Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства




≈коном≥чний анал≥з д≥€льност≥ п≥дприЇмства

“ема 9. јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства

“ема 10. јнал≥з ф≥нансових результат≥в д≥€льност≥

“ема 11. јнал≥з виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ

“ема 12. јнал≥з ресурсозабезпеченн€ п≥дприЇмства та оц≥нка ефективност≥ використанн€ його ресурс≥в

“ема 13. јнал≥з витрат на виробництво продукц≥њ

“ема 14. јнал≥з ф≥нансових передумов неплатоспроможност≥ (банкрутства) п≥дприЇмства

“≈ћј 9

јЌјЋ≤« ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ —“јЌ” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј

«авданн€

1. ¬изначити мету та завданн€ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства

2. «'€сувати доц≥льн≥сть застосуванн€ р≥зних напр€м≥в анал≥зу ф≥нансового стану в≥дпов≥дно до вимог користувач≥в

3. «розум≥ти особливост≥ експрес-анал≥зу ф≥нансовоњ зв≥тност≥

4. ќзнайомитис€ з методикою проведенн€ анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, л≥кв≥дност≥, платоспроможност≥, д≥ловоњ активност≥ п≥дприЇмства

 

9.1. «наченн€, завданн€, ≥нформац≥йне забезпеченн€ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства

‘≥нансовий стан п≥дприЇмства визначаЇтьс€ сукупн≥стю параметр≥в, €к≥ виражають на€вн≥сть, доц≥льн≥сть розм≥щенн€ та ефективн≥сть використанн€ ф≥нансових ресурс≥в, реальн≥ та потенц≥йн≥ ф≥нансов≥ можливост≥. ¬≥н Ї синтетичним показником, €кий впливаЇ на ефективн≥сть господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. ” свою чергу ф≥нансовий стан п≥дприЇмства пр€мо залежить в≥д результат≥в його д≥€льност≥. якщо господарська д≥€льн≥сть Ї прибутковою, то утворюютьс€ додатков≥ джерела засоб≥в, €к≥ в к≥нцевому результат≥ спри€ють зм≥цненню ф≥нансового стану п≥дприЇмства. Ѕрак або неправильне формуванн€ ≥ використанн€ актив≥в може ви€витис€ головною причиною несвоЇчасност≥ оплати заборгованост≥ перед постачальниками за одержану сировину та матер≥али, неповного та неритм≥чного забезпеченн€ необх≥дними ресурсами, а отже, й пог≥ршенн€ результат≥в виконанн€ п≥дприЇмством своњх зобов'€зань перед найманими прац≥вниками, власниками та державою.

«абезпечен≥сть п≥дприЇмства активами в межах розрахунковоњ потреби та њх рац≥ональне використанн€ створюють широк≥ можливост≥ дл€ подальшого пол≥пшенн€ к≥льк≥сних ≤ €к≥сних показник≥в господарюванн€.

‘≥нансовий стан може бути ст≥йким, нест≥йким ≥ кризовим. —т≥йкий ф≥нансовий стан передбачаЇ здатн≥сть п≥дприЇмства функц≥онувати та розвиватис€, належний р≥вень л≥кв≥дност≥ та ф≥нансовоњ ст≥йкост≥; забезпечен≥сть власними оборотними засобами та ефективне використанн€ на€вних ресурс≥в.

ќсновн≥ завданн€, об'Їкти та етапи анал≥зу ф≥нансового стану наведен≥ на рис. 9.1.

 
 

јнал≥з ф≥нансового стану включаЇ в себе оц≥нку д≥€льност≥ п≥дприЇмства в минулому, на сьогодн≥ та в майбутньому. …ого мета - визначити стан ф≥нансового здоров'€ п≥дприЇмства, своЇчасно ви€вити ≥ усунути недол≥ки в д≥€льност≥: знайти резерви покращенн€ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

јнал≥з ф≥нансового стану може зд≥йснюватис€ €к управл≥нським персоналом п≥дприЇмства, так ≥ будь-€ким зовн≥шн≥м анал≥тиком, оск≥льки такий анал≥з базуЇтьс€ на загальнодоступн≥й ≥нформац≥њ. ¬≥дпов≥дно вид≥л€ють два види анал≥зу ф≥нансового стану: внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й.

¬нутр≥шн≥й анал≥з проводитьс€ прац≥вниками п≥дприЇмства. ≤нформац≥йна база дл€ …ого проведенн€ набагато ширша ≥ включаЇ будь-€ку ≥нформац≥ю, циркулюючу всередин≥ п≥дприЇмства та корисну дл€ прийн€тт€ управл≥нських р≥шень. ¬≥дпов≥дно розширюютьс€ ≥ можливост≥ анал≥зу. ¬нутр≥шн≥й анал≥з ф≥нансового стану необх≥дний дл€ задоволенн€ власних потреб п≥дприЇмства. …ого метою Ї забезпеченн€ надходженн€ грошових кошт≥в, розм≥щенн€ власних ≥ залучених джерел таким чином, щоб отримати максимальний прибуток ≥ уникнути банкрутства. –езультати анал≥зу використовуютьс€ дл€ плануванн€, контролю ≥ прогнозуванн€ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

«овн≥шн≥й анал≥з проводитьс€ анал≥тиками - сторонн≥ми особами дл€ п≥дприЇмства, €к≥ не мають доступу до внутр≥шньоњ ≥нформац≥йноњ бази. …ого метою Ї прогнозуванн€ ступен€ ризику вкладенн€ ≥нвестиц≥й ≥ р≥вн€ його доходност≥. «овн≥шн≥й анал≥з менш детал≥зований ≥ б≥льш формал≥зований.

 
 

ќц≥нку ф≥нансового стану п≥дприЇмства зд≥йснюють р≥зн≥ економ≥чн≥ суб'Їкти, зац≥кавлен≥ в отриманн≥ найб≥льш повноњ ≥нформац≥њ про його д≥€льн≥сть. –езультати анал≥зу дозвол€ють зац≥кавленим особам ≥ п≥дприЇмствам приймати управл≥нськ≥ р≥шенн€ на п≥дстав≥ оц≥нки поточного ф≥нансового стану, д≥€льност≥ п≥дприЇмства за минул≥ пер≥оди ≥ прогнозних даних. ≤нтереси р≥зних користувач≥в щодо анал≥зу ф≥нансового стану наведен≥ в табл. 9.1.

 
 

 ожна група користувач≥в ≥нформац≥њ пересл≥дуЇ власн≥ ц≥л≥ при приведенн≥ анал≥зу ф≥нансового стану. ƒл€ кер≥вництва п≥дприЇмства цей анал≥з виступаЇ вих≥дною точкою при формуванн≥ ф≥нансовоњ ≥ комерц≥йноњ стратег≥њ, що впливаЇ на розвиток под≥й у майбутньому. ¬икористанн€ результат≥в анал≥зу дозвол€Ї кер≥вництву контролювати д≥€льн≥сть п≥дприЇмства та вносити позитивн≥ зм≥ни в його роботу. ѕредставники банк≥в (анал≥тики, кредитори, аудитори) використовують анал≥з розрахункових показник≥в дл€ оц≥нки платоспроможност≥ п≥дприЇмства. ‘≥нансов≥ анал≥тики та ф≥нансисти на б≥ржових ринках ≤ ринках кап≥тал≥в зац≥кавлен≥ в оц≥нц≥ ефективност≥ та можливостей розвитку п≥дприЇмства, а також над≥йност≥ кап≥таловкладень. ≤нвестор прогнозуЇ перспективи потенц≥йних ≥нвестиц≥й у дане п≥дприЇмство.

ќсновним джерелом ≥нформац≥њ дл€ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства Ї ф≥нансова зв≥тн≥сть.

‘≥нансова зв≥тн≥сть - це сукупн≥сть форм бухгалтерськоњ зв≥тност≥, що м≥стить ≥нформац≥ю про ф≥нансовий стан, результати д≥€льност≥ та рух грошових кошт≥в п≥дприЇмства за зв≥тний пер≥од. ћстою складанн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ Ї забезпеченн€ користувач≥в повною, правдивою ≥ неупередженою ≥нформац≥Їю про ф≥нансов≥ результати д≥€льност≥, ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. ‘≥нансова зв≥тн≥сть надаЇ ≥нформац≥ю €к про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства на конкретну дату, так ≥ про специф≥ку його д≥€льност≥ за певний пер≥од.

ƒан≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ виступають не лише основою анал≥зу та оц≥нки результат≥в зв≥тного пер≥оду, а Ї п≥дставою дл€ њх прогнозуванн€. ћайно знаходитьс€ у рус≥, а рух утворюЇ майно, формуючи джерело його утворенн€ - дох≥д, прибуток. “ому дл€ всеб≥чного анал≥зу ф≥нансового стану необх≥дний сп≥льний анал≥з "моментних". балансових даних па дату (момент) ≥ "поточних" показник≥в за пер≥од часу.

Ќапр€ми використанн€ основних форм ф≥нансовоњ зв≥тност≥ €к ≥нформац≥йних джерел анал≥зу наведен≥ в табл. 9.2.

 
 

‘≥нансова зв≥тн≥сть Ї комплексом показник≥в, €ким притаманн≥ €к лог≥чний, так ≥ ≥нформац≥йний взаЇмозв'€зок. Ћог≥чний взаЇмозв'€зок пол€гаЇ у взаЇмодоповненн≥ та взаЇмн≥й кореспонденц≥њ розд≥л≥в ≥ статей зв≥тних форм. –егул€рн≥сть формуванн€ на п≥дприЇмствах ф≥нансовоњ зв≥тност≥ даЇ можлив≥сть проводити анал≥з оперативно, без витрачанн€ додаткових зусиль на пошук ≥нформац≥њ.  р≥м цього можна говорити про динам≥ку показник≥в, про визначенн€ загальних тенденц≥й розвитку п≥дприЇмства. ќкр≥м перерахованих форм, необх≥дно мати додаткову ≥нформац≥ю про п≥дприЇмство, €ку не завжди можна вид≥лити з бухгалтерськоњ зв≥тност≥. «м≥ст та обс€г ≥нформац≥њ визначаЇтьс€ характерними особливост€ми галуз≥ або конкретного п≥дприЇмства.

ѕроте, перш н≥ж користуватис€ ≥нформац≥Їю бухгалтерських зв≥т≥в, необх≥дно переконатис€ в њњ достов≥рност≥, впевнитис€ у правильност≥ заповненн€ ≥ точност≥ зроблених арифметичних п≥драхунк≥в при визначенн≥ окремих показник≥в. ”згоджен≥сть показник≥в р≥зних форм зв≥тност≥ перев≥р€ють за допомогою прийому пор≥вн€нн€. ƒе€к≥ показники вход€ть до р≥зних зв≥тних форм, а отже, при правильному складанн≥ зв≥ту обов'€зково повинн≥ зб≥гатис€1.

Ќеобх≥дно пам'€тати, що будь-€кий висновок ≥ рекомендац≥њ, зроблен≥ за результатами анал≥зу, можуть бути сумн≥вними, €кщо джерела ≥нформац≥њ не перев≥рен≥ та не п≥дготовлен≥ належним чином.

≈коном≥чний анал≥з ф≥нансового етапу базуЇтьс€, по-перше, на повному розум≥нн≥ бухгалтерського обл≥ку, його мови, значенн€, важливост≥ та обмеженост≥ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс€ у зв≥тност≥, по-друге. - на спец≥альних методичних прийомах (≥нструментар≥њ) анал≥зу, за допомогою €ких вивчаютьс€ найважлив≥ш≥ питанн€ дл€ отриманн€ обірунтуванн€ висновк≥в.

 
 

ћетодичн≥ прийоми анал≥зу ≥нформац≥њ, €ка м≥ститьс€ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥, наведен≥ в таблиц≥ 9.3.

 

ћетодика анал≥зу ф≥нансового стану, детал≥зац≥€ њњ процедурноњ сторони залежить в≥д поставлених ц≥лей, а також р≥зноман≥тних фактор≥в ≥нформац≥йного, часового, методичного, кадрового та техн≥чного забезпеченн€. ѕередус≥м, анал≥тик досл≥дним шл€хом-визначаЇ пр≥оритетн≥ напр€ми досл≥дженн€, а п≥сл€ цього њх посл≥довн≥сть. јнал≥тична робота може проводитис€ у два етапи:

Ä попередн€ оц≥нка або експрес-анал≥з ф≥нансового стану;

Ä детал≥зований анал≥з ф≥нансового стану.

«авданн€ експрес-анал≥зу пол€гаЇ у прост≥й ≥ наочн≥й оц≥нц≥ ф≥нансового стану господарюючого суб'Їкту. ƒетал≥зований анал≥з ф≥нансового стану - б≥льш детальна характеристика майнового та ф≥нансового стану п≥дприЇмства, результат≥в його д≥€льност≥ у зв≥тному пер≥од≥, а також прогнозуванн€ розвитку на перспективу. ¬≥н конкретизуЇ, доповнюЇ ≥ розширюЇ окрем≥ процедури експрес-анал≥зу. ѕри цьому ступ≥нь детал≥зац≥њ залежить в≥д потреб користувач≥в. ” загальному вигл€д≥ програма поглибленого анал≥зу в≥дпов≥даЇ представлен≥й схем≥ (див. рис. 9.1), але акценти можуть бути зм≥щен≥ в сторону певного розд≥лу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1277 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2017 - | 1991 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.