Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодика розрахунку та обірунтуванн€ розм≥ру резерв≥в господарюванн€




” ринков≥й економ≥ц≥, передус≥м, вивчаютьс€ ринки збуту продукц≥њ, що випускаЇтьс€ суб'Їктом господарюванн€, або послуг, що надаютьс€. ¬изначаютьс€ Їмн≥сть ринку та можливост≥ зайн€тт€ в ньому певного сегменту. ѕри цьому вивчаЇтьс€ €к≥сть продукц≥њ, представленоњ на ринку, необх≥дн≥сть ≥ можлив≥сть п≥двищенн€ €кост≥.

Ќапр€ми пошуку резерв≥в визначаютьс€ на п≥дстав≥ ≥нформац≥њ про зм≥ну €кост≥ продукц≥њ, скороченн€ чи розширенн€ ринк≥в њњ збуту, р≥вень рентабельност≥, стан ≥ ефективн≥сть використанн€ засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥ тощо.

 р≥м того, на€вн≥сть позитивних тенденц≥й розвитку суб'Їкта господарюванн€ й окремих вид≥в його д≥€льност≥ не виключаЇ необх≥дност≥ пошуку резерв≥в. ўоб дос€гнути усп≥ху, робота щодо пошуку резерв≥в повинна вестис€ систематично, на науков≥й основ≥. ƒл€ того, щоб величина ви€влених резерв≥в була реальною, п≥драхунок резерв≥в повинен бути точним та обірунтованим.

ћетодика вим≥рюванн€, оц≥нки та використанн€ резерв≥в складаЇтьс€ з дек≥лькох етап≥в: анал≥тичний, орган≥зац≥йний та функц≥ональний:

Ø на першому (анал≥тичному) етап≥ ви€вл€ютьс€ та вим≥рюютьс€ резерви; проводитьс€ регламентац≥€ роб≥т з ви€вленн€ напр€м≥в пошуку резерв≥в; визначаютьс€ способи вим≥рюванн€ ви€влених резерв≥в; надаЇтьс€ оц≥нка њх реальноњ збалансованоњ величини;

Ø на другому (орган≥зац≥йному) - розроблюЇтьс€ комплекс ≤нженерно-техн≥чних, орган≥зац≥йних та економ≥чних заход≥в, €к≥ забезпечують реал≥зац≥ю (використанн€) ви€влених резерв≥в;

Ø на третьому (функц≥ональному) етап≥ виконуютьс€ запланован≥ заходи, зд≥йснюЇтьс€ контроль за процесом њх впровадженн€ й оц≥нка отриманих результат≥в.

Ќеобх≥дно розр≥зн€ти пон€тт€ "вим≥рюванн€ резерв≥в" та "оц≥нка резерв≥в". ѕ≥д вим≥рюванн€м резерв≥в розум≥ють розрахунок њх величини (р≥вн€) за кожним видом, а п≥д оц≥нкою - визначенн€ њх реальноњ збалансованоњ величини в≥дпов≥дно до розроблених орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в, €к≥ враховують реальн≥ можливост≥ п≥дприЇмства.

ќтже, вим≥рюванн€ резерв≥в базуЇтьс€ на використанн≥ анал≥тичного ≥нструментар≥ю - пор≥вн€нн€, балансового прийому, в≥дносних величин, корел€ц≥йно-регрес≥йного методу, функц≥онально-варт≥сного анал≥зу, детерм≥нованого факторного анал≥зу, методу сп≥вв≥дношенн€ "витрати - обс€г - прибуток", прийом≥в експертних оц≥нок тощо.

¬иб≥р способу вим≥рюванн€ резерв≥в залежить в≥д:

Ø стад≥й життЇвого циклу виробу, на €ких ви€вл€ютьс€ та вим≥рюютьс€ резерви. “ак, €кщо в €кост≥ об'Їкту пошуку резерв≥в вибрана передвиробнича стад≥€ життЇвого циклу виробу, найб≥льший ефект забезпечуЇ використанн€ функц≥онально-варт≥сного анал≥зу (‘¬ј). ‘¬ј використовуЇтьс€ при удосконаленн≥ вироб≥в ≥ розробц≥ новоњ продукц≥њ;

Ø результатних показник≥в, €к≥ необх≥дно покращити;

Ø виду виробничих ресурс≥в, за €ким проводитьс€ пошук резерв≥в б≥льш ефективного …ого використанн€;

Ø характеру резерв≥в (екстенсивн≥ та ≥нтенсивн≥), способу њх ви€вленн€ (€вн≥ та прихован≥) тощо.

–озгл€немо пор€док розрахунку резерв≥в за допомогою р≥зних способ≥в.

¬еличина резерв≥ву к≥льк≥сному в≥дношенн≥може бути визначена €к р≥зниц€ м≥ж можливим ≥ фактичним р≥внем господарського показника, €кий виникаЇ п≥д д≥Їю фактор≥в, враховуючи €к≥ зд≥йснюЇтьс€ п≥дприЇмницька д≥€льн≥сть.

 
 

ƒл€ п≥драхунку величини резерв≥в в тих випадках, коли втратиресурс≥в або можлива њх економ≥€ визначаЇтьс€ в пор≥вн€нн≥ з обраною базою, застосовуЇтьс€ спос≥б пор≥вн€нн€. ÷ей спос≥б дозвол€Ї вим≥р€ти резерви шл€хом пор≥вн€нн€ дос€гнутого р≥вн€ з потенц≥йно можливим. ƒл€ розрахунку використовуютьс€ формули:

 

ѕри використанн≥ пор≥вн€нн€ дл€ вим≥рюванн€ резерв≥в найважлив≥шим методолог≥чним питанн€м Ї виб≥р бази пор≥вн€нн€ дл€ визначенн€ потенц≥йного р≥вн€ показника. ¬ €кост≥ такоњ бази може бути прийн€тий паспортний р≥вень, базовий, дос€гнутий на передових п≥дприЇмствах, середньогалузевий тощо.

ѕри визначенн≥ потенц≥йного р≥вн€ показник≥в, що використовуютьс€ при розрахунках резерв≥в, необх≥дно базуватис€ на даних конкретних оргзн≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в, впровадженн€ €ких дозволить дос€гнути цього р≥вн€.

ƒл€ визначенн€ резерв≥в в тих випадках, коли в≥дома величина додаткового залученн€ або величина безумовних втрат ресурс≥в застосовуЇтьс€ спос≥б пр€мого п≥драхунку. “ак, можлив≥сть зб≥льшенн€ випуску продукц≥њ в цьому раз≥ визначаЇтьс€ наступним чином: додаткова к≥льк≥сть ресурс≥в або величина безумовних втрат ресурс≥в з вини п≥дприЇмства д≥литьс€ на можливу норму њх витрачанн€ на одиницю продукц≥њ, або множитьс€ на можливу ресурсов≥ддачу, тобто на матер≥алов≥ддачу, фондов≥ддачу, продуктивн≥сть прац≥ тощо.

ѕ≥дходидо посл≥довност≥ пошуку, збалансованоњ оц≥нки резерв≥в можуть в≥др≥зн€тис€. Ќаприклад,почати процес пошуку та оц≥нки резерв≥в можна з показника прибутку. —початку його необх≥дна величина може бути визначена виход€чи з перспектив розвитку суб'Їкта господарюванн€.¬≥дштовхуючись в≥д ц≥Їњ величини, визначають необх≥дний дл€ њњ забезпеченн€ резерв зростанн€ обс€гу реал≥зац≥њ, пов'€завши його з витратами. « ц≥Їю метою може бути використаний спос≥б анал≥зусп≥вв≥дношенн€ "витрати - обс€г - прибуток".

ƒл€ розрахунку й оц≥нки резерв≥в росту показник≥в, що характеризують обс€г виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ, може використовуватис€ поЇднанн€ способу пор≥вн€нн€ та способу абсолютних р≥зниць.«а допомогою способу пор≥вн€нн€ розраховуЇтьс€ в≥дхиленн€ фактично дос€гнутого р≥вн€, €кий бере участ≥, в розрахунку €к≥сного показника, в≥д потенц≥йно можливого. якщо в≥домий потенц≥йний р≥вень ≥ншого (к≥льк≥сного) показника формули розрахунку резерву, …ого величина може бути розрахована €к добуток потенц≥йного р≥вн€ к≥льк≥сного показника та приросту €к≥сного.

¬с≥ ви€влен≥ такими способами резерви повинн≥ бути п≥дкр≥плен≥ в≥дпов≥дними заходами. “≥льки в цьому раз≥ величина резерв≥в буде обірунтованою.

“≈ћј 7





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 558 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2071 - | 1808 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.