Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 14. —усп≥льство €к предмет ф≥лософського анал≥зу




ѕлан

  1. ћетодолог≥чн≥ принципи вивченн€ сусп≥льства.
  2. ћатер≥альний спос≥б виробництва. …ого структура ≥ роль у сусп≥льному розвитку.
  3. —усп≥льно-економ≥чна формац≥њ Ц сходинки ≥сторичного процесу.

 

 

 лючов≥ пон€тт€: виробництво, виробнич≥ в≥дносини, всесв≥тньо-≥сторичний процес, географ≥чне середовище, громад€нське сусп≥льство, ≥деолог≥€, клас, конфл≥кт, людство, мораль, народн≥сть, нац≥€, племТ€, пол≥тика, право, природа, продуктивн≥ сили, рел≥г≥€, р≥д, с≥мТ€, соц≥альна сп≥льнота, сусп≥льн≥ в≥дносини, сусп≥льно-економ≥чна формац≥€, сусп≥льство, форми сусп≥льноњ св≥домост≥, цив≥л≥зац≥йний п≥дх≥д, цив≥л≥зац≥€.

“еми допов≥дей та реферат≥в

  1. ќсновн≥ концепц≥њ ≥стор≥њ.
  2. —оц≥альний прогрес:цив≥л≥зац≥€ та формац≥€. “еор≥њ локальних цив≥л≥зац≥й.
  3. —усп≥льство €к система. ’арактеристика духовного житт€ сусп≥льства.
  4. ќсновн≥ аспекти сп≥вв≥дношенн€ культури та цив≥л≥зац≥њ.
  5. јктуальн≥ завданн€ сьогодн≥шнього осмисленн€ глобальних проблем.

 

ѕитанн€ дл€ контролю та самоперев≥рки знань

  1. як≥ Ї теоретичн≥ модел≥ сусп≥льства в соц≥альн≥й ф≥лософ≥њ й у чому пол€гають в≥дм≥нност≥ м≥ж ними?
  2. як≥ ¬и знаЇте методолог≥чн≥ принципи п≥знанн€ сусп≥льства?
  3. якою Ї структура сусп≥льства €к соц≥альноњ системи?
  4. ” чому пол€гаЇ р≥зниц€ м≥ж пон€тт€ми Ђд≥€льн≥стьї, Ђпрац€ї, Ђвиробництвої?
  5. ƒайте характеристику основних законом≥рностей розвитку сучасного сусп≥льства.
  6. ўо сл≥д розум≥ти п≥д статикою сусп≥льства ≥ його динам≥кою?

–екомендована л≥тература:

 

1. ≤стор≥€ украњнськоњ ф≥лософ≥њ: п≥дручник. Ч  .: јкадемвидав, 2008.Ч624 с.

2. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ ”крањни: хрестомат≥€:навч. пос≥б. /упор€д.: ћ.‘. “арасенко, ћ.ё. –усин, ј. . Ѕичко та ≥н. Ч  ., 1993. Ч 560 с.

3. ѕричеп≥й ™.ћ. ‘≥лософ≥€: п≥друч. дл€ студ. вищих навч. закл. / —ћ. ѕричеп≥м, A.M. „ерюй, Ћ.ј. „екань. Ч  .: јкадемвидав, 2006. Ч 592 с.

4. ‘≥лософ≥€: навч. пос≥б. / Ћ.¬. √уберський. ≤.‘. Ќадольний, ¬.ѕ. јндрущенко та ≥н.; за ред. ≤.‘. Ќадольного. - 6-те вид., виправл. ≥ доповн. Ч  .: ¬≥кар, 2006. Ч 466 с.

5. “аран ¬.ќ. —оц≥альна ф≥лософ≥€: навч. пос≥б. / ¬.ќ. “аран, ¬.ћ. «отов, Ќ.ќ. –езанов. Ч  .: ÷ентр навч. л-ри, 2009. Ч 272 с.

6. ‘≥лософський енциклопедичний словник / ред. кол: ¬.≤. Ўинкарук та ≥н. Ч  .: јбрис, 2002. Ч 800 с.

7. ‘≥лософ≥€: ѕ≥дручник / ќ.ѕ.—идоренко, —.—.  орлюк, ћ.—.‘≥л€н≥н та ≥н.; за ред.. ќ.ѕ.—идоренка. Ц 2-ге вид., переробл. ≥ доп..-  .: «нанн€, 2010.- 414с.

8. ящук “.≤. ‘≥лософ≥€ ≥стор≥њ: курс лекц≥й: навч. пос≥б. / “.≤. ящук.Ч  .: Ћиб≥дь, 2004. Ч 536 с.

 

ћетодичн≥ поради

 

—л≥д акцентувати увагу, що людське сусп≥льство - одне ≥з найскладн≥ших з в≥домих науц≥ €вищ д≥йсност≥. як специф≥чне утворенн€ сусп≥льство виникло, розвиваЇтьс€ ≥ функц≥онуЇ на засадах багатогранних ≥ р≥зноман≥тних взаЇмозвТ€зк≥в м≥ж людьми та соц≥альними сп≥льнотами Ц сусп≥льних в≥дносин, що складаютьс€ в процес≥ њх д≥€льност≥. —усп≥льство в широкому розум≥нн≥ - це частина матер≥ального св≥ту, що в≥докремилась в≥д природи ≥ €вл€Ї собою форму життЇд≥€льност≥ людей, €ка ≥сторично розвиваЇтьс€. ” вузькому розум≥нн≥ - це певний етап людськоњ ≥стор≥њ (наприклад, докап≥тал≥стичне сусп≥льство, ранньофеодальне сусп≥льство) або окреме, ≥ндив≥дуальне сусп≥льство (соц≥альний орган≥зм).

¬ ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ ≥ соц≥олог≥њ п≥д сусп≥льством часто розум≥ли сукупн≥сть людських ≥ндив≥д≥в, що об'Їднуютьс€ дл€ задоволенн€ "соц≥альних ≥нстинкт≥в" (јр≥стотель), контролю над своњми д≥€ми (√оббс, –уссо). –озум≥нн€ сусп≥льства €к заснованого на конвенц≥њ, договор≥, однаков≥й спр€мованост≥ ≥нтерес≥в було характерним дл€ ф≥лософ≥њ XVII - початку XIX ст. –азом з тим у XIX ст. виникаЇ критика "догов≥рноњ" теор≥њ сусп≥льства.

ќгюст  онт вбачав витоки сусп≥льства в д≥њ де€кого абстрактного закону формуванн€ складних ≥ гармон≥йних систем. √егель протиставл€в "догов≥рн≥й" теор≥њ трактуванн€ громад€нського сусп≥льства €к сфери економ≥чних стосунк≥в, де всеб≥чно перепл≥таютьс€ вс≥л€к≥ залежност≥. «аперечуючи пон€тт€ абстрактноњ, поза≥сторичноњ людини. ” сучасн≥й зах≥дн≥й соц≥олог≥њ розум≥нн€ сусп≥льства €к сукупност≥ абстрактних ≥ндив≥д≥в зам≥нюЇтьс€ розум≥нн€м його €к сукупност≥ д≥й тих самих абстрактних ≥ндив≥д≥в (наприклад, теор≥€ соц≥альноњ д≥њ).

—усп≥льство вивчаЇ безл≥ч наук: соц≥олог≥€, ≥стор≥€, археолог≥€. ≥стор≥€ держави ≥ пава та багато ≥нших, кожна з €ких маЇ св≥й аспект вивченн€ сусп≥льства. —оц≥альна ф≥лософ≥€ при вивченн≥ сусп≥льства акцентуЇ увагу на сутност≥ ≥ законом≥рност€х розвитку сусп≥льства, на ц≥л€х, руш≥йних силах, зм≥ст≥ ≥ спр€мованост≥ ≥сторичного процесу. —тудент маЇ знати, що пор€д з пон€тт€м сусп≥льство ≥снують ≥ так≥ пон€тт€ €к Ђсп≥льн≥стьї, Ђнародї, Ђнац≥€ї, Ђдержаваї. ’оча ц≥ пон€тт€ досить близьк≥ ≥ на р≥вн≥ повс€кденноњ св≥домост≥ часто вживаютьс€ €к синон≥ми, њх необх≥дно розр≥зн€ти. “ерм≥н Ђсп≥льн≥стьї вживаЇтьс€ дл€ позначенн€ сукупност≥ людей, повТ€заних сп≥льним походженн€м, мовою, культурою, долею. ƒо найважлив≥ших сп≥льностей належать Ѕатьк≥вщина, р≥д, племТ€, народн≥сть, нац≥€.

—оц≥альна ф≥лософ≥€ п≥д пон€тт€м Ђсусп≥льствої маЇ на уваз≥ продукт ц≥леспр€мованоњ ≥ розумно орган≥зованоњ сп≥льноњ д≥€льност≥ великих груп людей, обТЇднаних не на основ≥ сп≥льност≥, а на основ≥ сп≥льних ≥нтерес≥в ≥ договору. ѕон€тт€ Ђсусп≥льствої - ширше, н≥ж пон€тт€ сп≥льн≥сть, тому не вс€ка сп≥льн≥сть Ї сусп≥льством, але будь-€ке сусп≥льство маЇ риси сп≥льност≥.

—л≥д проанал≥зувати пон€тт€ Ђнародї, Ђнац≥€ї. ”с≥ розгл€нут≥ пон€тт€ т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою ≥ взаЇмно перетинаютьс€.

ќтже, сусп≥льн≥ в≥дносини Ц це те специф≥чне, що в≥др≥зн€Ї соц≥альн≥ утворенн€ в≥д ус≥х ≥нших систем матер≥ального св≥ту. јле це значить, що сусп≥льство Ц це т≥льки сусп≥льн≥ в≥дносини.

якщо сутн≥сть сусп≥льства Ї сукупн≥стю вс≥х сусп≥льних в≥дносин, то його зм≥ст Ч соц≥альна система, €ка складаЇтьс€ з багатьох компонент≥в. ƒл€ њх вивченн€ ф≥лософ≥€ розробила певн≥ загальнонауков≥ методолог≥чн≥ принципи.

ѕо-перше, науково-теоретичний анал≥з сусп≥льства можливий лише на основ≥ принципу ≥деал≥зованого об'Їкта. ” реальному ≥снуванн≥ людське сусп≥льство представлено безл≥ччю держав ≥ народ≥в; монарх≥й ≥ республ≥к; племен, народностей ≥ нац≥й; пол≥тичних парт≥й ≥ масових громадських орган≥зац≥й; родоплем≥нних, нац≥ональних, св≥тових ≥ так званих нетрадиц≥йних рел≥г≥й; багатих ≥ б≥дних людей, письменних ≥ не письменних, п≥дприЇмц≥в ≥ безроб≥тних. ‘≥лософ≥€ не претендуЇ на розкритт€ причин конкретних соц≥альних процес≥в, але ставить проблему ≥ ор≥ЇнтуЇ в науковому пошуку њњ вир≥шенн€. Ћог≥чне ф≥лософське знанн€ про сусп≥льство значно б≥дн≥ше за д≥йсний ≥сторичний процес, але глибше ≥ ірунтовн≥ше за будь-€ке ≥нше знанн€.

ѕо друге - принцип ≥деал≥зованого об'Їкта обов'€зковий до застосуванн€ у процес≥ досл≥дженн€ сусп≥льства не т≥льки €к ц≥л≥сного соц≥ального орган≥зму, а й ус≥х його компонент≥в зокрема, тому в≥н завжди синтезований з принципом конкретност≥ п≥знанн€. ѕон€тт€ "сусп≥льство" Ч абстрактне, але Ї абстракц≥Їю в≥д конкретного, в≥д реальних €вищ ≥ под≥й, в≥дносин народ≥в ≥ держав, в≥д р≥зноман≥тних сусп≥льних процес≥в.

ѕо-третЇ, принцип об'Їктивност≥ передбачаЇ вивченн€ сусп≥льства таким, €ким воно Ї насправд≥, неприпустим≥сть суб'Їктив≥зму в оц≥нках ≥ висновках, волюнтаризму в прийн€тт≥ р≥шень ≥ д≥€х, узгодженн€ њх з вимогами об'Їктивних закон≥в розвитку.

ѕо-четверте, принцип всеб≥чност≥ вивченн€ в≥дображаЇ всю р≥зноман≥тн≥сть зв'€зк≥в сусп≥льства €к об'Їкта п≥знанн€ ≥ вимагаЇ њх досл≥дженн€. ѕр≥оритетними наукова ф≥лософська методолог≥€ вважаЇ зв'€зки всезагальност≥: одиничн≥, особлив≥ та загальн≥, причинно Ч насл≥дков≥, необх≥дност≥ ≥ випадковост≥, зм≥сту ≥ форми, сутност≥ ≥ €вища, можливост≥ та д≥йсност≥, ц≥лого ≥ частини, системи та елемента. ¬ивчити вс≥ зв'€зки неможливо, але вимога всеб≥чност≥ в п≥знанн≥ застер≥гаЇ в≥д помилок.

ѕо-п'€те, принцип розвитку передбачаЇ вивченн€ сусп≥льства у його ≥стор≥њ, рус≥, зм≥н≥; досл≥дженн€ механ≥зм≥в розвитку, визначенн€ джерел, тенденц≥й та перспектив сусп≥льного прогресу на основ≥ всезагальних закон≥в д≥алектики у њх екстрапол€ц≥њ па соц≥альне п≥знанн€.

ѕо-шосте, принцип первинност≥ сусп≥льного бутт€ в≥дносно сусп≥льноњ св≥домост≥ в≥дображаЇ взаЇмод≥ю суб'Їктивних ор≥Їнтац≥й ≥ мсти людей з об'Їктивними умовами њх д≥€льност≥, а також суп≥др€дн≥сть компонент≥в системи сусп≥льства в таких формах, €к первинне Ч вторинне чи визначальне Ч визначуване.

«г≥дно з в≥домою формулою, не сусп≥льна св≥дом≥сть визначаЇ сусп≥льне бутт€ людей, а сусп≥льне бутт€ визначаЇ њх сусп≥льну св≥дом≥сть. ‘≥лософ≥€ визначаЇ сусп≥льне бутт€ €к категор≥ю дл€ вираженн€ матер≥альних в≥дносин людей до природи ≥ один до одного в ус≥й р≥зноман≥тност≥ њх ви€ву. Ћюди спочатку повинн≥ њсти, пити, мати од€г ≥ житло, а вже пот≥м займатис€ пол≥тикою, наукою, ф≥лософ≥Їю, рел≥г≥Їю, мистецтвом та ≥н. ќтже, категор≥€ "сусп≥льне бутт€" Ї результатом усв≥домленн€ людьми залежност≥ свого становленн€, ≥снуванн€, функц≥онуванн€ ≥ розвитку в≥д к≥лькост≥ ≥ €кост≥ матер≥альних засоб≥в житт€.  атегор≥€ "сусп≥льна св≥дом≥сть" виражаЇ всю сукупн≥сть ≥дей, теор≥й, погл€д≥в, в≥дчутт≥в, настроњв, звичањв, традиц≥й у сусп≥льств≥.

ѕитанн€ про сп≥вв≥дношенн€ сусп≥льного бутт€ ≥ сусп≥льноњ св≥домост≥ в соц≥альн≥й ф≥лософ≥њ основне. ≤деал≥стична ≥ матер≥ал≥стична ф≥лософ≥€ по-р≥зному в≥дпов≥дають на нього.

≤деал≥зм абсолютизуЇ роль сусп≥льноњ св≥домост≥ у житт≥ сусп≥льства, перетворюЇ њњ на останню ≥ визначальну силу ≥сторичного процесу. « того факту, що люди беруть участь у сусп≥льних перетворенн€х, св≥домо реал≥зують своњ ≥нтереси, мсту, ≥деали, ц€ ф≥лософ≥€ робить висновок про первинн≥сть у сусп≥льств≥ сусп≥льноњ св≥домост≥. « нього постають теоретичн≥ та практичн≥ рекомендац≥њ з питань удосконаленн€ сусп≥льства: необх≥дно пол≥пшувати св≥дом≥сть людей через в≥дпов≥дну осв≥ту, навчанн€ ≥ вихованн€.

ƒосл≥дженн€ сусп≥льства стало науковим лише тод≥, коли ф≥лософам ≥ вченим вдалос€ в≥дкрити об'Їктивн≥ закони ≥ законом≥рност≥ його функц≥онуванн€ та розвитку, тобто закони ≥ законом≥рност≥, д≥њ €ких не залежать в≥д вол≥ людей та мети, що вони ставл€ть. ѕро њх ≥снуванн€ вперше в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ в повному обс€з≥ за€вили класики н≥мецькоњ ф≥лософ≥њ. як ≥ ≤.  ант, √. √егель стверджував, що ≥нтереси, вол€, бажанн€ людей Ч р≥зноспр€мован≥, але хаос випадкового Ї лише зовн≥шн≥м вираженн€м ≥стор≥њ, це Ч €вища, за €кими приховуЇтьс€ внутр≥шн€ сутн≥сть ≥сторичного процесу, тобто його об'Їктивна законом≥рн≥сть.

—усп≥льне бутт€ Ї об'Їктивною основою сусп≥льноњ св≥домост≥. Boнo в≥дображаЇтьс€ в н≥й ≥ визначаЇ напр€ми њњ розвитку. якщо, наприклад, у сусп≥льному бутт≥ люди п≥дпор€дкован≥ стих≥йним природним чи соц≥альним силам, то њхню сусп≥льну св≥дом≥сть представлено м≥фами, рел≥г≥йними догмами, спод≥ванн€ми на справедлив≥сть, але т≥льки в "потойб≥чному св≥т≥". ” сусп≥льств≥ з≥ становою п≥рам≥дою влади пануЇ мораль особистоњ в≥дданост≥, слухн€ност≥ тим, хто стоњть на њњ вершин≥, ≥ нав≥ть обожненн€ њх. ќтже, розпочинати вивченн€ минулого, сучасного ≥ майбутнього сусп≥льства варто не з≥ св≥домост≥, а з сусп≥льного бутт€ людей, що Ї ключем до розум≥нн€ пол≥тичних, правових, естетичних, рел≥г≥йних, ф≥лософських та вс≥х ≥нших погл€д≥в ≥ теор≥й, а також ключем до розум≥нн€ кер≥вниками вс≥х р≥вн≥в управл≥нн€ свого призначенн€ та д≥€льност≥. ƒл€ зм≥ни сусп≥льноњ св≥домост≥, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, соц≥альних установок ≥ життЇвих план≥в людей необх≥дно зм≥нити, удосконалити њх сусп≥льне бутт€

—усп≥льне бутт€ визначаЇ сусп≥льну св≥дом≥сть. –еал≥зовувати цю об'Їктивну законом≥рн≥сть здатн≥ лише осв≥чен≥, компетентн≥ спец≥ал≥сти з≥ сформованим науковим св≥тогл€дом. њх п≥дготовка передбачаЇ функц≥онуванн€ в сусп≥льств≥ розвинутоњ системи навчанн€ ≥ вихованн€. Ќе т≥льки сусп≥льна св≥дом≥сть, а й сусп≥льне бутт€ створюЇтьс€ людьми, њхньою всеб≥чною д≥€льн≥стю. ќтже, сусп≥льство Ї об'Їктивно-суб'Їктивною реальн≥стю. ” ньому первинн≥сть сусп≥льного бутт€ ≥ вторинн≥сть сусп≥льноњ св≥домост≥ не тотожн≥ у загально-ф≥лософському розум≥нн≥ первинност≥ матер≥њ ≥ вторинност≥ св≥домост≥.

—усп≥льна св≥дом≥сть може в≥дставати в≥д сусп≥льного бутт€ або випереджати його. ¬она може або активно стимулювати, або гальмувати сусп≥льний прогрес. «в≥сно, сам≥ по соб≥ ≥дењ не можуть зм≥нити бутт€ людей.

¬заЇмозв'€зок сусп≥льного бутт€ ≥ сусп≥льноњ св≥домост≥ в њх в≥дносн≥й самост≥йност≥ ≥сторично посл≥довний. Ќа ранн≥х етапах розвитку сусп≥льства сусп≥льна св≥дом≥сть формувалас€ п≥д безпосередн≥м впливом бутт€, €кий з часом ставав все б≥льш опосередкованим Ч через державу, правов≥, рел≥г≥йн≥ та ≥нш≥ в≥дносини, а зворотний вплив сусп≥льноњ св≥домост≥ на сусп≥льне бутт€ набував, навпаки, все б≥льш безпосереднього характеру. ћожлив≥сть такого процесу пол€гаЇ в здатност≥ св≥домост≥ правильно в≥дображати бутт€.

ќтже, матер≥ал≥стичне вир≥шенн€ питанн€ про сусп≥льне бутт€ ≥ сусп≥льну св≥дом≥сть Ї вих≥дним методолог≥чним принципом п≥знанн€ вс≥х €вищ ≥ процес≥в сусп≥льного житт€. ¬становленн€ залежност≥ сусп≥льноњ св≥домост≥ в≥д сусп≥льного бутт€ включило сусп≥льну св≥дом≥сть до системи законом≥рних зв'€зк≥в соц≥ального ц≥лого. —усп≥льна св≥дом≥сть Ч необх≥дний чинник ≥ умова вир≥шенн€ вс≥х проблем у сусп≥льств≥. …ого ефективн≥сть визначаЇтьс€ ступенем повноти ≥ точност≥ в≥дображенн€ реальних законом≥рностей та потреб сусп≥льного розвитку, конкретних умов ≥ об'Їктивних можливостей зм≥ни сусп≥льного бутт€.

«нанн€ людиною зм≥сту категор≥й "сусп≥льне бутт€" ≥ "сусп≥льна св≥дом≥сть" не зв≥льн€Ї њњ в≥д необх≥дност≥ конкретних досл≥джень сусп≥льства. ÷≥ категор≥њ вкрай абстрактн≥. ўоб знати ≥стор≥ю, економ≥ку чи пол≥тику, необх≥дно њх вивчати. ќднак т≥льки ц≥ категор≥њ в≥дкривають шл€х до п≥знанн€ об'Їктивних закон≥в розвитку сусп≥льства, до вивченн€ сусп≥льства €к системи, що розвиваЇтьс€.

—усп≥льне бутт€ маЇ складний зм≥ст. …ого сутн≥стю с процес матер≥ального виробництва.  ласики матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ сусп≥льства стверджували, що перший ≥сторичний акт Ч це виробництво засоб≥в дл€ задоволенн€ матер≥альних потреб людей.

¬иробл€ти означаЇ створювати що-небудь. ” матер≥альному виробництв≥ люди створюють продукти харчуванн€, предмети од€гу, будують житло, дороги ≥ мости, обробл€ють землю, тобто те, що Ї об'Їктивно необх≥дним. Ќа в≥дм≥ну в≥д тварин, людина не може задовольн€тис€ тим, що даЇ њй природа у готовому вигл€д≥.

ѕоЇднуючи свою працю з тим, що дастьс€ природою, використовуючи њњ закони, люди створюють те, чого в н≥й немаЇ. ѓхн€ д≥€льн≥сть з виробництва дл€ себе матер≥альних засоб≥в житт€ завжди мас сусп≥льний характер, тому матер≥альне виробництво с системоутворюючим процесом, тобто таким, €кий ≥нтегруЇ всю р≥зноман≥тн≥сть сусп≥льного житт€ в Їдине ц≥ле. як суттЇв≥ та д≥алектично Їдин≥ компоненти цього процесу матер≥ал≥стична ф≥лософ≥€ розгл€даЇ продуктивн≥ сили ≥ виробнич≥ в≥дносини.

—оц≥ально-ф≥лософська категор≥€ "продуктивн≥ сили" в≥дображаЇ систему суб'Їктивних (людина) ≥ об'Їктивних (речових) елемент≥в процесу матер≥ального виробництва. ƒо ц≥Їњ системи насамперед належать люди Ч безпосередн≥ учасники цього виробництва, €к≥ орган≥зовують, спр€мовують, зд≥йснюють матер≥ально-виробничий процес завд€ки своњм ф≥зичним даним, званн€м, досв≥ду, вм≥нню ≥ навичкам. Ћюди Ч головна продуктивна сила сусп≥льства. ћ≥ра њх компетентност≥, профес≥онал≥зму, готовност≥ св≥домо, в≥дпов≥дально ≥ €к≥сно виробл€ти продукц≥ю на п≥дприЇмствах вс≥х форм власност≥, практичноњ реал≥зац≥њ ц≥Їњ готовност≥ Ї критер≥Їм економ≥чноњ ефективност≥, а в ц≥лому Ч цив≥л≥зованост≥ народ≥в ≥ держав на р≥зних етапах њх ≤стор≥њ.

” матер≥ально-виробничому процес≥ люди д≥ють на предмети природи ≥ використовують њх корисн≥ дл€ себе властивост≥. Ќаприклад, це предмети прац≥ Ч кам'€новуг≥льн≥ пласти при њх розробц≥, врожањ трав при загот≥вл≥ корм≥в, овоч≥ при њх консервуванн≥ чи сол≥нн≥ тощо. ¬сезагальним предметом прац≥ Ї земл€ за њњ оброб≥тку культивуванн€. ќтже, предметами прац≥ можуть бути не т≥льки об'Їкти безпосередньоњ природи, а й створен≥ людиною штучно ≥ €ких у природ≥ в готовому вигл€д≥ немаЇ, у тому числ≥ сплави метал≥в, пластмаси, синтетичн≥ волокна, засоби захисту рослин в≥д шк≥дник≥в тощо. якщо предмети прац≥ були в обробленн≥ людиною ран≥ше, то вони Ї сировиною. Ќаприклад, видобута уранова руда Ч сировина дл€ виробництва атомноњ енерг≥њ; змелене зерно, тобто борошно Ч сировина дл€ хл≥бобулочних вироб≥в ≥т. ≥н. Ѕез предмет≥в прац≥, €к ≥ без продуктивноњ сили людей, матер≥альне виробництво неможливе, отже, неможливе саме ≥снуванн€ людини ≥ сусп≥льства. як≥сть ≥ к≥льк≥сть предмет≥в прац≥ завжди в людськ≥й ≥стор≥њ Ї об'Їктивним показником дос€гнень сусп≥льства.

ѕ≥д час виробництва матер≥альних благ люди впливають на предмети прац≥ засобами прац≥, основою €ких Ї знар€дд€ прац≥: машини, механ≥зми, прилади, ≥нструменти, виробнич≥ буд≥вл≥ ≥ споруди, джерела енерг≥њ, зрошувальн≥ системи, сучасн≥ комп'ютери ≥ т. ≥н. ¬сезагальним засобом прац≥ с земл€.

” систем≥ "предмети прац≥ Ч знар€дд€ прац≥" пров≥дне м≥сце наложить знар€дд€м прац≥. «а визначенн€м класик≥в матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ, вони Ї к≥ст€ком ≥ мускульною основою виробництва, показником ступен€ зр≥лост≥ сусп≥льства, м≥рою розвитку робочоњ сили, засоб≥в сусп≥льного под≥лу прац≥, способом поЇднанн€ природних сил з людиною, формою оволод≥нн€ людьми природними силами ≥ каналом введенн€ њх у сусп≥льне житт€. ≤сторичн≥ епохи людства в≥др≥зн€ютьс€ не тим, що виробл€Їтьс€, а тим, €к виробл€Їтьс€, €кими знар€дд€ми прац≥.

—укупн≥сть засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥ п≥д час њх використанн€ в процес≥ матер≥ального виробництва створюЇ засоби виробництва, €к≥ становл€ть речовий компонент продуктивних сил, або матер≥ально-техн≥чну базу п≥дприЇмства, комплексу п≥дприЇмств, держави, сусп≥льства.

ќтже, продуктивн≥ сили створюютьс€ та удосконалюютьс€ двома видами людськоњ прац≥: живою, безпосередньою, ≥ матер≥ал≥зованою, нагромадженою в засобах виробництва. ∆ива прац€ зумовлюЇ матер≥ал≥зовану працю ≥ сама Ї њњ ви€вленн€м. Ћюдська робоча сила створюЇ вс≥ компоненти продуктивних сил, орган≥зуЇ њх взаЇмод≥ю, визначаЇ оптимальн≥сть ц≥Їњ взаЇмод≥њ ≥ зд≥йснюЇ функц≥ю ц≥леспр€муванн€ д≥€льност≥ дл€ подальшого њх розвитку.

ћехан≥змами удосконаленн€ продуктивних сил Ї головним чином виробнич≥ технолог≥њ ≥ науково-техн≥чн≥ новац≥њ. “ехнолог≥€ (грец. мистецтво, майстерн≥сть, вм≥нн€, метод) Ч це сукупн≥сть метод≥в обробки, виготовленн€, зм≥ни властивостей ≥ форм сировини, матер≥ал≥в, що застосовуютьс€ у виробництв≥. —учасн≥ технолог≥њ перетворили природу на робоче м≥сце людини. «авд€ки њм багато природних процес≥в стали керованими, а виробнича д≥€льн≥сть набула ун≥версального характеру. ѕр≥оритетними стали безв≥дходн≥ ≥ малов≥дходн≥, енергозбер≥гаюч≥, конвеЇрн≥ та ≥нш≥ прогресивн≥ технолог≥њ.

“ехнолог≥чна орган≥зац≥€ матер≥ального виробництва передбачаЇ усв≥домленн€ економ≥чного завданн€ ≥ виб≥р дл€ його вир≥шенн€ оптимальних засоб≥в ≥ метод≥в. ƒос€гаЇтьс€ такий виб≥р за допомогою техн≥ки, тобто штучно створених матер≥альних засоб≥в доц≥льноњ д≥€льност≥ людини.

“ехн≥ка перетворюЇ розумову працю людини па пр≥оритетну пор≥вн€но з ф≥зичною працею €ка б≥олог≥чна у своњй основ≥. ” ф≥зичних операц≥€х людина Ї лише агентом технолог≥чного процесу. Ћише розумова прац€ робить њњ орган≥затором ≥ кер≥вником виробництва. ѓњ продукти у виробництв≥ Ч це ≥деальн≥ образи тих вироб≥в, €к≥ потр≥бно отримати, а також технолог≥чних схем ≥ контрольних рекомендац≥й щодо њх €кост≥. Ќаука все б≥льшою м≥рою входить до структури продуктивних сил, стаЇ безпосередньою продуктивною силою, а виробництво Ч технолог≥чним застосуванн€м науки.

¬заЇмозв'€зок науки, техн≥ки ≥ виробництва поглиблюЇтьс€. ѕри цьому наука в наш≥ дн≥ випереджаЇ техн≥ку, Ї пров≥дною силою прогресу матер≥ального виробництва, ор≥ЇнтуЇтьс€ не лише на техн≥ку ≥ виробництво, а й на саму людину, на розвиток њњ ≥нтелекту, творчих зд≥бностей, культури мисленн€, на створенн€ умов дл€ њњ всеб≥чного, ц≥нн≥сного розвитку. ќрган≥чне поЇднанн€ науки ≥ техн≥ки, перетворенн€ науки на безпосередню продуктивну силу сусп≥льства ≥ перерозпод≥л функц≥й м≥ж машиною ≥ прац≥вником виробництва у напр€м≥ оптим≥зац≥њ творчоњ рол≥ людини, зв≥льненн€ њњ в≥д рол≥ агента технолог≥чного процесу Ч на сьогодн≥ головн≥ напр€ми прогресу продуктивних сил.

ќтже, структуру продуктивних сил утворюють люди, €к≥ д≥ють па основ≥ виробничого досв≥ду вс≥х попередн≥х покол≥нь, волод≥ють трудовими вм≥нн€ми ≥ навичками, беруть участь у матер≥альному виробництв≥ св≥домо, в≥дпов≥дально та ефективно, а також засоби виробництва, орган≥зац≥€ прац≥, виробнич≥ технолог≥њ, техн≥ка ≥ дос€гненн€ науки. ” п≥дсумку показником р≥вн€ розвитку продуктивних сил Ї досконал≥сть людського фактора, головноњ ц≥нност≥ сусп≥льства Ч людини.

” матер≥альному виробництв≥ продуктивн≥ сили пост≥йно взаЇмод≥ють з виробничими в≥дносинами. —оц≥ально-ф≥лософська категор≥€ "виробнич≥ в≥дносини" в≥дображаЇ складну структурно-функц≥ональну та ≥Їрарх≥чно-суп≥др€дну систему тих р≥зноман≥тних зв'€зк≥в м≥ж людьми, €к≥ виникають у процес≥ сп≥льноњ матер≥ально-виробничоњ д≥€льност≥. «окрема це економ≥чн≥ в≥дносини, тобто в≥дносини м≥ж людьми у процес≥ матер≥ального виробництва.

ƒл€ функц≥онуванн€ матер≥ально-виробничого процесу необх≥дне поЇднанн€ прац≥вника з предметами ≥ засобами (знар€дд€ми) прац≥. ¬оно може бути р≥зним залежно в≥д њх належност≥ сусп≥льству, груп≥ людей чи окремим особам.

¬≥дносили людей м≥ж собою з приводу привласненн€ засоб≥в виробництва ≥ створюваних з њх допомогою матер≥альних благ називаютьс€ в≥дносинами власност≥.  онкретним њх зм≥стом Ї волод≥нн€ засобами виробництва, розпор€дженн€ ними ≥ використанн€ њх. –еал≥зуютьс€ вони в р≥зноман≥тних формах.

¬ласн≥сть та њњ форми Ї в≥дображенн€м соц≥ально-практичного бутт€ людини. ѕрирода не знаЇ власност≥. "¬ласн≥сть Ч це можлив≥сть користуватис€ вигодами, €к≥ надаютьс€ кожному членов≥ сусп≥льства його працею ≥ вм≥нн€м".

 р≥м в≥дносин власност≥, виробнич≥ в≥дносини включають в≥дносини розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн€ виробленого продукту. ¬они можуть бути або в≥дносинами сп≥впрац≥ власник≥в (взаЇмодопомога, сол≥дарн≥сть), або в≥дносинами залежност≥ незаможних ≥ заможних в≥д багатих (рабство, кр≥пацтво, найманство). ¬иробнич≥ в≥дносини визначають най≥стотн≥ш≥ аспекти бутт€ людини. ƒл€ одних людей вони Ч джерело багатства, дл€ ≥нших Ч нестатк≥в ≥ п≥днев≥льноњ прац≥.

¬иробнич≥ в≥дносини ≥ продуктивн≥ сили Ч д≥алектичн≥ протилежност≥. ћетодолог≥чною основою вивченн€ њх взаЇмод≥њ Ї д≥алектика категор≥й зм≥сту (продуктивн≥ сили) ≥ форми (виробнич≥ в≥дносини).

ѕродуктивн≥ сили визначають виробнич≥ в≥дносини. який зм≥ст продуктивних сил, така ≥ форма њх ≥снуванн€, тобто виробнич≥ в≥дносини. –озвиток продуктивних сил обумовлюЇтьс€ удосконаленн€м вс≥х њх компонент≥в: квал≥ф≥кац≥њ, профес≥онал≥зму ≥ виробничого досв≥ду людей; диференц≥ац≥њ под≥лу прац≥, розширенн€ та поглибленн€ њњ спец≥ал≥зац≥њ; засоб≥в виробництва, знар€дь прац≥, техн≥ки ≥ технолог≥чного застосуванн€ науки. «≥ зм≥ною продуктивних сил зм≥нюютьс€ виробнич≥ в≥дносини. Ќаприклад, перех≥д в≥д натурального господарства до товарного в традиц≥йному сусп≥льств≥ в≥дбувс€, коли були винайден≥ та впроваджен≥ в матер≥альне виробництво механ≥чний ткацький верстат, пр€дильна машина, паровий двигун ≥ разом з машинною техн≥кою сформувавс€ новий тип прац≥вника.

¬одночас виробнич≥ в≥дносини не пасивн≥, вони не зм≥нюютьс€ автоматично за зм≥нами у зм≥ст≥ продуктивних сил. як ≥ будь-€ка форма, вони активн≥, чин€ть на продуктивн≥ сили ≥стотний зворотний вплив: чи то прискорюють, чи гальмують њх розвиток; Ї формою, €ка забезпечуЇ рух продуктивних сил уперед, або стають путами, що стримують њх розвиток. “ак, виробнич≥ в≥дносини колишнього –ад€нського —оюзу у п≥дсумку руйнували його продуктивн≥ сили, що призвело до розпаду ц≥Їњ величезноњ держави на п'€тнадц€ть самост≥йних незалежних крањв. —тановленн€ в них сьогодн≥ ринковоњ економ≥чноњ системи супроводжуЇтьс€ формуванн€м виробничих в≥дносин нового типу, €к≥ створюють широк≥ можливост≥ дл€ оновленн€ вс≥х компонент≥в продуктивних сил.

«аконом матер≥ального виробництва Ї в≥дпов≥дн≥сть виробничих в≥дносин характеру ≥ р≥вню розвитку продуктивних сил.  оли така в≥дпов≥дн≥сть у держав≥ Ї, њњ економ≥ка та вс≥ ≥нш≥ сфери сусп≥льного житт€ розвиваютьс€ стало ≥ в прогресивному напр€м≥. ќднак вона суперечлива. ѕродуктивн≥ сили розвиваютьс€ швидше, н≥ж виробнич≥ в≥дносини, тому на певному етап≥ м≥ж ними виникаЇ суперечн≥сть. њњ гостроту можна зменшити за допомогою економ≥чного реформуванн€, ц≥леспр€мованоњ д≥€льност≥ пол≥тичного кер≥вництва крањни щодо приведенн€ виробничих в≥дносин у в≥дпов≥дн≥сть до характеру та р≥вн€ розвитку продуктивних сил. ѕроте нев≥дпов≥дн≥сть може стати масштабною ≥ конфл≥ктною ≥ тод≥ в крањн≥ неминуча соц≥альна революц≥€ Ч т≥льки вона за цих обставин здатна в≥дновити порушену в≥дпов≥дн≥сть ≥ забезпечити ефективне матер≥альне виробництво.

≤сторично конкретна Їдн≥сть продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин називаЇтьс€ способом виробництва. ‘≥лософська категор≥€ "спос≥б виробництва" виражаЇ соц≥альний аспект д≥€льност≥ сусп≥льноњ людини з≥ створенн€ необх≥дних дл€ њњ житт€ матер≥альних благ, на в≥дм≥ну в≥д категор≥њ "технолог≥чний спос≥б виробництва", зм≥стом €коњ Ї в≥дображенн€ техн≥ко Ч орган≥зац≥йного аспекту ц≥Їњ д≥€льност≥.

—пособов≥ виробництва в розвитку сусп≥льства належить особлива роль. ” складн≥й систем≥ взаЇмозв'€зку та взаЇмод≥њ р≥зних стор≥н ≥ сфер сусп≥льного житт€ (економ≥ки, пол≥тики, науки ≥ техн≥ки, ≥деолог≥њ ≥ культури) в≥н Ї основним. ћатер≥ал≥стична соц≥альна ф≥лософ≥€ вважаЇ, що у к≥нцевому п≥дсумку спос≥б виробництва зумовлюЇ соц≥альний, пол≥тичний ≥ духовний процеси житт€ взагал≥. ≤стор≥€ людства насамперед Ї ≥стор≥Їю зм≥ни способ≥в виробництва. «≥ зм≥ною способу виробництва зм≥нюЇтьс€ вс€ система сусп≥льних в≥дносин ≥ спос≥б житт€ людей. “ворц€ми способ≥в виробництва Ї безпосередн≥ виробники матер≥альних засоб≥в житт€.

ќтже, матер≥альне виробництво Ч це основа ≥снуванн€ та розвитку сусп≥льства; реальн≥сть, в €к≥й кожне покол≥нн€ людей змушене жити ≥ працювати. Ћюди не можуть вибирати чи конструювати його за своњм бажанн€м. њм необх≥дно з ц≥Їю реальн≥стю погоджувати вс≥ своњ д≥њ, €к вони погоджують њх з природною реальн≥стю та њњ законами. якщо програма д≥й чи заклик, гасло висуваютьс€ без урахуванн€ процес≥в у матер≥альному виробництв≥, то вони або передчасн≥, або взагал≥ незд≥йсненн≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 596 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2090 - | 1921 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.