Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток науковоњ думки у сфер≥ економ≥чного анал≥зу




—туп≥нь розвитку науки визначаЇтьс€ р≥внемвивченн€ њњ ≥стор≥њ.

¬ивченн€ ≥стор≥њ можна вважати Їдиним правильним прийомом, що даЇ необх≥дне п≥дірунт€ дл€ висловленн€ думки про тепер≥шн≥й стан економ≥чного анал≥зу перспективи розвитку в майбутньому.

јнал≥тико-системний процес, €кий стосуЇтьс€ €вищ сусп≥льного житт€, соц≥ально-економ≥чного устрою, виробництва, обм≥ну та споживанн€, призв≥в людську думку до висновку, що саме виробництво, добробут людей, економ≥чне зростанн€ ≥ кризов≥ €вища перебувають п≥д впливом неочевидних сусп≥льних фактор≥в, об'Їктивних закон≥в економ≥чного житт€. ÷е вимагало по€снень, адекватних оц≥нок, що не могло бути зроблено лише простим описом цих процес≥в. ѕотр≥бна була наука, спроможна проникнути в сутн≥сть процес≥в, €к≥ в≥дбуваютьс€, ви€вити њх руш≥йн≥ сили та дати обірунтуванн€ законам економ≥чного житт€. “акою наукою стала пол≥тична економ≥€. ј разом з нею, або точн≥ше в њњ надрах, ≥ виник економ≥чний анал≥з. —початку - у найпрост≥ших формах, а п≥зн≥ше - €к система спец≥альних знань дл€ досл≥дженн€ причинно-насл≥дкових зм≥н економ≥чних процес≥в ≥ €вищ.

—тановленн€ економ≥чного анал≥зу, €к спец≥альноњ галуз≥ знань, було зумовлено об'Їктивними вимогами та умовами (рис. 8.1).

 
 

“еор≥€, методолог≥€, методика, способи та прийоми економ≥чного анал≥зу створювалис€, €к ≥ в ≥нших науках, поступово, проход€чи складн≥, а ≥нод≥ й суперечлив≥ етапи. Ќа в≥дм≥ну в≥д бухгалтерського обл≥ку та статистики, €к≥ мають багатов≥кову ≥стор≥ю, економ≥чний анал≥з €к наука сформувавс€ в≥дносно недавно. ÷ей шл€х був складний ≥ тернистий.

ѕершим поштовхом дл€ розвитку науковоњ думки в сфер≥ економ≥чного анал≥зу можна вважати те, що з 70-х рок≥в XIX ст. у банк≥р≥в виникла необх≥дн≥сть у вм≥нн≥ читати баланси кл≥Їнта дл€ вир≥шенн€ питанн€ про наданн€ кредиту. ѕершим теоретиком, €кий спробував в≥дпов≥сти на под≥бн≥ питанн€, став англ≥йський вчений к≥нц€ XIX ст. ƒжеймс  еннон. ¬≥н писав: "зв≥т дл€ банк≥ра - €к карта дл€ мандр≥вника - вказуЇ ≤ робить зрозум≥лими моменти та обставини, €к≥ в ≥нших випадках вважалис€ б випадковими та загадковими". ƒл€ кращого розум≥нн€ банк≥рами ф≥нансовоњ зв≥тност≥ ƒж.  еннон сформулював три правила;

1) економ≥чною базою позики можуть бути лише л≥кв≥дн≥ активи (грош≥, ц≥нн≥ папери, деб≥торська заборгован≥сть);

2) основн≥ засоби не зм≥нюють суму л≥кв≥дних актив≥в при розрахунку забезпеченн€ позики;

3) кредит не повинен перевищувати половини суми л≥кв≥дних оборотних засоб≥в.

ѕ≥сл€ по€ви цих правил вони почали критикуватис€ вченими у зв'€зку з тим, що: 1)не можна вважати, що п≥дприЇмство л≥кв≥дуЇтьс€, необх≥дно виходити з того, що воно функц≥онуватиме невизначено тривалий час; 2) величина кредиту базуЇтьс€ не на обс€з≥ оборотних засоб≥в ф≥рми, а на дов≥р≥ кредитора до свого боржника. јле, не дивл€чись на критику, коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ був ≥ до сьогодн≥ залишаЇтьс€ найважлив≥шим показником платоспроможност≥ п≥дприЇмства. ќднак критика не пройшла даремно: досл≥дники почали шукати ≥нш≥ в≥дносн≥ величини - ф≥нансов≥ коеф≥ц≥Їнти. —ам ƒж.  еннон запропонував 9 коеф≥ц≥Їнт≥в, а в≥домий досл≥дник ’етф≥лд вказав, що головний показник - не л≥кв≥дн≥сть по сут≥, а те, з €кою швидк≥стю зараховуютьс€ плат≥жн≥ засоби в актив балансу пор≥вн€но з сумами зобов'€зань, €к≥ виникають (кредиторською заборгован≥стю).

ѕодальша еволюц≥€ погл€д≥в була спр€мована на пошук системи коеф≥ц≥Їнт≥в, €к≥ б дозволили передбачити ≥мов≥рн≥сть банкрутства. ѕерех≥д в≥д ≥дей, пов'€заних з конструюванн€м ≥ трактуванн€м балансу, до його анал≥зу став значним дос€гненн€м н≥мецькоњ школи.

ƒе€к≥ сучасн≥ вчен≥ обірунтовано пов'€зують виникненн€ анал≥зу з≥ становленн€м бухгалтерського обл≥ку, з балансоведенн€м. ÷ей ориг≥нальний напр€м почав формуватис€ в к≥н. XIX - поч. XX ст. у межах бухгалтерського обл≥ку.

” спробах поглибити вивченн€ балансу можна вид≥лити три напр€ми: перший пов'€заний ≥з вид≥ленн€м економ≥чного анал≥зу (ѕ. √ерстнер, ‘. Ћ€йтнер, –. Ўтерн, ≤.‘. Ўер та ≥н.), другий розвивав анал≥з юридичний ≥ призв≥в до створенн€ бухгалтерськоњ рев≥з≥њ (–. Ѕайгель,  . ѕорциг, –ьомер та ≥н.), трет≥й попул€ризував знанн€ про баланс серед акц≥онер≥в (Ѕроз≥ус, “. √убер, ћ. Ўенвандт та ≥н.). ” бухгалтерський обл≥к анал≥з одним з перших вв≥в ≤.‘. Ўер, при чому анал≥з розгл€давс€ ним €к орган≥чна складова бухгалтерського обл≥ку.

¬чен≥ першого напр€му прид≥л€ли увагу питанн€м анал≥зу ефективност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмств. ¬они стверджували, що необх≥дно розр≥зн€ти суб'Їктивну рентабельн≥сть ≥ рентабельн≥сть господарську. ѕерша визначаЇтьс€ €к в≥дношенн€ суми див≥денд≥в до соб≥вартост≥ придбаноњ акц≥њ, а друга - €к в≥дношенн€ прибутку п≥дприЇмства до його власних засоб≥в. ќстаннЇ твердженн€ де€к≥ вчен≥ критикували, зокрема, ѕ. √ерстнер ≥ √. Ќ≥кл≥ш: 1) прибуток, отриманий за р≥к, не може включатис€ повн≥стю до ф≥нансового результату, так €к його частина вже ув≥йшла до складу кап≥талу, а отже, вплинула на загальнор≥чну суму прибутку; 2) прибуток отримують не лише на св≥й, а й на залучений кап≥тал. ќтже, рентабельн≥сть повинна визначатис€ дл€ всього кап≥талу, що використовуЇтьс€ на п≥дприЇмств≥.

÷≥кавим Ї п≥дх≥д французького вченого ∆. ѕерр≥на до зм≥сту анал≥зу. “ак, завданн€ анал≥зу за ∆. ѕерр≥ном наведено на рис. 8.2.

 
 

≤нший французький вчений ‘. Ѕатардон в частин≥ анал≥зу балансу напол€гав на побудов≥ динам≥чних р€д≥в.

ўе один представник французькоњ обл≥ковоњ школи ∆.-Ѕ. ƒюмарше - був першим, хто запровадив типолог≥чний анал≥з балансу. …ого п≥дх≥д, заснований на комб≥наториц≥, дозвол€в звести всю множину баланс≥в до к≥лькох ч≥тко вид≥лених тип≥в.

—л≥д також в≥дм≥тити погл€ди “≤. ћеньо, €кий стверджував, ўќ бухгалтерський обл≥к, будучи засобом отриманн€ ≥нформац≥њ, не може бути самоц≥ллю, адже обл≥к даЇ ≥нформац≥ю дл€ анал≥зу. …ого мета - ви€вити причини нев≥дпов≥дност≥ господарських процес≥в нам≥ченим ц≥л€м. ѕри цьому ѕ. ћеньо в≥дм≥чав, що перше почутт€, €ке в≥дчуваЇ господар, з≥ткнувшись з анал≥зом, - це незручн≥сть, пов'€зана з в≥дсутн≥стю мети та точност≥, сумн≥ви в практичному використанн≥ отриманих даних. √оловною причиною Ї в≥дносн≥сть ≥ суб'Їктив≥зм у розпод≥л≥ накладних витрат.

“акими були п≥дходи вчених ™вропи. ” —≤Ћј на початку XX ст. найб≥льша увага прид≥л€лас€ анал≥зу ф≥нансовоњ зв≥тност≥ компан≥њ.

јмериканська практика складанн€ балансу на той пер≥од значно випереджала Ївропейську. јмериканськ≥ анал≥тики мало ц≥кавилис€ питанн€ми теор≥њ, однак намагалис€ розробити так≥ способи анал≥зу балансу, за допомогою €ких в одн≥й таблиц≥ можна було б представити стан справ ≥ тенденц≥њ њх розвитку з таким ступенем наочност≥, щоб кожен адм≥н≥стратор зм≥г у найкоротший терм≥н отримати необх≥дн≥ в≥домост≥.

ѕершим рос≥йським бухгалтером, що справд≥ оц≥нив роль економ≥чного анал≥зу та його взаЇмозв'€зок з бухгалтерським обл≥ком, був ј. . –ощах≥вський (XX ст.). ¬≥н вв≥в пон€тт€ "внутр≥шн€ продуктивна сила" п≥дприЇмства. ¬чений наголошував, що результат, в≥дображений у баланс≥, ви€вл€Їтьс€ лише при уважному вивченн≥ балансу, що, €к правило, Ї досить складним завданн€м". ¬≥н не проводив анал≥зу балансу в сучасному розум≥нн≥, але добре знав, €к його оц≥нювати та ≤нтерпретувати за допомогою в≥дносних ≥ середн≥х величин. ¬≥дносн≥ величини вчений под≥лив на дв≥ групи: 1) в≥дношенн€ балансових статей одна до одноњ (вертикальний анал≥з); 2) в≥дношенн€ статей активу до суми кредиторськоњ заборгованост≥ (горизонтальний анал≥з).

—аметак≥ п≥дходи до анал≥зу отримали розповсюдженн€ у –ос≥њ перед ∆овтневою революц≥Їю 1917 р.

“аким чином, багато вчених, €к≥ займалис€ теоретичними розробками у сфер≥ обл≥ку, одночасно досл≥джували питанн€, пов'€зан≥ з анал≥зом господарськоњ д≥€льност≥. “ому на етап≥ зародженн€ ≥ становленн€ анал≥зу спостер≥гавс€ його безпосередн≥й зв'€зок з обл≥ком.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 409 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2049 - | 1856 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.