Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з резерв≥в п≥двищенн€ ефективност≥ господарськоњ д≥€льност≥




«авданн€

1. ќзнайомитис€ ≥з сутн≥стю та видами господарських резерв≥в

2. «асвоњти методику розрахунку та обірунтуванн€ розм≥ру резерв≥в господарюванн€

6.1. ѕон€тт€ та класиф≥кац≥€ резерв≥в господарюванн€

ќдним ≥з завдань економ≥чного анал≥зу Ї пошук можливостей п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва. –езультат вир≥шенн€ такого завданн€ - ви€вленн€ господарських резерв≥в.

ѕон€тт€ "резерви" не маЇ однозначного тлумаченн€ в спец≥альн≥й л≥тератур≥. …ого витоки можна знайти у французьк≥й та латинськ≥й мовах. ” французьк≥й мов≥ Ї слово "reserv", €ке перекладаЇтьс€ €к "запас"; в латинськ≥й - "reserve", що означаЇ "економити, збер≥гати".

—прийн€тт€ будь-€кого пон€тт€ з часом зм≥нюЇтьс€, трансформуЇтьс€, набуваЇ нових смислових в≥дт≥нк≥в. “ак, в спец≥альн≥й л≥тератур≥ та в практиц≥ економ≥чного анал≥зу терм≥н "резерви" використовуЇтьс€ у подв≥йному значенн≥:

1) €к запаси ресурс≥в, €к≥ необх≥дн≥ дл€ безперервного зд≥йсненн€ процесу виробництва, наданн€ послуг тощо;

2} €к вим≥рюван≥, ще невикористан≥ можливост≥ розвитку та удосконаленн€ основного або ≥нших вид≥в д≥€льност≥ в≥дносно вже дос€гнутого р≥вн€, тобто можливост≥ п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва. Ќаприклад, Ї резерви зб≥льшенн€ обс€гу виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ, зниженн€ њњ соб≥вартост≥, зростанн€ прибутку тощо.

≈коном≥чна сутн≥сть резерв≥в €к невикористаних можливостей пол€гаЇ в забезпеченн≥ ст≥йкого розвитку суб'Їкта господарюванн€ в конкурентному середовищ≥.

Ќеобх≥дн≥сть виживанн€ кожного суб'Їкта господарюванн€ в ринков≥й економ≥ц≥ Ї найважлив≥шим стимулом удосконаленн€ конкретних вид≥в продукц≥њ, наданн€ послуг, зниженн€ витрат, зростанн€ продуктивност≥ прац≥. ќтже, пошук резерв≥в - об'Їктивний процес, що випливаЇ ≥з всезагального закону робочого часу, конкретним вираженн€м €кого Ї зниженн€ затрат живоњ та уречевленоњ прац≥. ÷е зниженн€ дос€гаЇтьс€ шл€хом впровадженн€ дос€гнень науково-техн≥чного прогресу, проведенн€ орган≥зац≥йних заход≥в, удосконаленн€ процесу управл≥нн€ тощо.

якщо суб'Їкт господарюванн€ бажаЇ не лише вижити в конкурентному середовищ≥, але й розвивати свою д≥€льн≥сть, йому необх≥дно шукати резерви њњ удосконаленн€. ÷е об'Їктивний процес.

 ласиф≥кац≥€ резерв≥в п≥двищенн€ ефективност≥ господарськоњ д≥€льност≥.

 ласиф≥кац≥€ резерв≥в проводитьс€ за р≥зноман≥тними ознаками. –азом з тим, будь-€ка класиф≥кац≥€ повинна спри€ти глибшому розум≥нню сутност≥ резерв≥в, орган≥зац≥њ комплексного та ц≥леспр€мованого њх пошуку.

” спец≥альн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ резерви класиф≥кують, €к правило, за наступними ознаками (див. рис. 6.1).

–озгл€немо наведен≥ групи б≥льш детально.

«а м≥сцем утворенн€ вид≥л€ють резерви:

ü внутр≥шньогосподарськ≥ - резерви, що ви€вл€ютьс€ та можуть бути використан≥ лише на п≥дприЇмств≥, що досл≥джуЇтьс€. ¬они пов'€зан≥, передус≥м, з л≥кв≥дац≥Їю непродуктивного витрачанн€ ресурс≥в. ¬нутр≥шньогосподарськ≥ резерви, в свою чергу, групують €к резерви, що виникли в цеху, на виробнич≥й д≥л€нц≥, робочому м≥сц≥.

ü галузев≥ - резерви, що можуть бути ви€влен≥ лише на р≥вн≥ галуз≥. ѕошук таких резерв≥в в≥дноситьс€ до компетенц≥њ м≥н≥стерств, асоц≥ац≥й, концерн≥в;

ü рег≥ональн≥ - можуть бути ви€влен≥ та використан≥ в межах певного географ≥чного району (наприклад, використанн€ м≥сцевоњ сировини);

ü нац≥ональн≥ - можуть бути ви€влен≥ шл€хом проведенн€ заход≥в на загальнодержавному р≥вн≥ (наприклад, зм≥на форм власност≥, системи управл≥нн€ економ≥кою тощо).

 
 

 р≥м того, використанн€ даних резерв≥в може призвести до п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ не т≥льки окремих суб'Їкт≥в господарюванн€, але й галузей ≥ нав≥ть вс≥Їњ нац≥ональноњ економ≥ки. ƒо таких резерв≥в в≥днос€тьс€, наприклад, удосконаленн€ спец≥ал≥зац≥њ та кооперуванн€ галузей ≥ виробництв, рац≥онал≥зац≥€ транспортних зв'€зк≥в ≥ тариф≥в на ц≥ послуги тощо. ¬и€вленн€ та використанн€ таких резерв≥в не залежить в≥д суб'Їкт≥в господарюванн€ на макрор≥вн≥, але може ≥стотно впливати на резерви њх д≥€льност≥.

«а основними моментами процесу прац≥ вид≥л€ють резерви, пов'€зан≥ з п≥двищенн€м ефективност≥ використанн€:

ü трудових ресурс≥в (покращанн€ використанн€ робочого часу, п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ, продуктивност≥ прац≥ тощо);

ü засоб≥в прац≥ (зм≥на застар≥лого устаткуванн€, його модерн≥зац≥€, скороченн€ часу на планово-поперед жувальний ремонт, зменшенн€ простоњв, п≥двищенн€ продуктивност≥ устаткуванн€ тощо);

ü предмет≥в прац≥ (зменшенн€ втрат сировини та матер≥ал≥в в процес≥ виробництва, скороченн€ браку (виправного та невиправного), допустима зам≥на сировини та матер≥ал≥в тощо).

Ќеобх≥дно враховувати, що оск≥льки процес виробництва може зд≥йснюватис€ т≥льки за умови на€вност≥ вс≥х трьох перерахованих елемент≥в, ≥зольований розгл€д кожного з них окремо Ї умовним, що дозвол€Ї глибше проникнути в сутн≥сть процесу та його результату. “ому найважлив≥шою умовою практичноњ реал≥зац≥њ резерв≥в Ї њх збалансован≥сть за вс≥ма трьома видами ресурс≥в. ÷е означаЇ, що ви€влен≥ резерви за кожним моментом процесу прац≥ повинн≥ бути пов'€зан≥ м≥ж собою. Ќаприклад, ви€влений резерв зб≥льшенн€ обс€гу виробництва продукц≥њ за рахунок б≥льш ефективного використанн€ трудових ресурс≥в. јле дл€ того, щоб њх освоњти, необх≥дно в тому ж розм≥р≥ ви€вити резерви зб≥льшенн€ обс€г≥в виробництва продукц≥њ за рахунок кращого використанн€ засоб≥в та предмет≥в прац≥. якщо ж за будь-€ким ресурсом резерв≥в не вистачаЇ, то в розрахунок приймаЇтьс€ найменша величина ви€влених резерв≥в.

«а ознакою часу резерви под≥л€ютьс€ на:

ü поточн≥ (короткостроков≥) - резерви, €к≥ можуть бути реал≥зован≥ прот€гом року (м≥с€ц€, кварталу, п≥вр≥чч€ тощо);

ü перспективн≥ (довгостроков≥) - резерви, €к≥ можуть бути реал≥зован≥ за пром≥жок часу, що перевищуЇ один р≥к.

«а стад≥€ми життЇвого циклу вироб≥в резерви под≥л€ютьс€ на:

ü передвиробнич≥ резерви - ви€вл€ютьс€ на передвиробнич≥ стад≥њ. “ут зд≥йснюютьс€ науково-досл≥дницьк≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ роботи (Ќƒƒ –) по створенню виробу. ќсновним резервом на ц≥й стад≥њ Ї застосуванн€ б≥льш досконалих конструкц≥й, технолог≥й, матер≥ал≥в, що п≥двищуЇ €к≥сть вироб≥в; кр≥м того, вир≥шуЇтьс€ проблема зниженн€ витрат на виробництво та експлуатац≥ю вироб≥в. “обто в≥д ефективност≥ Ќƒƒ – залежить не т≥льки €к≥сть вироб≥в, але й ефективн≥сть роботи суб'Їкта господарюванн€. —аме на ц≥й стад≥њ об'Їктивно можна ви€вити найб≥льш≥ резерви зниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ;

ü виробнич≥ резерви ви€вл€ютьс€ на стад≥њ виробництва продукц≥њ. “ут можуть бути ви€влен≥ невикористан≥ можливост≥ скороченн€ втрат сировини, матер≥ал≥в, п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ за рахунок пол≥пшенн€ орган≥зац≥њ виробництва, впровадженн€ окремих заход≥в науково-техн≥чного прогресу тощо;

ü експлуатац≥йн≥ резерви ви€вл€ютьс€ на стад≥њ експлуатац≥њ вироб≥в споживачем. ¬ €кост≥ можливих резерв≥в тут можна розгл€дати скороченн€ витрат на експлуатац≥ю виробу (наприклад, витрати на ремонт, споживанн€ електроенерг≥њ тощо);

ü утил≥зац≥йн≥ резерви - можливост≥ скороченн€ витрат на утил≥зац≥ю виробу п≥сл€ завершенн€ його життЇвого циклу.

«а характером впливу на результати д≥€льност≥ резерви под≥л€ютьс€ на:

ü резерви екстенсивного типу - резерви, що пов'€зан≥ з використанн€м у виробництв≥ додаткових ресурс≥в (матер≥альних, трудових, природних тощо). –езервами екстенсивного типу Ї:

1) зб≥льшенн€ часу використанн€ ресурс≥в (засоб≥в прац≥, робочоњ сили, тривалост≥ обороту оборотних засоб≥в);

2) зб≥льшенн€ к≥лькост≥ ресурс≥в (к≥льк≥сть засоб≥в прац≥, предмет≥в прац≥, чисельност≥ робочоњ сили);

3) усуненн€ непродуктивного використанн€ ресурс≥в.

ü резерви ≥нтенсивного типу - т≥, що пов'€зан≥ з найб≥льш повним ≥ рац≥ональним використанн€м на€вного виробничого потенц≥алу. ѕри цьому результати виробництва зростають швидше, н≥ж затрати на нього. –езервами ≥нтенсивного типу Ї:

1) удосконаленн€ €к≥сних характеристик ресурс≥в. що використовуютьс€ (засоб≥в прац≥, предмет≥в прац≥, робочоњ сили);

2) удосконаленн€ процесу функц≥онуванн€ ресурс≥в, €к≥ використовуютьс€ (технолог≥њ виробництва, орган≥зац≥њ виробництва та прац≥, орган≥зац≥њ управл≥нн€, в≥дтворенн€ та прискоренн€ оборотност≥ основних ≥ оборотних засоб≥в).

«а способом ви€вленн€ резерви под≥л€ютьс€ на:

ü €вн≥ - резерви, €к≥ легко ви€вити за даними бухгалтерського обл≥ку. ÷е очевидн≥ втрати та перевитрати, €к≥ под≥л€ютьс€ на;

1) безумовн≥ - резерви, пов'€зан≥ з недопущенн€м безумовних втрат сировини, матер≥ал≥в ≥ робочого часу. ÷е брак, недостача та псуванн€ продукц≥њ, виплачен≥ штрафи тощо;

2) умовн≥ втрати - перевитрачанн€ вс≥х вид≥в ресурс≥в у пор≥вн€нн≥ з чинними на даний момент нормами на п≥дприЇмств≥. Ќорми, €к≥ Ї базою пор≥вн€нн€, не завжди оптимальн≥. ќднак, €кщо норми оптимальн≥, то умовн≥ втрати св≥дчать про те, що фактичний орган≥зац≥йно-техн≥чний р≥вень не дос€гнув запланованого, а у результат≥ _ втрати робочого часу, неповне використанн€ обладнанн€, перевитрачанн€ матер≥ал≥в;

ü прихован≥ - резерви, що можуть бути ви€влен≥ в результат≥ анал≥зу шл€хом пор≥вн€нн€ з ≥ншими об'Їктами.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1732 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2557 - | 2147 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.