У ринковій економіці, передусім, вивчаються ринки збуту продукції, що випускається суб'єктом господарювання, або послуг, що надаються. Визначаються ємність ринку та можливості зайняття в ньому певного сегменту. При цьому вивчається якість продукції, представленої на ринку, необхідність і можливість підвищення якості.
Напрями пошуку резервів визначаються на підставі інформації про зміну якості продукції, скорочення чи розширення ринків її збуту, рівень рентабельності, стан і ефективність використання засобів і предметів праці тощо.
Крім того, наявність позитивних тенденцій розвитку суб'єкта господарювання й окремих видів його діяльності не виключає необхідності пошуку резервів. Щоб досягнути успіху, робота щодо пошуку резервів повинна вестися систематично, на науковій основі. Для того, щоб величина виявлених резервів була реальною, підрахунок резервів повинен бути точним та обґрунтованим.
Методика вимірювання, оцінки та використання резервів складається з декількох етапів: аналітичний, організаційний та функціональний:
Ø на першому (аналітичному) етапі виявляються та вимірюються резерви; проводиться регламентація робіт з виявлення напрямів пошуку резервів; визначаються способи вимірювання виявлених резервів; надається оцінка їх реальної збалансованої величини;
Ø на другому (організаційному) - розроблюється комплекс Інженерно-технічних, організаційних та економічних заходів, які забезпечують реалізацію (використання) виявлених резервів;
Ø на третьому (функціональному) етапі виконуються заплановані заходи, здійснюється контроль за процесом їх впровадження й оцінка отриманих результатів.
Необхідно розрізняти поняття "вимірювання резервів" та "оцінка резервів". Під вимірюванням резервів розуміють розрахунок їх величини (рівня) за кожним видом, а під оцінкою - визначення їх реальної збалансованої величини відповідно до розроблених організаційно-технічних заходів, які враховують реальні можливості підприємства.
Отже, вимірювання резервів базується на використанні аналітичного інструментарію - порівняння, балансового прийому, відносних величин, кореляційно-регресійного методу, функціонально-вартісного аналізу, детермінованого факторного аналізу, методу співвідношення "витрати - обсяг - прибуток", прийомів експертних оцінок тощо.
Вибір способу вимірювання резервів залежить від:
Ø стадій життєвого циклу виробу, на яких виявляються та вимірюються резерви. Так, якщо в якості об'єкту пошуку резервів вибрана передвиробнича стадія життєвого циклу виробу, найбільший ефект забезпечує використання функціонально-вартісного аналізу (ФВА). ФВА використовується при удосконаленні виробів і розробці нової продукції;
Ø результатних показників, які необхідно покращити;
Ø виду виробничих ресурсів, за яким проводиться пошук резервів більш ефективного Його використання;
Ø характеру резервів (екстенсивні та інтенсивні), способу їх виявлення (явні та приховані) тощо.
Розглянемо порядок розрахунку резервів за допомогою різних способів.
Величина резервіву кількісному відношенніможе бути визначена як різниця між можливим і фактичним рівнем господарського показника, який виникає під дією факторів, враховуючи які здійснюється підприємницька діяльність.
 |
Для підрахунку величини резервів в тих випадках, коли втратиресурсів або можлива їх економія визначається в порівнянні з обраною базою, застосовується спосіб порівняння. Цей спосіб дозволяє виміряти резерви шляхом порівняння досягнутого рівня з потенційно можливим. Для розрахунку використовуються формули:
При використанні порівняння для вимірювання резервів найважливішим методологічним питанням є вибір бази порівняння для визначення потенційного рівня показника. В якості такої бази може бути прийнятий паспортний рівень, базовий, досягнутий на передових підприємствах, середньогалузевий тощо.
При визначенні потенційного рівня показників, що використовуються при розрахунках резервів, необхідно базуватися на даних конкретних оргзнізаційно-технічних заходів, впровадження яких дозволить досягнути цього рівня.
Для визначення резервів в тих випадках, коли відома величина додаткового залучення або величина безумовних втрат ресурсів застосовується спосіб прямого підрахунку. Так, можливість збільшення випуску продукції в цьому разі визначається наступним чином: додаткова кількість ресурсів або величина безумовних втрат ресурсів з вини підприємства ділиться на можливу норму їх витрачання на одиницю продукції, або множиться на можливу ресурсовіддачу, тобто на матеріаловіддачу, фондовіддачу, продуктивність праці тощо.
Підходидо послідовності пошуку, збалансованої оцінки резервів можуть відрізнятися. Наприклад,почати процес пошуку та оцінки резервів можна з показника прибутку. Спочатку його необхідна величина може бути визначена виходячи з перспектив розвитку суб'єкта господарювання.Відштовхуючись від цієї величини, визначають необхідний для її забезпечення резерв зростання обсягу реалізації, пов'язавши його з витратами. З цією метою може бути використаний спосіб аналізуспіввідношення "витрати - обсяг - прибуток".
Для розрахунку й оцінки резервів росту показників, що характеризують обсяг виробництва та реалізації продукції, може використовуватися поєднання способу порівняння та способу абсолютних різниць.За допомогою способу порівняння розраховується відхилення фактично досягнутого рівня, який бере участі, в розрахунку якісного показника, від потенційно можливого. Якщо відомий потенційний рівень іншого (кількісного) показника формули розрахунку резерву, Його величина може бути розрахована як добуток потенційного рівня кількісного показника та приросту якісного.
Всі виявлені такими способами резерви повинні бути підкріплені відповідними заходами. Тільки в цьому разі величина резервів буде обґрунтованою.
ТЕМА 7
