тних даних. « одного боку, це стимулювало науков≥ досл≥дженн€ та написанн€ п≥дручник≥в в ц≥й сфер≥, з ≥ншого - випуск висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в забезпечив запровадженн€ науково обірунтованоњ методики анал≥зу в практику.

ќтже, в передвоЇнн≥ роки економ≥чний анал≥з €к галузь знань остаточно був сформований у методолог≥чному план≥ та отримав значний розвиток в галузевому напр€м≥ (€к за галуз€ми народного господарства, так ≥ в частин≥ внутр≥шньогалузевоњ спец≥ал≥зац≥њ). Ѕ≥льше того, складний комплекс умов ≥ причин, що визначали господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмств р≥зного виробничого проф≥лю, поЇднанн€ фактор≥в технолог≥чного, орган≥зац≥йного та економ≥чного характеру обумовили по€ву комплексного техн≥ко-економ≥чного анал≥зу, сутн≥сть €кого пол€гала в реал≥зац≥њ схеми "план-факт".

ѕри цьому вважалос€, що техн≥ко-економ≥чний анал≥з - важливий етап в розвитку анал≥зу, що в його основ≥ лежать конкретн≥ анал≥тичн≥ способи та прийоми, €к≥ застосовувалис€ до виробничого проф≥лю п≥дприЇмства. якщо методи анал≥зу балансу, оборотност≥ оборотних засоб≥в повн≥стю не залежали в≥д об'Їкта, що анал≥зуЇтьс€, то соб≥варт≥сть, наприклад, досл≥джувалас€ в т≥сному поЇднанн≥ з орган≥зац≥йними, технолог≥чними та економ≥чними особливост€ми того чи ≥ншого виробництва. ” техн≥ко-економ≥чному анал≥з≥ широко використовувалас€ техн≥чна зв≥тн≥сть п≥дприЇмства, техн≥ко-виробнич≤ зв≥ти його окремих цех≥в. –оботи з питань техн≥ко-економ≥чного анал≥зу передус≥м з'€вилис€ у машинобудуванн≥. јле такий анал≥з був ретроспективним за своЇю природою, а отже, мало корисним.

“аким чином, вже в передвоЇнн≥ роки анал≥з господарськоњ д≥€льност≥ повн≥стю сформувавс€ в наукову дисципл≥ну ≥, насамперед, виконував важливу функц≥ю контролю.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 541 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1999 - | 1925 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.